ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 630/50/23
провадження № 61-14998св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Перепелиця Олександр В`ячеславович, на постанову Харківського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 14 липня 2012 року і по 28 серпня 2021 року сторони у справі перебували у шлюбі під час якого ними було набуто спільне майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 40,50 кв.м, житловою площею 19,9 кв.м, та земельної ділянки з кадастровим № 6311200000:29:014:0033, площею 1000 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із пунктом 7.3. договору купівлі-продажу від 26 липня 2012 року житловий будинок був придбаний за спільні кошти подружжя, що підтверджено підписом відповідача після ознайомлення з умовами, змістом та правовими наслідками договору. Але після розірвання шлюбу добровільної згоди щодо розподілу зазначеного майна з відповідачем не досягнуто, що змусило позивачку звернутися до суду.
Ураховуючи викладене, просила суд поділити набуте сторонами у справі майно за період перебування у шлюбі, до складу якого увійшов житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 40,50 кв.м, житловою площею 19,9 кв.м, та земельна ділянка кадастровий номер 6311200000:29:014:0033 площею 0,1000, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та частину земельної ділянки.
15 лютого 2023 року адвокат Лаєвська М. Л., яка діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 06 березня 2023 року в задоволенні клопотання Лаєвської М. Л., яка діє в інтересах ОСОБА_2, про закриття провадження у справі відмовлено
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 01 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Поділено майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, і визнано за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку загальною площею 40,50 кв.м, житловою площею 19,9 кв. м, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділено майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і визнано за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6311200000:29:014:0033, яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано, що ОСОБА_2 належить на праві власності частина житлового будинку загальною площею 40,50 кв. м, житловою площею 19,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та частина земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6311200000:29:014:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, адвокат Лаєвська М. Л., яка діє в інтересах ОСОБА_2, оскаржила його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Лаєвської М. Л., яка діє в інтересах ОСОБА_2 - задоволено частково.
Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 01 травня 2023 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно змісту позовних заяв про поділ спільного сумісного майна подружжя у справі № 630/763/21 та у цій справі у обох збігаються сторони - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, предмет позову - житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка з кадастровим номером № 6311200000:29:014:033, що розміщуються за адресою: АДРЕСА_1, та підстави позову - набуття спірного майна під час шлюбу у спільну сумісну власність, що свідчить про тотожність позовів.
Посилання позивачки на зміст договору купівлі-продажу від 26 липня 2012 року апеляційний суд вважав не новою підставою позову, а новим доказом на підтвердження вищезазначеної підстави позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Перепелиці О. В. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 16 листопада 2023 року адвокат Лаєвська М. Л., яка діє в інтересах ОСОБА_2, просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що з 14 липня 2012 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого 14 липня 2012 року Комінтернівським відділом державної РАЦС Харківського міського управління юстиції.
Шлюб між сторонами було розірвано 28 серпня 2021 року, про що Харківським відділом державної РАЦС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було видано свідоцтво НОМЕР_2 .
Спірним майном сторін у справі є житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 40,50 кв.м, житловою площею 19,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрований з 01 серпня 2012 року на праві власності в цілому на ім`я відповідача ОСОБА_2, що підтверджується засвідченою копією договору купівлі-продажу, посвідченого 26 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаража Н.П. за реєстр. № 2757, та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 272352082 від 30 серпня 2021 року та земельна ділянка площею 1000 кв.м, кадастровий № 6311200000:29:014:0033, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та яка на праві власності належить ОСОБА_2, що підтверджується засвідченою копією договору купівлі-продажу, посвідченого 26 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Гаража Н. П. за реєстровим № 2760, та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9906576982022 від 23 грудня 2022 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.