ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 513/612/21
провадження № 61-12810св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Плахтіївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Мановою Інною Миколаївною, на постанову Одеського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Плахтіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Плахтіївська сільська рада) про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті вона є спадкоємцем за законом першої черги як дружина, спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкождавцем.
У березні 2021 року від Ярославського сільського старости вона дізналася, що її чоловік ОСОБА_2 отримав право на земельну частку (пай) площею 4,613 га, яка не була виділена в натурі, є невитребуваною часткою (паєм) та знаходиться в обробітку Селянського (фермерського) господарства (далі - СФГ) "Нива".
Відповідно до викопіювання зі схеми поділу колективної власності на земельні частки (паї) Сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) "Ярославський" із зазначенням невитребуваної земельної ділянки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, частка (пай) орієнтовною площею 4,613 га, вона належала ОСОБА_2 .
Відповідно до списку громадян Колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Ярославське", який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, серія ОД-22-011, під номером 171 вказано її чоловіка ОСОБА_2
21 червня 2017 року приватний нотаріус Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаков І. І. за її заявою завів спадкову справу № 263-2017 щодо майна померлого ОСОБА_2
02 квітня 2021 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на оспорювану земельну ділянку (пай), проте нотаріус відмовив їй з підстав ненадання правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно.
Вона позбавлена можливості оформити спадщину у позасудовому порядку.
Просила визнати за нею право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності СВК "Ярославський", площею 6,6 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 27 вересня 2021 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності СВК "Ярославський", площею 6,6 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що КСП "Ярославське" 15 листопада 1995 року отримало державний акт на право колективної власності на землю; ОСОБА_2, приналежність якого до громадянства іншої держави відповідач не довів, був членом КСП "Ярославське" та включений до списку, який додавався до державного акта від 15 листопада 1995 року.
Сам по собі той факт, що за життя ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не отримав правовстановлюючий документ на земельну ділянку (пай), не позбавляє його дружину ОСОБА_1 отримати це право в порядку спадкування за законом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 04 грудня 1998 року в КСП "Ярославське" відбулося виключення громадян із списку до державного акта на право колективної власності на землю та формування додаткових списків осіб, які мали право на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Суд апеляційної інстанції виходив з арифметичної перевірки інформації в основному списку до державного акта (до якого увійшло 575 осіб) та протоколу від 04 грудня 1998 року № 3 (згідно з яким 40 осіб спочатку були виключені із основного списку, у зв`язку зі смертю, а в подальшому ці ж 40 осіб були знову включені до нього; 2 особи, які були помилково не включені до основного списку, тому додані до нього; 14 осіб, які спочатку не увійшли до основного списку були включені в нього додатково, а надалі виключені з переліку осіб, що мають право на отримання сертифікатів на право на земельну частку (пай). Вказані розрахунки після включення/виключення осіб не відповідають загальній кількості - 554 особи, на яких мали бути поділені всі сільськогосподарські угіддя КСП "Ярославське".
У матеріалах справи немає інформації щодо 9 осіб, які були виключені із списку громадян КСП "Ярославське", який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю (575 (- 40 + 40) +2-14 = 563; 563-554 = 9). Будь-які інші рішення зборів уповноважених членів КСП "Ярославське" у справі відсутні, тому суд був позбавлений можливості з`ясувати прізвища цих 9 осіб, та встановити, що серед них не було ОСОБА_2 .
Обов`язковою умовою отримання членом КСП "Ярославське" права на земельну частку (пай), крім іншого, є наявність громадянства України.
Апеляційний суд взяв до уваги, що згідно з листом Ярославського сільського старости від 14 липня 2021 року № 107/02-12 інформація про наявність в ОСОБА_2 громадянства України відсутня. Згідно з відповіддю Саратського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України (далі - РВ ГУ ДМС) в Одеській області від 07 серпня 2021 року громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспортом громадянина України не документувався.
Позивачка не надала належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 був громадянином України.
Суд зазначив, що за життя ОСОБА_2, у разі, якщо він не був серед 9 виключених зі списку громадян КСП "Ярославське", з 15 листопада 1995 року (дата отримання КСП "Ярославське" державного акта на землю) до його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тобто за майже 23 років не отримав правовстановлюючого документа на земельнучастку (пай). Водночас його дружина - позивачка ОСОБА_1, яка також була членом КСП "Ярославське" та значилась у списку одразу за її чоловіком під номером 172 згідно з поясненням її представника в судовому засіданні від 25 жовтня 2022 року такий правовстановлюючий документ отримала.
Включення подружжя ОСОБА_1 до списку громадян - членів КСП "Ярославське", який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, за номерами 171 і 172 відповідно, та дозволяв подружжю (у разі відсутності об`єктивних перешкод, наприклад, виключення ОСОБА_2 зі списку) отримати земельну ділянку на двох єдиним масивом, спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що вона лише в березні 2021 року від Ярославського сільського старости дізналася, що її чоловік ОСОБА_2 отримав право на земельну частку (пай).
Суд вказав на недостовірність довідки Ярославського сільського старости Христюка Ю. О. від 25 березня 2021 року №205/02-17, згідно з якою ОСОБА_2 був членом СВК "Ярославський" та отримав право на земельну частку (пай) площею 4,613 га, і викопіювання зі схеми поділу колективної власності на земельні частки (паї) СВК "Ярославський" із зазначенням невитребуваної земельної частки (паю), оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_2 був членом СВК "Ярославський", а СВК "Ярославський" є правонаступником КСП "Ярославське", яке своїм рішенням зборів уповноважених членів затвердило розмір земельною паю для кожного свого члена 6,6 га, а не 4,613 га.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання позивачки в суді апеляційної інстанції на копію книги видачі сертифікатів невідомого походження та не завіреної належним чином, згідно з якою ОСОБА_2 у червні 1997 року видано сертифікат, серія ОД № 0228334, на земельну частку (пай) розміром 7,3 га, оскільки не зазначено назви підприємства та інших необхідних реквізитів такого документа.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Манову І. М. направила засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, у якій просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд не застосував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 274/3394/20, провадження № 61-3806св21, від 23 вересня 2021 року у справі 563/1407/19, провадження № 61-510св21; належним чином не дослідив докази у справі.
Суд не оцінив як доказ договір про рентні платежі за утримання від використання права виділення земельної частки в натурі від 24 березня 2000 року.
Із січня 1996 року ОСОБА_2 постійно проживав на території України, на час видачі сертифіката на земельну частку (пай) він був документований паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року, який був чинним до 01 липня 2002 року. У справі немає доказів того, що ОСОБА_2 був громадянином іншої держави.
Довідка Ярославського сільського старости Христюка Ю. О. від 25 березня 2021 року №205/02-17 та викопіювання зі схеми поділу колективної власності на земельні частки (паї) СВК "Ярославський" із зазначенням невитребуваної земельної частки (паю) підтверджують, що ОСОБА_2 був членом СВК "Ярославський" та отримав право на земельну частку (пай) площею 4,613 га. Земельна частка ОСОБА_2 не була виділена в натурі, є невитребуваною та знаходиться в обробітку СФГ "Нива".
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Плахтівська сільська рада зазначає, що договір про рентні платежі за утримання від використання права виділення земельної частки в натурі від 24 березня 2000 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та СВК "Ярославське", а не КСП "Ярославське". Цей договір є неукладеним, станом на 2000 рік закон передбачав укладення договору оренди земельної частки (паю), а не ренти, яка запроваджена ЦК України 2004 року.
Право власності на земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом, а не договором.
Іноземним громадянам земельні ділянки у власність не передаються. Будь-яких доказів внесення запису "громадянин України" до паспорту колишнього СРСР зразка 1974 року та дотримання встановленої законом процедури набуття громадянства України у матеріалах справи немає.
Подані позивачкою докази не мають інформації про членство ОСОБА_2 в КСП "Ярославське". Позивачка не довела, що ОСОБА_2 включений до списків громадян КСП "Ярославське" до державного акта на право колективної власності на землю та що він був громадянином України.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення 3 сесії Ярославської сільської ради Саратського району Одеської області від 17 травня 1995 року КСП "Ярославське" передано у колективну власність 3925,0 гектарів землі, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
15 листопада 1995 року КСП "Ярославське" отримало державний акт, серія ОД-22-011, на право колективної власності на землю. В державному акті зазначено, що додатком № 1 є список громадян-членів КСП "Ярославське".
До списку громадян КСП "Ярославське" під номером 171 включений ОСОБА_2, під номером 172 включена його дружина - ОСОБА_1 (позивачка). Загалом до списку включено 575 осіб.
Згідно з витягом з протоколу № 3 зборів уповноважених членів КСП "Ярославське" від 04 грудня 1998 року на зборах слухали заяви на видачу сертифікатів на право на земельний пай членам КСП "Ярославське", які були записані в основному списку до державного акта на землю станом на 01 червня 1995 року, та сертифікати не отримали, оскільки були записані в додатковий список як померлі, всього 40 заяв.
Крім того, на цих зборах було прийнято рішення про:
- видачу сертифікатів на земельний пай всім членам КСП "Ярославське", які були виключені з основного списку в кількості 40 осіб та зазначено, що список додається (а. с. 15).
- видачу сертифікатів на земельний пай пропущеним за основним списком членам КСП "Ярославське", в кількості 2 осіб та зазначено, список додається (а. с. 31);
- вважати недійсними сертифікати на земельний пай, видані членам КСП "Ярославське", які не увійшли в основний список, а прийняті в члени КСП після 01 червня 1995 року, список з 14 осіб додається (а. с. 16);
- затвердження розміру земельного паю в розмірі 6,6 га умовної площі, виходячи з наявності всіх сільськогосподарських угідь, які мали бути поділені на 554 особи.
Згідно з відповіддю Саратського РВ ГУ ДМС України в Одеській області від 07 серпня 2021 року громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспортом громадянина України не документувався.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (далі - Закон) право на земельну частку (пай) мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, зокрема пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.