ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 480/2423/21
адміністративне провадження № К/990/14932/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 480/2423/21
за адміністративним позовом Сумського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, третя особа - Державне підприємство "Українське державне аерогеодезичне підприємство" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя: Шевченко І. Г.) від 25 листопада 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: В. В. Катунов, Г. Є. Бершов, І. М. Ральченко) від 31 січня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру (далі - позивач, Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру, ДП "Сумигеодезкартографія") звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач, скаржник, податковий/контролюючий орган), третя особа - Державне підприємство "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (далі - третя особа, ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство"), в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 20 жовтня 2020 року:
№ 0006380702, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 810 000 грн. (т.1 а.с.41);
№ 0006400702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 133 498,75 грн., в т.ч. 106 799 грн. за податковим зобов`язанням та 26 699,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.37-38)
№ 0006390702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та об`єднань) на загальну суму 438878,00 грн., в т.ч. 437878 грн. за податковим зобов`язанням (т.1 а.с.39-40).
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок за результатами перевірки відносно заниження доходу на суму 74 242 грн. є неправомірним, оскільки які саме види доходів не було задекларовано підприємством в акті не зазначено, тим більше, встановлення даної обставини на підставі оборотно-сальдових відомостей є неприпустимим, оскільки лише первинні документи засвідчують факт здійснення підприємством господарських операцій.
Заниження показника "Фінансовий результат до оподаткування" у сумі 1 403 330 грн. також не відповідає дійсності, оскільки в акті зведені дані щодо встановлення та підтвердження документально витрат в акті відсутні. Відмічає, що оскільки перевірка повністю не охоплювала 2019 рік, а здійснювалась лише за період з 13 травня 2019 року по 31 грудня 2019 року, тому понесені ДП "Сумигеодезкартографія" витрати в період з 01 січня 2019 року по 12 травня 2019 року під час перевірки не враховано. Про це свідчить, зазначена в акті перевірки сума нарахованої заробітної плати, аліментів та ЄСВ, що становить в сумі лише 1 259 456 грн.
Крім того позивач вважає, що контролюючий орган на час виникнення спірних правовідносин не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання з платежу частина чистого прибутку та, відповідно, ГУ ДПС у Сумській області безпідставно визначено позивачу частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету на суму 437 878,00грн. за період до 23 травня 2020 року - дати набрання чинності Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 20 жовтня 2020 року № 0006380702, № 0006400702, № 0006390702.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 квітня 2023 року ГУ ДПС у Сумській області повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
5. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року клопотання ГУ ДПС у Сумській області про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено ГУ ДПС у Сумській області строк на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 480/2423/21. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
7. Станом на час розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшого розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30 січня 2019 року № 15 прийнято рішення реорганізувати Сумське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру шляхом приєднання до державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (код ЄДРПОУ 04722078), затверджено план заходів з реорганізації (т.1 а.с.42-46).
9. У зв`язку з зазначеним у відповідності до підпункту 78.1.7. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 11 серпня 2020 року № 795 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" уповноваженими особами ГУ ДПС у Сумській області згідно виданих направлень від 11 серпня 2020 року за № 916, № 917, № 917, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Сумигеодезкартографія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13 травня 2019 року по 11 серпня 2020 року, дотримання єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13 травня 2019 року по 11 серпня 2020 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2020 року № 500/18-28-05-05-18/2571706/45 (т.1 а.с.9-36), в якому, крім інших, зафіксовано порушення позивачем пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено податок на прибуток всього в сумі 106 799 грн., у тому числі за 2019 рік в сумі 106 799грн.;
- завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування всього на суму 810 000 грн., у тому числі за 2019 рік на суму 810 000 грн.;
- заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету всього на суму 437 878 грн., у тому числі за 2019 рік на суму 437 878 грн.
10. На підставі вищезазначеного акта перевірки ГУ ДПС України в Сумській області 20 жовтня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0006380702, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 810 000 грн. (т.1 а.с.41);
- № 0006400702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 133 498,75 грн., в т.ч. 106 799 грн. за податковим зобов`язанням та 26 699,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.37-38);
- № 0006390702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та об`єднань) на загальну суму 438 878,00 грн., в т.ч. 437 878 грн. за податковим зобов`язанням (т.1 а.с.39-40).
11. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу на них до Державної податкової служби України та просив їх скасувати (т.1 а.с.47-50), за результатами розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 16 лютого 2021 року спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.51-54).
12. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з їх обґрунтованості, оскільки податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 20 жовтня 2020 року № 0006380702; № 0006400702; № 0006390702 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
14. На обґрунтування вказаного висновку судами зазначено, що суть документальної перевірки полягає саме у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов`язань, однак, акт перевірки не містить конкретних реквізитів ні видаткових накладних, ні актів виконаних робіт, зокрема дати їх складання, змісту та посилань, які саме накладні та акти виконаних робіт було досліджено податковим органом та враховані/чи не враховано під час проведення перевірки, вказане свідчить про те, що податковим органом не доведено в судовому засіданні обґрунтованість висновків про заниження фінансового результату до оподаткування на суму 1403 330 грн., що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування всього на суму 810 000 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 106 799 грн. (1403330-810000)*18%), а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року № 0006380702, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 810 000 грн. та № 0006400702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 1 33 498,75 грн., в т.ч. 106 799 грн. за податковим зобов`язанням та 26699,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Задовольняючи позовні вимоги в частині, що стосується податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2020 року № 0006390702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та об`єднань) на загальну суму 438 878,00 грн., в т.ч. 437 878 грн. за податковим зобов`язанням (т.1 а.с.39-40) судами вказано, що в судових засіданнях не встановлено заниження фінансового результату до оподаткування, про що зазначено вище, висновки відповідача в частині заниження частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету за 2019 рік є необґрунтованим.
16. Окремо судами відзначено, що з урахуванням змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", відповідач не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання з платежу частина чистого прибутку за 2019 рік. При цьому, послалися на висновки Верховного Суду, викладених в постановах від 12 жовтня 2020 року у справі № 640/19757/19, від 18 вересня 2019 року у справі № 520/1919/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/14937/15, від 17 вересня 2020 року у справі № 640/18375/18.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в межах предмета доказування у цій справі, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України щодо документів, які були надані позивачем під час судового розгляду і не надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
18. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
19. Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми матеріального права, а саме, пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України без урахування висновку Верховного Суду, який викладений у постановах Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 280/597/19, від 21 листопада 2022 року у справі № 826/13633/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 826/13307/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 30 червня 2022 року у справі № 1.380.2019.004460, в яких наголошено на тому, що платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки.
20. На переконання скаржника, неправильне тлумачення пункту 44.6 статті 44 та статті 85 Податкового кодексу України полягає в тому, що суди попередніх інстанцій у цій справі визнали доказом документи, які платник податків надав вже безпосередньо до суду, але які не надавались під час проведення перевірки, що підтверджується актом про ненадання документів.
21. При цьому, у касаційній скарзі відповідачем відзначено, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не було враховано те, що 12 серпня 2020 року голові комісії з реорганізації ДП "Сумигеодезкартографія" Красильному С. К. вручено запит про надання документів фінансово-господарської діяльності, оскільки декларація з податку па прибуток за 2019 рік є річною, в запиті зазначено про необхідність надання всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за весь 2019 рік. Разом з тим, 20 серпня 2020 року (останній день перевірки) перевіряючими складено відповідний акт ненадання до перевірки запитуваних документів № 480/18-28-05-05/02571706, який посадова особа ДП "Сумигеодезкартографія" відмовилась підписувати та отримувати. 20 серпня 2020 року складено акт № 483/18-28-05-05/02571706 відмови від писання акта ненадання до перевірки запитуваних документів від 20 серпня 2020 року № 480/18-28-05-05/02571706, який представник ДП "Сумигеодезкартографія" Баран Галина Іванівна відмовилась підписувати та отримувати.
22. Проте, як стверджує скаржник, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в порушення частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не врахували, що позивачем не надано жодних доказів подання при проведенні перевірки актів виконаних робіт та не спростовано висновки відповідача про відсутність таких документів при проведенні перевірки.
23. У цілому скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин справи, шляхом відтворення частини акта перевірки, цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує уривки з них, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторного зазначення не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.