ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 581/685/17
провадження № 51-4835 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 листопада 2019 року й ухвалу Сумського апеляційного суду від 08 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200210000157, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Фурманова Іванівської області Російської Федерації, жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 листопада 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Суд задовольнив частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 та ухвалив стягнути на його користь з ОСОБА_7 6298,14 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 7446 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона 19 червня 2016 року близько 22:00, перебуваючи в парку "Козацький" на березі р. Хорол у сел. Липова Долина, під час розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході сварки, діючи умисно, завдала ОСОБА_8 п`яти ударів ногою в ліву поперекову ділянку спини, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді забою нирок, переломів 9-го та 10-го ребер зліва, травматичного двомоментного розриву селезінки, які були небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
Сумський апеляційний суд ухвалою від 08 травня 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 . Захисник вважає, що сторона обвинувачення не дотрималася належної процедури визначення групи слідчих, оскільки не надала суду відповідного процесуального рішення, що обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування неуповноваженими особами. Крім того, захисник зазначає, що під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення без погодження процесуальних документів з прокурором вищого рівня, чим порушив приписи статей 338 і 341 КПК України, тому пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення, на його думку, є незаконним. На ці порушення, як наголосив захисник, не звернув уваги апеляційний суд, постановивши рішення, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу захисника потерпілий ОСОБА_8 просить залишити судові рішення без змін як законні, а скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Прокурор ОСОБА_5 під час касаційного розгляду надала Суду постанову про створення групи слідчих у цьому кримінальному провадженні та вважала, що підстави для задоволення касаційної скарги сторони захисту відсутні, оскільки судові рішення є законними й обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст. 438 КПК України, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення щодо ОСОБА_7 у межах касаційної скарги захисника ОСОБА_6, таких порушень не встановив.
Так, захисник зазначив, що під час зміни обвинувачення в суді прокурор не погодив відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня, як це передбачено вимогами ч. 1 ст. 341 КПК України, що свідчить, на думку захисника, про незаконність пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення. Ці доводи були перевірені апеляційним судом та обґрунтовано визнані неприйнятними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ст. 338 КПК України, дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
Як передбачено положеннями ст. 341 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор, крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор, дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його, висунути додаткове обвинувачення або розпочати провадження щодо юридичної особи, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня. Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів.