ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 760/5653/22
провадження № 51-3103км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
осіб, щодо яких закрито
кримінальне провадження ОСОБА_9,
ОСОБА_10,
ОСОБА_11,
представника потерпілого ОСОБА_12,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42020101090000066, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК,
ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_13 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 9 березня 2023 року стосовно ОСОБА_9,ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Київський апеляційний суд ухвалою від 9 березня 2023 року ухвалу місцевого суду залишив без змін.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення норм КПК, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що:
- суди залишили поза увагою введення в Україні воєнного стану, а також не зважили на положення абз. 2 п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК;
- суд першої інстанції не врахував, не оцінив та не спростував того, що в цьому провадженні постанови прокурора про зупинення досудового розслідування прийнято у порядку ст. 615 КПК, тому прокурор керувався не ч. 4 ст. 280, ч. 1 ст. 282 КПК, а саме частинами 1, 3 ст. 615 КПК, яка не передбачає направлення засобами поштового зв`язку та вручення обвинуваченим, їх захисникам і представнику потерпілого цих рішень;
- суд апеляційної інстанції констатував, що юридичні підстави для зупинення та відновлення вказаного кримінального провадження за ст. 615 КПК почали існувати лише з 8 березня 2023 року з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про попереднє ув`язнення" щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану" від 3 березня 2022 року, а досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було бути закінчено 7 березня 2022 року. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою об`єктивні обставини та реальну можливість сторони обвинувачення, обумовлену умовами воєнного стану, закінчити досудове розслідування саме 7 березня 2022 року;
- нез`ясування судом підстав та порядку прийняття прокурором рішень про зупинення і про відновлення досудового розслідування призвело до необ`єктивного з`ясування обставин справи, як наслідок, безпідставного, на переконання прокурора, визнання вказаних постанов недопустимими доказами та подальшого ухвалення рішення про закриття кримінального провадження без дотримання вимог кримінального процесуального закону, а відтак, істотного його порушення, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення;
- суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ч. 2 ст. 419, п. 3 ч. 1 ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК залишив поза увагою безпідставне визнання місцевим судом недопустимими доказами постанов про зупинення досудового розслідування від 1, 10, 13 травня 2022 року і про відновлення досудового розслідування від 10, 12, 13, 16 травня 2022 року та обмежився лише констатацією цього факту, зазначивши, що вказані постанови є процесуальними рішеннями, які в розумінні ст. 84 КПК не є процесуальними джерелами доказів.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор та представник потерпілого вважали касаційну скаргу обґрунтованою і просили її задовольнити.
Захисники і особи, щодо яких закрито кримінальне провадження, просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення і навели доводи на обґрунтуванням такої позиції. Зокрема, захисник ОСОБА_6, крім іншого зазначила, що вперше сторона захисту звернулась з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ст. 284 КПК у підготовчому засіданні 27 травня 2022 року, у якому сторона обвинувачення не зазначала про наявність будь-яких документів про зупинення досудового розслідування, у наступних судових засіданнях прокурор також не зміг пояснити пропущення таких строків і лише 8 липня 2022 року прокурор надав відповідні постанови, перша з яких була датована 1 травня 2022 року. Захисник зазначила, що постанови винесені слідчим, а не прокурором, як того вимагає КПК. Захисник також звернула увагу на те, що відділення Укрпошти у м. Києві працювали з 28 лютого 2022 року, а Солом`янська окружна прокуратура м. Києві - з 2 березня 2022 року.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги прокурора стосовно того, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, не ґрунтуються на положеннях закону з огляду на таке.
Положеннями статей219, 294-295 КПК визначено строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Зокрема, згідно з приписами ч. 1 ст. 219 КПК Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
За правиламип. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частиною 4 ст. 219 КПК передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 гл 24 КПК.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Згідно зі ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
За змістом статей 5, 110, 115, ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 283 КПК прокурор має право приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні виключно в межах процесуальних строків, зокрема складати, затверджувати та направляти обвинувальний акт у кримінальному провадженні саме в межах строку досудового розслідування.