ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 552/4245/22
провадження № 51-3760 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Корпилівка Шепетівського району
Хмельницької області, який зареєстрований та
проживає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Київський районний суд м. Полтави вироком від 07 вересня 2022 року засудив ОСОБА_7 за:
- ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- ч. 4 ст. 358 КК - до покарання у виді арешту на строк 6 місяців;
-ч. 3 ст. 190 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
16 березня 2023 року Полтавський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції у частині призначеного ОСОБА_7 покарання й ухвалив новий вирок, за яким призначив обвинуваченому покарання за:
- ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- ч. 4 ст. 358 КК -у виді арешту на строк 1 місяць;
-ч. 3 ст. 190 КК -у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим за вчинення ним: пособництва в підробленні офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, та який надає права, з метою його подальшого використання; використання завідомо підробленого документа; придбання права на майно шляхом обману (шахрайства) у великих розмірах, за таких обставин.
Так, ОСОБА_7 у 2020 році за невстановлених обставин з метою отримання завідомо для нього підроблених технічного паспорта, довідки про результати технічної інвентаризації будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_2 (далі - житловий будинок) і подальшого використання цих підроблених документів шляхом їх надання державному реєстратору для проведення державної реєстрації права власності завчасно надав невстановленим особам свої персональні дані, а також вказівку про виготовлення підроблених офіційних документів, які би містили реквізити технічного паспорта та довідки на житловий будинок, начебто виданих на його замовлення уповноваженим суб`єктом господарювання у сфері технічної інвентаризації, а також неправдиві відомості щодо проведення технічної інвентаризації.
За здійсненого ОСОБА_7 у вказаний вище спосіб (шляхом надання засобів і вказівок) пособництва у вчиненні підроблення офіційних документів, невстановленими особами за невстановлених обставин виготовлено та надано ОСОБА_7 для подальшого використання відповідні документи з реквізитами технічного паспорта й довідки № 71 на житловий будинок, начебто видані 28 квітня 2020 року на його замовлення ТОВ "МАШБУДТОРГ", у яких вказано неправдиві відомості про проведення технічної інвентаризації, а також зазначено те, що, виходячи з повідомлених замовником відомостей, житловий будинок споруджено у 1947 році.
28 квітня 2020 року приблизно о 13:23 ОСОБА_7, знаходячись в Центрі надання адміністративних послуг при Печенізькій районній державній адміністрації, для створення видимості підстав проведення за ним державної реєстрації права власності, усвідомлюючи, що він не є особою, яка здійснила будівництво житлового будинку, видаючи себе за особу, якою побудовано житловий будинок у 1947 році, подав заяву з реєстраційним № 39404004 про державну реєстрацію за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виникнення права приватної власності на житловий будинок, додавши до заяви завідомо для нього підроблені технічний паспорт і довідку № 71.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 і доданих до неї документів державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області прийнято рішення з індексним № 52110772 від 30 квітня 2020 року про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на житловий будинок.
Після здійснення державної реєстрації права власності 19 травня 2020 року ОСОБА_7, знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_8, видаючи себе за фактичного власника житлового будинку, уклав два договори з ОСОБА_9 і ОСОБА_10 купівлі-продажу кожним 1/2 частки житлового будинку, посвідчені нотаріусом, на виконання умов яких отримав від кожного покупця по 198 000 грн.
Разом із цим, після смерті колишніх власників (останнього - 17 листопада 1977 року) можливі спадкоємці за заповітом або за законом в установленому законом порядку своїх спадкових прав не оформили, у зв`язку з чим така спадщина підлягала переходу у власність Харківської міської об`єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради за правилами відумерлості спадщини за місцем її відкриття.
Таким чином, ОСОБА_7 унаслідок незаконного придбання права власності на житловий будинок заподіяв Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради майнової шкоди на суму 396 000 грн, що є великим розміром.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із вироком апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, звільнивши ОСОБА_7 з-під варти в залі суду. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
- здійснив апеляційний розгляд справи без участі потерпілого, якого не було належним чином повідомлено про час, дату та місце судового засідання;
- не зважив на те, що у кримінальному провадженні неправильно визнано потерпілим Харківську міську раду Харківської області;
- призначив ОСОБА_7 занадто суворе покарання, без урахування всіх даних, які характеризують його особу, та без з`ясування думки потерпілого щодо призначення останньому покарання;
- безпідставно зазначив про невідшкодування ОСОБА_7 шкоди, оскільки її не було кому відшкодовувати та не встановлено розмір заподіяної шкоди.
На касаційну скаргу захисника прокурор подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.