Постанова
Іменем України
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 369/12059/20
провадження № 61-13871св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, який за життя проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 .Вказаний житловий будинок був побудований у 1958 році, проте свідоцтво на право власності на нього ОСОБА_3 за життя не отримав.
Разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 у цьому будинку проживали та були зареєстровані: дружина - ОСОБА_4, син - ОСОБА_1 (позивач) та донька - ОСОБА_2 .
Позивач вказував, що спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, шляхом вступу у фактичне управління та користування спадковим майном, є він, його мати - ОСОБА_4 та донька спадкодавця - ОСОБА_2
30 квітня 1996 року без його відома мати ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_2 звернулися до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори з заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, в якій зазначили неправдиві відомості, зокрема, що інших спадкоємців, передбачень законом, немає.
05 липня 1996 року ОСОБА_4 уклала договір дарування житлового будинку, за умовами якого подарувала частку спірного домоволодіння ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_4 померла.
У квітні 2020 року він дізнався щодо передачі у власність його сестрі ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1,
З цього ж часу йому стало відомо про те, що в 1996 році ОСОБА_2 стала власницею спірного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкодавець - ОСОБА_3 ) та договору дарування, укладеного між нею та матір`ю ОСОБА_4 .
З відповіді Києво-Святошинської державної нотаріальної контори Київської області дізнався, що згідно матеріалів спадкової справи № 197 до майна спадкодавця ОСОБА_3 після його смерті спадщину за законом в рівних частках отримали ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
У зв`язку з цим нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Разом із тим, він (позивач) є сином спадкодавця ОСОБА_3, тобто спадкоємцем першої черги, проте внаслідок приховування ОСОБА_4 та ОСОБА_2 інформації щодо наявності третього спадкоємця першої черги, 30 квітня 1996 року на їх ім`я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 2-1684, за яким ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримали у спадщину спірний житловий будинок у рівних частинах (по 1/2 частині кожна).
Крім того, з матеріалів спадкової справи № 197 він дізнався, що підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 квітня 1996 року на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 щодо спірного житлового будинку було свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, видане на ім`я ОСОБА_3 06 лютого 1996 року, тобто через чотири роки після його смерті.
Посилаючись на те, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_2, та укладений між ними договір дарування порушує право на спадщину, ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 квітня 1996 року, видане Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 2-1684, на ім`я спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках кожна, на спадкове майно: житловий будинок по АДРЕСА_1, зареєстроване у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 15 травня 1996 року в реєстровій книзі за № 326;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на частину житлового будинку по АДРЕСА_1, зареєстрований у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 15 травня 1996 року за номером № 326, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 квітня Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, видане 02 лютого 1996 року Хотівською сільською радою Києво-Святошинського району та зареєстроване Київським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 лютого 1996 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером № 326, яким посвідчено право власності ОСОБА_3 на цілу частку житлового будинку по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати договір дарування 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, укладений 05 липня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстроване в реєстрі за № 2-2118, зареєстроване у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 17 липня 1996 року в реєстрову книгу під реєстровим номером № 326;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, зареєстрований Київським міжміським бюро технічної інвентаризації 17 липня 1996 року в реєстровій книзі за номером 326, на підставі договору дарування частини житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеного 05 липня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2118.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 квітня 1996 року, видане Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за № 2-1684, на ім`я спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних долях кожна, на спадкове майно житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 15 травня 1996 року в реєстровій книзі за № 326.
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 15 травня 1996 року за номером № 326, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30 квітня Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, видане 02 лютого 1996 року Хотівською сільською радою Києво-Святошинського району та зареєстроване Київським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 лютого 1996 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером № 326, яким посвідчено право власності
ОСОБА_3 на цілу частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним та скасовано договір дарування частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладений 05 липня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за № 2-2118 та у Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 17 липня 1996 року в реєстрову книгу під реєстровим номером № 326.
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований Київським міжміським бюро технічної інвентаризації 17 липня 1996 року в реєстровій книзі за номером 326, на підставі договору дарування частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05 липня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 2-2118.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач був зареєстрований разом із спадкодавцем на час смерті останнього у спірному будинку, тому є таким, що фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Отримавши свідоцтво про право на спадщину в квітні 1996 року, мати та сестра позивача порушили права останнього, як спадкоємця першої черги на спадкування за законом одночасно з ними.
Встановивши, що видаючи 06 лютого 1996 року свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок на ім?я ОСОБА_3, виконавчий комітет Хотівської сільської ради вирішив питання щодо прав та обов`язків особи, цивільна правоздатність та дієздатність якої припинилися у зв`язку із смертю, суд визнав його недійним та скасував.
Окрім того, суд дійшов висновку про дотримання позивачем позовної давності при зверненні з цим позовом, виходячи з того, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав після звернення із заявою про прийняття спадщини (червень 2020 року) та ознайомлення з матеріалами спадкової справи № 197.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду аргументована тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного вступу в управління та користування спадковим майном. При цьому, суд звернув увагу на те, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а з цим позовом ОСОБА_1 звернувся у вересні 2020 року, тобто через понад 28 років з моменту відкриття спадщини. Жодних доказів того, що він вчиняв будь-які дії, направлені для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Немерцалова С. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в сил рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 червня 2020 року в справі № 145/1448/17, від 11 грудня 2019 року в справі № 414/811/17, від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1316/2227/11, від 23 вересня 2020 року в справі №742/740/17, від 11 листопада 2020 року в справі №752/8119/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги факт проживання позивача у спірному будинку на момент смерті спадкодавця та те, що відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, запис у домовій книзі був достатнім доказом для визнання особи такою, що прийняла спадщину. Саме на підставі зазначеного запису відповідачці було видано свідоцтво про право власності на спадкове майно.
Інші доводи учасників справи
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Заліського Б. С. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу № 369/12059/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та відповідачки ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1, побудований у 1958 році. Свідоцтво на право власності на вказаний будинок ОСОБА_3 за життя не отримував.
02 лютого 1996 року Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району видала на ім?я ОСОБА_3 свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_1, яке зареєстроване Київським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 лютого 1996 року в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером 326.