ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 522/14088/20
провадження № 61-1420св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"), в якому, після зміни предмету позову, просила:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 серпня 2019року, індексний номер 48319146;
- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 15 серпня 2019 року № 104, укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія";
- визнати недійсними результати відкритих електронних торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-07-01-000014-b в частині лоту (складу лоту), що стосується продажу кредитного портфелю: Право вимоги за договором кредитної лінії від 29 березня 2007 року №497;
- визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та іпотечними договорами від 15 серпня 2019 року, укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округуМельник Н. О. й зареєстрований у реєстрі за №11230;
- припинити право іпотекодержателя ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", зареєстроване відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 серпня 2019 року, вчинене на підставі договору про відступлення права вимоги від 15 серпня 2019року № 11230.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року у справі №2/1522/8661/11 з неї на користь ПАТ "Імексбанк" стягнуто заборгованість за договором кредитної лінії від 29 березня 2007 року у розмірі 67 943,92 євро та пеню 87 246,82 грн.
15 серпня 2019 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладений договір про відступлення прав вимоги № 104, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 29 березня 2007 року № 497 перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округуМельник Н. О. й зареєстрований у реєстрі за № 11230.
20 серпня 2019 року приватний нотаріус внесла запис про іпотеку № 32891674, відповідно до якого іпотекодержателем нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, визначено ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", підставою виникнення іпотеки визначено договір про відступлення прав вимоги, серії 11230, виданий 15 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мельник Н. О.
Вважає, що право грошової вимоги за кредитним договором від 29 березня 2007 року № 497 не перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", вказаний договір є недійсним, а, відтак, недійсним є й договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки.
Зазначала, що договір уступки права вимоги від 15 серпня 2019 року № 104 укладався за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 18 липня 2019 року, згідно з яким придбано кредитний портфель, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами забезпеченими іпотекою, транспортними засобами та такими, що не забезпечені заставою (всього 92 позиції) згідно додатку до цього протоколу. Однак, жодна позиція додатку не містить інформації щодо її заборгованості.
Крім того, за договором від 15 серпня 2019 року, що укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", останнє відступило право щодо простроченої кредиторської заборгованості на суму 60 693,92 євро, заборгованості за нарахованими відсотками на суму 279,00 євро та прострочену заборгованість за нарахованими відсотками на суму 63 391,44 євро (разом 124 364,69 євро). Однак вказана вимога суперечить встановленим у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року обставинам та фактам і сумі боргу.
Факт наявності лише договору відступлення права вимоги не дає змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, оскільки відсутні докази перерахування товариством суми за відступлені банком права вимоги. Крім того, у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг (зокрема, на здійснення валютних операцій), на фінансову установу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з чинним законодавством.
Посилаючись на наведене, просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 48319146 від 20 серпня 2019 року.
Визнано недійсним договір № 104 про відступлення прав вимоги від 15 серпня 2019 року, укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та визнано недійсними результати відкритих електронних торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-07-01-000014-b в частині лоту (складу лоту), що стосується продажу кредитного портфелю: Право вимоги за договором кредитної лінії від 29 березня 2007 року №497.
Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та іпотечними договорами від 15 серпня 2019 року, укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мельник Н. О. й зареєстрований у реєстрі за № 11230.
Припинено право іпотекодержателя ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", зареєстроване відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 серпня 2019 року, індексний номер: 48319146, вчинене на підставі договору про відступлення права вимоги від 15 серпня 2019 року, серія та номер 11230.
Суд першої інстанції виходив із того, що з укладенням оспорюваних договорів про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою - банком, що має право на здійснення операцій із надання фінансових послуг у валюті, на юридичну особу -товариство, яке не може надавати фінансові послуги у валюті, отже, фактично сторони спірних договорів уклали ряд угод, завдяки яким здійснили перехід права на вимогу іпотечного майна від банку до товариства, яке не є відповідною до вимог закону фінансовою установою.
Суд також дійшов висновку, що відступлення прав за іпотечним договором банк міг вчинити лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов`язанням (кредитним договором у валюті) шляхом укладення договору факторингу, стороною якого ТОВ "ФК "Довіра і Гарантія" бути не може.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване відсутністю належних і допустимих доказів на підтвердження того, що договори від 15 серпня 2019 року про відступлення ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, згідно з якими відбулася заміна особи у зобов`язанні, укладені із порушенням вимог чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання їх недійсними. Оскільки інші вимоги є похідними, вони також задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд також зазначив, що за наявності розбіжностей між розміром переданої новому кредитору вимоги й розміром заборгованості за кредитним договором, позивачка не позбавлена права заперечувати проти такої вимоги, водночас такі обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 461/2900/11, від 14 лютого 2018 року в справі № 756/668/15-ц, від 20 серпня 2020 року в справі № 916/2464/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11, від 11 жовтня 2019 року в справі № 910/13731/17, від 10 листопада 2020 року в справі № 638/22396/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
Апеляційний суд не звернув увагу на те, що укладений договір про відступлення права вимоги від 15 серпня 2019 року за своєю юридичною природою є договором факторингу. Сама по собі назва оспорюваного договору не змінює його правової природи, оскільки відступлення права вимоги є одним із обов`язкових елементів відносин факторингу. Ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями.
Оспорюваний договір укладений з порушенням вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу, який передбачає проведення валютних операцій, і це, відповідно до статті 203 ЦК України, зумовлює його недійсність.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подало пояснення, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд урахував, що договір відступлення права вимоги за кредитним договором за його ознакою є договором, за яким банк у зобов`язаннях за кредитним договором замінений на ТОВ "ФК "Довіра і Гарантія" як новий кредитор. ТОВ "ФК "Довіра і Гарантія" не набуло права здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договору відступлення права вимоги за кредитним договором у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором. Такий договір не можна кваліфікувати як договір факторингу. Він є змішаним, бо містить елементи різних договорів (частина друга статті 628 ЦК України), зокрема ознаки договору купівлі-продажу права вимоги (продавець продав, а покупець придбав право вимоги) і договору відступлення права вимоги (цесії) (первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 рокупоновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу № 522/14088/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Імексбанк", ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна, про визнання правочинів недійсними та скасування запису про державну реєстрацію іпотеки.
Зупинено дію постанови Одеського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року до закінчення касаційного провадження.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 29 березня 2007 року Акціонерний комерційний банк "Імексбанк" (далі - АКБ "Імексбанк") та ОСОБА_1 уклали договір кредиту, за яким остання отримала кредит у розмірі 95 000,00 євро зі сплатою 12 % річних та терміном повернення до 28 березня 2014 року.
За договором іпотеки, укладеним 02 квітня 2007 року між АКБ "Імексбанк" та ОСОБА_1, остання передала в іпотеку банківській установі трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 76,3 кв. м.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року у справі № 2/1522/8661/11 на користь ПАТ "Імексбанк" з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором від 29 березня 2007 року у розмірі 67 943,92 євро та пеню, нараховану за неналежне виконання зобов`язань, у сумі 87 246,82 грн.
На підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-07-01-000014-b, який сформовано 18 липня 2019 року з продажу лоту № GL3N24695, а саме: кредитного портфеля, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитним договорами, в тому числі і прав вимоги за кредитним договором від 29 березня 2007 року № 497, переможцем аукціону стало ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Згідно з платіжним дорученням від 14 серпня 2019 року № 284004893 ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" сплатило на користь ПАТ "Імексбанк" 4 170 553,73 грн, призначення платежу: протокол від 18 липня 2019 року № UA - EA-2019-07-01-000014-b.
15 серпня 2019 року між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 18 липня 2019 року № UA-EA-2019-07-01-000014-b, укладено договір відступлення прав вимоги. У цей же день між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О. за № 11230.
Відповідно до пункту 88 додатку № 1 ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" придбало права вимоги за договором кредитної лінії від 29 березня 2007 року № 497 за ціною 34 690,47 грн.
Згідно з витягом з додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги від 15 серпня 2019 року відступлено право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором від 29 березня 2007 року № 497 (валюта євро) з простроченим тілом 60 693,92 євро; строковими відсотками 279,33 євро; простроченими відсотками 63 391,44 євро, загальною заборгованістю на дату проводки 124 364,69 євро; всього у гривнях - 3 509 449,80 грн; та право вимоги до іпотекодавця ОСОБА_1 за іпотечним договором від 02 квітня 2007 року.
20 серпня 2019 рокуприватний нотаріус внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нового іпотекодержателя ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" щодо об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 .
Також суди встановили, що на момент укладення оспорюваних правочинів кредитні зобов`язання за кредитним договором від 29 березня 2007 року боржник ОСОБА_1 не виконала, борг не повернула.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження рішення постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 461/2900/11, від 14 лютого 2018 року в справі № 756/668/15-ц, від 20 серпня 2020 року в справі № 916/2464/19 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11, від 11 жовтня 2019 року в справі № 910/13731/17, від 10 листопада 2020 року в справі № 638/22396/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.