Постанова
Іменем України
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 757/45015/20-ц
провадження № 61-4880св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шептицька Сніжана Володимирівна,
треті особи: Головне управління Держпраці у Київській області, Міністерство юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шептицької Сніжани Володимирівни, треті особи: Головне управління Держпраці у Київській області, Міністерство юстиції України, про визнання наказу незаконним, зміну дати звільнення, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою адвоката Лук`янчука Артема Володимировича як представника Шептицької Сніжани Володимирівни на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року у складі судді Ільєвої Т. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, збільшивши свої позовні вимоги у грудні 2021 року, просила визнати незаконним наказ від 15 червня 2020 року № 12 про звільнення її із займаної посади помічника приватного нотаріуса за пунктом 4 статті 40 КЗпП України; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шептицьку С. В. (далі - приватний нотаріус Шептицька С. В.) видати їй трудову книжку; зобов`язати приватного нотаріуса Шептицьку С. В. внести відомості до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 з посади помічника приватного нотаріуса за угодою сторін 13 липня 2020 року, за пунктом 1 статті 36 КЗпП України; стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 63 456,60 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 81 430,20 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2 719,56 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що наказом відповідача від 31 травня 2019 року № 1 її прийнято на посаду помічника приватного нотаріуса з щомісячним розміром заробітної плати згідно зі штатним розписом з червня 2019 року до грудня 2019 року - 4 500,00 грн, із січня 2020 року до липня 2020 року - 5 000,00 грн. 24 червня 2020 року ОСОБА_1 дізналася, що у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з ІІ кварталу 2019 року до І квартал 2020 року немає інформації про розмір і суми виплачених доходів та утриманих податків.
Після того як ОСОБА_1 почала захищати свої порушені права та вимагати від відповідача надати документи щодо оплати податків, відповідач наказом від 15 червня 2020 року № 12 незаконно звільнила ОСОБА_1 із займаної посади з посиланням на систематичні прогули, про що позивач дізналася 29 вересня 2020 року з листа Міністерства юстиції України від 17 вересня 2020 року.
Підписаний між сторонами трудовий договір від 03 червня 2019 року не містить конкретно визначеної адреси робочого місця позивача, тому впродовж всього строку дії трудового договору робоче місце ОСОБА_1 знаходилось за її домашньою адресою. Протягом усього строку дії трудових договорів відповідач не вимагала від позивача необхідності працювати в офісі приватного нотаріуса, тому про систематичні прогули не може йтися.
13 липня 2020 року ОСОБА_1 надіслала на ім`я відповідача рекомендованим листом заяву про звільнення згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України та заяву про направлення належно оформленої трудової книжки на її адресу. 14 липня 2020 року приватний нотаріус отримала лист, але відповіді щодо результатів розгляду заяв не надала, не було проведено розрахунку та не повернено трудової книжки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 27 липня 2022 року позов задовольнив. Визнав незаконним наказ від 15 червня 2020 року № 12 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади помічника приватного нотаріуса Шептицької С. В. на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Зобов`язав приватного нотаріуса Шептицьку С. В. видати ОСОБА_1 трудову книжку. Визнав недійсним запис у трудовій книжці про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади помічника приватного нотаріуса Шептицької С. В. відповідно до наказу від 15 червня 2020 року № 12 на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із систематичними прогулами. Змінив формулювання причини звільнення ОСОБА_1, а саме: зі "звільнена на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з систематичними прогулами" на "звільнена, 13 липня 2020 року за згодою сторін, на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України". Стягнув з приватного нотаріуса Шептицької С. В. на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 63 456,60 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 81 430,20 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 2 719,56 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Допустив негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 розміру невиплаченої заробітної плати за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивоване порушенням відповідачем норм трудового законодавства при звільненні позивача із займаної посади, оскільки не надано підтвердження вчинення ОСОБА_1 прогулу та не відібрано у неї пояснень до застосування дисциплінарного стягнення. Оскільки позивач мала бажання звільнитись з 13 липня 2020 року за згодою сторін та отримати трудову книжку, однак відповідач залишила її заяву без відповіді та не провела розрахунку при звільненні, а в подальшому припинила нотаріальну діяльність, суд дійшов висновку про доведеність позову про визнання недійсним запису у трудовій книжці про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з 15 червня 2020 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з систематичними прогулами, зміну формулювання причини звільнення, стягнення з відповідача заборгованості з невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану щорічну відпустку та моральної шкоди, а також зобов`язав видати ОСОБА_1 трудову книжку.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу Шептицької С. В., подану представником ОСОБА_3, залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 квітня 2023 року, адвокат Лук`янчук А. В. як представник Шептицької С. В. просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 та постановах Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 757/53948/16, від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Обставина припинення нотаріальної діяльності відповідача має вирішальне значення, оскільки виконати рішення суду у цій справі неможливо. На стадії підготовчого судового засідання відповідач повідомила суд про припинення її нотаріальної діяльності на підставі наказу від 27 серпня 2021 року № 1329/6. Проте суди проігнорували те, що за цих обставин саме Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються між фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а в разі виникнення трудового спору між працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. Сторона відповідача у заяві від 02 грудня 2021 року вказала, що приватний нотаріус Шептицька С. В. є неналежним відповідачем, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім цього, суди належним чином не перевірили поважності причин недотримання позивачем строків на звернення до суду, встановлених статтею 233 КЗпП України.
Звільнення 15 червня 2020 року ОСОБА_1 за прогули є законним з огляду на її відсутність на робочому місці в офісі нотаріуса, а самовільне рішення позивача працювати дистанційно (надомно) не може слугувати поважною причиною відсутності на робочому місці. Закон України "Про нотаріат" не передбачає можливості дистанційної роботи для помічника нотаріуса. Крім цього, згідно з наказом про призначення позивач працювала на посаді юриста, а не помічника нотаріуса.
01 червня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Гримського О. В. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю судових рішень. Аргументи відповідача, що ОСОБА_1 працювала у відповідача юристом, не підтверджені та є необґрунтованими.При звільненні позивача на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України відповідач не надала актів, які фіксували б відсутність позивача на роботі більше трьох годин, та не взяла в неї пояснень. Суд правильно взяв до уваги, що позивач мала власне бажання звільнитись, про що написала відповідну заяву, та просила її звільнити з 13 липня 2020 року за згодою сторін і повернути трудову книжку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
02 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 червня 2019 року ОСОБА_1 уклала трудовий договір з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шептицькою С. В. строком на 1 рік, за умовами якого працівник зобов`язаний виконувати обов`язки помічника нотаріуса, що передбачені Законом України "Про нотаріат", дотримуватися графіка роботи, правил з охорони праці, строків виконання поставлених перед ним задач. Відповідач зобов`язалася оплачувати працю працівника в розмірі 4 500,00 грн на місяць, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці для виконання прийнятих працівником зобов`язань, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці, надавати необхідний інвентар. Час виконання робіт установлюється з 8:30 до 12:30 та з 13:30 до 17:30 з понеділка до п`ятниці. Вихідні дні надаються у суботу та неділю, святкові дні. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки та час її надання - згідно з чинним законодавством. Заробітна плата працівника підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному законодавством про прибутковий податок з громадян. Працівники, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Сплата страхових внесків провадиться у розмірах і порядку, визначених законодавством.
Трудовий договір з аналогічними умовами було укладено між сторонами 04 червня 2020 року.
Наказом приватного нотаріуса Шептицької С. В. від 31 травня 2019 року № 1 про прийняття на роботу ОСОБА_1 прийнято на посаду юриста строком на 1 рік з 03 червня 2019 року на умовах, що передбачені укладеним з нею трудовим договором від 03 червня 2019 року, покладено на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені укладеним трудовим договором, та обов`язки щодо ведення нотаріального діловодства. Підстава видачі наказу: трудовий договір. У правому верхньому куті наказу наявна відмітка "Копія. Наказ відновлений у зв`язку з виявленою відсутністю".
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Шептицької С. В. від 29 травня 2020 року ОСОБА_1 дійсно працює у приватного нотаріуса Шептицької С. В. у м. Києві з 03 червня 2019 року (наказ від 31 травня 2019 року № 1) до цього часу на посаді помічника приватного нотаріуса, щомісячна заробітна плата згідно із штатним розкладом на цей час становить 5 000,00 грн.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з ІІ кварталу 2019 року до І квартал 2020 року, інформації про доходи з ІІІ кварталу 2019 року немає.
Згідно з листом департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України від 04 серпня 2020 року станом на 04 серпня 2020 року звітні відомості щодо ОСОБА_1 за період з червня 2019 року дотепер не надходили від жодного страхувальника.
13 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявами до приватного нотаріуса Шептицької С. В. про звільнення за згодою сторін згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП, та про направлення трудової книжки за вказаною в заяві адресою, які уповноважена особа отримала 14 липня 2020 року.
14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Шептицької С. В. із заявою, яку відправила цінним листом 15 вересня 2020 року, про виплату заробітної плати за період з 03 червня 2019 року до 13 липня 2020 року, грошової компенсації за 12 днів невикористаної щорічної відпустки, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, всього 74 950,03 грн, а також із проханням надіслати на її адресу належно оформлену трудову книжку.
Міністерство юстиції України листом від 17 вересня 2020 року повідомило ОСОБА_1, що в період з 03 червня 2019 року до 15 червня 2020 року вона працювала у приватного нотаріуса Шептицької С. В. на посаді помічника нотаріуса та на підставі наказу від 15 червня 2020 року № 12 звільнена із займаної посади у зв`язку із систематичними прогулами, згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України.
Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 останнім записом є запис від 29 березня 2019 року про звільнення з посади юрисконсульта ТОВ "Колект Сервісіз" за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Головне управління ДПС у Львівській області листом від 24 вересня 2020 року повідомило, що приватний нотаріус Шептицька С. В. нарахувала, але не сплатила податки із заробітної плати ОСОБА_1 за період з 03 червня 2019 року до червня 2020 року.
Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Шептицької С. В. від 14 вересня 2020 року на факсограму управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_1 працювала у нотаріуса на підставі трудових договорів від 03 червня 2019 року та від 04 червня 2020 року, зазначено про кількість днів прогулів із червня 2019 року до березня 2020 року, і що інформація стосовно прогулів підтверджується відомостями, наданими митницею України; вказано, що вона виявила відсутність справи працівника ОСОБА_1 та її особової справи, у зв`язку з чим надати накази про прийняття та звільнення ОСОБА_1 з відмітками про її ознайомлення з ними неможливо.
Наказом Міністерства юстиції України від 27 серпня 2021 року припинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шептицької С. В. на підставі поданої нею заяви.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.