ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 355/812/21
провадження № 61-5825св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Грушицького А. І.,
суддів Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)Беднарська Юлія Петрівна,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беднарської Юлії Петрівни, боржник - ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог скарги
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беднарської Ю. П.
Скарга мотивована тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 14 січня 2022 року у справі № 355/812/21 змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Баришівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року у справі № 2/355/1161/16-ц; стягнено
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішенням законної сили.
На підставі виконавчого листа від 14 березня 2022 року державним виконавцем Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беднарською Ю. П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2022 року.
27 грудня 2022 року ОСОБА_1 за порадою державного виконавця Беднарської Ю. П. написала розписку про те, що вона отримала від боржника грошову суму у розмірі 33 029,37 грн.
13 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця Беднарської Ю. П. із заявою про відкликання розписки від 27 грудня 2022 року.
У відповіді начальника Баришівського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Старенького М. І. від 18 січня 2023 року повідомлено про відсутність підстав для визнання розписки недійсною, а тому у зв`язку з тим, що боржник не має заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем Беднарською Ю. П. 27 грудня 2022 року було винесено постанову про зняття арешту з рахунків ОСОБА_2 та скасовано всі тимчасові обмеження.
Указані дії державного виконавця, на думку ОСОБА_1, є протиправними та незаконними, що призвело до введення стягувача у скрутне матеріальне становище, у зв`язку з чим заявник просила суд: визнати дії державного виконавця Баришівського відділу державної виконавчої служби
у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Беднарської Ю. П. неправомірними; зобов`язати державного виконавця здійснити повторне проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів за період із 01 січня 2017 року до 27 грудня 2022 року в межах виконавчого провадження № 69381668; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16 лютого
2023 року у складі судді Червонописького В. С. відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що факт написання та наявність розписки, з якої вбачається, що боржник надав стягувачеві в рахунок стягнення аліментів кошти у розмірі 33 029,37 грн, свідчить про виконання боржником рішення суду щодо сплати аліментів.
Державний виконавець відповідно до своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", не наділений повноваженнями з`ясовувати обставини написання розписок про отримання коштів у рахунок погашення боргу, зокрема встановлювати їх безгрошовість та факт написання їх під тиском чи з погрозами насильства. При цьому заявником не надано до суду будь-яких доказів про вручення підозри чи обвинувального акта або вироку, який набрав законної сили, щодо написання стягувачем розписки під тиском.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16 лютого 2023 року, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 засобами електронного зв`язку оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі судді-доповідача Борисової О. В. апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом двадцяти днів із дня вручення копії ухвали, а саме: для надання до Київського апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 536,80 грн та копій апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М. апеляційну скаргу визнано неподаною та повернено скаржнику.
Ухвала про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що 27 березня
2023 року від представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року надійшла заява, до якої була додана квитанція про сплату судового збору
у розмірі 536,80 грн.
Разом із тим, до наданої ОСОБА_4 заяви у порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України не було долучено копій апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
У зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та неусуненням недоліків у повному обсязі, апеляційна скарга у порядку статті 185 ЦПК України підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 квітня 2023 року ОСОБА_4, який діє від імені ОСОБА_1, через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 квітня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Баришівського районного суду Київської області.
У травні 2023 року справа № 355/812/21 надійшла до Верховного Суду.
16 травня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 12 грудня 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Ситнік О. М.,
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє від імені ОСОБА_1, як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
На думку заявника, суд апеляційної інстанції помилково не застосував положення статті 43 ЦПК України, що призвело до порушення права особи на доступ до суду.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 16 березня
2023 року про залишення апеляційної скарги без руху заявником було долучено квитанцію про сплату судового збору. У свою чергу при подачі апеляційної скарги до неї було долучено докази про направлення апеляційної скарги з додатками для учасників справи: опис і квитанції про оплату та відправлення поштової кореспонденції, що свідчить про дотримання заявником вимог щодо подачі та форми апеляційної скарги, зокрема, частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції, чинній на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Висновок апеляційного суду про необхідність подачі до суду копій апеляційної скарги для інших учасників справи у паперовому вигляді суперечить нормам процесуального права та порушує право особи на доступ до суду.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.