ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 243/8726/21
провадження № 61-8237св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Краматорська районна державна адміністрація Донецької області, Фермерське господарство "Марія-05", Святогірська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2022 року в складі судді Хаустової Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2023 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області, Фермерського господарства "Марія-05", Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання недійсним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та припинення державної реєстрації права оренди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (далі - Краматорська РДА), Фермерського господарства "Марія-05" (далі - ФГ "Марія-05"), Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (далі - Святогірська МВА), про визнання недійсним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі та припинення державної реєстрації права оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27 жовтня 1992 року на підставі рішення Долинської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області ОСОБА_1 надано у довічне успадковуване володіння 50,0 гектарів землі в межах згідно з планом для організації фермерського господарства, що підтверджується державним актом, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 61.
З метою отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, на яке отримав лист від 25 вересня 2019 року за № П-5089/0-1754/0/37-19 про те, що згідно з Інформаційної довідки міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янськ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 22 серпня 2019 року № 739/259-19 витребувана земельна ділянка площею 50,0000 га знаходиться в оренді ФГ "Марія-05" за договором оренди землі від 05 липня 2011 року № 142420004000105.
Для отримання роз`яснень щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду третій особі, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області (далі - Слов`янська РДА), на яку отримав лист від 27 грудня 2019 року № 484/П-12-0477-1.1/11-4, у якому зазначено, що 05 липня 2011 року між Слов`янською РДА та громадянином ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 01 червня 2011 року № 271 "Про передачу земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_3" було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області 05 липня 2011 року за № 142420004000105, за яким ФГ "Марія-05" передано в користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 1424281500:03:000:0268, загальною площею 99,3012 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення (запасу) державної власності для ведення фермерського господарства на території Долинської сільської ради Слов`янського району Донецької області.
Так як, на той час повноваження щодо розпорядження землями державної власності були покладені на Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, то позивач з метою вжиття заходів щодо розірвання договору оренди землі від 05 липня 2011 року, укладеного між Слов`янською РДА та громадянином ОСОБА_3, звернувся з відповідною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, на яку отримав лист від 02 квітня 2020 року за № П-187/0-85/6-20 про те, що договір оренди земельної ділянки може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Позивач зазначав, що надана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 1424281500:03:000:0268, загальною площею 99,3012 га, була сформована за рахунок належної ОСОБА_1 на праві довічного успадковуваного володіння земельної ділянки площею 50,0000 га.
ОСОБА_1 зазначав, що набув у визначений законом спосіб та порядок право довічного успадковуваного володіння на земельну ділянку загальною площею 50,0 га, що знаходиться на території Долинської сільської ради Слов`янського району Донецької області, правонаступником якої є Свягогірська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області. Таке право виникло у позивача на підставі державного акта на право довічного успадковуваного володіння на землю, що виданий на підставі рішення Долинської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області від 27 жовтня 1992 року, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 61, що в свою чергу повністю відповідало нормам чинного на той час законодавства України, а тому вказаний державний акт є чинним, ніким не оспорювався та, у визначений законодавством спосіб, недійсним не визнавався.
У зв`язку із зазначеним, позивач вважав, що розпорядження голови Слов`янської РДА від 01 червня 2011 року за № 271 "Про передачу земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_3" суперечить положенням чинного законодавства України, так як на час його прийняття частина земельної ділянки перебувала на праві довічного успадковуваного володіння у ОСОБА_1, жодного рішення про вилучення або припинення його права на земельну ділянку не приймалося, а також позивач добровільно не відмовлявся від користування зазначеною земельною ділянкою.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
- визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Слов`янської РДА від 01 червня 2011 року за № 271 "Про передачу земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_3";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1424281500:03:000:0268, площею 99,3012 га, укладений між Слов`янською РДА та ОСОБА_3, який зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області 05 липня 2011 року за № 142420004000105;
- припинити речове право, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 38201550 за ФГ "Марія-05", яке виникло на підставі договору оренди землі від 05 липня 2011 року.
Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 15 грудня 2022 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішення суду мотивовано тим, що:
- позивачем надано державний акт № 61, який є недійсним, оскільки його видано поза межами чинного на той час законодавства, земельну ділянку за ним передано в незаконний спосіб, за правом, яке не було передбачено чинним на той час законодавством, а отже і державна реєстрація такого акта є недійсною;
- ОСОБА_1 є неналежним позивачем у цій справі, оскільки після створення ним СФГ "Павлик", до господарства перейшло право довічного успадковуваного володіння землею, яке отримав для ведення такого господарства його засновник ОСОБА_1, а тому саме це господарство як юридична особа повинна бути позивачем у справі;
- позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки ефективним способом захисту в цій справі є позов про усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном;
- станом на дату винесення оскаржуваного розпорядження від 01 червня 2011 року № 271, спірна земельна ділянка не перебувала у власності, користуванні чи в оренді СФГ "Павлик", оскільки право власності на спірну земельну ділянку не зареєстровано ні за ОСОБА_1 ні за СФГ "Павлик", тому спірна земельна ділянка могла передаватися в оренду іншим особам, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки він є укладеними з додержанням вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі".
Дніпровський апеляційний суд постановою від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що державний акт № 61 було видано позивачу поза межами чинного на той час законодавства, земельну ділянку за ним передано у незаконний спосіб, за правом, яке не передбачено законом, а отже і державна реєстрація такого акта є недійсною.
Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки він укладений з додержанням вимог законодавства. Крім того, суд врахував, що на час винесення розпорядження від 01 червня 2011 року № 271 "Про передачу земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_4", спірна земельна ділянка не перебувала у власності, користуванні чи в оренді СФГ "Павлик", оскільки право власності на спірну земельну ділянку не зареєстровано за ОСОБА_1 або за СФГ "Павлик", відповідно спірна земельна ділянка могла бути переданою в оренду іншим особам.
Однак, апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, оскільки, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, СФГ "Павлик" на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 26 вересня 2007 року в справі № 5/28б ліквідовано, у зв`язку з визнанням його банкрутом, однак, суд зазначив, що такий висновок суду першої інстанції не призвів до неправильного вирішення спору по суті та не впливає на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
31 травня 2023 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 грудня 2022 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2023 рокута ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2023 року в справі № 757/15335/18, від 16 червня 2022 року в справі № 601/1860/20, від 01 серпня 2019 року в справі № 703/333/17, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2824цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14, від 08 вересня 2021 року в справі № 9901/315/20, від 20 листопада 2019 року в справі № 368/54/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що державний акт № 61 на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, який був виданий на підставі рішення Долинської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області від 27 жовтня 1992 року, у судовому порядку не оскаржувався, скасований не був та не був визнаний незаконним, а отже він є чинним, як і є чинним право ОСОБА_1 на довічне успадковуване володіння земельною ділянкою в розмірі 50 га ріллі та 10 га для випасання худоби в селі Богородичне Слов`янського району (урочище "Коритне"), тому позивач вважає необґрунтованим та безпідставним висновок суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції про те, що державний акт є недійсним і є недійсною його державна реєстрація.
Доводи інших учасників справи
У липні 2023 року Краматорська РДА подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанції забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.
Справа надійшла до Верховного Суду у липні 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 27 жовтня 1992 року рішенням Долинської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області "Про виділ земель для ведення фермерського господарства" ОСОБА_1 виділено земельну ділянку в розмірі 50 га ріллі та 10 га неудоби в селі Богородичне Слов`янського району (урочище "Коритне") для ведення фермерського господарства (т. 1 а. с. 14).
На підставі рішення Долинської ради народних депутатів Словʼянського району Донецької області від 27 жовтня 1992 року ОСОБА_7 видано державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, яким надано у довічне успадковуване володіння 50,0 гектарів землі в межах згідно з планом для організації фермерського господарства, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 61 (т. 1 а. с. 15).
На виконання вимог Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХП "Про селянське (фермерське) господарство" ОСОБА_1 надав заяву до Виконкому Долинської сільської ради народних депутатів про реєстрацію фермерського господарства та його статуту, до якої додав протокол та статут фермерського господарства (т. 1 а. с. 116).
27 жовтня 1992 року статут СФГ "Павлик" зареєстровано у Виконкомі Долинської сільської ради народних депутатів Слов`янського району Донецької області (т. 1 а. с. 109-115).
16 березня 1993 року зареєстровано СФГ "Павлик" (т. 1 а. с. 127).
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, встановлено, що 06 листопада 2007 року на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 26 вересня 2007 року в справі № 5/28б СФГ "Павлик" (код ЄДРПОУ 22019885), ліквідовано у зв`язку з визнанням його банкрутом. Номер запису 12481170003000313 (т. 1 а. с. 130).
У 2019 році з метою отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, на яке 25 вересня 2019 року отримав лист за № П-5089/0-1754/0/37-19, в якому зазначено, що згідно з інформаційною довідкою міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янськ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 22 серпня 2019 року №739/259-19 витребувана земельна ділянка площею 50,0000 га знаходиться в оренді ФГ "Марія-05" за договором оренди від 05 липня 2011 року № 142420004000105.
Для отримання роз`яснень щодо передачі земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві довічного успадковуваного володіння, в оренду третій особі позивач із відповідною заявою звернувся до Слов`янської РДА, на яку 27 грудня 2019 року отримав лист за № 484/П-12-0477-1.1/11-4, у якому вказано, що 05 липня 2011 року між Слов`янською РДА та громадянином ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 01 червня 2011 року №271 "Про передачу земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_4" було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області 05 липня 2011 року за № 142420004000105, за яким ФГ"Марія-05" передано в користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 1424281500:03:000:0268, загальною площею 99,3012 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення (запасу) державної власності для ведення фермерського господарства на території Долинської сільської ради Слов`янського району Донецької області.
Розпорядженням голови Слов`янської РДА від 01 червня 2011 року№ 271, ОСОБА_3 передано земельні ділянки загальною площею 130 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради за межами населених пунктів Слов`янського району Донецької області для ведення фермерського господарства в оренду строком на 49 років. Зобов`язано ОСОБА_3 у місячний строк укласти договір оренди земельних ділянок (т. 1 а. с. 26).
На виконання розпорядження від 01 червня 2011 року №271 ОСОБА_3 зі Слов`янською РДА 05 липня 2011 року було укладено договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки - 1424281500:03:000:0268, площею 99,3012 га рілля із земель сільськогосподарського призначення (запас) Долинської сільської ради за межами населених пунктів Слов`янського району Донецької області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення фермерського господарства. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Словенському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 липня 2011 року за № 142420004000105 (а.с. 89-101).
22 грудня 2011 року до зазначеного договору оренди було внесено зміни на підставі розпорядження голови Слов`янської РДА від 17 жовтня 2011 року № 486 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок", відповідно до яких сторону орендаря "ОСОБА_3" замінено на "ФГ"Марія-05" (а.с. 102,103).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення не відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.