ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 818/334/17
адміністративне провадження № К/9901/41382/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П.,Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (Cуддя: Кунець О.М.),
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року (Судді: Любчич Л.В., Сіренко О.І., Спаскін О.А.),
у справі №818/334/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" (далі - позивач, ТОВ "Стандарт") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ в м. Сумах), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.09.2016 №0007541201 та від 29.11.2016 № 0011421201(а.с. 4-6).
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2017 року адміністративний позов задоволено (а.с. 55-62, 103-106).
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на встановлення за результатами проведеної камеральної перевірки несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних, а також, з огляду на передбачене вимогами пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75, абз. 2 п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України право контролюючого органу проводити камеральну перевірку з питань перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах строків давності, визначених статтею 102 цього кодексу, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Також, в доводах касаційної скарги контролюючий орган наполягав на тому, що висновки судів попередніх інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень з огляду на процедурні порушення виходять за межі предмета позову, оскільки правомірність дій контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки не була предметом позову у цій справі (а.с. 121-124).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали та переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.08.2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.08.2016 року № 2246/18-19-12-01 із висновками про несвоєчасну реєстрацію товариством податкових накладних з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 глави 2 розділу V ПК України (а.с.24-25).
На підставі акта перевірки від 01.08.2016 р. № 2246/18-19-12-01/38867768, згідно з п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України та даних ЄРПН, відповідачем 22.09.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007541201 форми "Н", яким, за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідності до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України застосований штраф на загальну суму 687 497 грн. 13 коп., а саме:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів (на суму ПДВ 5 570 512,78 грн). застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 557 051 грн., 33 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів (на суму ПДВ 551 226,00 грн) застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 110 245 грн, 20 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів (на суму ПДВ 67 335,33 грн) застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 20 200 грн., 60 коп. (а.с.45).
Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу II ПК України, за даними ЄРПН за звітний період з липня по листопад 2016 року відповідачем встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст.201 ПК України та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України - 29.11.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011421201 на загальну суму штрафу 253 267 грн. 46 коп., а саме:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів (на суму ПДВ 2 333 869 грн 07 коп) застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 233 386 грн. 92 коп.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 99 402 грн. 69 коп. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 19 880 грн. 54 коп (а.с. 47).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт перевірки із фіксуванням порушення реєстрації податкових накладних за звітний період з липня по листопад 2016 року контролюючим органом не складався.
Задовольняючи адміністративний позов і скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0007541201, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції посилались на те, що камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних за період лютий-червень 2016 року проведена відповідачем із порушенням строку, передбаченого п. 200.10 ст. 200 ПК України, а предмет проведеної контролюючим органом перевірки до 01.01.2017 року не входив до предмета камеральної перевірки, передбаченої статтею 76 Податкового кодексу України. Також, суд першої інстанції прийняв до уваги посилання позивача на те, що фактично, через протиправне розірвання договору про визнання електронної звітності ТОВ "АПК СЄМКА" / ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС-ПРОМ" та блокування реєстрації податкових накладних (судові рішення у справах № 820/2477/16, № 826/5277/16), ТОВ "Стандарт" вчасно не отримало податковий кредит, як наслідок понесло додаткові витрати з товарообігу для поповнення казначейського рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ і не змогло своєчасно зареєструвати податкові накладні. Підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2016 № 0011421201 слугували висновки судів попередніх інстанції про порушення контролюючим органом вимог п. 86.8. ст. 86 ПК України, у зв`язку із його прийняттям без складання акта перевірки із фіксуванням порушення за реєстрації податкових накладних за звітний період з липня по листопад 2016 року.
Надаючи оцінку правильності висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 (чинний з 1 січня 2017 року) підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Подібна правова позиція з цього питання викладена також в постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17 (адміністративне провадження №К/9901/46271/18), від 08 жовтня 2019 року у справі № 821/627/17 (адміністративне провадження №К/9901/38271/18), від 21.03.2018 у справі № 804/3762/17 (адміністративне провадження К/9901/10669/18), від 06.03.2018 у справі № 821/193/17 (адміністративне провадження К/9901/1857/17), від 19 лютого 2019 року у справі №819/1569/16 (адміністративне провадження №К/9901/36119/18), від 28 лютого 2019 року у справі №821/1170/16 (адміністративне провадження №К/9901/40721/18), від 04.09.2020 року у справі № 805/4480/16-а (адміністративне провадження № К/9901/30913/18), але не виключно.
До того ж, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За положеннями пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №819/1569/16 (адміністративне провадження №К/9901/36119/18), але не виключно.
Отже висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем предмета та строків камеральної перевірки є помилковими.
Відтак, об`єктом перевірки за положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган в акті перевірки від 01.08.2016 р. № 2246/18-19-12-01/38867768 встановив порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року, що і стало підставою для застосування штрафу у відповідності до податкового повідомлення-рішення від 22.09.2016 року № 0007541201 форми "Н" (п. 1201.1 ПК України).