ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 449/765/19
провадження № 61-7251св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
за позовом ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Стрілківська сільська рада, Бібрська міська рада, відділ у Перемишлянському районі Головного Управління Держгеокадастру, державний реєстратор виконавчого комітету Бібрської міської ради Поломаний Володимир Дмитрович, державний реєстратор приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Руда Світлана Василівна,
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за позовом ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_2 та ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_6, на постанову Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Стрілківської сільської ради, Бібрської міської ради, відділу у Перемишлянському районі ГУ Держгеокадастру, державного реєстратора виконавчого комітету Бібрської міської ради Поломаного В. Д. (далі - державний реєстратор Поломаний В. Д.), державного реєстратора приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Руда С. В. (далі - державний реєстратор Руда С. В.) про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.
Позов мотивований тим, що вона є власником будинковолодіння з відповідними господарськими спорудами та земельної ділянки, яка безпосередньо межує з будинком ОСОБА_2 . До належного їй будинковолодіння існує єдиний заїзд, яким вона постійно користується. Враховуючи розташування проїзду та використання його для дорожнього сполучення, такий відноситься до земель загального користування, які не підлягають приватизації чи іншої передачі у приватну власність громадян. Однак всупереч чинному законодавству відповідач ОСОБА_2 його приватизувала.
Зокрема, ОСОБА_2 успадкувавши від своєї матері будинок по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці, що знаходилася у фактичному користуванні, без жодних документів, що посвідчують право власності, та вилучення земельної ділянки з комунальної власності громади села, за відсутності акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, за відсутності будь-яких правових підстав та з грубим порушенням чинного законодавства, набула у власність земельну ділянку площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0160), земельні ділянки площею 0,1594 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0161) та площею 0,0609 га (кадастровий номер 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства.
Листом Стрілківської сільської ради від 03 грудня 2018 року повідомлено про те, що рішенням сесії сільської ради ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Після виготовлення проектною організацією технічної документації, сесія сільської ради відмовила ОСОБА_2 у затвердженні через те, що на актах погодження меж були відсутні підписи суміжних землекористувачів. ОСОБА_2 звернулася із позовною заявою до Перемишлянського районного суду Львівської області і постановою Перемишлянського районного суду Львівської області 07 березня 2017 року задоволено позов ОСОБА_2 до Стрілківської сільської ради, визнано протиправною бездіяльність Стрілківської сільської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 та зобов`язано Стрілківську сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2, що в с. Малі Ланки (Стрілківська сільська рада) Перемишлянського району Львівської області, кадастрові номери 4623387200:10:001:0160, 4623387200:10:001:0161, 4623387200:10:001:0162.
У подальшому на виконання постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року Стрілківська сільська рада прийняла рішення за № 343 від 26 липня 2017 року, згідно якого затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1 . Передано у власність гр. ОСОБА_2 земельні ділянки: площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0160); площею 0,1594 га (кадастровий номер - 4623387200:10:001:0161), площею 0,0609 га (кадастровий номер - 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 23 квітня 2019 року постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року в адміністративній справі № 449/203/17 скасовано та провадження у справі закрито. Таким чином, оскільки рішення Стрілківською сільською радою № 343 від 26 липня 2017 року приймалося виключно на виконання постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року, яка скасована, а провадження у справі закрито, це рішення сільської ради підлягає скасуванню як незаконне. Оскільки вирішення питань про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі в межах населеного пункту віднесено до виключної компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад, про що приймається рішення, а також враховуючи скасування судового рішення про зобов`язання затвердити вказану технічну документації, вважає, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування прийнято всупереч Конституції України та з порушенням земельного законодавства, а тому такий необхідно визнати незаконним та скасувати.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 здійснила державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, то така реєстрація відповідно до вимог чинного законодавства підлягає скасуванню.
Крім цього, ОСОБА_2 у квітні 2019 року відчужила одну із спірних земельних ділянок в користь третьої особи, відтак підлягає визнанню недійсним і укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір дарування спірної ділянки, так як така незаконно набута відповідачем у власність.
ОСОБА_1 просила суд:
визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня 2017 року № 343 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради",
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Поломаного В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року за індексним номером 36795122, згідно із яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1594 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 4623387200:10:001:0161;
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Поломаного В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року за індексним номером 36794796, згідно із яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0609 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 4623387200:10:001:0162;
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Поломаного В. Д. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року за індексним номером 36794325, згідно із яким зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2197 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за кадастровим номером 4623387200:10:001:0160;
визнати недійсним договір дарування (серія та номер 326, посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Рудою С. В.) земельної ділянки площею 0,2197 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160;
визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Рудої С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року за індексним номером 46443874.
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивований тим, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер № 4623387200:10:001:0160, будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 перешкоджає встановленню твердих меж вказаної земельної ділянки та межової споруди, чим втручається у його право самостійно господарювати на своїй землі, на власний розсуд користуватися будинком та земельною ділянкою. Право власності на будинок АДРЕСА_1 набуто ним в дар від його матері - ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 325 від 12 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Рудою С. В. Право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку набуто у дар від ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 326 від 12 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Рудою С. В. Земельна ділянка кадастровий номер № 4623387200:10:001:0160 для обслуговування житлового будинку площею 0,2197 га зареєстрована в державному земельному кадастрі 02 грудня 2013 року відділом Держземагенства у Перемишлянському районі на підставі технічної документації з землеустрою. Ділянка частково огороджена прозорою металевою сіткою. Під час складання технічної документації із землеустрою на вказану земельну ділянку фізичні позначки межі і межові знаки в кількості 26 штук передані на зберігання попередньому власникові ділянки ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 є власником сусіднього будинку АДРЕСА_1 і суміжним землекористувачем. Право власності на будинок набула в спадок після смерті батька - ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Право власності на будинок зареєстровано, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 листопада 2016 року.
Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 позначена на кадастровому плані земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 (Витяг з ДЗК № НВ -460082206013) лінією А-Б, була визначена межовими знаками. Як зазначено у витязі з ДЗК відомості про обмеження прав у використанні земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не зареєстровані.
Відповідач знищила межові знаки земельної ділянки кадастровий номер № 4623387200:10:001:0160 по лініях Д-Е, Е-А, А-Б та перешкоджає у встановленні на вказаних лініях твердих меж, межових знаків та межової споруди. Попередній власник ділянки ОСОБА_2 намагалася порозумітися з відповідачем на основі принципу непорушності права власності, добросусідства, відновлення меж і межових знаків відповідно до даних земельно-кадастрової документації, однак відповідач заперечує. Вказані дії відповідача унеможливлюють для нього огородження ділянки і створюють умови безперешкодного і безконтрольного користування своєю земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку сторонніми особами на їх розсуд, в тому числі мешканцями будинку АДРЕСА_3, що є втручанням у право вільного володіння своїм майном та в приватне життя.
З приводу перешкоджання відповідача у встановленні твердих меж та зведенні огорожі, з метою їх встановлення (відновлення) попередній власник будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 серед іншого зверталася із заявами до Управління з охорони земель Головного управління Держгеокадастру України у Львівській області, Стрілківської сільської ради, Перемишлянський районний відділ Львівської регіональної філії ДП ЦЦЗК. Управління з охорони земель листом від 11 липня 2018 року № Х-1415/0-1233/6-18 надало роз`яснення про необхідність розгляду спору сільською радою. Стрілківська сільська рада листом від 16 травня 2018 року № 144 рекомендувала звернутися до суду, Перемишлянський районний відділ Львівської регіональної філії ДП ЦДЗК вказав на неможливість виконати роботи з землеустрою по відновленню меж, оскільки ОСОБА_1 знищує межові знаки. 18 червня 2019 року він звертався до Бібрської міської ради із заявою про сприяння відновленню межових знаків, у відповідь його також скеровано до суду.
Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою. Отже, тверді межі і межові знаки належної йому ділянки мають бути відновлені згідно земельно-кадастрової документації, на підставі якої ділянки була зареєстрована в державному земельному кадастрі.
ОСОБА_3 просив суд усунути йому перешкоди у користуванні будинком за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 з боку ОСОБА_1, а саме не чинити перешкоди та сприяти встановленню твердих меж, відновленню межових знаків і зведення огорожі вказаної ділянки згідно земельно-кадастрової документації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 04 березня 2020 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 449/1526/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою зі справою № 449/765/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Стрілківської сільської ради, відділу у Перемишлянському районі ГУ Держгеокадастру, державного реєстратора Поломаного В. Д., державного реєстратора Руда С. В. про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та присвоєно справі № 449/765/19.
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_3 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні будинком за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, а саме не чинити перешкоди та сприяти встановленню твердих меж, відновленню межових знаків і зведення огорожі вказаної ділянки згідно земельно-кадастрової документації.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність Акту погодження меж у землевпорядній документації не може бути підставою для відмови органом Держгеокадастру у затвердженні проекту відведення земельної ділянки. При цьому згідно висновку експерта № 010/21 від 19 лютого 2021 року, розміщення проїзду (заїзду, автомобільної дороги) загального користування з АДРЕСА_1 через земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 (на якій розташований будинок та господарські будівлі ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 ), в умовах існуючої забудови до суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_3 (без кадастрового номеру) та по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0071), а також до земельної ділянки по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0074) з дотриманням будівельних норм з 1930 року до часу виконання експертизи - неможливе. Тому врахувавши зазначене суд відмовив у задоволенні первісної позовної заяви.
При цьому суд врахував, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, площею 0,2197 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та власником житлового будинку за цією адресою, однак відновити межі земельних ділянок в натурі Перемишлянським районним відділом Центру ДЗК неможливо, оскільки ОСОБА_1 знищує межові знаки, які були встановлені інженером землевпорядником Центру ДЗК, а саме які фіксували захват земельної ділянки за кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 ОСОБА_2 . Тому суд зробив висновок, що зустрічна позовна заява підлягає до задоволення.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Стрілківської сільської ради, Бібрської міської ради, відділу у Перемишлянському районі ГУ Держгеокадастру, державного реєстратора Поломаного В. Д., державного реєстратора Руда С. В., треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня 2017 року № 343 "Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради" в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, в АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір дарування номер 326, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Рудою С. В., земельної ділянки площею 0,2197 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року, згідно з яким право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 зареєстровано за ОСОБА_3 .
У задоволенні іншої частини позовних ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні будинком та земельною ділянкою відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 073,60 грн, сплачений за подання позову та апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що колегія суддів погоджується із тим, що рішення Стрілківської сільської ради № 343 від 26 липня 2017 року прийнято на виконання постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року, яке скасовано за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка не брала участі у цій справі та провадження у справі закрито (т. 1, а. с. 21-24).
Для висновку про можливість передачі землі у приватну власність необхідно фактично з`ясувати наявність у складі такої земельної ділянки проходу або проїзду, яка має статус землі загального користування. У цьому контексті не може залишитися поза увагою суду те, що у 2014 році ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом до Стрілківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки (справа № 449/131/14). У межах справи № 449/131/14 апеляційним судом встановлено, що мати позивача, не набувши права власності на земельні ділянки на законних підставах до смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, не могла включити їх до спадкового майна, тому позивач не набула право власності на ці земельні ділянки у порядку спадкування, при цьому зазначала про своє право на приватизацію земельних ділянок, якими користувалась її мати. Тому апеляційний суд, врахувавши розташування проїзду та використання його для дорожнього сполучення з трьома господарствами, дійшов висновку про віднесення спірної земельної ділянки, яка є заїздом для кількох землекористувачів, до земель загального користування, які не підлягають приватизації чи іншій передачі у приватну власність громадян. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року у справі № 449/131/14 набрало законної сила та у касаційному порядку, зокрема щодо мотивів відмови у позові, не оскаржувалося. Колегія суддів виходить із безумовної преюдиційності фактів встановлених у цій справі для спірних правовідносин, а будь які протилежні доводи учасників справи є безпідставними та необґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що ще у 2010 році між батьком позивача - ОСОБА_8 та ОСОБА_2, як суміжними землекористувачами, існували непорозуміння з приводу проїзду до відповідних ділянок. Згідно складеного Акту від 15 листопада 2010 року згоди щодо облаштування проїзду не досягнуто, при цьому встановлено, що рішення Стрілківської сільської ради № 117 від 07 вересня 2010 року щодо облаштування проїзду не погоджувалося із суміжними землекористувачами (т. 1, а. с. 114, 115). Вказаним рішенням сільська рада вирішила перенести заїзд, який проходить по центральній частині подвір`я ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1 в інше місце, а саме на початок присадибної ділянки перед житловим будинком шириною 3,00 м (враховуючи поворот - ширина збільшується). 17 грудня 2010 року на рішення Стрілківської сільської ради № 117 від 07 вересня 2010 року прокурор вніс протест і таке рішенням Стрілківської сільської ради № 132 від 08 жовтня 2014 року скасоване (т. 1, а. с. 116-118).
Тому колегія суддів вважає підставними вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343 в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, оскільки саме на цій земельній ділянці розташований проїзд, який використовується для дорожнього сполучення з трьома господарствами, в тому числі господарства ОСОБА_1 .
Також судом встановлено, що відповідно до договору дарування номер 326, який посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Рудою С. В., ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2197 га, кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46443874 від 12 квітня 2019 року. Враховуючи доведеність вимог про необхідність скасування у відповідній частині рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого дарувальник ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку, тобто встановлену незаконність такого юридичного факту, договір дарування спірної земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв`язку з неможливістю останньою розпоряджатися відповідним об`єктом цивільних прав.
ОСОБА_1 звернулася у тому числі з вимогою про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року, згідно з яким право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 зареєстровано за ОСОБА_3, тому задоволення такої вимоги необхідне для повного та ефективного відновлення прав позивача.
Не спростовує зазначених висновків суду і покликання на висновок експерта № 010/21 від 19 лютого 2021 року, яким встановлено, що розміщення проїзду (заїзду, автомобільної дороги) загального користування з АДРЕСА_1 через земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, в умовах існуючої забудови до суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_3 (без кадастрового номеру) та по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0071), а також до земельної ділянки по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 4623387200:10:001:0074) з дотриманням будівельних норм з 1930 року до часу виконання експертизи - неможливе, оскільки в силу частини другої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Крім цього, не може залишитися поза увагою суду і те, що експерти ТзОВ "Гал-світ" не повідомлялися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачених статтями 384, 385 КК України, лише зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність по статті 384 КК України. Відтак враховуючи те, що такий був поданий з порушенням встановлених судом та законом строків, а будь які поважні причини пропуску строків, які перешкоджали ОСОБА_3 звернутися до експертів раніше, чи своєчасно просити суд про призначення експертизи, останній суду не надав, колегія суддів критично оцінює такий висновок експерта.
При цьому позовні вимоги про визнання незаконним і скасування рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343 в частині передання у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,1594 га (кадастровий номер - 4623387200:10:001:0161), площею 0,0609 га (кадастровий номер - 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства, визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора щодо цих земельних ділянок задоволенню не підлягають, оскільки вказаний проїзд знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4623387200:10:001:0160. Відтак передання у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,1594 га (кадастровий номер - 4623387200:10:001:0161), площею 0,0609 га (кадастровий номер - 4623387200:10:001:0162) для ведення особистого селянського господарства права та інтереси позивача не порушує.
Задоволення у відповідній частині позовних вимог ОСОБА_1 виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
Окремо колегія суддів звернула увагу на доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом таємниці нарадчої кімнати. Зокрема, позивач стверджує, що з часу видалення у нарадчу кімнату 17 грудня 2021 року та до ухвалення оскаржуваного рішення 21 грудня 2021 року, суд розглянув ряд справ з постановленням відповідних судових рішень (справи № 449/1701/21, № 449/1707/21, № 449/1712/21, 449/1714/21, 449/1127/21), на підтвердження чого подала копії судових рішень із сайту ЄДРСР. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд даної цивільної справи проводився за присутності учасників справи, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, при цьому видалившись до нарадчої кімнати 17 грудня 2021 року о 10:53:25 суд не повернувся цього дня для проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а проголосив таку лише 21 грудня 2021 року без звукозапису, за відсутності учасників справи. При цьому перебуваючи у нарадчій кімнаті суд розглядав низку судових справ та постановляв судові рішення, що з урахуванням положень статті 245 ЦПК України є порушенням таємниці наради суддів та не може залишатися поза увагою апеляційного суду (т. 2, а. с. 161-170).
Доводи апеляційної скарги про процесуальні порушення, допущені судом щодо розгляду заяви про відвід, на увагу не заслуговують, оскільки відповідні дії суду першої інстанції у цій частині відповідали вимогам статті 40 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
У липні 2022 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_9 - ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щов матеріалах справи затверджена в установленому порядку містобудівна документація відсутня, правової оцінки її постанова апеляційного суду не містить. Визначені кадастровим планом межі земельної ділянки площею 0,2197 га не оспорюються, в тому числі спільна межа між домогосподарствами АДРЕСА_2, позначена на плані літерами "А Б". В цих визначених межах площа земельної ділянки може бути лише 0,2197 га. Площа ділянки 0,2197 га - не оспорюється. Оскільки судом апеляційної інстанції не було скасовано пункт 1 рішення Стрілківської сільської ради №343 від 26 липня 2017 року, яким затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ОСОБА_2, то така документація є законною і має враховуватися як доказ відсутності проїзду через ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160.
Позивач не є власником суміжної ділянки, як помилково вказав апеляційний суд. Також помилково вказав, що "будинковолодіння межують між собою, а правовідносини між їх власниками та з приводу існування цих об`єктів цивільних прав врегульовані, у тому числі відповідними судовими рішеннями". В матеріалах справи щодо наведеного судові рішення відсутні.
Право власності чи право користування, як абсолютне право, підлягає захисту лише за умови доведення факту його порушення. Жодних доказів, які б в розумінні статті 39 ЗК України, Закону України "Про основи містобудування", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про державний земельний кадастр" визначали в межах земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 землі загального користування позивачем не представлено. Накладання приватизованої земельної ділянки площею 0,2197 га на землі загального користування с. Малі-Ланки судами обох інстанцій не встановлено. Безпосередньо апеляційним судом належних та допустимих доказів, що ідентифікують в розумінні статті 39 ЗК України в межах земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 наявність земель загального користування з відповідною площею, шириною, межами не досліджувалось за їх відсутності.
Розглядаючи заяву ОСОБА_2 . Стрілківська сільська рада не мала права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення щодо затвердження технічної документації з землеустрою. Підстави визнання незаконним та скасування індивідуального акта органу місцевого самоврядування визначено законом - якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тому скасування Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення Перемишлянського районного суду у справі № 449/203/17 не є підставою визнання рішення Стрілківської сільської ради № 343 від 26 липня 2017 року незаконним.
Рішення Стрілківської сільської ради № 343 від 26 липня 2014 року в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2197 га скасовано судом з підстав безумовної преюдиційності фактів встановлених, на думку суду, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 02 грудня 2014 року у справі № 449/131/14. Встановленим фактом наявності земель загального користування у складі земельної ділянки площею 0,2197 га суд визнав оцінку доводів апеляційної скарги: "враховуючи розташування проїзду та використання його для дорожнього сполучення з трьома господарствами, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарг щодо віднесення спірної земельної ділянки, яка є заїздом для кількох землекористувачів, до земель загального користування, які не підлягають приватизації чи іншої передачі у приватну власність громадян". Оцінку доводів апеляційної скарги суд ототожнив з преюдицією, яка згідно статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, оскільки ідентифікацію "спірної земельної ділянки" в рішенні від 02 грудня 2014 року не наведено.
За загальним визначенням заїзд, як земельна ділянка в розумінні статті 79-1 ЗК України, має ідентифікуватися місцем його розташування, параметрами, площею, межами, а головне містобудівною документацією (стаття 39 ЗК України), що його визначає в статусі земель загального користування. У справі № 449/131/14 заїзд (проїзд) до будинку АДРЕСА_1 не були предметом позову, не досліджувались, судом апеляційної інстанції не ідентифікований. Рішенням апеляційного суду від 02 грудня 2014 року істинність існування "заїзду", як "факту" не перевіряється за відсутності доказів, на підставі яких він міг бути встановлений судом. В рішенні від 02 грудня 2014 року апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги і встановив порушення норм матеріального права при ухваленні рішення, а саме статті 12 ЗК України щодо виключної компетенції органу місцевого самоврядування у передачі земель комунальної власність у приватну власність. При цьому Стрілківська сільська рада не заперечувала передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,2197 га.
Таким чином, звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не має трактуватись як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні особою, яка не приймала участі у цій справі. ОСОБА_3 не приймав участі у справі № 449/131/14 і заперечує безпідставні твердження позивача про приватизацію у складі земельної ділянки за кадастровим номером 4623387200:10:001:0160 земель загального користування.
Сторінкою 22 експертного висновку № 010/21 від 19 лютого 2021 року на підставі даних державного земельного кадастру експертом показано: не сформована земельна ділянка позивачки розташована між двома сформованими і приватизованими земельними ділянками, але з АДРЕСА_1 ділянка позивача межує саме з землями комунальної власності, що апеляційним судом не враховано. Висновком експерта встановлено факт, що використання прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 як заїзду відбувається з порушенням державних будівельних норм, це порушує права власників на безпечне володіння своїм майном. Висновок не спростований іншими матеріалами справи. Суд не звернув уваги, що користування сусідами прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 відбувається з порушенням державних будівельних норм і створює незручності власникам будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 обставини, встановлені висновком експертизи, не спростувала.
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що безпідставним і неправдивим є твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження наявності на земельній ділянці кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 проїзду загального користування, оскільки обов`язковим до врахування судовим рішення апеляційної інстанції від 02 грудня 2014 року у справі № 449/131/14 було чітко встановлено як наявність проїзду на приватизованих згідно рішення Стрілківської сільської ради № 343 від 26 липня 2017 року земельних ділянках, так і неможливість передачі у власність таких земельних ділянок.
Як вбачається зі скасованого рішення Стрілківської сільської ради № 343 від 26 липня 2017 року, підставою для його прийняття була постанова Перемипілянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року у справі № 449/203/17. В цей же час, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 07 березня 2017 року в адміністративній справі № 449/203/17 скасовано та провадження у справі закрито. Таким чином, якщо було скасовано судове рішення на підставі якого приймалося рішення Стрілківської сільської ради № 343 від 26 липня 2017 року, то зазначене рішення сільської ради також втрачає законну силу.
Правомірно суд апеляційної інстанції не врахував поданий скаржником суду першої інстанції висновок експерта № 010/21 від 19 лютого 2021 року. Він не є належним та допустимим доказом, оскільки його подано суду з порушенням встановлених судом та законом строків і відсутні поважні причини, які перешкоджали ОСОБА_3 звернутися до експертів раніше, чи своєчасно просити суд про призначення експертизи.
Скаржник стверджує, що ОСОБА_1 може собі облаштувати інший заїзд до свого домоволодіння через ділянку комунальної власності, що межує з її домоволодінням. Однак через ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 проїзд вже наявний.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 465/5009/14ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 541/775/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 302/470/16-ц, від 03 жовтня 2021 рок у справі № 707/815/19, від 01 червня 2022 року у справі № 453/222/19, від 17 квітня 2018 року у справі № 822/1468/17).
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду. Доповнення від 21 жовтня 2023 року до касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поданої представником ОСОБА_6, на постанову Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 рокузалишено без розгляду.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимогОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Стрілківської сільської ради, Бібрської міської ради, відділу у Перемишлянському районі ГУ Держгеокадастру, державного реєстратора Поломаного В. Д., державного реєстратора Руда С. В. про визнання незаконним і скасування рішення Стрілківської сільської ради від 26 липня 2017 року № 343 в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, визнання недійсним договору дарування від 12 квітня 2019 року цієї земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, а також відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.