Постанова суду № 619/77/15-ц від 20.12.2023 про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку, запису про його реєстрацію, витребування...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 619/77/15-ц

провадження № 61-9722св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Коломієць Г. В., Олійник А. С., учасники справи:

позивач - прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція",

відповідачі: ОСОБА_1, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області,

треті особи: відділ Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області, сектор містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

У січні 2015 року прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (далі - ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція") звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку, запису про його реєстрацію, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача.

Позовну заяву мотивовано тим, що за результатами перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів прокуратурою району 04 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості № 42014220280000029 про скоєння злочину за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та розпочато досудове розслідування стосовно колишніх посадових осіб районного відділу земельних ресурсів. Установлено, що рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району від 02 березня 2010 року передано у власність 12 фізичним особам 12 земельних ділянок, загальною площею 2,0 га, для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку. Після прийняття вказаних рішень Малоданилівською селищною радою Дергачівського району фізичні особи оформили державні акти, які зареєстровані у визначеному законом порядку. Відповідним земельним ділянкам під час приватизації присвоєні кадастрові номери: 6322055903:00:000:0112, 6322055903:00:000:0113, 6322055903:00:000:0104, 6322055903:00:000:0105, 6322055903:00:000:0115, 6322055903:00:000:0110, 6322055903:00:000:0109, 6322055903:00:000:0111, 6322055903:00:000:0114, 6322055903:00:000:0106, 6322055903:00:000:0108, 6322055903:00:000:0116.

Вказані рішення винесені на підставі висновків управління Держкомзему у Дергачівському районі про те, що 12 земельних ділянок, загальною площею 2,0 га, відносяться до земель запасу та нікому не надані у власність або користування. Разом із тим, в ході перевірки та досудового розслідування достовірно встановлено, що безоплатна передача зазначених земельних ділянок призвела до фактичного вилучення з постійного користування Данилівського дослідного державного лісгоспу (на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 20 січня 2015 року № 16 змінено назву на ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція") 2,0 га земель лісогосподарського призначення. ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" не погоджувала вилучення вказаних земель із свого постійного користування. Крім цього, зміна цільового призначення земель із категорії земель лісогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови не проводилася. Вказане свідчить про незаконне вибуття з власності держави без належного дотримання процедури вилучення земельних ділянок з постійного користування ДП "Харківської лісової науково-дослідної станції" в порядку статті 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Так рішенням ХLІV сесії V скликання Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 липня 2009 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 0,1517 га в с. Лужок, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Надалі рішенням LІV сесії V скликання Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року громадянці ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1517 га в с. Лужок, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 6322055903:00:000:0113).

На підставі вказаних рішень та технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, затверджених посадовими особами управління Держкомзему у Дергачівському районі та відділу містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 101842. Водночас за результатами проведеної прокуратурою району перевірки встановлено, що зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6322055903:00:000:0113 відповідно до інформації посадових осіб ДП "Харківської лісової науково-дослідної станції" перебуває у кварталі № 33 Дергачівського лісництва, відноситься до земель лісового фонду, переданих у постійне користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція". Погодження на заміну цільового призначення чи вилучення вказаної земельної ділянки посадовими особами держлісгоспу не надавалося.

Крім того, земельна ділянка з зазначеним кадастровим номером відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована на території земель, які перебувають у користуванні ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" на підставі матеріалів лісовпорядкування, які згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛК України) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками є документами, що підтверджують право на раніше надані землі. Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 06 листопада 2009 року № 634 Данилівському дослідному держлісгоспу надано в постійне користування земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 3,3047 га, урочища "Бор Чернея". Крім цього, вищевказаній земельній ділянці площею 3,3047 га присвоєно кадастровий номер 6322010100:27:000:0004, що підтверджується довідкою Дергачівського районного відділу земельних ресурсів від 31 січня 2006 року. Проведеними дослідженнями Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеліорації і лісового господарства "Харківдіпроагроліс" із залученням відповідних спеціалістів у сфері топогеодезичних вишукувань встановлено, що координати поворотних точок спірної земельної ділянки площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113 перебувають в межах земельної ділянки площею 3,3047 га, кадастровий номер 6322010100:27:000:0004, що передана у постійне користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція". Вартість спірної земельної ділянки становить 87 546,00 грн згідно з висновком Приватного підприємства "Перспектива-земля". Під час досудового розслідування за вказаними фактами проведена перевірка Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, якою підтверджено викладені обставини.

Прокурором зазначено, що наявність протиправного рішення Малоданилівської селищної ради, державного акта на право власності на спірну земельну ділянку, виданого всупереч встановленому законом порядку, порушує інтереси держави як власника щодо реалізації передбаченого частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права вільно розпоряджатися нею через уповноважений орган виконавчої влади і є підставою для втручання органів прокуратури. При цьому порушені інтереси держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", як постійного землекористувача, та Державного агентства лісових ресурсів України, у сфері управління якого перебуває ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція". Наведене є підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі зазначених юридичних осіб. Про порушення законних інтересів держави і законодавства прокуратурі району стало відомо лише після завершення перевірки у порядку нагляду за додержанням законодавства та після внесення відомостей про злочин до ЄРДР.

У серпні 2016 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з уточненою позовною заявою, посилаючись на те, що у зв`язку з набранням з 01 січня 2016 року чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 6322055903:00:000:0113, а саме: в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 5321727 від 11 квітня 2014 року, за ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним, з урахуванням уточнень позовних вимог, посилаючись на положення частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 387, 388 ЦК України, прокурор просив суд:

- визнати недійсним рішення LIV сесії V скликання Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року "Про передачу у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1";

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, серії ЯЛ № 101843, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300412, виданий на ім`я ОСОБА_2 ;

- скасувати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_1 ;

- витребувати з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" земельну ділянку площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суди неодноразово розглядали цю справу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року позовні вимоги прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" задоволено. Визнано недійсним рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року "Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1"; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, площею 0,1517 га, серії ЯЛ № 101843, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300412 та виданий на ім`я ОСОБА_2 ; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цю земельну ділянку та витребувано її з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція".

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до листа відділу Держземагентства у Дергачівському районі Харківської області від 25 серпня 2016 року № 10-20.18-0.3-3100/2-16 спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області в проектних межах с. Лужок. Безоплатна передача земельної ділянки призвела до фактичного вилучення з постійного користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" земель лісогосподарського призначення. Зміна цільового призначення земель із категорії земель лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови не проводилася. Органу прокуратури, Державному агентству лісових ресурсів України та ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" про зазначені порушення стало відомо у 2014 році під час проведення перевірки, тому позовна давність позивачем не пропущена.

Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області LIV сесії V скликання від 02 березня 2010 року вирішено питання про надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої на землях, наданих ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" у постійне користування розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 06 листопада 2009 року № 634. У запереченнях на позовну заяву Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області просила застосувати позовну давність до вимог, заявлених прокурором.

Суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-178цс15, відповідно до якої у випадку пред`явлення позову як особою, право якої порушене, так і у разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про початок перебігу позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного законодавства під час здійснення перевірки. Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 виготовлено 01 листопада 2010 року, другий його примірник зберігається в Управлінні Держкомзему Дергачівського району Харківської області. Отже, державний орган, створений з метою упорядкування земельних відносин, довідався про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки саме у 2010 році. Про те, що ОСОБА_2 та інші особи користуються земельними ділянками, що надані у користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", з цього ж часу могло довідатися і ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція".

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-25090св18).

Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий судовий розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що Апеляційний суд Харківської області порушив норми процесуального права під час розгляду зазначеної вище апеляційної скарги, оскільки ним не було належним чином повідомлено учасника справи - ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" про дату, час і місце розгляду справи.

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду і ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" має право користуватися нею.

Отже, підстав вважати, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, немає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Постановою Верховного Суд від 19 травня 2021 року касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-3173св20).

Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий судовий розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи позовні вимоги прокурора, не встановив усіх фактичних обставин справи. Також суд касаційної інстанції вказав, що під час нового судового розгляду апеляційний суд має дослідити та оцінити надані учасниками справи докази, у тому числі докази щодо накладання земельної ділянки, з кадастровим номером 6322055903:00:000:0113 на земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004, та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених фактичних обставин справи. Також суд касаційної інстанції зазначив, що у випадку, якщо апеляційний суд дійде висновку про витребування земельної ділянки, то у цьому випадку слід оцінити наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном гарантоване статтею 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

Останньою постановою Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішенням, яким позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" залишено без розгляду. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, площею 0,1517 га, серії ЯЛ № 101843; скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цю земельну ділянку відмовлено. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного агентства лісових ресурсів земельну ділянку, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, площею 0,1517 га. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення апеляційний суд виходив із того, що:

- прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права, зокрема юридичних осіб. У зв`язку з цим позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог;

- позовні вимоги прокурора про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність особи, визнання недійсним відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування права власності відповідача на спірну земельну ділянку є неефективними способами захисту і не підлягають задоволенню, натомість ефективним способом захисту є вимога про витребування майна (віндикація);

- оскільки спірна земельна ділянка є державною власністю, перебувала у кварталі № 33 Дергачівського лісництва та відноситься до земель лісового фонду, знаходилася за межами населеного пункту Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області в проектних межах с. Лужок, та незаконно вибула з володіння власника, то наявні підстави для її витребування у відповідача ОСОБА_1 у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів за правилами статті 388 ЦК України;

- повернення державі спірної земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення. В цій справі жодна із сторін не ініціювала питання щодо стягнення компенсації за витребування у добросовісного набувача майна, тому зазначена обставина не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки сторони не позбавлені можливості в подальшому вирішити вказане питання;

- про порушення прав держави на спірну земельну ділянку прокуратура Дергачівського району Харківської області дізналася лише у 2014 році із відомостей Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, тому, звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України у січні 2015 року, прокурор не пропустив позовну давність.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У червні 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Мамай А. С., через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду в частині вирішення позову прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора залишити без задоволення в повному обсязі; оскаржувану постанову в частині вирішення позову прокурора в інтересах держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" залишити без змін.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16, постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц та у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, та постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та у справі № 911/3250/16, від 02 травня 2018 року у справі № 159/4903/16, від 30 травня 2018 року у справі № 367/762/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15, від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19, від 19 січня 2022 року у справі № 369/16419/18 та у справі № 372/2969/18, від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 369/3147/19, від 12 червня 2023 року у справі № 205/7739/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а також на те, що апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- не врахував, що позов прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України спрямований на захист прав та інтересів ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", оскільки останнє відноситься до сфери відання агентства;

- проігнорував, що при вирішенні справи щодо захисту права власності держави на спірну земельну ділянку позов прокурора міг бути поданий виключно в інтересах держави в особі належних уповноважених державних органів: Кабінету Міністрів України та Харківської обласної адміністрації, а Державне агентство лісових ресурсів України є неналежним позивачем;

- не звернув увагу на те, що безпосереднім предметом спору є не захист права власності держави на спірну земельну ділянку (шляхом її витребування на користь держави), а захист права постійного користування державного підприємства цією земельною ділянкою (шляхом її витребування на користь підприємства);

- безпідставно прийняв до уваги нові докази, подані на етапі апеляційного розгляду справи, та поклав їх в основу свого судового рішення;

- не врахував, що прокурор заявив вимоги про витребування земельної ділянки на користь державного підприємства, а не на користь держави в собі Державного агентства лісових ресурсів України;

- передчасно дійшов висновку про необхідність втручання в право заявниці на мирне володіння майном;

- не встановив, з якого часу державний орган, в інтересах якого прокурор звернувся до суду, міг чи повинен був довідався про незаконне відчуження спірних земельних ділянок;

- помилково відраховував початок перебігу позовної давності з дати, коли про порушення прав держави дізнався прокурор.

У вересні 2023 року Дергачівська окружна прокуратура Харківської області із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому зазначила про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Межі касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року в частині вирішення позовних вимог прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України про визнання недійсним рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, площею 0,1517 га, серія ЯЛ № 101843; скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цю земельну ділянку, та позовних вимог прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", то оскаржуване судове рішення апеляційного суду в цих частинах Верховним Судом не перевіряється.

Отже, оскаржувана постанова Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року переглядається Верховним Судом лише в частині вирішення апеляційним судом позовних вимог прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області про витребування земельної ділянки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 03 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Синельникову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявниці надати докази сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 619/77/15-ц з Дергачівського районного суду Харківської області; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2023 року матеріали справи № 619/77/15-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справу № 619/77/15-ц призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 09 жовтня 2023 року для розгляду справи № 619/77/15-ц визначено склад колегії суддів, а саме: суддя-доповідач Синельников Є. В.; судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Шипович В. В.

18 жовтня 2023 року судді Синельников Є. В., Білоконь О. В., Осіян О. М., Сакара Н. Ю., Шипович В. В. заявили у справі № 619/77/15-ц самовідвід із підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року заяви про самовідвід суддів Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В. задоволено. Передано цивільну справу № 619/77/15-ц для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року справу № 619/77/15-ц та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням ХLІV сесії V скликання Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 липня 2009 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 0,1517 га в с. Лужок, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням LІV сесії V скликання Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1517 га, за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 03 вересня 2013 року, серія НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського РУЮ у Харківській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 71 рік.

Після її смерті на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Коробець О. М. 06 листопада 2010 року за реєстровим номером № 4853, ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2, згідно з договором купівлі-продажу від 11 квітня 2014 року № 1067 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_1 та в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності на спірну земельну ділянку площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 .

Також судами встановлено, що за результатами проведеної у 2014 році прокуратурою району перевірки встановлено, що зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6322055903:00:000:0113 відповідно до інформації посадових осіб ДП "Харківської лісової науково-дослідної станції" перебуває у кварталі № 33 Дергачівського лісництва, відноситься до земель лісового фонду, переданих в постійне користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція". Погодження на заміну цільового призначення чи вилучення вказаної земельної ділянки посадовими особами держлісгоспу не надавалося. Окрім того, земельна ділянка із зазначеним кадастровим номером відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована на території земель, які перебувають у користуванні ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" на підставі матеріалів лісовпорядкування, які згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, є документами, що підтверджують право на раніше надані землі.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 06 листопада 2009 року № 634 Данилівському дослідному держлісгоспу надано в постійне користування земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 3,3047 га, урочища "Бор Чернея". Окрім цього, вищевказаній земельній ділянці площею 3,3047 га присвоєний кадастровий номер 6322010100:27:000:0004, що підтверджується довідкою Дергачівського районного відділу земельних ресурсів від 31 січня 2006 року.

Згідно із вказаним розпорядженням, землі передані за рахунок земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства та проведення науково-дослідних робіт за межами населених пунктів Дергачівської міської ради на території Дергачівського району.

Згідно з Публічною кадастровою картою України земельній ділянці з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004 відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205, визначене цільове використання - 5.1,0 - для ведення лісового господарства.

Дослідженнями, проведеними Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеліорації і лісового господарства "Харківдіпроагроліс" із залученням відповідних спеціалістів у сфері топогеодезичних вишукувань, встановлено, що координати поворотних точок спірної земельної ділянки, площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, перебувають у межах земельної ділянки площею 3,3047 га, кадастровий номер 6322010100:27:000:0004, що надано у постійне користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція".

Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі, зокрема Державного агентства лісових ресурсів України, вказував на те, що передача земельної ділянки, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113, з державної власності у власність фізичної особи призвела в 2010 році до фактичного вилучення з постійного користування Данилівського дослідного державного лісгоспу (на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 20 січня 2015 року змінено назву на ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція") земель лісогосподарського призначення. ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" не погоджувала вилучення вказаних земель із свого постійного користування. Окрім цього, зміна цільового призначення земель із категорії земель лісогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови не проводилася.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх правове обґрунтування

Щодо питання правомірності вибуття спірної земельної ділянки з державної власності та підстав для її витребування

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктами "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 ЗК України).

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із частиною першою пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (2010 рік), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

................

Перейти до повного тексту