ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 140/6451/22
адміністративне провадження № К/990/37207/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/6451/22
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Валюхом В.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів: Курильця А. Р., Пліша М. А.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просила:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову від 19.09.2022 № 327721 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка указувала, що фактичною підставою для притягнення до відповідальності відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), згідно із змістом акту перевірки від 31.08.2022 № 333214, було встановлення посадовими особами відповідача здійснення саме позивачем перевезення вантажу без наявності товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) на вантаж. Тобто, висновок відповідача про те, що перевізником виступає саме позивач, ґрунтується лише на тому, що за останньою зареєстрований автомобіль, яким здійснювалося перевезення.
2.1. Проте, транспортний засіб DAF, н.з. НОМЕР_1, на підставі нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 06.10.2021 (зареєстрований в реєстрі за № 585), перебуває у користуванні ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП" та знаходиться в господарському управлінні цього Товариства. Пояснює, що згідно із пунктом 1.2 вказаного договору оренди, автомобіль вважається переданим в оренду з моменту підписання цього договору, тобто з 06.10.2021, та перебуватиме у користуванні орендаря до 05.10.2023 (пункт 2.1 договору).
2.2. Отже, як зазначає позивачка, на момент проведення перевірки 31.08.2022 та складання відповідного акту вказаний автомобіль використовувався при здійсненні господарської діяльності його орендарем ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП", яке і є перевізником в розумінні положень Закону № 2344-ІІІ, а позивачка експлуатацію зазначеного транспортного засобу не здійснювала. Належність позивачці на праві власності вказаного автомобіля не може бути підставою для її притягнення до відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведена рейдова перевірка (місце перевірки: 132 км а/д М-19 Доманове - Тереблече; дата і час перевірки: 31.08.2022, 13:50), про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.08.2022 № 333214.
4. Вказаним актом рейдової перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом марки DAF, н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, та зафіксовано порушення статті 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме під час перевезення вантажу (пісок) перевізник не забезпечив водія ТТН на вантаж. Акт перевірки підписаний водієм, у графі "пояснення водія про причини порушення" зазначено "згідний". Під час проведення перевірки було також надано посвідчення водія та накладну від 31.08.2022 № 355.
5. Відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди автомобіля від 06.10.2021 (зареєстрований в реєстрі за № 585), транспортний засіб DAF, н.з. НОМЕР_1 на момент проведення рейдової перевірки перебував у тимчасовому платному користуванні у ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП". Термін дії договору з 06.10.2021 по 05.10.2023.
6. Відповідач 05.09.2022 надіслав позивачці рекомендованим листом (вручений 12.09.2022) повідомлення про розгляд 19.09.2022 з 10 по 12 годину справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявлених під час рейдової перевірки.
7. Зі слів позивачки 19.09.2022 остання звернулася до відповідача із листом, у якому повідомила, що транспортний засіб DAF, н.з. НОМЕР_1 з 06.10.2021 перебуває у користуванні ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП", відповідно до договору оренди від 06.10.2021 (копія листа наявна в матеріалах справи).
8. Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.09.2022 № 327721, за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону, з перевізника ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
9. Із змісту листа ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП" від 30.09.2022 у відповідь на запит адвоката, суди попередніх інстанцій також установили, що Товариством підтверджено факт перебування автомобіля марки DAF, н.з. НОМЕР_1 в користуванні цього Товариства та використовується у зв`язку із провадженням господарської діяльності на підставі договору оренди від 06.10.2021. Вказаним автомобілем 31.08.2022 виконувалося замовлення з доставки піску замовнику ПАТ "СКФ УКРАЇНА", про що було видано ТТН № 31/1 від 31.08.2022, водієм за вказаним рейсом був ОСОБА_4, прізвище згідно з водійським посвідченням НОМЕР_3 ОСОБА_2 (було змінено на ОСОБА_4 05.03.2014), який перебуває у трудових відносинах з ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП" згідно із наказом № 9-К від 21.07.2021. Додатково до вказаного листа надано копію ТТН від 31.08.2022 № 31/1, у якій зазначено як автомобільного перевізника ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП", наказу від 21.07.2021 № 9-к "Про прийняття на роботу водія", яким ОСОБА_4 з 22.07.2021 прийнято на посаду водія товариства та копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 05.03.2014, з якого слідує про зміну прізвища " ОСОБА_5" на " ОСОБА_4" після державної реєстрації шлюбу.
10. Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивачка звернулася до суду із позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.09.2022 № 327721.
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки під час здійснення рейдової перевірки 31.08.2022 позивачка не здійснювала перевезення вантажу автомобілем марки DAF, н.з. НОМЕР_1, який перебував у користуванні ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП", водій якого здійснював керування цим транспортним засобом під час здійснення перевезення вантажу (пісок), у зв`язку із чим ОСОБА_1 не є автомобільним перевізником та суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
12.1. Із посиланням на сформовану правову позицію Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 01.06.2023, від 06.07.2023 у справах № 640/39442/21 та № 560/514/22, від 23.08.2023 у справі № 600/1407/22-а відповідно, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
12.2. Встановивши, що перевезення вантажу транспортним засобом DAF, н.з. НОМЕР_1 здійснювалося на підставі товарно-транспортної накладної від 31.08.2022 № 31/1, згідно з якою автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП", суди попередніх інстанцій констатували, що в силу приписів статті 48 Закону № 2344-III водій був зобов`язаний пред`явити уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну, адже такий документ прямо передбачений у вказаній правовій нормі.
12.3. Поруч із цим, оскільки транспортний засіб передано позивачкою в оренду ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП", договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, а тому саме наймач ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП" за висновком судів, є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивачка (власниця ТЗ). Перебування ТЗ в оренді підтверджено листом від 30.09.2022 у відповідь на запит адвоката ТОВ "РЕНТЛЕНД ГРУП".
12.4. Судами також зауважено, що акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Цей документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.
12.5. У підсумку суди дійшли висновку, що відповідачем у справі не доведено належними доказами факту здійснення 31.08.2022 позивачкою перевезення вантажу (піску), тобто вчинення порушення, за яке передбачена відповідальність абзацом 3 частиною першою статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а тому оскаржувана постанова від 19.09.2022 № 327721 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
13. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Укртрансбезпека звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 140/6451/22 скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
14. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
14.1. Так, касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.12.2021 у справі №420/3371/21, від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16, від 19.10.2023 у справі №640/27759/21 щодо застосування статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
14.2. Зауважує, що відповідно до акту перевірки за № 333214 від 31.08.2022 товарно-транспортна накладна не надавалася водієм під час перевірки, внаслідок чого прийнято оскаржувану постанову від 19.09.2022 № 327721. Натомість такі документи подано позивачкою до суду. Проте ці документи не спростовують факт відсутності встановленого порушення, оскільки обов`язок їх пред`являти чітко встановлений статтею 49 Закону № 2344-ІІІ.
14.3. Вказує, що у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 Верховний Суд висловив позицію щодо документів, на підставі яких встановлюється автомобільний перевізник.
14.4. На переконання скаржника, в цьому випадку саме позивачка, яка є власником спірного транспортного засобу є перевізником і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, оскільки факт непред`явлення товарно-транспортної накладної на момент перевірки, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення, не спростовується матеріалами справи.
14.5. Звертає увагу, що висновки аналогічного змісту містяться у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 420/3371/21, які не були враховані судами при вирішенні цієї справи.
14.6. Крім того, касатор уважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16, де зазначено, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.12.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
17. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2023 про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою отримано позивачкою 20.11.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0600233559579. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивачка не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
21. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
22. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо особи, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, не є автомобільним перевізником вантажу в розумінні цього Закону та відповідно не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
23. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 2344-III).
24. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
25. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
26. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
27. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
28. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
29. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
30. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
31. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).
32. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
33. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
34. Частиною першою статті 47 Закону № 2344-III визначено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.