ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 420/4099/22
адміністративне провадження № К/990/30719/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянув в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 (суддя Cтефанов С.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023 (судді: Вербицька Н.В. (головуючий), Джабурія О.В., Кравченко К.В.) у справі №420/4099/22 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі -відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2021 № 187/34-00-04-02-01, яким до позивача у зв`язку із несвоєчасною сплатою податку на додану вартість (ПДВ) застосовано штраф у розмірі 3 477 807,88 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно застосовано штраф за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, оскільки оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято за результатами камеральної перевірки(акт від 27.07.2021 №236/34-00-04-02-01/34674102), яку проведено з порушенням 1095 денного строку для її проведення та відносно податкового боргу, стягнення якого за рішенням суду було розстрочено.
Позивач зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/1969/15 від 30.07.2015 з Підприємства на користь держави була стягнута заборгованість в сумі 104 188 924,47 грн, виконання зазначеної постанови було розстрочено строком на п`ять років, шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частками у розмірі 1736482,08 грн починаючи з дня набрання законної сили постанови суду. За результатами апеляційного оскарження вказана постанова набрала законної сили 06.10.2015.
Розстрочений податковий борг сформовано, в основному, на підставі податкових декларацій, по яким термін для проведення камеральної перевірки станом на 27.02.2021 сплинув, що підтверджується, зокрема розрахунком штрафних санкцій, доданим до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відповідно до даних якого, строки прострочення сплати зобов`язань складають більше ніж 1095 днів. Крім того, в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні вказано, що порушення вчинено з 06.10.2015 по 21.02.2021, що також свідчить про порушення строків проведення камеральної перевірки.
Позивач також вказує на те, що в акті перевірки зазначена інформація про те, що 25.02.2020 та 05.10.2020 контролюючим органом також були складені акти, за наслідками проведення камеральних перевірок за питаннями своєчасності сплати податкових зобов`язань, в тому числі податку на додану вартість, тобто з аналогічних питань, які висвітленими в акті перевірки від 27.07.2021 №236/34-00-04-02-01/34674102, однак не зважаючи на те, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, контролюючим органом під час проведення попередніх перевірок не було виявлено жодних порушень при сплаті Підприємством боргу в сумі 14977157,17 грн на підставі платіжного доручення №105 від 19.02.2020, що вказує на суперечливу поведінку контролюючого органу.
Позивач зазначав і про неможливість застосування до нього штрафу у підвищеному розмірі (25%) на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, оскільки спірні правовідносини виникли до моменту внесення змін до Податкового кодексу України, якими встановлено підвищений розмір штрафу у разі навмисного вчинення порушення. Крім того, Підприємство зазначає про відсутність умислу у такому порушенні, оскільки погашення заборгованості за судовим рішенням про розстрочення податкового боргу здійснювалось відповідно до графіків її погашення, затверджених відповідачем, за рахунок коштів, що виділялись з місцевого бюджету.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023, позов Підприємства задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що розстрочений податковий борг виник на підставі узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ, термін для проведення камеральної перевірки по якому станом на 27.07.2021 сплинув. Отже, рішення про застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання прийнято поза межами 1095 днів, а тому підлягає скасуванню. Крім того, суди зазначили про відсутність умислу у позивача на вчинення встановленого в ході перевірки правопорушення, а тому нарахування штрафних санкції у розмірі 25% від погашеної суми є протиправним та необґрунтованим.
Суд першої інстанції в рішенні також зазначив про суперечливість висновків контролюючого органу, що містяться в акті перевірки від 27.07.2021 №236/34-00-04-02-01/34674102 та оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, зокрема в частині норм Податкового кодексу України, якими передбачено відповідальність, розміру штрафу, період вчинення порушення, крім того, в акті перевірки не вказано за якими саме із податкових декларацій, суми зобов`язань по яким увійшли до постанови суду, якою розстрочено сплату боргу, Підприємством здійснювалась сплата, а відповідно і не було дотримано строки сплати ПДВ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2023.
6. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому порядку за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статі 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України контролюючим органом проведено камеральну перевірку Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за результатами якої складено акт 27.07.2021 №236/34-00-04-02-01/34674102 та встановлено порушення позивачем вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.31.1 ст.31, п.57.1 ст.57, п.100.1, 100.11 та 100.12 ст.100, п.111.4 ст.111, п.112.1 та п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати розстроченого податкового боргу по зобов`язанню з податку на додану вартість.
Як зазначено в акті перевірки, відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 у справі № 815/1969/15, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015, позивачу розстрочено сплату податкового боргу з ПДВ на загальну суму 102 163 405,24 грн строком на п`ять років, шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частками у розмірі 1 736 482,02 грн. Термін сплати розстрочки з 27.11.2015 по 28.10.2020.
Контролюючим органом на виконання вказаної постанови у справі № 815/1969/15 та керуючись вимогами наказу ДФС України від 14.04.2016 року №318 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстрочені (відстроченні) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДФС (у тому числі недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванням)" складено графік погашення розстрочених (відстрочених) сум, який надіслано на адресу Підприємства листом №4290/10/28-08-23-018 від 28.10.2015, щомісячна сплата склала 1 702 724,08 грн.
На підставі листів Позивача про дострокову сплату частки розстроченої суми та листів Департаменту фінансів Одеської міської ради, у випадках надання фінансової підтримки, передбаченої бюджетом міста, Підприємству здійснювалось дострокове нарахування розстроченого боргу з урахуванням пені за несвоєчасну сплату податкового боргу, нарахованої у відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України.
В акті також вказано, що 20.02.2020 Підприємством сплачено у рахунок погашення розстрочки платіжним дорученням №105 від 19.02.2020 суму платежу у розмірі 14 977 157,17 грн. Згідно ІКП (індивідуальної картки платника в ІС Податковий блок) Одеським управлінням офісу ВПП ДПС (правонаступник Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП) 21.02.2020 здійснено нарахування розстрочених платежів на загальну суму 13 911 231, 53 грн. Станом на 21.02.2020 розстрочений податковий борг з ПДВ погашено у повному обсязі.
Позивач, не погоджуючись із висновками акту камеральної перевірки, направив до контролюючого органу заперечення на нього, за результатами розгляду яких контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.09.2021 №187/34-00-04-02-01, з якого вбачається, що Підприємству на підставі п.124.2 ст.124 Податкового кодексу України у зв`язку із порушенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.31.1 ст.31. п.57.1 ст.57, п.100.1, 100.11 та 100.12ст. 100, п.111.4ст. 111, п.112.1 та п. 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України нараховано штраф на суму 3 477 807,88 грн за несвоєчасну сплату ПДВ за період з 06.10.2015 по 21.02.2020.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомленням-рішенням від 06.09.2021 № 187/34-00-04-02-01 залишено без змін.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме висновок, який би підтверджував механізм застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату розстроченого податкового боргу.
Контролюючий орган вказує, що розстрочення судом наявної у Підприємства суми боргу не впливає на факт вчинення правопорушення (несвоєчасна сплата податку на додану вартість), крім того, таке порушення фактично було вчиненим ще до моменту відповідного розстрочення.
Порушення платником податку встановленого терміну сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладення штрафу.
Відповідальність на час вчинення позивачем порушення (2020 рік) була передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, проте у зв`язку зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" з 01.01.2021 відповідальність у вигляді передбачена статтею124 Податкового кодексу України.
Згідно п.11 підрозділу 10 "Інших перехідних положень" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином відповідач правомірно застосував до Підприємства штраф на підставі та у розмірі передбаченому саме статтею 124 Податкового кодексу України.
Також відповідач вказує, що Підприємство неодноразово, усвідомлюючи здійснення порушення законодавства, несвоєчасно сплачувало розстрочений податковий борг по зобов`язанню з податку на додану вартість, а отже діяння Підприємства є умисними, відповідальність за які передбачено у підвищеному розмірі згідно пункту 124.2 ст.124 Податкового Кодексу України.
Контролюючий орган зазначив, що камеральна перевірка проведена з дотриманням строків, встановлених статтею 102 Податковим кодексом України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на порушення терміну для проведення камеральної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, та такими, що прийняті із дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному та всебічному дослідженні обстави, які мають значення для справи та встановлення таких на підставі належних та допустимих доказів.
У зв`язку з зазначеним Підприємство просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника наведеним у касаційній скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Як вже зазначалось вище, основними мотивами для задоволення позовних вимог Підприємства були:
- порушення строків проведення камеральної перевірки, таку проведено поза межами 1095 днів встановлених статтею 102 Податкового кодексу України;
- відсутність умислу у позивача на вчинення встановленого в ході перевірки правопорушення, а тому нарахування штрафних санкції у розмірі 25% від погашеної суми є протиправним та необґрунтованим.
11.1. Що висновків судів в частині порушення строків проведення камеральної перевірки.
Судами встановлено, що на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/1969/15 від 30.07.2015 з Підприємства на користь держави була стягнута заборгованість в сумі 104 188 924, 47 грн, яка складалася:
-з боргу по уточнюючим розрахункам на додану вартість в сумі 62 645 726, 70 грн з терміном сплати 26.12.2014;
- боргу по поточним деклараціям на додану вартість в сумі 31 290 975 грн, а саме: № 9073102041 від 18.12.2014 року на суму 997 793, 00 грн. (термін сплати 28.12.2014 року); № 9018140164 від 19.02.2015 року на суму 1 848 261, 00 грн. (термін сплати 29.02.2015 року); № 9043210921 від 20.03.2015 року на суму 5 597 508, 00 грн. (термін сплати 30.03.2015 року); № 9071555954 від 17.04.2015 року на суму 5 091 920, 00 грн. (термін сплати 27.04.2015 року); № 9099912485 від 19.05.2015 року на суму 9 577 409, 00 грн. (термін сплати 29.05.2015 року); № 9127720372 від 18.06.2015 року на суму 1 406 348,00 грн (термін сплати 28.06.2015 року);
- несплаченої розстроченої заборгованості за податковим повідомленням - рішенням №0000871610/0 від 08.12.2009 на підставі ухвали Одеського окружного адміністративного суду у справі №2а-13662/09/1570, нарахованої пені за статтею 129 Податкового кодексу України та податку на прибуток.
Суди з посиланням на пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України дійшли висновку, що відлік строку давності для проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання пов`язаний саме з останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.
Враховуючи декларації за якими виник податковий борг та строки сплати за такими, суди дійшли висновку, що 1095 денний термін для проведення камеральної перевірки фактично сплинув.
Проте зазначений висновок суду є помилковим.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, 2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Стаття 124 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.
Згідно пункту 124.1 вказаної статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Специфіка застосування штрафу у відповідності до приписів статті 124 Податкового кодексу України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму грошового зобов`язання.
Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафу на підставі статті 124 Податкового кодексу України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. Відповідно, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 Податковим кодексом України, в частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.
Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 821/850/18 (постанова від 24 липня 2023 року).
Як встановлено судами позивачем у рахунок погашення розстроченого відповідно до постанови у справі № 815/1969/15 податкового боргу платіжним дорученням №105 від 19.02.2020 здійснено платіж у розмірі 14 977 157,17 грн. Згідно ІКП (індивідуальної картки платника в ІС Податковий блок) відповідачем 21.02.2020 здійснено дострокове нарахування розстрочених платежів на загальну суму 13 911 231,53 грн. Станом на 21.02.2020 розстрочений податковий борг з податку на додану вартість погашено у повному обсязі.