ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 814/4379/15
адміністративне провадження № К/9901/24852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Головне управління ДПС у Миколаївській області)
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року (Судді: Гордієнко Т.О.),
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (Судді: Градовський Ю.М., Косцова І.П., Лук`янчук О.В.),
у справі 814/4379/15
за позовом Приватного підприємства "Агротех"
до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2015 року Приватне підприємство "Агротех" (далі - позивач, ПП "Агротех") звернулося до Баштанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (правонаступник Головне управління ДПС у Миколаївській області, далі - відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 грудня 2015 року №0000242200, №0000252200, №0000281700 (т. 1 а.с. 5-19).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 20216 року адміністративний позов задоволено (т. 3 а.с. 36-39).
Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на висновки, зафіксовані актом перевірки в частині не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період; не включено до складу податкових зобов`язань суму податку на додану вартість з реалізації придбаних продуктів харчування працівникам, з якими здійснюються трудові відносини; не нараховано податок на додану вартість на реалізацію кукурудзи у кількості 40,180 т.; від`ємне значення визначено внаслідок взаємовідносин з контрагентами, по яким встановлено їх нереальність; утримано та перераховано податку на доходи від оренди земельних паїв, однак при одночасному нарахуванні та виплаті орендної плати у грошовій та не грошовій формі підприємством не було застосовано до вартості такого доходу коефіцієнт 1,176471 на виконання вимог п. 164.5 статті 164 ПК України, у зв`язку з чим занижено суму податку на доходи на 74 941 грн (по даному епізоду відповідачем зазначено про договір оренди, укладений позивачем із ОСОБА_2 ); також скаржник посилався на несвоєчасність виписки податкових накладних контрагентами позивача - ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1, та на недоліки в товарно-транспортних накладних. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 3 а.с. 161-163).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеною Баштанською об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, планової виїзної перевірки ПП "Агротех" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.07.2012 року по 30.06.2015 року, складено акт перевірки від 17.11.2015 р. №416/22-32287919 (т.1 а.с.20-104) з висновками про порушення позивачем: - пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189 ПК в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 44 313 грн з реалізації придбаних продуктів харчування працівників, з якими позивач перебуває у трудових відносинах; - пп.14.1.36 п.14.1 ст.44, п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.4 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ до сплати на спеціальний рахунок платника (декларація "скорочена") на загальну суму 162 155 грн.: - п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.85.1 ст.85, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 ПК України, в результаті завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 436 296 грн.; - пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.164.5 ст.164, пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПК України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 74 941 грн (т. 1 а.с. 20-99).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки відповідач керувався тим, що в порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України підприємством не нараховано ПДВ на реалізацію кукурудзи в кількості 40,180 т, не оприбутковано у період з 14.09.2012 по 18.09.2012 зібрану кукурудзу 2012 на площі 41,95 га. За висновками перевіряючого, позивач реалізував цю продукцію на суму 60 270 грн та перевіркою донараховано ПДВ 12 054 грн. В порушення вимог статей 185,187,188,198, 200, 209 ПК України підприємством віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по здійснених операціях, які мають ознаки сумнівності, внаслідок чого підприємство не мало право на формування податкового кредиту на загальну суму 474 768 грн з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1 . До того ж, податкові накладні по контрагентам ТОВ "Інтеграл-Плюс" та ФОП ОСОБА_1 повинні бути виписані датою оприбуткування товару, а товарно-транспортні накладні заповненні з порушенням Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, довіреностей на отримання товару не надано. Також, в порушення п.164.4 ст.164, п.п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України та занижено суму податку на доходи на 74 941 грн, оскільки у перевіряємому періоді ПП "Агротех" при одночасному нарахуванні та виплаті орендної плати у грошовій та не грошовій формі ПП "Агротех" не було застосовано до вартості такого доходу коефіцієнт 1,176471, зокрема, по договору оренди із ОСОБА_2 .
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 04.12.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000242200, про збільшення позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 258 085 грн, з яких: за основним платежем у розмірі 206 468 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 51 617 грн (т. 1 а.с. 217, розрахунок/а.с.218);
- №0000252200, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 436 296 грн (т. 1 а.с. 219, розрахунок а.с. 220);
- №0000281700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 94 186,25 грн, з яких: за основним платежем в розмірі 74 941 грн, та штрафні санкції в розмірі 19 245,25 грн (т. 1 а.с. 221, розрахунок а.с. 222).
Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій, за результатами дослідження наданих позивачем первинних документів, дійшли висновку, що останні підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період та спростовують висновки акта перевірки в частині зафіксованих відповідачем порушень. Судами попередніх інстанцій встановлено правомірність формування податкового кредиту на загальну суму 474 768 грн з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Регіон Трейд Черкаси", ТОВ "Інтеграл Плюс", ФОП ОСОБА_1, а також факт оприбуткування кукурудзи в бухгалтерському обліку у повному обсязі на загальну кількість за 2012 р. 46 935 т, яка була реалізована згідно первинних документів і підприємство не допустило порушень щодо оподаткування ПДВ. Також суди встановили, що позивачем сплачений податок на доходи фізичних осіб із застосуванням ставки податку 15 % на доходи фізичних осіб та коефіцієнта встановленого п.164.5 ПК України. Крім цього суди дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування ПДВ на умовний продаж згідно ст.198.5, ст.198 ПК України, оскільки витрати на харчування, списані на невиробничі витрати підприємства неможливо персоніфікувати по працівникам. Інші порушення в частині
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, визначених цим пунктом.