ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 140/3984/22
адміністративне провадження № К/990/35350/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження у касаційній інстанції справу №140/3984/22
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Ковальчуком В.Д.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого Курильця А.Р., суддів Гінди О.М., Мікули О.І.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ НКРЕКП від 12.05.2022 № 143-к про накладення на позивача дисциплінарного стягнення;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ НКРЕКП від 13.05.2022 № 144-к про звільнення позивача з посади завідувача Сектору НКРЕКП у Волинські області;
1.3. поновити позивача на посаді завідувача Сектору НКРЕКП у Волинські області з 13.05.2022;
1.4. стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.05.2022 по день ухвалення рішення судом;
1.5. допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді з 13.05.2022;
1.6. допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади, на його думку, належним чином не мотивовані та є такими, що порушують його законні права та є протиправними, оскільки в період роботи комісії закінчився шестимісячний термін застосування до позивача дисциплінарного стягнення з дня його виявлення, передбачений гарантіями прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення і викладеними у частині п`ятій статті 74 Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII), позивачу не було надано можливость ознайомитися з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення, висновок Дисциплінарної комісії щодо вчинення позивачем дій несумісних з його посадою ґрунтується виключно на підставі розслідування кримінального провадження та повідомлення позивача про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України. Повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення дисциплінарною комісією трактується як доконаний факт, в той час, як на сьогоднішній день вина позивача не доведена в судовому порядку.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. ОСОБА_1 16.05.2006 склав Присягу державного службовця.
4. Посаду завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області ОСОБА_1 обіймав з 17.12.2014.
5. Директор Департаменту ліцензійного контролю НКРЕКП - Зеленюк Я.М. 11.03.2022 звернувся до керівника апарату НКРЕКП - Кострикіна О.В. із службовою запискою від 11.03.2022 № 412.2.3/14-22 щодо порушення дисциплінарного провадження відносно завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області - ОСОБА_1 .
6. У вищенаведеному службовому листі Зеленюк Я.М., вказав, що дії ОСОБА_1 та фактичні обставини, які зокрема викладені у листі Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області від 20.09.2021 №7424/24/7-2021 (вхідний НКРЕКП від 21.09.2021 № 18906) мають ознаки дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення Присяги державного службовця.
7. Керівником апарату НКРЕКП - Кострикіним О.В. на підставі статей 68, 72 Закону № 889-VIII та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, з метою встановлення та визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку було видано наказ НКРЕКП від 11.03.2022 № 83-к "Про порушення дисциплінарного провадження", яким було прийнято рішення здійснити дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1, завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області.
8. Наказом від 22.04.2022 № 128-к керівником апарату НКРЕКП - Кострикіним О.В. продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження.
9. Дисциплінарна комісія за наслідками розгляду матеріалів дисциплінарної справи дійшла висновку, що ОСОБА_1 своїми діями такими як, надання консультацій з питання ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, подальшої зустрічі із представником суб`єкта господарювання поза межами адміністративної будівлі Сектору НКРЕКП у Волинській області у робочий час, з метою отримання неправомірної вигоди від суб`єкта господарювання, який мав намір отримати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії електричної енергії споживачу, свідчать про несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області та порушення принципів державної служби, зазначених у статті 4 Закону № 889-VIII, які визначають основні риси, сутність, зміст і значення державної служби.
10. 09.05.2022 внесено подання до суб`єкта призначення щодо застосування до ОСОБА_1, завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (за порушення Присяги державного службовця).
11. За результатами розгляду подання суб`єкт призначення (керівник апарату НКРЕКП - Кострикін О.В ) видав наказ від 12.05.2022 № 143 - к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1".
12. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої 87 Закону № 889-VIII наказом від 13.05.2022 № 144-к "Про звільнення ОСОБА_1", позивач був звільнений з посади державної служби.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
13. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, у позові відмовлено.
13.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, погодився з висновком дисциплінарної комісії про те, що здійснення позивачем консультації з питань ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, в робочий час, поза межами будівлі Сектору НКРЕКП є дисциплінарним проступком, який не узгоджується із обов`язками завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, які визначені пунктом 5.4 Положення про Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Волинській області та вірно кваліфіковано, як порушення Присяги державного службовця.
13.2. Суди попередніх інстанцій не погодилися із твердженнями позивача про те, що строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності закінчився 22.03.2022 відраховуючи його з 22.09.2021, тобто з дня коли суб`єкт призначення дізнався щодо порушення відносно позивача кримінального провадження, який на думку останнього і є днем виявлення дисциплінарного порушення.
13.3. За оцінкою судів обох інстанцій саме повідомлення слідчого управління містить лише інформацію про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України та затримання ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України, а тому зазначена інформація не вказувала на скоєння позивачем дисциплінарного правопорушення.
13.4. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачу стало відомо про скоєння позивачем дисциплінарного проступку лише після порушення відносно нього дисциплінарного провадження 11.03.2022, а тому уважали строки притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не порушеними.
13.5. Поряд із цим, суди обох інстанцій, перевіривши доводи позивача про порушення процедури дисциплінарного провадження при притягненні його до дисциплінарної відповідальності, установили, що відповідачем були дотримані процедурні питання: позивач знав щодо порушення відносно нього дисциплінарного провадження, неодноразово надавав пояснення, йому направлялися копії рішень.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
14. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення судів обох інстанцій та ухвалити нову постанову, якою його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
14.1. Ця касаційна скарга, з урахуванням поданих на виконання ухвали Суду про залишення касаційної скарги без руху, подана з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права згідно пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
14.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 скаржник посилається на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 73 Закону № 889-VIII, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі №815/7532/16. Уважає, що відповідач в резолютивній частині оскаржуваного наказу не визначив обставини, які вказують на вчинення позивачем проступку, який порочить його як державного службовця та дискредитує державний орган, що є Порушенням присяги державного службовця, та не обґрунтував підстав для кваліфікації встановленого з боку позивача проступку за вказаними положеннями.
14.3. У цьому зв`язку скаржник указує на відсутність висновків Верховного Суду у тотожних справах стосовно того, що здійснення консультацій з питань ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, в робочий час, поза межами будівлі Сектору НКРЕКП є дисциплінарним проступком, який не узгоджується із обов`язками завідувача цього Сектору, які визначені пунктом 5.4 Положення про Сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у Волинської області та кваліфікується як порушення Присяги державного службовця.
14.4. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме вимог частини третьої статті 65 Закону № 889-VIII, відповідно до якої державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також частини п`ятої статті 74 Закону № 889-VIII, відповідно до якої дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
14.5. Скаржник уважає помилковими висновки суду першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши, що повідомлення слідчого управління містить лише інформацію про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК України та затримання в порядку статті 208 КПК України, а тому зазначена інформація не вказувала на вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, у зв`язку з чим суди обох інстанцій безпідставно погодилися з твердженнями відповідача, про те, що останньому стало відомо про скоєння позивачем такого проступку лише після порушення відносно нього дисциплінарного провадження 11.03.2022, що призвело до неправильних висновків про те, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не порушені.
14.6. У цьому контексті скаржник наголошує, що у його випадку початком перебігу шестимісячного строку для цілей притягнення до дисциплінарної відповідальності варто уважати 22.09.2021, тобто день, коли суб`єкт призначення (Керівник апарату НКРЕКП) дізнавшись напередодні про порушення проти нього кримінального провадження, документально підтвердив цей факт, підписавши лист НКРЕКП від 22.09.2021 № 1779/27.1/5-21, адресований Слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у Волинській області. Тобто шестимісячний строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, на його переконання, закінчився 22.03.2022 у період, коли працювала дисциплінарна комісія НКРЕКП, яка і повинна була це встановити та закрити дисциплінарне провадження.
14.7. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги той факт, що висновки дисциплінарної комісії ґрунтуються виключно на матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні та повідомленні позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369-2 КК України, яке трактується комісією як доконаний факт, хоча його вина не доведена в судовому порядку.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.10.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
17. НКРЕКП, не погодившись із доводами касації, подала письмовий відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
17.1. На думку НКРЕКП є хибними та помилковими твердження позивача про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 815/7532/19, позаяк правовідносини у вказаній справі не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
17.2. З урахуванням норм частини десятої статті 69 Закону № 889-VIII, відповідно до якої результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення, уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що днем виявлення дисциплінарного проступку є день складення подання дисциплінарної комісії, складеного за результатом розгляду дисциплінарної справи, у зв`язку з чим відповідачем не порушено норм частини п`ятої статті 74 означеного Закону, як на тому наполягає скаржник у касаційній скарзі.
17.3. Наполягає, що здійснення позивачем консультацій з питань ліцензування господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг в індивідуальному порядку, в робочий час. Поза межами будівлі Сектору НКРЕКП жодним чином не узгоджується із обов`язками завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області, які визначені пунктом 5.4 Положення, та утворює склад дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця, що було правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
19. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до державного службовця такого виняткового виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця на підставі пункту 1 частини другої статті 65 та пункту 4 частини першої 87 Закону № 889-VIII.
21. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
22. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи. Територіальні органи Регулятора утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за його рішенням як структурні підрозділи, що не мають статусу юридичної особи. Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються Регулятором. Повноваження територіальних органів визначаються Регулятором відповідно до закону (частини третя - четверта статті 1 Закону № 1540-VIII).
23. На працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора поширюється правовий статус державних службовців. Апарат Регулятора очолює керівник апарату, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Регулятора (частина п`ята статті 8 Закону № 1540-VIII).
24. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1540-VIII Регулятор затверджує правила професійної етики, що застосовуються до членів Регулятора, працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора. Правила професійної етики, зокрема, повинні містити:
(1) вимоги щодо проведення членами Регулятора зустрічей з представниками суб`єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або суб`єктів, пов`язаних з ними відносинами контролю, з питань провадження такими суб`єктами діяльності за участю не менше двох інших членів Регулятора або керівників структурних підрозділів, а в разі проведення зустрічей працівниками центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора - за участю не менше двох інших працівників;
(2) зобов`язання повідомляти членами Регулятора, працівниками центрального апарату і територіальних органів Регулятора про наявність конфлікту інтересів у процесі виконання ними службових повноважень.
25. Правила професійної етики, що застосовуються до членів, працівників центрального апарату і територіальних органів НКРЕКП, затверджені постановою НКРЕКП від 08.06.2017 № 756 (далі - Правила професійної етики), визначають принципи професійної етики, якими зобов`язані керуватися члени, працівники центрального апарату територіальних органів НКРЕКП, під час виконання посадових обов`язків у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, які покликані сприяти утвердженню таких особистих та ділових якостей і моральних норм, як високий професіоналізм, неупередженість, чесність, порядність та здатність протистояти намаганням неправомірного впливу на службову діяльність.
26. Пунктами 4, 5 та 6 визначено, що дія цих Правил поширюється на працівників НКРЕКП. Вимоги цих Правил є обов`язковими з моменту призначення на посаду членів НКРЕКП, працівників центрального апарату та/або територіального органу. Професійна діяльність працівників НКРЕКП ґрунтується на загальних правилах етичної поведінки державних службовців, а також основних принципах діяльності НКРЕКП, а саме: (1) законності, (2) самостійності і незалежності, (3) компетентності, (4) ефективності, (5) справедливості, (6) прогнозованості та своєчасності прийняття рішень, (7) неупередженості та об`єктивності під час прийняття рішень, (8) відкритості та прозорості, гласності процесу державного регулювання, (9) недопущення дискримінації, (10) відповідальності за прийняті рішення.
27. Пунктом 12 указаних Правил визначено, що члени НКРЕКП проводять зустрічі з представниками суб`єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або суб`єктів, пов`язаних з ними відносинами контролю, з питань провадження такими суб`єктами діяльності за умови участі не менше двох інших членів НКРЕКП або керівників структурних підрозділів, а в разі проведення зустрічей працівниками НКРЕКП - за участю не менше двох інших працівників.
28. Указаною нормою Регулятором на виконання частини п`ятої статті 5 Закону №1540-VIII передбачено пряму заборону для працівників структурних підрозділів НКРЕКП проводити зустрічі з представниками суб`єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та/або суб`єктів, пов`язаних з ними відносинами контролю, з питань провадження такими суб`єктами діяльності, без участі не менше двох інших працівників, що спрямовано на забезпечення, зокрема, таких основних принципів діяльності НКРЕКП як неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень, відкритість та прозорість, гласність процесу державного регулювання.
29. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений із вимогами Правил професійної етики та, зокрема, із положеннями пункту 12 цих Правил.
30. Положення про Сектор НКРЕКП у Волинській області затверджено в.о. керівника апарату НКРЕКП 17.02.2020, відповідно до пункту 1.1 якого Сектор є самостійним структурним підрозділом НКРЕКП без статусу юридичної особи, діє відповідно до цього Положення. З питань проходження державної служби Сектор підпорядковується керівнику апарату та функціонально директору Департаменту ліцензійного контролю.
31. Сектор очолює завідувач, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом керівника апарату НКРЕКП в установленому законодавством порядку (пункт 5.1 Положення).
32. На посаду завідувача Сектору призначається особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про державну службу" (пункт 5.1 Положення).
33. Повноваження завідувача Сектору НКРЕКП у Волинській області визначені пунктом 5.4 Положення про цей Сектор, відповідно до якого завідувач Сектору згідно покладених на нього завдань, обов`язків та повноважень, серед іншого, (5.4.1) здійснює керівництво діяльністю Сектору; (5.4.2) розподіляє функції і обов`язки між працівниками Сектору; (5.4.3) розробляє положення про Сектор та посадові інструкції працівників Сектору; (5.4.4) вживає заходів щодо удосконалення організації та підвищення ефективності роботи Сектору; (5.4.5) забезпечує належне виконання покладених на сектор завдань і функцій та їх відповідність меті, передбаченій пунктом 1.2 цього Положення; (5.4.6) підписує документи з питань, що належать до компетенції Сектору; (5.4.7) в межах компетенції, виступає як представник НКРЕКП на зустрічах із споживачами, ліцензіатами, консультантами, представниками місцевих органів виконавчої влади у питаннях захисту інтересів споживачів; […] (5.4.13) забезпечує дотримання працівниками Сектору правил внутрішнього службового розпорядку та виконавської дисципліни, професійної етики, а також законодавства України з питань державної служби та запобігання корупції тощо.
34. Тож забезпечення дотримання працівниками Сектору правил професійної етики, які відображають основні принципи діяльності НКРЕКП та на яких має ґрунтуватися уся професійна діяльність працівників НКРЕКП, є безпосереднім обов`язком завідувача Сектору відповідно до підпункту 5.4.13 пункту 5.4 Положення про Сектор НКРЕКП у Волинській області.
35. Завідувач та працівники Сектору несуть відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання або невиконання посадових обов`язків бездіяльність, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов`язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням, у інших випадках, визначених законами України (пункт 6.1 Положення).
36. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).
37. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням, зокрема, таких принципів: (1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; (2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; (3) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; (4) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця та інші.
38. До основних обов`язків державного службовця віднесено, серед інших, такі: (1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; (2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; (3) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; (4) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби та інші (частина перша статті 8 Закону № 889-VIII).