ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 820/2118/17
адміністративне провадження № К/9901/30955/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Дашутін І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області),
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (Судді: Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григоров А.М.),
у справі № 820/2118/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО"
до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС ШИПУВАТОГО" (далі - позивач, ТОВ "Колос Шипуватого"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Салтівська ОДПІ) в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2016 року № 0001152008.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на передбачене вимогами пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України право контролюючого органу проводити камеральну перевірку з питань перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Салтівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України та в порядку статті 76 цього кодексу, проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2016 року № 130/20-08-34173340, із висновком про порушення позивачем терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строків, визначених п. 201.10 ст. 201 та п. підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки податкова накладна № 7/2 від 14.09.16 на суму ПДВ 402000,00 грн., зареєстрована 11.10.2016, в той час як повинна бути зареєстрована до 29.09.2016.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.16 №0001152008, яким позивачу за затримку реєстрації податкової накладної до 15 днів відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 40 200,00 грн (а.с. 50).
Листом від 27.02.17 №111/10/20-08-38 відповідач повідомив позивача про те, що податковим органом допущено помилку у даті складання спірного податкового повідомлення-рішення, вірною датою складання є 22 грудня 2016 року.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, ГУ ДФС у Харківській області та Державна фіскальна служба України прийняли рішення № 1 від 03.01.17 та №8926/6/99-99-11-03-01-25 від 26.04.2017, якими відмовили в задоволенні скарг позивача, а податкове повідомлення-рішення №0001152008 від 22.12.16 залишили без змін.
Суд першої інстанції, розглядаючи спір по суті і відмовляючи в задоволенні позову, встановив факт порушення позивачем терміну реєстрації податкової накладної від 14.09.2016 року, внаслідок її реєстрації 11.10.2016 року, що за висновками суду першої інстанції свідчило про наявність обґрунтованих підстав для притягнення позивача до відповідальності у виді штрафу у зв`язку за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (що в сукупності не залежить від первісної реєстрації податкової накладної із помилковою датою). Також суд першої інстанції відхилив посилання скаржника, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення - на наявність помилки у місяці прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001152008, оскільки податкове повідомлення-рішення контролюючого органу містить посилання на акт перевірки, який був підставою для його прийняття, та в цілому свідчить про наявність технічної помилки в місяці складання податкового повідомлення-рішення, про яку позивача проінформовано листом від 27.02.2017 № 111/10/20-08-38 (а.с. 52).
Суд апеляційної інстанції, виходячи із доводів апеляційної скарги і встановивши за наслідками апеляційного перегляду справи факт того, що предметом камеральної перевірки (до 01.01.2017 року) не можуть бути питання своєчасності реєстрації податкових накладних, скасував постанову суду першої інстанції і прийняв нове рішення про задоволення позову.
Суд касаційної інстанції не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, та вважає вірним висновок суду першої інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 (чинний з 1 січня 2017 року) підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.