ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 343/1858/22
провадження № 51-3692км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2022 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091160000162, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 через суворість,виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свої доводи захисник мотивує тим, що суд дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про неможливість виправленняйого підзахисного без ізоляції від суспільства і призначив йому явно несправедливе покарання.
Вважає, що суд дійшов безпідставного висновку про відсутність в обвинуваченого щирого каяття, адже вказану пом`якшуючу обставину встановлено досудовим слідством і вона зазначена в обвинувальному акті.
Стверджує, що в суді першої інстанції ОСОБА_7 не мав захисника, у судовому засіданні розгубився й тому нечітко і не зовсім зрозуміло відповідав на питання прокурора, що стало підставою для такого висновку суду.
Посилається на те, що потерпілий не мав до нього претензій.
Зазначає, що суд не повною мірою врахував конкретні обставини провадження та дані, що характеризують обвинуваченого, а саме повне визнання вини, надання медичної допомоги безпосередньо після вчинення злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, відсутність попередніх судимостей та обставин, які б обтяжували покарання,виключно позитивні характеристики з місць проживання та роботи, грамоти та подяки, наявність сім`ї (зокрема, трьох дітей, одна з яких є неповнолітньою, вагітної дружини), незадовільний стан здоров`я.
Стверджує, що ОСОБА_7 20 років керує транспортним засобом і жодного разу не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Зазначає, що за наявності як мінімум трьох пом`якшуючих обставин (щирого каяття, добровільного відшкодування заподіяної шкоди,надання медичної допомоги) є підстави для застосування ч. 1 ст. 69 КК України і призначення більш м`якого за видом покарання, ніж передбачено законом.
Крім того, ОСОБА_7 працює сільським фельдшером, для медичного обслуговування населення йому обов`язково потрібен транспортний засіб, тому вважає, що суд, враховуючи обставини провадження, може застосувати й ч. 2 ст. 69 КК України і не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Указує, що адміністрація та трудовий колектив Солуківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини звернулися до Івано-Франківського апеляційного суду з клопотанням про передачу ОСОБА_7 на поруки і перевиховання колективу амбулаторії або застосування до нього більш м`якого виду покарання (штрафу, виправних робіт), без позбавлення його волі. З аналогічними клопотаннями про пом`якшення покарання до апеляційного суду звернулися дирекція Якубівської початкової школи Долинської міської ради та парафіяльна рада Церкви Святого Миколая с. Солуків . Проте апеляційний суд ці клопотання не розглянув і свого рішення належним чином не мотивував.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 грудня 2022 року ОСОБА_7 засудженоза ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3роки.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишено без задоволення, вирок суду першої інстанції - без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.
23 серпня 2022 року близько 21:00 він, керуючи в стані алкогольного сп`яніння легковим автомобілем марки "Peugeot 207" (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухався по вул. Т. Шевченка в с. Яворів Калуського району Івано-Франківської області в напрямку м. Долини. У цей час на краю проїзної частини дороги в напрямку руху ОСОБА_7 був припаркований мотоцикл "Shineray XY200-4 Intruder" (д.н.з. НОМЕР_2 ), на сидіння якого, опираючись ногами на асфальт, перебував ОСОБА_9 . Наближаючись до мотоцикліста, водій ОСОБА_7 проявив неуважність та відволікся від керування транспортним засобом, не врахував дорожньої обстановки, яка склалася, не обрав безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на нерухомий мотоцикл та його водія ОСОБА_9, чим порушив вимоги пунктів 2.3 "б", 2.9 "а" та 13.3 ПДР.
Унаслідок ДТП водія мотоцикла ОСОБА_9 від удару відкинуло за межі дороги, де він упав на землю та отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я, у вигляді закритого перелому лівої малогомілкової кістки, закритого повного вивиху правого акроміально-ключичного з`єднання, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритого перелому кісток носа та інші.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 і правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
За приписами ст. 414 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) невідповідним ступеню тяжкості кримінальне правопорушеннязлочину та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Згідно з положеннями ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Статтею 69 КК Українипередбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. На таких підставах суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.
За правилами ст. 75 КК України суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно осіб, які порушили правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, керуючи транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.
Санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України передбачено покарання за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, у виді позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років.