ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 454/247/23
провадження № 51-3721км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженого ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023142310000009, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 31 січня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 358 КК - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн; ч. 4 ст. 358 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 3 ст. 72 цього Кодексу покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, та у виді обмеження волі на строк 1 рік підлягають самостійному виконанню.
Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання щодо перебігу іспитового строку та речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він у невстановлений час та в невстановленому місці надав не встановленій досудовим розслідуванням особі власні анкетні дані, яка за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 29 березня 2022 року № 1599 на ім`я ОСОБА_6 і довідку військово-лікарської комісії від 29 березня 2022 року № 1600 на ім`я ОСОБА_6, а саме внесла до них завідомо недостовірні відомості про непридатність обвинуваченого до військової служби з виключенням його з військового обліку, а також поставила печатку з написом " ІНФОРМАЦІЯ_2" " ІНФОРМАЦІЯ_3".
12 січня 2023 року ОСОБА_6, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску для пішого переходу "Угринів - Долгобичув", розташованому в с. Угринів Червоноградського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю умисно використав вищевказані завідомо підроблені документи, надавши їх працівнику ДПСУ ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з указаним вироком суду, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника з мотивів того, що вирок місцевого суду оскаржений стороною захисту виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної або першої інстанції.
На переконання ОСОБА_6, рішення апеляційного суду, яким йому відмовлено у відкритті апеляційного провадження, позбавляє його права на апеляційний перегляд справи.
За твердженням касатора, в апеляційній скарзі захисник зазначав про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не погоджувався з кваліфікацією дій ОСОБА_6, зокрема з їх правовою оцінкою.
Також указує про порушення п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК через те, що мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а містить лише посилання на обставини, які встановлені під час досудового розслідування і зазначені в обвинувальному акті.
Вважає, що висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також кваліфікація його дій не встановлена на підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.
ОСОБА_6 наголошує на тому, що місцевий суд, кваліфікуючи його діяння за частинами 1, 4 ст. 358 КК, не дослідив матеріалів справи, у яких були відсутні докази вчинення ним пособництва у підробленні документів.
На переконання засудженого, апеляційний суд не звернув належної уваги на розбіжності, наявні в обвинувальному акті та вироку суду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечила стосовно задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Положеннями ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.
Частиною 2 ст. 381 КПК встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акта.
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.