ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 459/3643/21
провадження № 61-7305св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - гімназія № 5 Червоноградської міської ради Львівської області,
третя особа - директор гімназії № 5 Червоноградської міської ради Львівської області ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу гімназії № 5 Червоноградської міської ради Львівської області на постанову Львівської апеляційного суду від 06 квітня 2023 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до гімназії № 5 Червоноградської міської ради Львівської області (далі - гімназія № 5), третя особа - директор гімназії № 5 ОСОБА_2.,про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період відсторонення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона працювала вчителем фізичного виховання Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області (далі - Червоноградська ЗОШ № 5), назву якої змінено на гімназія № 5. У листопаді 2021 року роботодавець незаконно вимагав у позивача медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та повідомив про обмеження її права щодо повноцінної роботи у разі ненадання таких документів.
Вказувала, що 08 листопада 2021 року їй вручено наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з посиланням на наказ Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України). Стверджувала, що ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі не вказано обов`язку працівника проводити вакцинацію, тому у відповідача відсутнє право на відсторонення позивача з роботи з такої підстави. Вважала відсторонення незаконним.
ОСОБА_1 просила визнати незаконним і скасувати наказ від 08 листопада 2021 року № 189-к про відсторонення від роботи та поновити її на роботі, зобов`язати виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 07 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела протиправних дій відповідача при відстороненні її від роботи з 08 листопада 2021 року до 02 березня 2022 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діяв адвокат Чернявський Р. І, задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 08 листопада 2021 року № 189-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи вчителя фізичного виховання Червоноградської ЗОШ № 5. Зобов`язано гімназію № 5 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період відсторонення її від роботи з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року у розмірі 44 930,46 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що застосування до позивача передбачених Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 (далі - Перелік № 2153) та Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб" заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Судом не встановлено фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме ОСОБА_1 від роботи вчителя фізичного виховання. Обіймаючи посаду вчителя фізичного виховання у школі позивач не могла спричинити поширення коронавірусної інфекції серед дітей та працівників школи. Так, навчання у школі з листопада 2021 року переведено на дистанційну форму і контакту з дітьми у вчителів не було. При цьому чоловік позивача перебував в зоні бойових дій, був тяжко пораненим і її заробітна плата була єдиним засобом для існування сім`ї з двома малолітніми дітьми. Отже, таке відсторонення позбавило ОСОБА_1 та її сім`ю джерел засобів для існування, його не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі гімназія № 5, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 рокута залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
12 травня 2023 року гімназія № 5 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 26 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою гімназії № 5 на постанову Львівського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.
08 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення гімназія № 5 посилається на пункт 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вказує, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, який застосовано апеляційним судом.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував зміни, які внесені постановою Кабінетом Міністрів України від 28 липня 2021 року № 787 до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних проти епідеміологічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Невакцинована ОСОБА_1 могла становити пряму загрозу великій кількості людей. Можливості організації дистанційної чи надомної роботи для вчителя фізкультури не було. Суд апеляційної інстанції не врахував, що відсторонення вчителя фізичної культури ОСОБА_1 від роботи було необхідним і сприяло досягненню легітимної мети. Таким чином, відсутнє порушення права позивача на працю, за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, відсторонення від роботи було правомірним, оскільки ґрунтувалось на вимогах закону та відповідало забезпеченню безпеки життя, здоров`я і безпеки людей.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала вчителем фізичного виховання Червоноградської ЗОШ № 5, назву якої змінено на гімназію № 5.
Наказом Червоноградської загально-освітньої школи I-III ступенів № 5 Червоноградської міської ради Львівської області від 27 січня 2021 року № 10 "Про затвердження заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19" затверджено алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації, пов`язаної з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу серед здобувачів освіти та працівників школи (пункт 1); та проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (пункт 5.3) Вказаний наказ доведений до відома позивача, що підтверджується її підписом від 28 січня 2021 року.
Згідно з протоколом № 3 засідання педагогічної ради Червоноградської ЗОШ № 5 від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 запропоновано до 08 листопада 2021 року надати документ, що засвідчує проходження щеплення від COVID-19 або медичну довідку про наявність протипоказань.
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 була попереджена про можливе майбутнє відсторонення, про що свідчить її підпис.
Як вбачається з акта про відмову від проходження щеплення проти COVID-19, 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 відмовилась від проходження щеплення від COVID-19, висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 не надала. Позивач ознайомлена з таким актом, що підтверджується її підписом.
Наказом Червоноградської ЗОШ № 5 від 08 листопада 2021 року № 189-к позивача відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що спричинили відсторонення.
На виконання наказу МОЗ України від 25 лютого 2022 року № 380 "Про зупинення наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", листа відділу освіти від 01 березня 2022 року № 01-12/561, позивача допущено до роботи 02 березня 2022 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до частини першої статті 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання