Постанова
Іменем України
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 369/10454/18
провадження № 61-12186св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Ярмольчук Віталій Сергійович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року у складі судді
Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 15 жовтня 2005 року до 27 серпня
2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого за спільні кошти вони набули право власності на домоволодіння
АДРЕСА_1 . Зазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,1193, кадастровий номер 3222485801:01:035:0001.
Посилаючись на те, що добровільної згоди щодо поділу зазначеного нерухомого майна сторони не дійшли, позивач просила визнати за нею право власності на частку вказаної земельної ділянки та розташованого на ній домоволодіння АДРЕСА_1 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що основна частина спірного будинку була побудована відповідачем ще до укладення із позивачем шлюбу (93%),
а тому вимоги позивача про визнання права власності на частку цього будинку є необґрунтованими. Доказів на підтвердження того, що спірний будинок будувався за спільні кошти подружжя у період їх перебування у шлюбі позивачем надано не було. При цьому позивач не позбавлена можливості заявити вимоги про компенсацію поліпшень майна, зроблених за її участю, у разі доведення таких обставин належними доказами.
Суди також вважали, що не підлягає поділу земельна ділянка, на якій розташовано спірний будинок, оскільки ця земельна ділянка була набута відповідачем на підставі договору дарування від 16 серпня 2003 року, укладеного з ОСОБА_3, а тому є його особистою приватною власністю відповідно до статті 57 СК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
14 серпня 2023 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від імені ОСОБА_1 - адвокат Ярмольчук В. С. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року справа № 369/11032/19, від 13 липня 2020 року справа № 173/2184/17, від 21 листопада 2018 року справа № 372/504/17, від 04 березня 2021 року справа № 343/1294/18, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій помилково взяли до уваги звіт про вартість та ступінь готовності будинку від 24 лютого 2020 року, оскільки його було виготовлено на підставі договору на виконання робіт від 20 лютого 2020 року, який відповідачем підписано не було і не могло бути підписано через перебування його за межами України, а тому є неналежним та недопустимим доказом у справі. Зазначене також стосується й висновку експерта від 29 січня 2022 року, оскільки відповідач не перебував на території України й відповідно не міг замовити зазначений висновок. Також зауважує, що цей висновок був поданий з порушенням строку, який передбачений частиною третьою статті 83 ЦПК України, а тому суд повинен був його повернути. Зазначає, що спірний будинок побудовано у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, а тому є їх спільною сумісною власністю та підлягає поділу між ними у рівних частках. Звертає увагу на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яка відповідачем спростована не була.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року від адвоката Дрбояна Ш. Г. Домітращук І. М. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на нерелевантність висновків Верховного Суду, на які посилається позивач у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження. Зазначає, що висновок експерта
від 29 січня 2022 року було подано у строк, встановлений ЦПК України. Ураховуючи те, що на час укладення шлюбу спірний будинок був у стані готовності та проводилася підготовка документації про здачу його в експлуатацію, а позивач не надала переконливих, належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що її внесок у будівництво спірного нерухомого майна у розумінні частини першої статті 62 СК України є достатньо вагомим для можливості визнання спірного майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання спірного житлового будинку та, відповідно, земельної ділянки, спільною сумісною власністю подружжя та їх поділ.
Пояснення на відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року від ОСОБА_1 надійшли пояснення, мотивовані незгодою із доводами відзиву на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 15 жовтня 2005 року до 22 серпня 2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
16 серпня 2003 року ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар земельну ділянку, площею 0, 119 га, яка знаходиться на
АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20 квітня 2006 року надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації на самовільно збудований житловий будинок в АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 серпня 2006 року затверджено акт державної прийомки в експлуатацію індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 . Вирішено оформити будинкову книгу на індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 . Визнано право власності на індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_1, загальною площею 272 кв. м., на 6 житлових кімнат. Зобов`язано Бюро технічної інвентаризації зареєструвати свідоцтво про право власності на індивідуальний житловий будинок за гр. ОСОБА_2
07 вересня 2006 року за відповідачем було зареєстровано право власності на спірне домоволодіння на підставі виданого виконком Петрівської сільської ради на його ім`я свідоцтва про право власності на це майно від 07 вересня
2006 року.
Судами також установлено, що згідно з інвентаризаційною справою № 521 на будинок АДРЕСА_1, складеною 28 вересня 2004 року, зазначений житловий будинок складається із: І - гараж площею 48,8 кв. м.; ІІ - приміщення площею 48,9 кв. м.; 1 - коридор площею 20,8 кв. м.; 2 - камінний зал площею 28,7 кв. м.; 3 - житлова 15,2 кв. м.; 4 - кухня площею 14,4 кв. м.; 5 - туалет 1,5 кв. м.; 6 - ванна площею 5,7 кв. м.; 7 - коридор площею 13,3 кв. м.; 8 - житлова 19,9 кв. м.; 9 - житлова
25,2 кв. м.; 10 - житлова 17,6 кв. м.; 11 - житлова 12,0 кв. м., загальна площа будинку складає 272 кв. м., житлова - 118,6 кв. м.
19 серпня 2003 року ОСОБА_2 звертався до головного інженера Києво-Святошинського району електричних мереж із заявою, в якій просив видати йому технічні умови на електропостачання житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1, власник об`єкту ОСОБА_2 .
Проект електропостачання житлового будинку з трифазним вводом в
Києво-Святошинському районі Київської області відповідає вимогам технічних умов № 453, виданих 28 квітня 2004 року Києво-Святошинським РЕМ, ОСОБА_2 для підключення до електричної мережі за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із звітом про вартість та ступінь будівельної готовності житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, складеним 24 лютого
2020 року ПП "Авто-Експрес", ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом житлового будинку станом на 15 жовтня 2005 року склала 93 %. Вартість будівельних матеріалів, обладнання, виробів, конструкцій, робіт, тощо, які були використані у процесі будівництва житлового будинку станом на 15 жовтня 2005 року склала 354 970 грн.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, складеним 29 січня 2022 року судовим експертом Комашком Р. В. на замовлення ОСОБА_2, фактичний технічний стан будинку на АДРЕСА_1 відносить його до категорії технічного стану "2" - "задовільний" та потребує додаткових інструментальних досліджень окремих частин фундаменту та стін на предмет віднесення їх до категорії технічного стану "3" - "не придатний до нормальної експлуатації". Фізичний знос основних конструктивних елементів в більшості відповідає даті будівництва - 2004 рік, вказаній у технічному паспорті на житловий будинок від 11 серпня 2006 року, із невеликою похибкою в сторону збільшення. Фізичний знос окремих проблемних частин фундаментів та стін більший за нормативний та відповідно року будівництва і пов`язаний із гідрогеологічними змінами ґрунтів та (або) прорахунками під час будівництва і потребують робіт по їх укріпленню.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).