ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 463/3782/15
провадження № 61-12097св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на постанову Львівського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -
ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позовну заяву мотивовано тим, що 29 серпня 2008 року між банком та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 200 000 доларів США під 15% річних, строком
до 28 серпня 2023 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 29 серпня
2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна відповідачу квартиру
АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконує, порушує строки погашення кредиту, унаслідок чого станом на 08 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 1 828 528,54 грн, яка складається: 1 332 112,04 грн - тіло кредиту; 379 132,96 грн - проценти за користування кредитом; 12 585,15 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 41 683,96 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів; 14 422,23 грн - інфляційні втрати за кредитом; 48 592,20 грн - інфляційні втрати за процентами, позивач просив в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на це вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 31 січня 2019 року у складі судді Леньо С. І. позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 серпня
2008 року, яка становить 1 828 528,54 грн, звернуто стягнення на передане в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" нерухоме майно - квартиру
АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку із чим у нього перед кредитором утворилася заборгованість, в рахунок якої слід звернути стягнення на предмет іпотеки. Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виселення відповідача із предмета іпотеки, оскільки таке можливо у разі надання іпотекодавцю іншого житла, що позивачем зроблено не було.
Короткий зміст судових рішень апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника АТ "Укрсоцбанк" - АТ "Альфа-Банк".
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року залучено до участі у справі правонаступника АТ "Альфа-Банк" - АТ "Сенс Банк".
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 червня 2023 рокурішення Личаківського районного суду м. Львова від 31 січня 2019 року скасовано
в частині задоволення позову та ухвалено нове в цій частині про відмову в позові. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки не звернувши уваги на те, що вартість майна, на яке звернуто стягнення, є неспівмірною із сумою боргу. Зокрема, відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості квартири від 07 березня 2019 року, вартість цієї квартири становить
5 894 000 грн, що більше ніж у три рази перевищує суму заборгованості відповідача перед позивачем (1 828 528,54 грн). Крім того, у порушення вимог статті 39 Закону України "Про іпотеку" суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення не вказав початкову ціну продажу предмета іпотеки, що має суттєве значення. Також суд не звернув уваги на те, що за розрахунком позивача відбулося подвійне стягнення процентів. Спочатку проценти нараховано на заборгованість по кредиту, а потім ці проценти включені в заборгованість по кредиту і на них знову нараховано проценти. Крім того, у кредитному договорі відсутнє попередження кредитора про валютні ризики. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що банк пропустив строк позовної давності до стягнення пені, в рахунок погашення якої заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки. Окрім того, у справі відсутня довіреність на ім`я особи, що підписувала кредитні та іпотечні договори.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що кредитний договір, додатки до нього, іпотечний договір із додатком підписані не уповноваженими особами, тобто є неукладеними. Також суд вважав, що позивач надав відповідачу кредит у іноземній валюті без наявної на час видачі кредиту банківської ліцензії.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі АТ "Сенс Банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договори кредиту та іпотеки укладені зі сторони банку неуповноваженою на те особою, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях. Правомірність укладених між сторонами договорів спростована у передбаченому законом порядку не була. При цьому позичальник отримав кошти за кредитним договором та здійснював платежі на погашення заборгованості, що свідчить про визнання ним обов`язку перед банком. Вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції про пропуск банком строку позовної давності щодо певних щомісячних платежів, оскільки 31 жовтня 2013 року сторонами внесено зміни до кредитного договору, якими узгоджено новий графік погашення заборгованості, згідно якого сплата заборгованості за тілом кредиту та відсотками розпочинається з листопада 2014 року. В свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості, пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем обрахована починаючи з липня - листопада 2014 року, тоді як позов до суду пред`явлено 29 липня 2015 року, тобто в межах як загального трирічного строку, так і в межах спеціального річного строку позовної давності. Вважає помилковими мотиви суду щодо неспівмірності вартості предмета іпотеки та суми боргу.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами відповідач отримала 06 жовтня 2023 року, однак правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалась.
16 жовтня 2023 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 серпня 2008 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є
ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кошти на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання в межах максимального ліміту заборгованості в сумі
200 000 доларів США зі сплатою 15 % річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 28 серпня 2023 року. Надання кредиту здійснюватиметься окремими частинами - траншами.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 29 серпня
2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна відповідачу квартиру
АДРЕСА_1 .
Підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішення суду, а саме шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Відповідно до договору від 14 жовтня 2011 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії, текст кредитного договору викладено в новій редакції. При цьому сума кредиту, розмір відсотків за користування кредитним коштами та кінцевий термін повернення кредиту залишились незмінними.
Відповідно до договору від 14 грудня 2011 року про внесення змін № 1 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії, сторони дійшли взаємної згоди, що з дати укладення цього договору подальша видача кредитором коштів/траншів позичальнику не проводиться (не відновлюється) незалежно від досягнення максимального ліміту заборгованості.
Згідно з договором від 14 грудня 2011 року про внесення змін № 2 до договору про надання не відновлювальної кредитної лінії, сторони дійшли до взаємної згоди змінити валюту кредиту та перевести суму кредиту 129 911,69 доларів США в гривню за курсом 8,03 грн за 1 долар США, що станом на дату укладення цього договору становить 1 043 190,87 грн. Крім того, встановлено максимальний ліміт заборгованості, який становить 1 333 274,30 грн, а також новий графік погашення заборгованості з кінцевим терміном до 28 серпня 2017 року. Також, встановлено новий порядок визначення процентної ставки.
31 жовтня 2013 року між банком та відповідачем укладено договір про внесення змін № 3 до договору про надання не відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого сторони домовились встановити новий графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору, а також новий розмір процентів за користування кредитними коштами.
У зв`язку з внесенням змін до кредитного договору, 14 грудня 2011 року сторони внесли відповідні зміни до іпотечного договору, про що підписали відповідний додатковий договір № 1 до іпотечного договору.
Відповідно до наданого банком розрахунку, відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконує, порушує строки погашення кредиту, унаслідок чого станом на 08 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 1 828 528,54 грн, яка складається: 1 332 112,04 грн - тіло кредиту; 379 132,96 грн - проценти за користування кредитом; 12 585,15 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 41 683,96 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів; 14 422,23 грн - інфляційні втрати за кредитом;
48 592,20 грн - інфляційні втрати за процентами.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Оскільки в частині вирішення позовних вимог про виселення постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, то відповідно до статті 400 ЦПК України її законність в цій частині колегією суддів не перевіряється.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону).