ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 296/9357/22
провадження № 61-15602св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року в складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Галацевич О. М., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, в якому просив визначити місце проживання дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ним.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України у звʼязку із наявністю на розгляді суду тотожного спору.
Залишаючи позов без розгляду, місцевий суд керувався тим, що в провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебувала справа № 278/2817/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, у якій 22 березня 2023 року ухвалено рішення.
Суди констатували, що у цих справах (296/9357/22 та 278/2817/22) в частині вимог про визначення місця проживання неповнолітніх дітей сторони і предмет спору є тотожними, що виключає можливість продовження розгляду справи по суті.
Крім того, суди керувались тим, що провадження у справі № 278/2817/22 за позовом ОСОБА_2 було відкрито 04 листопада 2022 року, тобто раніше, ніж провадження у справі № 296/9357/22 за позовом ОСОБА_1, яке було відкрито 29 грудня 2022 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про залишення позову без розгляду.
Зазначає, що склад учасників, предмет спору, вимоги та обставини у цій справі та у справі № 278/2817/22 різні, тому залишення його позову без судового розгляду є перешкоджанням йому доступу до правосуддя.
Суди не взяли до уваги правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду: від 01 квітня 2021 року в справі № 296/1376/19, від 22 вересня 2021 року в справі № 309/2700/19, тощо.
Водночас заявник вказує, що суд мав врахувати, що позовні вимоги у вказаних справах є взаємовиключними, а тому ці позови слід об`єднати в одне провадження або зупинити розгляд однієї справи до вирішення іншої.
19 грудня 2023 року до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
В обґрунтування доводів відзиву заявник вказала, що залишаючи позов без розгляду, місцевий суд підставно керувався тим, що у справах №№ 296/9357/22 та 278/2817/22 сторони і предмет спору є тотожними, що виключає можливість продовження розгляду цієї справи по суті. Враховуючи наявність двох однакових справ на розгляді судів у суду першої інстанції були усі підстави залишити без розгляду саме позов ОСОБА_1 як такий, що поданий пізніше. Подання ОСОБА_1 даного позову направлено на затягування розгляду судом позову ОСОБА_2 та свідчить про зловживанням своїми процесуальними правами та неналежну поведінку ОСОБА_1 .
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2022 року відкрито провадження у справі № 278/2817/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір`ю.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня 2023 року задоволено позов ОСОБА_2 .
Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з матір`ю ОСОБА_2 .
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, в якому просив визначити місце проживання дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком (справа № 296/9357/22).
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку із наявністю на розгляді суду тотожного спору.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.