ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 562/118/19
провадження № 61-8942св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області, у складі судді
Мички І. М., від 17 березня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Вейтас І. В., Ковальчук Н. М.,
від 16 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні надвірною будівлею та земельною ділянкою.
2. Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області
від 20 травня 2019 року залучено до участі у справі ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
3. Позов обґрунтований тим, щопозивач разом з дружиною ОСОБА_4 є співвласником житлового будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,
площею 0,0370 га, кадастровий номер 5622610100:00:006:0787, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
4. На належній позивачу земельній ділянці перебуває рухоме майно відповідачів, які є суміжними землекористувачами, у вигляді пластикових ящиків, шиферу, металевих і дерев`яних конструкцій та інших предметів.
5. Також відповідачі чинять позивачу перешкоди у користуванні частиною надвірної будівлі (кухня-сарай), позначеною в технічному паспорті під
літ. Б-1, оскільки одні з двох вхідних дверей до цієї будівлі зачинені на замок та приміщення зайняте різним рухомим майном відповідачів.
6. Крім того, відповідачі зайняли частину земельної ділянки позивача шляхом незаконного будівництва прибудови до будинку. Наголошував, що така прибудова не є власністю відповідачів, а являє собою лише будівельні матеріали.
7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0370 га, кадастровий номер 5622610100:00:006:0787, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання відповідачів звільнити її від: рухомого майна у вигляді пластикових ящиків, шиферу, металевих і дерев`яних конструкцій та інших предметів; будівельних матеріалів у вигляді прибудови до частини будинку
АДРЕСА_2, які були використані в процесі її будівництва;
- усунути перешкоди у користуванні літньою кухнею-сараєм, позначеної в технічному паспорті під літ. Б-1 за адресою:
АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання відповідачів звільнити її від всього рухомого майна, яке не складає її невід`ємних частин, та забезпечити для позивача вільний доступ до неї.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
8. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області
від 17 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
9. Усунуто перешкоди у користуванні літньою кухнею-сараєм, позначеної в технічному паспорті під літ. Б-1, за адресою:
АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити її від всього рухомого майна, яке не складає її невід`ємних частин та забезпечити ОСОБА_1 вільний доступ до неї. В задоволенні решти позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності позивачем наявності перешкод в користуванні земельною ділянкою, недоведеності того, що проведена відповідачами добудова унеможливлює використання частини земельної ділянки позивача, недоведеності зменшення розміру прибудинкової території із зазначенням площі, а відтак порушення його права щодо користування та володіння належною йому частиною земельної ділянки, та співмірності таких порушень із тим способом захисту, який він обрав.
11. Задовольняючи позовні вимоги в частині усунення перешкоди у користуванні літньою кухнею-сараєм під літ. Б-1, суд першої інстанції виходив з того, що вказана літня кухня-сарай належить до надвірних будівель житлового будинку АДРЕСА_1 .
12. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області
від 17 березня 2023 року переглядалось в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ухваливши в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 13 червня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 березня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі № 562/118/19.
15. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У липні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13,
у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі
№ 523/6532/14-ц, від 21 липня 2021 року у справі № 520/3561/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Наголошує, що розміщення спірної добудови на земельній ділянці підтверджено долученим до позовної заяви планом земельної ділянки. При цьому наведене не заперечують відповідачі.
18. Звертає увагу, що за відповідачами було зареєстровано право власності на спірну добудову під час розгляду цієї справи і в справі
№ 562/2796/19 за його позовом рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 01 квітня 2021 року було встановлено неправомірність такої реєстрації. В апеляційному порядку вказане рішення було скасовано у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту, з вказівкою на необхідність звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
19. Зауважує, що спірна добудова є самочинним будівництвом, а тому державна реєстрація права власності щодо цього об`єкту нерухомості не змінює його правовий режим, як самочинного.
20. Звертає увагу, що позовними вимогами є не знесення самовільного будівництва, а усунення перешкод користування земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідачів звільнити її від будівельних матеріалів.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
21. У вересні 2023 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження, а крім того всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії ОСОБА_4 .
Фактичні обставини справи
22. Відповідно до договорів купівлі-продажу від 07 серпня 2018 року, укладених з ОСОБА_5, ОСОБА_4 набула права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,
площею 0,0370 га, кадастровий номер 5622610100:00:006:0787, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
23. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із 01 березня 1994 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
24. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2, кожному з них належить по 1/2 частині нерухомого майна. Загальна площа будинку 123,2 кв. м, житлова - 70,6 кв. м. До загальної площі будинку віднесена і площа спірної добудови (коридор), яка відповідно до технічного паспорту становить 9 кв. м.
25. На вирішенні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебувала справа № 562/2796/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, Управління промисловості, інфраструктури та агропромислового розвитку Здолбунівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_4, Здолбунівська міська рада Рівненської області, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.
26. У вказаній справі в обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що на належній йому земельній ділянці перебуває, зокрема незаконно збудована добудова (коридор), площею 9 кв. м, до житлового будинку
АДРЕСА_2, право власності на яку безпідставно зареєстровано за відповідачами.
27. Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 січня 2022 року в справі № 562/2796/19, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Зазначеним судовим рішення встановлено, що домоволодіння, де проживають сторони в справі № 562/2796/19, розташоване по
АДРЕСА_1 . В 2017 році ОСОБА_5, після отримання спадщини від ОСОБА_6, виділив свою частину будинку, отримав адресу "Паркова 51-а" і приватизував частину земельної ділянки, площею 0,0370 га, які в 2018 році продав ОСОБА_4 .
На час придбання ОСОБА_4 будинку та земельної ділянки, а також її приватизації в 2017 році ОСОБА_5, прибудова під літ. А та гараж під літ. Е вже були побудовані та в разі їх розміщення на земельній ділянці по
АДРЕСА_1, про це не могло бути невідомо ОСОБА_5 чи ОСОБА_4, оскільки розроблявся відповідний проект землеустрою.
Врахувавши наведене, колегія апеляційного суду у справі № 562/2796/19 дійшла висновку, що на момент здійснення будівництва, яке ОСОБА_1 і ОСОБА_4 вважають самочинним, вони в цьому домоволодінні не проживали, не були власниками земельної ділянки, тому відповідно їх права таким будівництвом не могли бути порушені. Коли ж вони стали співвласниками, то добудова під літ. А і гараж під літ. Е вже існували і їм про це достовірно було відомо. На час побудови цих споруд земельна ділянка взагалі не була приватизована і на час її передачі в спільну власність (рішення від 20 жовтня 2010 року № 1881) ОСОБА_3 та ОСОБА_2 разом з
ОСОБА_6, остання будь-яких претензій відповідачам щодо самовільності забудов не пред`являла.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
29. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
30. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.