ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 522/17307/19
провадження № 61-972св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Білоконь О. В., Коломієць Г. В.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Олійник А. С.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року у складі судді Донцова Д. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
У жовтні 2019 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою, в якій просив: 1) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 08 червня 2018 року № ОД 141181590853 щодо реконструкції квартири № 1"а" без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М. М. від 24 липня 2018 року (індексний номер рішення: 42210505) про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 692957851101); 3) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" (далі - КП "Агенція реєстраційних послуг") Мельник Т. І. від 20 лютого 2019 року (індексний номер рішення: 45607284) про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 69295781101); 4) зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самочинно зайняту земельну ділянку, шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_2, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорта, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" у 2007 році на квартиру АДРЕСА_2 .
Прокурор обґрунтовував свої вимоги тим, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Одеській області станом на 31 грудня 2012 року не зареєстровано державних актів та договорів оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з інформацією Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Одеською міською радою рішень щодо передачі у власність або користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, не приймалось. Вказане свідчить про відсутність у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, яка розташована під квартирою на першому поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
У період із лютого до червня 2018 року ОСОБА_1 проведено реконструкцію зазначеної квартири та збільшено площу з 52,7 кв. м до 82,7 кв. м, що свідчить про зміну геометричних розмірів фундаментів квартири, тобто здійснення прибудови на земельній ділянці.
ОСОБА_1 вніс недостовірні дані до декларації про готовність до експлуатації об`єкта в частині інформації про документ, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою. Самочинна реконструкція проведена за рахунок земельної ділянки, яка у власність чи користування відповідачу не надавалась. З огляду на це, декларація про готовність до експлуатації об`єкта та рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності підлягають скасуванню.
Скасуванню підлягає також і рішення державного реєстратора про зміну функціонального призначення зазначеного об`єкта нерухомого майна з квартири на нежитлове приміщення аптеки, у зв`язку із неприйняттям реконструйованого об`єкта до експлуатації.
Прокурор вважав, що органом місцевого самоврядування в особі Одеської міської ради та її виконавчих органів не вжито жодних заходів щодо відновлення порушеного права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на вказане, Одеська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулася до суду із цим позовом.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року позов задоволено частково.Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг" Мельник Т. І. від 20 лютого 2019 року (індексний номер рішення: 45607284) про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 69295781101). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після реєстрації права власності ОСОБА_1 на реконструйований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації об`єкта, вона вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків.
На виконання положень чинного законодавства України відповідачем вжиті всі необхідні та передбачені заходи щодо приведення правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_2 у належний стан шляхом погодження будівельних робіт з виконавчим органом Одеської міської ради, введення прибудови до квартири до експлуатації, реєстрації права власності.
Реєстрація зміни функціонального призначення квартири АДРЕСА_2, державним реєстратором КП "Агенція реєстраційних послуг" Мельник Т. І. від 20 лютого 2019 року, за відсутності дозволу органу місцевого самоврядування, здійснена з порушеннями вимог законодавства. Отже, рішення державного реєстратора є незаконним та підлягає скасуванню.
Позивач не довів правовий режим самочинного будівництва об`єкта нерухомого майна, що належить відповідачу на праві приватної власності, не надав доказів того, що спірна прибудова збудована з істотним порушенням державних будівельних норм, зокрема ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", державних стандартів та правил, у тому числі протипожежних та санітарних норм.
Надаючи оцінку посиланням на відсутність у відповідача у користуванні чи власності земельної ділянки для будівництва та експлуатації спірної прибудови, суд першої інстанції виходив із того, що чинним законодавством України, яке регулює правовідносини у сфері землекористування, не передбачена можливість оформлення у власність або у користування земельної ділянки для будівництва та наступної експлуатації прибудови або балкону до квартири, розташованої на першому поверсі багатоквартирного та багатоповерхового житлового будинку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні вимог позову про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг" Мельник Т. І. від 20 лютого 2019 року (індексний номер рішення: 45607284) про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 69295781101) та зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_2, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорта, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в 2007 році на квартиру АДРЕСА_2, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М. М. від 24 липня 2018 року (індексний номер рішення: 42210505) про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 692957851101).
Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_2, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорта, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" у 2007 році на квартиру АДРЕСА_2 .
У решті рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року залишено без змін.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Одеської області витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 14 407,50 грн.
Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд правильно відмовив у задоволенні вимоги прокурора про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 08 червня 2018 року № ОД 141181590853, оскільки реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт, реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, разом з тим після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації об`єкта, декларації вичерпують свою дію фактом виконання.
Після проведення реконструкції квартири фактично змінилася її загальна площа. Оскільки квартира розташована на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, то це свідчить про зміну геометричних розмірів фундаментів квартири у плані, тобто здійснення прибудови на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси і яка не надавалася у власність або користування відповідачу. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги позову про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М. М. від 24 липня 2018 року (індексний номер рішення: 42210505) про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 692957851101).
З огляду на проведення реконструкції спірної квартири за рахунок самовільного зайняття відповідачем належної територіальній громаді м. Одеси земельної ділянки, приписи статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обґрунтованими також є вимоги позову про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_2, за власний рахунок у відповідність до технічного паспорта, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" в 2007 році на квартиру АДРЕСА_2 .
З огляду на межі апеляційного оскарження прокурором, суд апеляційної інстанції переглядав оскаржуване рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено; законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в іншій частині в апеляційному порядку не переглядалось.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг та позиція інших учасників справи
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури 16 січня 2023 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 08 червня 2018 року № ОД 141181590853 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов прокурора. Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи з повідомленням про дату, час розгляду справи та за участю представника Офісу Генерального прокурора.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема не враховано висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 814/104/17, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц; висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 березня 2021 року у справі № 495/10972/17, від 18 липня 2022 року у справі № 330/1009/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме не дослідили письмові докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Прокурор, окрім цього, вказує, що апеляційний суд неправильно застосував статті 21, 376 ЦК України, та вважає, що необґрунтовано погодився із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, оскільки після проведення реконструкції квартири фактично змінилася її загальна площа, і вона розташована на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку, що свідчить про зміну геометричних розмірів фундаментів квартири у плані, тобто прибудову на земельній ділянці. ОСОБА_1 вніс недостовірні дані до декларації в частині інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, оскільки така інформація не зазначається лише у разі проведення реконструкції без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані. Натомість у цьому випадку наявна зміна геометричних розмірів фундаментів у плані, а тому зазначення інформації про наявність земельної ділянки при проведенні таких будівельних робіт є обов`язковою. Отже, ОСОБА_1 вніс недостовірні дані до декларації № ОД 141181590853 про готовність до експлуатації об`єкта в частині реконструкції квартири без зміни геометричних розмірів фундаментів, а також щодо інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Відповідно декларація про готовність до експлуатації об`єкта від 08 червня 2018 року № ОД 141181590853 підлягає скасуванню. Самочинна реконструкція спірної квартири проведена за рахунок земельної ділянки комунальної власності Одеської міської ради, яка ОСОБА_1 у власність чи користування не надавалась. Наявність у відповідача нескасованої зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації об`єкта, навіть після скасування права власності на спірний об`єкт нерухомості на підставі рішення суду, надасть можливість відповідачу повторно зареєструвати право власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі наявної декларації.
28 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року з пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник як підставу касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 127/23136/17, від 14 липня 2021 року у справі № 757/920/20-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 522/11277/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_1 також зазначає в касаційній скарзі, що зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи ДАБІ діяли як суб`єкти владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості, зазначені в самій декларації про готовність до експлуатації об`єкта, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо скасування реєстрації декларації про готовністьдо експлуатації об`єкта від 08 червня 2018 року № ОД 141181590853 та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора є необґрунтованими.
Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації об`єкта, вона вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення. Таким чином, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації виключає можливість віднесення спірного об`єкта нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення, в зв`язку з чим твердження позивача про незаконність проведення реконструкції та будівельних робіт відповідачем є безпідставним.
Державний реєстратор, реєструючи право власності на реконструйований об`єкт на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, виконав свої обов`язки з реєстрації права власності на підставі документів, які відповідно до чинного законодавства були правовою підставою для здійснення такої реєстрації. Оскільки державний реєстратор здійснив державну реєстрацію права власності на підставі декларації, то це означає, що він не встановив будь-яких порушень законодавства і у нього не виникло сумнівів щодо документів. Апеляційний суд у постанові не зазначив, у чому саме він бачить незаконність дій державного реєстратора, і які є законні підстави для скасування рішення державного реєстратора, яким висновком Верховного Суду він керувався, коли приймав оскаржувану постанову.
Оскільки після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації об`єкта, вона вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного в силу його узаконення, то спірна квартира не може визнаватися самочинно реконструйованою і не може підлягати приведенню до попереднього стану. Апеляційний суд не встановив, що у зв`язку із здійсненням ремонту та змін у спірній квартирі відповідач ОСОБА_1 порушив права власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку (частина друга статті 383 ЦК України). Апеляційний суд не з`ясував, чи є можливість здійснити перебудову реконструйованої квартири з метою приведення її у первісний стан та у який спосіб. Сам факт реконструкції квартири не є підставою для задоволення позовних вимог про зобов`язання привести її у попередній стан. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, апеляційний суд не з`ясував: чи при здійсненні реконструкції квартири відповідачем були допущені саме істотні порушення будівельних норм та правил, санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку; чи є технічна можливість здійснити перебудову реконструйованої квартири з метою приведення її до попереднього стану; у який спосіб можливо здійснити перебудову реконструйованої квартири з метою приведення її до попереднього стану; докази, що такий спосіб не призведе до погіршення цілісності багатоквартирного будинку та не порушить прав інших власників квартир у цьому багатоквартирному будинку.
Відзиви на касаційні скарги станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 січня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання доказів на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 522/17307/19 із Приморського районного суду м. Одеси та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 03 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2023 року матеріали справи № 522/17307/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури щодо повідомлення про дату, час розгляду справи та про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора; справупризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
З огляду на межі апеляційного перегляду справи та зміст касаційних скарг, перегляд справи здійснюється лише щодо вирішення вимог про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 08 червня 2018 року ОД № 141181590853, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна та зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самочинно зайняту земельну ділянку. В іншій частині (вирішення вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора КП "Агенція реєстраційних послуг" про реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна) перегляд цієї справи не здійснюється.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 липня 2015 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1776 набув у власність квартиру, загальною площею 52,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .
05 лютого 2018 року Управлінням ДАБК Одеської міської ради за заявою ОСОБА_1 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061180361066 щодо проведення робіт із реконструкції квартири АДРЕСА_2 .
У травні 2018 року ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подана декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція квартири № 1"а" без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_2, інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, в декларації не зазначено з посиланням на пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.
Як випливає із змісту зазначеної декларації про готовність до експлуатації об`єкта, заповненої ОСОБА_1, проведена реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Загальна площа об`єкта складала 52,4 кв. м, за проектом реконструкції - 82,7 кв. м. Відповідно до декларації на об`єкті виконано всі передбачені проектною документацією, згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
У пункті 11 вказаної декларації "Інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт" зазначено повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061180361066 від 05 лютого 2018 року.
У пункті 12 вказаної декларації ОСОБА_1 зазначив, що дата початку будівництва - 05 лютого 2018 року, дата закінчення - 24 травня 2018 року.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час перевірки відомостей, зазначених в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція квартири № 1"а" без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані, за адресою: АДРЕСА_2, порушень установлених вимог не виявлено та здійснено реєстрацію від 08 червня 2018 року за № ОД 141181590853.
24 липня 2018 року державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М. М., на підставі технічного паспорта від 23 липня 2018 року та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, серія та номер ОД141181590853 від 08 червня 2018 року, проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на реконструйовану квартиру, загальною площею 82,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
20 лютого 2019 року державним реєстратором КП"Агенція реєстраційних послуг" Мельник Т. І. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом внесення змін до розділу на об`єкт нерухомого майна щодо зміни функціонального призначення зазначеного об`єкта нерухомого майна з квартири на нежитлове приміщення аптеки та змінено адресу на: АДРЕСА_2 . Як підставу внесення змін зазначено технічний висновок, виданий експертом Козаченко О. М., технічний паспорт від 31 жовтня 2019 року, виданий ФОП ОСОБА_7 .
Листом Прокуратури Одеської області від 09 липня 2019 року № 05/1-2349вих19 повідомлено Одеську міську раду про порушення інтересів держави шляхом здійснення ОСОБА_1 прибудови до п`ятиповерхового житлового будинку без правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.