ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 760/24188/21
провадження № 61-4210св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 травня 2022 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі -АБ "Укргазбанк", банк) про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 20 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк", банк), правонаступником якого є АБ "Укргазбанк", і ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 188/2008, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті. Позивач є майновим поручителем на підставі договору іпотеки від 20 серпня 2008 року № 188/2008, що забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 188/2008.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року у справі № 754/6902/16-ц за позовом АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено з підстав неналежного виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 188/2008, виконання якого забезпечено договором іпотеки № 188/2008 без оформлення заставної від 20 серпня 2008 року, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
На виконання вимог Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ "Про споживче кредитування" (далі - Закон № 1734-VІІІ) у редакції змін, внесених Законом України від 14 квітня 2021 року № 1381-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті", який набув чинності 23 квітня 2021 року (далі - Закон № 1381-ХІ) та яким встановлені правила та порядок реструктуризації валютних кредитів, що забезпечені єдиним житлом, 24 червня 2021 року позивач надіслала відповідачеві заяву від 23 червня 2021 року про реструктуризацію кредитної заборгованості відповідно до Закону № 1381-IX, яка була отримана відповідачем 30 червня 2021 року.
Позивач у позові зазначала, що відповідач отримав заяву про проведення реструктуризації 30 червня 2021 року і не пізніше 29 серпня 2021 року зобов`язаний був надіслати відповідну відповідь рекомендованим листом. Натомість відповідач вимоги Закону ігнорує та свій обов`язок щодо здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації, та щодо надіслання рекомендованим листом інформації про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації не виконує.
Позивач вважала, що наявні підстави для зобов`язання відповідача виконати його обов`язок, передбачений підпунктом 12 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ з урахуванням змін, внесених Законом № 1381-ІХ, у судовому порядку.
З урахуванням наведеного позивач просила:
зобов`язати АБ "Укргазбанк" здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором від 20 серпня 2008 року відповідно до Закону № 1734-VІІІ, з урахуванням змін, внесених Законом № 1381-ІХ;
надіслати їй засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом, інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Солом`янський районний суд міста Києва рішенням від 03 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Зобов`язав АБ "Укргазбанк" здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації зобов`язань за кредитним договором від 20 серпня 2008 року відповідно до Закону № 1734-VІІІ, з урахуванням змін, внесених Законом № 1381-ІХ, та надіслати ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом, інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів).
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звернення позивача як майнового поручителя до відповідача з заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості відповідно до Закону № 1381-IX відповідає підпункту 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 22 лютого 2023 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 травня 2022 року залишив без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються із наявними у матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що звернення позивача як майнового поручителя до відповідача із заявою про реструктуризацію кредитної заборгованості відповідно до Закону № 1381?IX відповідає підпункту 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2023 року АБ "Укргазбанк" подало касаційну скаргу до Верховного Суду засобами поштового зв`язку на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, у якій просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах). Вказує, що неправильне застосування судом норм матеріального права полягає у неправильному тлумаченні закону, зокрема пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності зазначеним пунктом за винятком певних випадків.
Тобто законом чітко встановлений перелік осіб, що уповноважені звертатись із вимогою про реструктуризацію, а саме: позичальник; особа, до якої перейшли права позичальника; представник позичальника за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій. Разом з вимогою про реструктуризацію позивач не надала документів, які б підтверджували, що вона діє від імені позичальника або до неї перейшли права позичальника.
Заявник звертає увагу на те, що майновий поручитель не наділений правом звернення із заявою про реструктуризацію. Окрім того, реструктуризація являє собою зміну істотних умов договору про споживчий кредит в той час, як майновий поручитель не є його стороною.
Крім того, заявник наголошує у касаційній скарзі на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що проведення реструктуризації за заявою майнового поручителя призведе до зміни зобов`язання за кредитним договором без згоди позичальника, що в подальшому може призвести до неможливості пред`явлення банком вимог до позичальника. До того ж майновий поручитель відповідає за кредитом виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Отже, до банку надійшла заява про проведення реструктуризації від особи, яка не уповноважена на вчинення таких дій, внаслідок чого було надано мотивовану відмову.
На думку заявника, у цьому випадку відсутнє порушення прав позивача банком, оскільки майновий поручитель не наділений правом звернення із заявою про реструктуризацію, а отже, відмова є законною та обґрунтованою.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Музичко Р. В., подала відзив на касаційну скаргу, у якому позивач касаційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
Позивач зазначає, що відносини між кредитором і майновим поручителем (після ухвалення рішення суду про стягнення боргу з майнового поручителя (іпотекодавця) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки такий поручитель став боржником) підпадають під дію пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ.
Позивач вважає, що з моменту застосування обов`язкової реструктуризації не відбудеться зміни умов кредитного договору без згоди сторони такого договору - позичальника. З моменту застосування реструктуризації майновий поручитель отримає можливість виконувати свої зобов`язання щодо сплати боргу за первісного боржника, який не виконав своїх зобов`язань перед відповідачем, на умовах гарантій, наданих йому державою через відповідні зміни у законі. Правовідносини з первісним боржником у відповідача на цей час ґрунтуються на рішенні Деснянського районного суду міста Києва у справі № 754/393/16-ц, тому жодним чином реструктуризація не може стати перешкодою для звернення до нього з вимогами в майбутньому.
Крім того, позивач вказує, що вона звернулась до суду для захисту своїх прав у зв`язку з недотриманням відповідачем імперативних приписів Закону № 1734?VІІІз вимогою спонукати - зобов`язати відповідача у судовому порядку вчинити визначені законом дії.
Провадження у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 30 березня 2023 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи зі Солом`янського районного суду міста Києва.
У травні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 21 листопада 2023 року призначив справу до розгляду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 20 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 188/2008, за умовами якого позичальнику наданий кредит у сумі 109 000,00 дол. США строком з 20 серпня 2008 року до 18 серпня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 14,4 % річних, який мав погашатись разом із процентами щомісячними платежами, починаючи з березня 2009 року.
20 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є АБ "Укргазбанк", і ОСОБА_1 укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 188/2008 без оформлення заставної, за умовами якого ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, передала в іпотеку належну їй на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії виписки з особового рахунку з 20 серпня 2008 року до 28 січня 2020 року станом на 01 січня 2014 року заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 188/2008 відсутня.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року у справі № 754/6902/16-ц за позовом АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 29 січня 2008 року Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 17 січня 2008 року № 77-С/КІ та зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 14 серпня 2008 року за реєстраційним номером 45414, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 20 серпня 2008 року № 188/2008 в сумі 80 845,93 дол. США та 14 259,82 грн.
Цим рішенням встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення аукціону (публічних торгів) зі встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1 070 700,00 грн, що відповідає вартості предмета іпотеки, визначеної на підставі оцінки від 11 квітня 2016 року, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитне Брокерське Агентство". Виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмети іпотеки відстрочено до скасування Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VІІ).
Зазначеним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 серпня 2020 року у справі № 754/6902/16-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що визначена АБ "Укргазбанк" станом на 14 вересня 2015 року і перевірена судом сума заборгованості у ОСОБА_2 за кредитним договором становить 80 845,93 дол. США (за кредитом і процентами) та 14 259,82 грн (пені). А також, що спірна квартира підпадає під дію Закону № 1304-VІІ.
24 червня 2021 року ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням № 0213800861954 надіслала на адресу АБ "Укргазбанк" заяву від 23 червня 2021 року про реструктуризацію кредитної заборгованості відповідно до Закону № 1381-IX за формою та змістом згідно з рекомендованим шаблоном, розміщеним на офіційному сайті відповідача з посиланням "https://www.ukrgasbank.com/private/restruktur/", яка була отримана відповідачем 30 червня 2021 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції повністю відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо нормативно-правового обґрунтування спірних правовідносин
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Конституційний Суд України у рішенні від 10 листопада 2011 року у справі № 1?26/2011 вказав, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
У статті 2 Закону № 1734-VІІІ передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону № 1734-VІІІвизначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Вказаний Закон регулює публічно-правові відносини, які є в цьому випадку проявом економічних відносин, направлених на захист економічних, соціальних прав людей в умовах, що склались в Україні.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 1734-VІІІ реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
13 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон № 1381-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року.
Цим Законом внесено зміни до Закону № 1734-VІІІ, а саме розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 7.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:
- наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;
- відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
- виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку"у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 ЗК України.
Крім того, зокрема, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Відповідно до підпункту 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 569/18312/21, на яку заявник посилається у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Закон № 1734-VІІІвизначає вичерпний перелік обставин, за яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ критеріям (незалежно від дати укладення договору) та підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника: у разі пропуску позичальником строків на подання заяви кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим Законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ); у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац дев`ятий підпункту 4 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІ).
Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об`єкт нерухомого майна, віднесений до об`єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб`єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Якщо реструктуризацію відповідно до цього пункту проведено, це є підставою для відновлення грошових зобов`язань позичальника, які існували станом на день, що передував дню проведення такої реструктуризації, із зменшенням таких грошових зобов`язань на суми сплачених з дня проведення реструктуризації платежів.
Водночас відповідно до підпункту 12 пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1734-VІІІднем проведення реструктуризації вважається день отримання кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя або заставодавця у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника, заяви про проведення відповідно до цього пункту реструктуризації.
Кредитор зобов`язаний не пізніше 60 днів з дня реструктуризації здійснити усі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації, та надіслати позичальнику, поручителю та іншим зобов`язаним за договором особам поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів). Також відповідна інформація у письмовому вигляді безоплатно надається зазначеним особам особисто на їхню вимогу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ.
Колегія суддів наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", яка означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.