ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 372/2159/19
провадження № 61-8699св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М.,Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Чижик Андрій Павлович, Акціонерне товариство "Райффазен Банк", ОСОБА_2, Державне підприємство "Сетам",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Чижика А. П. (далі - приватний виконавець), Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк"), ОСОБА_2, третя особа - Державне підприємство "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна.
Позов мотивований тим, що 22 березня 2019 року з інформації, розміщеної на сайті "Автоматизована система виконавчого провадження", йому стало відомо про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження. Цього ж дня його представник ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження від 06 лютого 2019 року № НОМЕР_10 щодо примусового виконання виконавчого листа від 03 жовтня 2016 року № 2/756/1423/16, виданого Оболонським районним судом м. Києва, про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сирна Фішка" (далі ? ТОВ "Сирна Фішка"), ОСОБА_3, ОСОБА_4 та нього на користь АТ ""Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитом у розмірі 837 469, 24 грн, що перебуває у провадженні приватного виконавця.
З урахуванням наведеного він подав скаргу на дії приватного виконавця, яка станом на момент звернення з цією позовною заявою перебувала в провадженні Оболонського районного суду м. Києва.
05 квітня 2019 року, всупереч наявності поданої боржником скарги на дії приватного виконавця, за допомогою роботи системи електронних торгів ДП "Сетам" було реалізовано нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю ? магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 483,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належало йому на підставі договору дарування від 24 липня 2012 року, реєстраційний номер 3141, відомості про продаж якого було розміщено на сайті ДП "СЕТАМ" 06 березня 2019 року (реєстраційний номер лота: 336202). Жодного документу від приватного виконавця та ДП "СЕТАМ" у порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" в ході виконавчого провадження № НОМЕР_10 він не отримував. Крім того, він не обізнаний на підставі якого рішення суду було видано виконавчий лист.
В межах виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у справі № 756/14676/16-ц, про яке він дізнався в ході самостійного встановлення обставин вчинення щодо його майна виконавчих дій, яким з нього, ТОВ "Сирна Фішка", ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ ""Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість, було звернуто стягнення на предмет застави за відповідним договором застави транспортного засобу, вартість якого сторони оцінили у 564 700,00 грн. При цьому приватний виконавець не звернув увагу на вказану обставину.
Він не отримував протокол торгів, не повідомлений про проведення торгів, за результатами яких звернуто стягнення на нерухоме майно, яке за основним зобов`язанням не виступало предметом іпотеки, а відбувалось у загальному порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Крім того, він не був повідомлений про результати оцінки нерухомого майна, відтак не мав змоги висловити свої заперечення щодо результатів оцінки, а публікація про реалізацію майна не була розміщена в жодних місцевих засобах масової інформації.
ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме: нежитлова будівля ? магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 483,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформлені протоколом електронних торгів від 05 квітня 2019 року № 396919 та реалізованого в процедурі примусового виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_10, що перебуває в провадженні приватного виконавця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
11 лютого 2021 року судом за клопотанням ОСОБА_1 залучено як співвідповідача ДП "Сетам".
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2019 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю ? магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 483.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, скасовано після набрання законної сили судовим рішенням.
Рішення суду мотивовано тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2019 року разом з додатками: виклик приватного виконавця, розрахунок основної винагороди приватного виконавця, декларація про доходи та майно боржника фізичної/юридичної особи боржника 07 лютого 2019 року направлено сторонам виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі та з дотриманням вимог частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому адреса боржника, зазначена в виконавчому документі, відповідає його адресі, вказаній в: договорі іпотеки від 07 серпня 2014 року № 1670, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у позовній заяві про визнання недійсними електронним торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Таким чином, ОСОБА_1 повинен був вжити заходів щодо з`ясування підстав відкриття виконавчого провадження та мав можливість через сайт Автоматизованої системи виконавчого провадження слідкувати за ходом виконавчого провадження № НОМЕР_10.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачу майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Верховний Суд у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17 зазначав, що підставою для визнання електронних торгів недійсними може бути лише порушення порядку їх проведення, а дії державного виконавця у виконавчому провадженні, в тому числі щодо оцінки майна, мають самостійний порядок оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними. Визначення вартості майна не входить до предмету доказування в справах про визнання електронних торгів недійсними, оскільки результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб та порядок оскарження. Позивач мав право на судовий порядок оскарження звіту про оцінку майна, про що був додатково повідомлений у відповіді державного виконавця на заяву про рецензування звіту. Доводи позивача про те, що звіт про оцінку предмета іпотеки складений без виїзду експерта на об`єкт оцінювання, без участі іпотекодавця, а тому не може бути належним доказом визначення ринкової вартості майна, не відповідають дійсним обставинам справи та є необґрунтованими. Відповідно до законодавства підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів здійснює державний виконавець. Для визначення вартості нерухомого майна боржника, виконавцем залучається суб`єкт оціночної діяльності. ДП "Сетам" розміщує інформацію в системі реалізації майна на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, наданої відповідним органом виконавчої служби. При цьому, обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, законодавством не передбачений. Позивач не довів, що внаслідок необізнаності про наявність процедури реалізації майна, невжиття з його боку заходів щодо оскарження дій або рішень державного виконавця, сталася реалізація спірного майна з торгів. Таким чином, обставини, на які посилається ОСОБА_1, не дають підстав для висновку про те, що саме внаслідок не оскарження звіту про оцінку майна порушене право позивача, а укладений на електронних торгах правочин є недійсним в силу вимог статей 203, 215 ЦК України. У постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 зазначено, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними.
Підписавши іпотечний договір, який містить іпотечне застереження, ОСОБА_1 фактично надав свою згоду на реалізацію предмета іпотека, а тому доводи про неналежне повідомлення не заслуговують на увагу. При цьому позивач не надавав доказів того, що під час реалізації майна, яке належало йому, організатором торгів була порушена процедура проведення електронних торгів.
Що стосується виконання вимог щодо публікування повідомлення про проведення торгів, то відповідні повідомлення публікувались у двох місцевих засобах масової інформації: у газеті "Передмістя" № 10 від 15 березня 2019 року та газеті "Майдан Брок" № 12 від 21 березня 2019 року. Також ДП "Сетам" шляхом направлення відповідних листів простим поштовим відправленням (оскільки не встановлено обов`язку надсилати таке повідомлення рекомендованим листом) надіслав позивачу повідомлення про день, час і місце проведення торгів та про початкову ціну реалізації майна за лотом № 336202 листом від 13 березня 2019 року № 2945/18-18-19. Отже, ДП "Сетам" здійснило усі необхідні, передбачені законодавством дії, з розміщення оголошень про торги. Ураховуючи наведене, позивач не довів, що ДП "Сетам" при проведенні торгів за лотом № 336202 з реалізації предмета іпотеки порушив норми Порядку реалізації арештованого майна, а також права й інтереси ОСОБА_1 . Таким чином, законні підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суд першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме: нежитлова будівля - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 483,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 05 квітня 2019 року №396919. Стягнуто з приватного виконавця, АТ "Райффазен Банк" та ОСОБА_2 по 640,30 грн судового збору на користь ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 травня 2016 року у справі № 756/14676/15-ц, на виконання якого й було видано виконавчий документ, задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Сирна Фішка", ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а в рахунок погашення такої заборгованості було звернуто стягнення на предмет застави: транспортні засоби: Універсал-В, марки "VOLKSWAGEN", модель "TOUAREG", 2008 року випуску; фургон малотоннажний-В, марки "MERCADES-BENZ", модель "SPRINTER 515 CDI", 2009 року випуску; седан-В, марки "HYUNDAI", модель "ACCENT", 2011 року випуску. Всупереч наведеному приватний виконавець не здійснив перевірку наявності вказаного рухомого майна (транспортних засобів) шляхом подання запитів в Головний сервісний центр МВС України, органи Міністерства юстиції України чи в інші державні органи з метою визначення факту наявності рухомого майна, яке можна звернути як стягнення, а одразу вчинені дії, направлені на стягнення коштів виключно за рахунок нерухомого майна позивача.
За результатами проведених торгів було звернуто стягнення на нерухоме майно, яке за основним зобов`язанням не виступало предметом іпотеки, таке звернення стягнення не могло відбуватися за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відбувалося в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Процес стягнення мав врегульовуватися не тільки положеннями Закону України "Про виконавче провадження", але й з урахуванням порядку, встановленого відповідним рішенням суду. Відтак, лише в разі встановлення приватним виконавцем факту відсутності конкретно визначеного судом майна (автомобілів) та відсутності інших грошових коштів чи іншого рухомого майна, могло бути звернуто стягнення саме на нерухоме майно боржника. Оскільки судом було встановлено порушення процедури реалізації майна боржника, які безпосередньо впливають на склад майна, на яке могло бути звернуте стягнення в порядку примусового виконання рішення суду, що безпосередньо порушує права позивача, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5), а також Методичних рекомендацій щодо застосування виконавцями положень Закону України "Про виконавче провадження", позов підлягає задоволенню, а електронні торги з продажу нежитлової будівлі - магазину "Госптовари" підлягають визнанню недійсними.
Позивач обґрунтовував свої вимоги також і іншими порушеннями вимог закону при здійсненні спірного продажу майна. В той же час встановлені судом порушення процедури є достатньою самостійною підставою для задоволення позовних вимог, відтак встановлення інших обставин з цього приводу в такому випадку не потребується.
Аргументи учасників справи
01 вересня 2022 року АТ "Райффайзен Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, у якій просило скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на позивача.
Касаційна скарга мотивована тим, що неможливо вважати рішення суду законним, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту та неправильно визначено статус учасників процесу, що призвело до порушень прав учасників та фінансових втрат. Керуючись частиною першою статті 650, частиною першою статті 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України, можна зробити висновок, що процедура набуття майна на торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Виходячи з правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця ? учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо їх проведення, складання акта торгів є оформленням договірних відносин купівлі- продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Отже, відповідачами у справі є ОСОБА_2 (покупець майна) та ДП "Сетам" (продавець майна), а третіми особами є: АТ "Райффайзен Банк" та приватний виконавець. З наведених підстав оскаржене рішення в частині стягнення судового збору з АТ "Райффайзен Банк" та приватного виконавця суперечить нормам закону.
Підставами для скасування торгів є припущення позивача щодо порушень, допущених приватним виконавцем в рамках проведення виконавчих дій при виконанні рішення. Однак у апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження 22 березня 2019 року, тобто задовго до початку торгів. За таких обставин боржник міг скористатися своїм правом та надати інше майно для реалізації, сплатити борг, укласти мирову угоду з банком та здійснити інші дії з метою не допущення реалізації майна. Однак позивач обрав інший шлях вирішення питання шляхом оскарження дій виконавця в судовому порядку, за результатами розгляду якої Оболонський районний суд м. Києва у справі № 756/14676/15-ц відмовив у задоволенні його скарги.
У матеріалах судової справи є заява ОСОБА_1, підписана у вересні 2020 року, в якій позивач зазначив, що у зв`язку із врегулюванням боргу із банком він зобов`язується відкликати усі судові процеси стосовно спірного реалізованого майна. Цією заявою ОСОБА_1 фактично підтверджує, що угода відбулась в його інтересах та він не зацікавлений у подальшому оскаржені торгів з реалізації майна. Позивач фактично не підтримував свою позицію в суді першої інстанції, ігнорував виклики до суду, що додатково вказує на відмову від позову з його сторони.
Зі змісту оскарженої постанови наявні підстави вважати, що суд розглянув справу у порядку розгляду скарги на дії виконавця. При цьому помилковим є висновок суду про відсутність примусових дій приватного виконавця щодо стягнення коштів та іншого майна боржника, оскільки у матеріалах виконавчого провадження наявний перелік наступних вчинених дій: 06 лютого 2019 року ? постанова про арешт майна, 12 лютого 2019 року ? постанова про звернення стягнення на заробітну плату. Позиція суду щодо обов`язковості звернення стягнення в першу чергу за рахунок автотранспорту, зазначеного у рішенні, є помилковою, адже згідно з вимогами виконавчого документа встановлено саме стягнення суми боргу з ОСОБА_1, а також обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом. Необґрунтованою є позиція суду апеляційної інстанції щодо можливості стягнення боргу за рахунок автотранспорту, визначеного рішенням, адже зазначене рухоме майно не належить позивачу, а належить його дружині - ОСОБА_3 . Постановою виконавця від 02 квітня 2018 року (ВП № 54621113) зазначений у рішенні транспорт оголошено у розшук та до цього часу не виявлено. Про факт переховування транспорту з метою уникнення його реалізації, позивач суд не повідомив.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. У задоволенні клопотання АТ "Райффайзен Банк" про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року до закінчення касаційного провадження у справі відмовлено.
В ухвалі зазначено, що підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, та у постановах Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник указує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20 січня 2023 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що на 25 грудня 2013 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Сирна Фішка" був укладений кредитний договір № 011/9408/183111 в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій від 25 грудня 2013 року № 01/Р1-01-09-1-0/12/59, згідно з пунктом 1.1 якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 728 000,00 грн, останній день строку дії ліміту кредитної операції - 25 грудня 2016 року, а позичальник прийняв на себе зобов`язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 21 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 25 грудня 2013 року укладено договір поруки № 12/Р1-01-09-1-0/09/1583, а 07 серпня 2014 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки є нежитлова будівля ? магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 483,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 року у справі 756/14676/15-ц позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Сирна Фішка", ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави задоволено.
Стягнуто солідарно з ТОВ "Сирна Фішка", ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2013 року № 011/9408/183111, укладеного в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій від 25 грудня 2013 року № 01/Р1-01-09-1-0/12/59, достроково визначену станом на 26 жовтня 2015 року в розмірі 837 469,24 грн.
В рахунок погашення заборгованості у розмірі 854 812,76 грн за кредитним договором від 25 грудня 2013 року № 011/9408/183111, укладеного в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій від 25 грудня 2013 року № 01/Р1-01-09-1-0/12/59, звернуто стягнення на предмет застави, а саме: універсал-В, марки "VOLKSWAGEN", модель "TOUAREG", 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, державний реєстраційний № НОМЕР_2, зареєстрований Центром ДАІ 8003 м. Києва, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 05 жовтня 2013 року; фургон малотоннажний-В, марки "MERCADES-BENZ", модель "SPRINTER 515 СDI", 2009 року випуску, номер шасі (рами, кузову) НОМЕР_4, державний реєстраційний № НОМЕР_5, зареєстрований Центром ДАІ 8003 м. Києва, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 виданим 04 вересня 2013 року; седан-В, марки "HYUNDAI", модель "ACCENT", 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, державний реєстраційний НОМЕР_8, зареєстрований Центром ДАІ 8003 м. Києва, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9, виданим 05 жовтня 2013 року, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" шляхом реалізації їх на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця від 06 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва 03 жовтня 2016 року № 2/756/1423/16.
07 лютого 2019 року приватний виконавець направив постанову про відкриття виконавчого провадження разом з додатками: виклик приватного виконавця, розрахунок основної винагороди приватного виконавця, декларація про доходи та майно боржника фізичної/юридичної особи, боржнику за адресою: АДРЕСА_2 (місце проживання/місце реєстрації) що підтверджується фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" від 07 лютого 2019 рок № 0815100093212, та за адресою місця знаходження майна боржника: АДРЕСА_1, що підтверджується фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" від 07 лютого 2019 року № 0815100092925.
Відповідно до виконавчого документа місце реєстрації/місце проживання боржника за адресою: АДРЕСА_2, крім того вказана адреса боржника була зазначена і в договорі іпотеки від 07 серпня 2014 року №1670.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса боржника співпадає з адресою визначеною виконавчим документом.