ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 539/2287/17
провадження № 61-6944св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу з правом викупу
за касаційною скаргою адвоката Антіховича Володимира Володимировича як представника ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди транспортного засобу з правом викупу становить у розмірі 22 500,00 дол. США, заборгованість з пені - 2 250,00 дол. США та 3 % річних - 187,00 дол. США.
Як на обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 01 листопада 2014 року, між сторонами укладено договір № 157/14 оренди транспортного засобу з правом викупу, строком на 1 рік. Розмір орендної плати з урахуванням виплати повної вартості становить суму в національній валюті згідно з комерційним курсом, еквівалентну 2 500,00 дол. США на місяць на момент оплати.
Позивач виконав умови договору та передав відповідачу згідно з актом приймання - передачі транспортного засобу від 01 листопада 2014 року в платне користування ескаватор-навантажувач марки "JСВ 3-СХ", 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
На виконання умов договору відповідач здійснив часткову оплату за користування транспортним засобом за три календарні місяці трьома платежами по 2 500,00 дол. США кожен. Надалі орендну плату відповідач не вносив, договір нотаріально посвідчити не було можливості, зв`язок з відповідачем втрачений. Незважаючи на неодноразові звернення позивача, ОСОБА_2 відмовляється виконати належним чином свої грошові зобов`язання, передбачені договором щодо користування транспортним засобом з правом викупу та дотепер свій обов`язок не виконав.
У жовтні 2021 року ОСОБА_1, змінивши підстави позову, просив стягнути з відповідача на свою користь вартість переданого за нікчемним договором транспортного засобу - екскаватора-навантажувача марки "JСВ 3-СХ", 1999 року випуску, заводський номер НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, загальною масою 7 600 кг, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 19 527,00 дол. США в гривневому еквіваленті на момент ухвалення рішення суду, як спосіб застосування наслідків нікчемного правочину.
06 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик П. Б. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача вартість переданого за нікчемним договором транспортного засобу - екскаватора-навантажувача марки "JСВ 3-СХ", 1999 року випуску, в розмірі 19 527,00 дол. США в гривневому еквіваленті на момент ухвалення рішення суду, як спосіб застосування наслідків нікчемного правочину. Позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з пені в розмірі 2 250,00 дол. США та 3 % річних у розмірі 187,00 дол. США просив залишити без розгляду.
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області ухвалою від 03 лютого 2022 року відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну підстав позову та повернув її позивачу.
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик П. Б. подав до суду заяви про зміну підстави позову та зменшення позовних вимог, в яких просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 19 527,00 дол. США. Вимоги про стягнення пені і 3 % річних просив залишити без розгляду.
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області ухвалами від 25 травня 2022 року відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну підстав позову та повернув її позивачу; залишив без задоволення клопотання ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог; залишив без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з пені у розмірі 2 250,00 дол. США та 3 % річних у розмірі 187,00 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 25 травня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди транспортного засобу від 01 листопада 2014 року не був визнаний дійсним за рішенням судів в іншій справі, а тому вимоги позивача, заявлені в межах цієї справи, які випливають з умов спірного договору, не можуть бути задоволені. Разом з тим питання застосування наслідків недійсності нікчемного правочину не було предметом заявленого позову.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд постановою від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Білика П. Б. як представника ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 травня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість переданого за нікчемним договором екскаватора-навантажувача марки "JСВ 3-СХ", 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 19 527,00 дол. США, що еквівалентно 714 075,00 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щоухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 вересня 2017 року задоволений самовідвід судді Даценка В. М. у цій справі, однак ухвалою від 28 грудня 2020 року цей же суддя справу прийняв до свого провадження. За таких обставин рішення суду першої інстанції від 25 травня 2022 року підлягає безумовному скасуванню з ухваленням нового рішення. Приймаючи до розгляду заяву представника позивача від 11 жовтня 2021 року про зміну підстав позову, в якій він просив стягнути вартість переданого за нікчемним договором транспортного засобу в розмірі 19 527,00 дол. США в гривневому еквіваленті на момент ухвалення рішення суду, як спосіб застосування наслідків нікчемного правочину, колегія суддів дійшла висновку про задоволення зазначених вимог та стягнення з відповідача вказаної суми у еквіваленті за курсом НБУ, що становить 714 075 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Антіхович В. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18, від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14 та постановах Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 382/1025/17, від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, від 23 вересня 2021 року у справі № 755/13808/17, від 31 серпня 2022 року у справі № 761/19884/15, від 22 червня 2022 року у справі № 752/3089/19, від 21 серпня 2019 року у справі № 175/2278/13; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд вспереч пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України порушив принцип змагальності, оскільки не повідомив сторони, що попередній склад суду визнаний неповажним, а тому всі процесуальні ухвали є нечинними. Не оголосивши про намір перегляду деяких попередніх ухвал, без виходу в нарадчу кімнату, задовольнив клопотання позивача про зміну предмета і підстав позову, про що сторонам не повідомив, не надав іншій стороні ні строку, ні змоги подати свої заперечення та пояснення по суті нової вимоги, в тому ж засіданні вирішив справу, виходячи з інших позовних вимог. Про розгляд справи з новим предметом і підставами позову відповідач у судовому засіданні так і не довідався. При апеляційному перегляді відповідач не знав, що змушений спростовувати нові докази, які були відхилені судом першої інстанції, не мав змоги навіть спростувати висновок експерта щодо вартості спірного майна.
Ненадання стороні відомостей про повторний розгляд клопотання про зміну предмета і підстав позову, залучення нових доказів без інформування іншої сторони є свавільним відступом від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц.
За наявності трактора позивач намагається підмінити визначений порядок відшкодування шкоди в кримінальному провадженні спробою стягнути повну вартість майна в цивільному провадженні. Позивач хоче отримати і повну вартість трактора, і власне трактор, що явно суперечить закону.
18 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Білика П. Б. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю постанови апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність зміни підстав позову, заперечивши трактування суду першої інстанції про начебто одночасну зміну предмета і підстав позову. Так, суть вимоги ОСОБА_1 - предмет позову залишився таким же : стягнути грошові кошти за переданий транспортний засіб, водночас змінено лише підставу : не договір, а настання наслідків недійсності такого договору у зв`язку з ухваленням відповідного преюдиційного рішення у справі № 539/3720/16-ц. Предметом позову із самого початку було стягнення коштів, однак спочатку на підставі договору оренди з правом викупу, а потім - на підставі застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
10 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 листопада 2014 року між сторонами укладено договір №157/14 оренди екскаватора-навантажувача марки "JСВ 3-СХ", 1999 року випуску, з правом викупу, строком на 1 рік.
Умовами договору передбачено, що орендодавець ОСОБА_1 надає орендарю ОСОБА_2 належний йому на праві власності екскаватор-навантажувач марки "JCB 3-CX", 1999 року випуску, заводський номер НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, загальною масою 7600 кг, жовтого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у користування і під виплату повної вартості в національній валюті у розмірі, еквівалентному 30 000,00 дол. США на момент виплати, без надання послуг з управління ним та його технічної експлуатації, після чого зобов`язується передати право власності на транспортний засіб орендарю
в повному об`ємі.
Розмір орендної плати з урахуванням виплати повної вартості становить суму в національній валюті згідно з комерційним курсом, еквівалентним 2 500,00 дол. США на місяць на момент оплати.
Згідно з актом приймання-передачі від 01 листопада 2014 року орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар ОСОБА_2 прийняв зазначений екскаватор-навантажувач.