ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/782/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2023 (суддя Сулімовська М. Б.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 (головуючий суддя Діброва Г. І., судді Принцевська Н. М., Ярош А. І.)
у справі № 916/782/23
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії"
про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Рябченюк Л. П., відповідача - Гонтаренко А. К.)
ВСТУП
1. Позивач звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди рухомого майна в частині сплати орендної плати та неповернення майна після закінчення строку дії цього договору.
2. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили грошові вимоги позивача, відмовивши у вимозі щодо зобов`язання повернути рухоме майно з підстав відсутності останнього у відповідача.
3. Верховний Суд у цій справі розглядав касаційну скаргу позивача, який не погоджувався із висновками судів попередніх інстанцій в частині відсутності підстав щодо зобов`язання відповідача повернути спірне майно.
4. Під час касаційного розгляду цієї справи перед Верховним Судом постало таке питання: Чи можна зобов`язати відповідача повернути позивачу майно, яке відповідно до встановлених у справі обставин у відповідача відсутнє?
5. Суди попередніх інстанцій на поставлене питання відповіли негативно. За результатом розгляду касаційної скарги Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, про що детально викладено нижче.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
6. Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач, ДП "МА "Бориспіль") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Херсонські авіалінії" (далі - відповідач, КП ХОР "Херсонські авіалінії"), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 171 026,77 грн, з яких: 90 478,45 грн основної заборгованості за договором оренди, 42 157,78 грн пені, 25 810,50 грн інфляційних втрат, 3 580,79 грн 3 % річних та 8 999,25 грн штрафу; зобов`язати відповідача повернути позивачу за актом передачі-приймання майно, визначене в прохальній частині позовної заяви.
7. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідачем, всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна від 23.04.2018 № 02.5-14-77, неналежним чином виконуються взяті на себе господарські зобов`язання в частині повернення позивачу такого майна та сплати орендної плати за його використання, внаслідок чого орендодавцем, окрім основної суми заборгованості, також нараховано орендарю неустойку, 3 % річних та інфляційні втрати.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
8. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023, позовні вимоги ДП "МА "Бориспіль" задоволено частково; стягнуто з КП ХОР "Херсонські авіалінії" на користь ДП "МА "Бориспіль" 90 478,45 грн основного боргу, 41 929,06 грн пені, 25 810,50 грн інфляційних втрат, 3 580,79 грн 3 % річних, 8 999,25 грн штрафу, вирішено питання про розподіл судових витрат, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами у даній справі доведено факт невиконання відповідачем господарських зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за користування рухомим майном у відповідності до умов укладеного між сторонами договору оренди, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат та пені (у перерахованій судом першої інстанції сумі) підлягають задоволенню. При цьому, перераховуючи суму нарахованої пені, місцевий господарський суд виснував, що належною до стягнення сумою пені є 41 929,06 грн, оскільки сума пені частково в розмірі 228,72 грн є пенею на суми витрат з оплати послуг пересилання поштових відправлень, що не передбачено умовами договору оренди.
10. В той же час, щодо позовних вимог позивача про зобов`язання вчинення дій з повернення орендованого майна орендодавцю, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, констатував, що відповідачем дійсно у встановлений договором строк рухоме майно не повернуте, проте, внаслідок захоплення військами російської федерації території аеропорту та бойових дій, у відповідача орендоване майно відсутнє, що фактично унеможливлює його повернення орендодавцю, а тому такий спосіб судового захисту як зобов`язання відповідача повернути рухоме майно не забезпечить позивачу захист його порушених прав та інтересів.
11. З огляду на відсутність в натурі індивідуально визначеного майна, яке позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині вимог, що не позбавляє зацікавлену особу права на звернення до суду з позовом про відшкодування збитків чи застосування інших зобов`язально-правових способів захисту за умови доведення порушення свого права.
Касаційна скарга
12. Не погодившись із прийнятими у справі рішеннями, ДП "МА "Бориспіль" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову у даній справі в частині відмови у позовній вимозі щодо зобов`язання відповідача повернути майно та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. У касаційній скарзі позивач зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 41 Конституції України, частин першої-другої статті 321, статей 346, 349, 785 ЦК України, частини першої статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також порушення норм процесуального права, а саме: статей 73, 74, 75, 76, 86, частини четвертої статті 236 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 17.01.2019 у справі № 708/254/18, від 26.06.2019 у справі № 334/16303/15, від 13.10.2021 у справі № 909/476/19, від 20.04.2023 у справі № 910/16024/21, від 08.09.2022 у справі № 916/3945/19, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 02.02.2021 (у скарзі помилково вказано дату - 06.04.2021) у справі № 925/642/19, від 17.07.2019 у справі № 708/254/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 23.01.2019 у справі № 335/385/17, від 25.09.2019 у справі № 272/62/15-ц, від 06.11.2019 у справі № 758/11485/15-ц, від 11.11.2020 у справі № 264/6464/17, від 03.03.2021 у справі № 520/5968/17, у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16 та ухвалі Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/16293/18.
14. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо доведеності відповідачем факту знищення орендованого рухомого майна внаслідок збройної агресії російської федерації, оскільки наданим відповідачем актом обшуку території Херсонського аеропорту від 24.03.2023 № 24/03/23 не зафіксовано факту такого знищення, а сам акт складений в односторонньому порядку комісією у складі лише представників відповідача.
15. Також скаржник зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 та пунктів 9, 10 Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Узагальнені доводи інших учасників справи
16. Від КП ХОР "Херсонські авіалінії" відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
17. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 23.04.2018 між ДП "МА "Бориспіль" (орендодавець) та КП ХОР "Херсонські авіалінії" (орендар) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного (рухомого) майна № 02.5-14-77, за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене (рухоме) майно, а саме: перонний автобус Неоплан-9012, машину дорожню комбіновану-43362, автомобіль ЗІЛ-441510, автомобіль ВАЗ-2107, автотранспортер для багажу, самохідний, стрічковий, автомобіль ВАЗ-21043, автомобіль ГАЗ-32213.
18. Вказане майно перебуває на балансі орендодавця, загальна вартість майна визначена згідно з висновками про вартість оцінки на 06.11.2017 і становить за незалежною оцінкою 789 304,99 грн.
19. За умовами пункту 1.2 договору майно передається в оренду для використання за призначенням, а саме, для забезпечення операційної діяльності орендаря.
20. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта передачі-приймання майна (пункт 2.1 договору).
21. Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2017 року - 16 443,85 грн.
22. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.2 договору).
23. Нарахування ПДВ здійснюється в порядку, визначеному законодавством (пункт 3.3 договору).
24. Оплата за користування майном здійснюється орендарем, починаючи з дати підписання сторонами Акта передачі-приймання майна (пункт 3.4 договору).
25. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.5 договору).
26. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.6 договору).
27. Пунктом 3.7 договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
28. Орендодавець щомісячно до 15 числа місяця, що слідує за звітним, направляє орендарю на електронну пошту та поштою (рекомендованим листом з повідомленням) рахунок-фактуру (далі-рахунок), Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт). Сплата рахунку проводиться орендарем до 20 числа того ж місяця. Акт орендар зобов`язаний підписати та повернути в бухгалтерію орендодавця в сканованому вигляді електронною поштою протягом 5 днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Оригінал Акта повинен бути направлений орендодавцю поштою протягом 5 днів з дати отримання рекомендованого листа. Якщо протягом 5 днів з дати отримання Акту він не буде повернутий орендодавцю та в цей строк не надано вмотивовану відмову від його підписання, Акт вважається підписаним сторонами. Акт підписується керівниками сторін або призначеними ними уповноваженими особами за умови надання іншій стороні копії документу про надання таких повноважень. Неотримання або невчасне отримання рахунку не звільняє орендаря від обов`язку оплати за користування майном у визначений договором термін (пункт 3.8 договору).
29. Датою отримання рахунку та Акта вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання (пункт 3.8.1 договору).
30. Сторони встановлюють, що вартість послуги пересилання внутрішніх поштових відправлень (рекомендований лист з повідомленням) в межах України операторами поштового зв`язку за одне пересилання становить 45,00 грн без ПДВ (пункт 3.8.2 договору).
31. У разі припинення (розірвання) договору оплата за оренду майна здійснюється до дня фактичного повернення орендарем майна (включно), що має бути підтверджено Актом передачі-приймання майна, належним чином оформленим сторонами та підписаним уповноваженими представниками сторін. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі (пункт 3.9 договору).
32. У разі несвоєчасної оплати за оренду майна або не в повному обсязі, орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором, включаючи день оплати (пункт 3.10 договору).
33. У разі порушення орендарем строку повернення майна, визначеного пунктом 10.8 договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (пункт 3.11 договору).
34. Зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди (пункт 3.12 договору).
35. За умовами пункту 5.3. договору орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню, псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендне майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
36. Відповідно до пункту 5.6 договору, орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
37. Згідно із пунктом 5.7 договору, орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
38. Вказаний договір укладено строком на один рік, що діє з 23.04.2018 до 23.04.2019 включно (пункт 10.1 договору).
39. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань (пункт 10.2 договору).
40. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.3 договору).
41. Відповідно до пункту 10.7 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.
42. У разі припинення дії або розірвання договору, майно протягом 10 календарних днів повертається орендарем орендодавцю у стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (пункт 10.8 договору).
43. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта передачі-приймання майна. Обов`язок щодо складання Акта передачі-приймання про повернення майна покладається на орендаря (пункт 10.9 договору).
44. У разі знищення чи псування майна з вини орендаря, він зобов`язаний відшкодувати орендодавцю повну вартість майна, визначену за висновком про вартість за незалежною оцінкою та зазначену в пункті 1.1 договору (пункт 10.11 договору).
45. У разі порушення орендарем строку повернення майна, визначеного пунктом 10.8 договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (пункт 10.12 договору).
46. Зазначений договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без застережень та зауважень, скріплено печатками.
47. Судами встановлено, що 11.07.2018 орендодавець та орендар уклали між собою Додаткову угоду № 1 до договору від 23.04.2018 № 02.5-14-77, за умовами якої погодили зміни до вказаного вище договору щодо назви майна, обов`язків орендаря, додатків до договору.
48. Додатковою угодою від 03.12.2018 № 2 до договору у зв`язку із частковим поверненням орендованого майна, а саме, перонного автобусу Неоплан-9012, пункт 1.1 договору викладено в наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене (рухоме) майно: машина дорожня комбінована-43362, автомобіль ЗІЛ-441510, автомобіль ВАЗ-2107, автотранспортер для багажу, самохідний, стрічковий, автомобіль ВАЗ-21043, автомобіль ГАЗ-32213".
Також викладено пункт 3.1 договору в наступній редакції: "Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами і доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2017 року - 13 509,11 грн.
49. Додатковою угодою від 20.04.2020 № 3 до договору від 23.04.2018 № 02.5-14-77 сторони погодили зміни до цього договору та виклали пункт 10.3 такого договору в наступній редакції: "У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов протягом місяця до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на кожний наступний рік".
50. На виконання договору від 23.04.2018 № 02.5-14-77, рухоме майно, що є предметом спірного договору оренди, було передано орендарю у користування, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами передачі-приймання майна від 11.05.2019.
51. На підставі Акта передачі-прийманні майна від 28.12.2019 орендарем було повернуто орендодавцю автотранспортер для багажу, самохідний, стрічковий.
52. Також, як встановлено судами у даній справі, за період квітня 2021 року --лютого 2022 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг з орендної плати та плати за пересилання внутрішніх поштових відправлень на загальну суму 90 478,45 грн, а також Акти приймання-здачі виконаних робіт за вказаний період.
53. 06.12.2021 та 16.02.2022 ДП "МА "Бориспіль" направило на адресу КП ХОР "Херсонські авіалінії" листи № 19-22/1-288 та № 1 9-22/1-576 відповідно, у яких зазначило про відсутність підстав для продовження дії договору оренди рухомого майна від 23.04.2018 та необхідність орендарю повернути орендодавцеві орендоване майно.
54. У матеріалах справи наявний акт від 24.03.2023 № 24/03/23, складений комісією КП ХОР "Херсонські авіалінії", відповідно до якого судами встановлено, що після отримання дозволу від підрозділу вибухотехніків, комісія у складі відповідальних осіб аеропорту провела детальний обшук території Херсонського аеропорту, що була з 27.02.2022 по 11.11.2022 року під окупацією, на наслідками якого виявлено, що рухоме майно, яке є предметом договору оренди окремого індивідуального визначеного (рухомого) майна від 23.04.2018 № 02.5-14-77, не знайдено.
55. За фактом пошкодження та знищення, внаслідок збройної агресії сусідньої держави, цивільної інфраструктури аеропорту, слідчими управління ГУНП в Херсонській області 27.02.2022 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022230000000129 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 110 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Станом на час розгляду судами цієї справи досудове розслідування триває, вживаються заходи з документування злочинної діяльності окупаційних військ та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
56. В подальшому, 06.03.2023 КП ХОР "Херсонські авіалінії" звернулося до ДП "МА "Бориспіль" з листом № 06/03/23, у якому повідомило про тяжке становище підприємства та його колективу, а також просило позивача відтермінувати розгляд претензії на час дії воєнного стану.
57. Інших належних та допустимих доказів стосовно спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.
58. Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум основної заборгованості за договором оренди рухомого майна, пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, а також підстав для зобов`язання відповідача повернути позивачу передане за договором спірне рухоме майно.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
59. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
60. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення переглядаються в частині вимог ДП "МА "Бориспіль" про зобов`язання повернення майна.
61. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
62. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
63. Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;