ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6205/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Міщенко І. С., Чумак Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Релігійної організації "Об`єднання іудейських релігійних організацій України" - Бондаря А. В.,
Благодійної організації "Федерація єврейських громад в столиці України" - Маковія В. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Релігійної організації "Об`єднання іудейських релігійних організацій України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023
у справі за позовом Релігійної організації "Об`єднання іудейських релігійних організацій України"
до Благодійної організації "Благодійний фонд "Об`єднання іудейських релігійних організацій" та Благодійної організації "Федерація єврейських громад в столиці України",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Гармаш Катерина Борисівна, державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіна Юлія Володимирівна, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортон",
про скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У липні 2022 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:
- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни від 27.12.2018, індексний номер рішення 44859875, про реєстрацію права власності за Благодійною організацією "Федерація єврейських громад в столиці України", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733228080000, адреса об`єкту нерухомості: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97/2;
- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Гармаш Катерини Борисівни від 29.01.2019, індексний номер рішення 45271942, про внесення змін до права власності Благодійної організації "Федерація єврейських громад в столиці України".
1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що об`єкт нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97/2 є будівлею Синагоги за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97-А та власником якої є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ). Синагога перебуває у безоплатному користуванні позивача відповідно до Постанови КМУ від 26.09.2001 № 1242 та з державної власності з 2001 року не вибувала, як і з володіння позивача.
1.3. Позивач стверджував, що, здійснюючи державну реєстрацію прав за відповідачем - Благодійною організацією "Федерація єврейських громад в столиці України", державний реєстратор порушив вимоги чинного на той час законодавства про реєстрацію, адже попервах документи, що посвідчують право власності, були відсутні, а внесення реєстратором змін до підстав виникнення права власності законодавство не передбачало.
1.4. Щодо відповідача - Благодійної організації "Благодійний фонд "Об`єднання іудейських релігійних організацій", то, за доводами позовної заяви, наявність запису про право власності за ним порушує права позивача як володільця спірної будівлі. Інша будівля за місцезнаходженням м. Київ, вул. Жилянська, 97-а та 97/2 відсутня.
1.5. На обґрунтування обраного способу захисту порушеного права позивач вказує, що обраний спосіб відповідає чинній на час звернення з позовом редакції абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19; оскільки відповідачі не мають речових прав на будівлю синагоги, не здійснюють володіння синагогою, то такий спосіб є ефективним та забезпечить захист прав позивача.
1.6. Відповідачі наполягали на тому, що будівля синагоги, яка, за твердженнями позивача, перебуває у його володінні та користуванні, та будівля, яка була передана за договором пожертви, є різними об`єктами нерухомості, доказів про те, що відповідачі будь-яким чином порушують права позивача щодо будівлі за адресою м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97-А, відсутні.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
2.1. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1242 в безоплатне користування позивача передана будівля колишньої синагоги за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 97.
2.2. Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві від 26.03.2004 № 529 будівлі колишньої Галицької синагоги було присвоєно поштову адресу: м. Київ, вул. Жилянська, 97а.
2.3. 19.10.2007 ТОВ "Будівельна компанія Аркада" та відповідач-2 уклали договір про пожертву (дарування), відповідно до умов якого ТОВ "Будівельна компанія Аркада" передає, а відповідач-2 приймає у пожертву синагогу, літ. "А", загальна площа 657,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97/2.
2.4. Згідно із наданими Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) матеріалами реєстраційних справ, державний реєстратор Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Замфір Олег Миколайович 21.09.2017 здійснив державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, літ. "А" (двоповерхова нежитлова будівля, тераса), загальна площа 657,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, будинок 97А за ТОВ "ФорТон". Підставою виникнення права власності визначений акт про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта від 07.11.2002 №392, розпорядження про прийняття в експлуатацію будівлі від 06.06.2003 №875, договір на право тимчасового короткострокового користування землею від 07.12.1999 №85-5-00052.
2.5. В подальшому згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіна Юлія Володимирівна 27.12.2018 за Благодійною організацією "Федерація єврейських громад в столиці України" (відповідач-2) зареєструвала право власності із відкриттям розділу, індексний номер рішення 44859875, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733228080000, адреса об`єкту нерухомості: нежитлова будівля (синагога), літ. "А", загальна площа 657,4 кв. м за адресою: вул. Жилянська, 97/2. Підставою для реєстрації державним реєстратором права власності за відповідачем-2 зазначено: довідка про показники об`єкта нерухомого майна серія та номер 1125444, видана 26.12.2018 року, видавник ТОВ "ЕЮБ" "Гривна-Плюс".
2.6. 29.01.2019 державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстратор" Гармаш Катерина Борисівна, індексний номер рішення 45271942, внесла до запису виправлення, а саме: до документів, що є підставою для державної реєстрації, внесено: довідка серія та номер 12/38, видана 18.10.2007 року, видавник ТОВ "Будівельна компанія Аркада"; протокол загальних зборів учасників серія та номер 07/10-18, виданий 18.10.2007 року, видавник ТОВ "Будівельна компанія Аркада"; договір про пожертву (дарування), серія та номер 975, виданий 19.10.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришин О. П.
2.7. 04.05.2019 відповідачі уклали договір пожертви, відповідно до умов якого відповідач-2 безоплатно передав у власність відповідачу-1 об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівля (синагога), літ. "А", загальна площа 657,4 кв. м за адресою: вул. Жилянська, 97/2.
2.8. 04.05.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.05.2019 №46723448 за відповідачем-1 зареєстрував право власності об`єкт нерухомості: нежитлова будівля (синагога), літ. "А", загальна площа 657,4 кв. м за адресою: вул. Жилянська, 97/2. Підставою для держаної реєстрації зазначено договір пожертви від 04.05.2019.
2.9. Звертаючись із цим позовом, позивач зазначав, що у наведений спосіб відповідачі незаконно зареєстрували за собою речове право саме на синагогу, яка була передана йому у безоплатне користування постановою від 06.09.2001 та власником якої є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 09.02.2023 відмовив у задоволенні позову.
3.2. Зазначив, що відповідно до встановлених обставин справи та висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та від 09.11.2021 № 466/8649/16-ц, здійснивши державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості: нежитлова будівля (синагога), літ. "А", загальна площа 657,4 кв. м, за адресою м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97/2, відповідачі стали фактичними володільцями спірного майна. Відповідно обраний позивачем спосіб захисту, який ним визначено у відповідності до приписів статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) яка усунення перешкод у користуванні майном, за обставин реєстраційного заволодіння таким майном є неналежним та неефективним. Спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає вимогам закону і є одночасно ефективним, передбачає звернення з віндикаційним позовом.
3.3. Водночас суд зауважив, що 04.05.2019 до Державного реєстру речових прав внесений запис про припинення права власності відповідача - Благодійної організації "Федерація єврейських громад в столиці України" на об`єкт нерухомості: нежитлова будівля (синагога), літ. "А", загальна площа 657,4 кв. м за адресою: вул. Жилянська, 97/2. Задоволення позовних вимог, спрямованих до особи, зареєстроване право якої припинено, не призведе до відновлення права, які позивач вважає порушеними.
3.4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
4.2. Підставою касаційного оскарження позивач визначив:
- пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові ВП ВС від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), за змістом якого скасування рішення державного реєстратора у сфері реєстрації прав на нерухоме майно може бути самостійним способом захисту порушених прав;
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: відсутній правовий висновок щодо питання застосування положень статей 14 та 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у подібних правовідносинах, тобто, щодо порядку та способу захисту речового права у разі здійснення сторонньою особою реєстрації неіснуючого майна.
4.3. Скаржник зазначає, що метою позову у цій справі є захист речових прав позивача у зв`язку із здійсненням сторонніми особами (відповідачами) реєстрації неіснуючої будівлі за неіснуючою адресою (вул. Жилянська, 97/2). Така реєстрація в подальшому у 2022 році була використана з метою спроби захоплення нерухомого майна, яке перебуває у законному володіння Позивача (вул. Жилянська, 97-А).
4.4. На думку скаржника, суди не врахували правових висновків про те, що ефективним способом захисту є виключно такий спосіб захисту, який однозначно вирішує спір і не потребує повторного звернення до суду чи вчинення складних дій з відновлення порушеного права. Те, що відповідачі незаконно зареєстрували право власності, не може призводити до покладення на позивача надмірного тягаря з відновлення свого права.
4.5. Натомість задоволення віндикаційного позову мало б наслідком витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України неіснуючого нерухомого майна, переоформлення документів про користування на неіснуючу адресу
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Благодійна організація "Федерація єврейських громад в столиці України" просить судові рішення залишити без змін.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. ВП ВС неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови ВП ВС від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32цс14).
6.3. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 Земельного кодексу України).
6.4. Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
6.5. Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
6.6. ВП ВС зазначала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).
6.7. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; водночас такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.