ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/533/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О.В.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" - Путіліна Є.В.,
Вінницької міської ради - Вініцької Б.А.,
Виконавчого комітету Вінницької міської ради - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької міської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуючий), Грязнов В.В., Павлюк І.Ю.)
та рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023 (суддя Яремчук Ю.О.)
у справі № 902/533/23
за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт"
до Вінницької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Вінницької міської ради,
про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінорбіт" (далі - СУНП ТОВ "Вінорбіт") звернулося до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання незаконними та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення 31 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 31.03.2023 № 1574 "Про відмову в продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення та скасування дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення відповідача суперечить актам цивільного законодавства і порушує права позивача на придбання у власність земельної ділянки, на якій розташовано належні позивачу об`єкти нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.04.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Вінницької міської ради.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.06.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023, позов задоволено.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2023 року Вінницька міська рада подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 902/533/23 за касаційною скаргою Вінницької міської ради з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.
СУНП ТОВ "Вінорбіт" у відзиві на касаційну скаргу, поданому представником - адвокатом Путіліним Є.В. через систему "Електронний суд", зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради в судове засідання свого представника не направив.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, відсутність клопотань зазначеного учасника справи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі відповідно до частини 4 статті 197 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 08.09.2020 СУНП ТОВ "Вінорбіт" є власником вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення № 251, загальною площею 190 кв. м, розташованого у м. Вінниці по вул. Шевченка, 7, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2020.
На підставі рішення Вінницької міської ради від 26.03.2021 № 346 між Вінницькою міською радою (орендодавець) та СУНП ТОВ "Вінорбіт" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:050:0236, площею 0,0401га, строком на 10 років.
Вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Шевченка, 7, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення СУНП ТОВ "Вінорбіт". Передано СУНП ТОВ "Вінорбіт" в оренду земельну ділянку, на якій розташовані належні заявнику об`єкти нерухомого майна, за адресою: м. Вінниця, вул. Шевченка,7, площею 0,0401 га, кадастровий номер 0510100000:02:050:0236, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) терміном на 10 років за рахунок земель комунальної власності. Віднесено земельну ділянку до категорії земель: землі житлової та громадської забудови (додатк № 1 до рішення Вінницької міської ради від 26.03.2021 № 346).
Відповідно до акта прийому-передачі від 26.03.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до договору в оренду земельну ділянку площею 0,0401 га, кадастровий номер 0510100000:02:050:0236, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Шевченка, 7. Земельна ділянка виділена в натурі, її межі чітко позначені на місцевості та закріплені відповідними межовими знаками. Категорія земель: Землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).
Право оренди було зареєстроване в реєстрі речових прав 21.04.2021, що підтверджується витягом від 21.04.2021.
25.06.2021 Вінницькою міською радою прийняте рішення № 499, яким надано дозвіл СУНП ТОВ "Вінорбіт" на проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки.
У додатку № 2 до рішення Вінницької міської ради від 25.06.2021 № 499 визначено:
- надати дозвіл терміном на 1 рік на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що перебуває в користуванні СУНП ТОВ "Вінорбіт" (договір оренди земельної ділянки від 26.03.2021 зареєстрований за № 02761 від 21.04.2021), площею 0,0401 га, кадастровий номер 0510100000:02:050:0236, що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Шевченка, 7, для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), на якій розташовані належні СУНП ТОВ "Вінорбіт" об`єкти нерухомого майна;
- встановити обмеження (обтяження) у вигляді: дотримання цільового призначення земельної ділянки; утримання в належному стані прилеглої території, відповідно до технічних умов та плану благоустрою, погодженого належним чином; утримання в належному технічному, санітарному стані тротуару, що прилягає до земельної ділянки, за окремою угодою та план-схемою, погодженою Департаментом комунального господарства та благоустрою; дотримання статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги".
19.08.2021 між Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради та СУНП ТОВ "Вінорбіт" укладено договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що передбачається для продажу, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна. Згідно з умовами цього договору авансовий внесок використовується Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради для фінансування робіт з виготовлення відповідним суб`єктом звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, що передбачається для продажу.
20.08.2021 СУНП ТОВ "Вінорбіт" перераховано 121 680,00 грн авансового внеску, що підтверджується платіжним дорученням від 20.08.2021 № 156.
23.09.2021 між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та СУНП ТОВ "Вінорбіт" підписаний та затверджений рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23.09.2021 № 2284 договір про забудову території, за умовами якого, зокрема, Виконавчий комітет зобов`язався прийняти рішення про схвалення проектів рішень міської ради щодо викупу в приватну власність земельної ділянки (підпункт 3.1.4 пункту 3.1).
26.07.2022 позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради з листом № 3, у якому викладено вимогу повернути кошти, оскільки умови договору виконано не було.
Матеріали справи не містять відповіді на цю заяву.
06.02.2023 СУНП ТОВ "Вінорбіт" на адресу Вінницької міської ради було направлено пакет документів разом із відповідним листом, за змістом якого позивач просив прийняти на черговій сесії Вінницької міської ради рішення про продаж в приватну власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення (03.10) для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури, адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності пов`язаної з отриманням прибутку, площею 0.0401 га, розташованою по вул. Шевченка, 7 у м. Вінниці, кадастровий номер 051010000:02:050:0236.
11.04.2023 на адресу СУНП ТОВ "Вінорбіт" надійшов письмовий відзив Вінницької міської ради у іншій справі № 902/1299/22 за позовом Вінницької міської ради до СУНП ТОВ "Вінорбіт" про зобов`язання виконати обов`язок, до якого було додано копію договору про проведення експертної грошової оцінки від 15.09.2021 № 39, укладеного між Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради і ФОП Медвецкою Т.В., копію витягу зі звіту від 15.09.2021 №15-09-39, копію рецензії від 17.09.2021.
Судами попередніх інстанцій установлено, що про проведення цієї експертної грошової оцінки та її рецензування ані Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради, ані Виконавчий комітет Вінницької міської ради не повідомили СУНП ТОВ "Вінорбіт", протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 31.03.2023 № 1574 відмовлено СУНП ТОВ "Вінорбіт" у продажі земельної ділянки в зв`язку із закінченням терміну дії звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки, скасовано рішення, яким було надано дозвіл на проведення такої оцінки, вирішено повернути підприємству авансовий внесок та зобов`язано позивача здійснити демонтаж огороджувальних конструкцій.
СУНП ТОВ "Вінорбіт", вважаючи зазначене рішення таким, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує права позивача на придбання у власність земельної ділянки, на якій розташовано належні йому об`єкти нерухомого майна, звернулося до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання незаконними та скасування пунктів 2, 3, 4 рішення 31 сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 31.03.2023 № 1574 "Про відмову в продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення та скасування дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки".
Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено, та мотивував таке рішення тим, що скасування органом місцевого самоврядування попередньо прийнятого рішення про надання дозволу на проведення оцінки та повернення авансового внеску є незаконним, оскільки прямо суперечить положенням Земельного кодексу України (далі - ЗК), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (з урахуванням правових позицій Конституційного Суду України). Щодо оскаржуваного рішення Вінницької міської ради стосовно демонтажу захисної огорожі, то суд також визнав його незаконним у цій частині, оскільки Департаментом комунального господарства та благоустрою було надано позивачу дозвіл № 78/В на встановлення такої огорожі в період з 18.02.2023 по 17.08.2023.
У поданій касаційній скарзі Вінницька міська рада зазначила, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не було враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21 про те, що оскільки авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки слугує меті забезпечення виконання обов`язків особи, зацікавленої у придбанні земельних ділянок у власність, у переддоговірних правовідносинах, то таке забезпечення припиняється у разі припинення переговорів за умови добросовісності такої особи. У цьому разі сплачений авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки втрачає свої функції: по-перше, перестає виконувати функцію забезпечення, а по-друге - не може бути зарахований до ціни продажу земельної ділянки. Тоді відпадає правова підстава набуття цього внеску, оскільки переддоговірні правовідносини за участі добросовісної особи, виконання обов`язків якої було забезпечено, припинені без укладення договору, внаслідок чого такий внесок підлягає поверненню відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Також скаржник послався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень частини 8 статті 128 ЗК, щодо застосування якої при вирішенні спору у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а саме стосовно повторного використання авансового внеску для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, за умови завершення процедури продажу земельної ділянки шляхом прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у продажі земельної ділянки відповідно до вимог частини 3 статті 128 ЗК.
Також скаржник зазначив, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 09.08.2022 у справі № 921/504/20, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 24.05.2022 у справі № 910/3100/21.
Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 08.11.2022 у справі № 917/304/21.
Водночас скаржник зазначив, що суди допустили порушення принципу пропорційності господарського судочинства, захищаючи права позивача, які були реалізовані ним у 2021 році шляхом проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки на підставі отриманого дозволу, що свідчить про відсутність порушеного права чи інтересу позивача. При цьому скаржник послався на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 у справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом частини 2 статті 16 ЦК визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.