ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/1011/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
учасника справи - ОСОБА_1
представників учасників справи:
Гаражного кооперативу "Білогорський" - Маєвська М.В.,
ОСОБА_2 - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 (суддя Король М.Р.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 (колегія суддів: Марко Р.І., Матущак О.І., Скрипчук О.С.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Гаражного кооперативу "Білогорський" (далі - ГК "Білогорський", Кооператив)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом №1/21 від 24.10.2021.
СУТЬ СПОРУ
1. У 2021 році відбулися збори Кооперативу, на яких, зокрема, ОСОБА_2 обрали головою правління (головою Кооперативу) строком на 1 (один) рік.
2. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кооперативу про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом, оскільки, на його думку, воно суперечить Закону "Про кооперацію" та статуту, а загальні збори проведені за відсутності кворуму, в порядок денний не було включено питання про обрання голови правління.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
4. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- які збори були проведені у кооперативі: членів кооперативу чи уповноважених;
- чи був наявний кворум, якщо для участі у зборах зареєструвалися та голосували не лише уповноважені, а і члени кооперативу;
- чи були обґрунтованими підстави відводу судді, який брав участь в ухваленні судового рішення;
- чи підлягає постанова суду апеляційної інстанції скасуванню у випадку неналежного повідомлення скаржника про окреме судове засідання;
- чи може бути скасоване рішення суду першої інстанції, якщо воно ухвалене без залучення до участі у справі особи, на права або обов`язки якої може вплинути таке рішення.
6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. ГК "Білогорський" створений в 1968 році.
8. Статут ГК "Білогорський" зареєстрований 08.07.1968 у Виконкомі Залізничної районної ради депутатів трудящих. За умовами Статуту:
- метою діяльності кооперативу є забезпечення членів кооперативу гаражем-стоянкою для автомобілів і мотоциклів шляхом будівництва власного обладнаного гаража-стоянки за власні кошти кооперативу, а також для подальшої експлуатації та управління цим гаражем-стоянкою (п.1);
- органами управління кооперативу є загальні збори його членів і правління кооперативу (п.30);
- загальні збори членів кооперативу є дійсними за участю в них не менше 2/3 загальної кількості членів кооперативу чи їх довірених осіб (п.33).
9. Матеріалами справи підтверджено членство ОСОБА_1 в Кооперативі.
10. 24.10.2021 відбулися загальні збори членів Кооперативу (збори уповноважених) ГК "Білогорський" у м. Львові, в приміщенні Вищого професійного училища №20, розташованого на вул. Широкій, 83.
11. Рішення загальних зборів членів ГК "Білогорський" від 24.10.2021, оформлене протоколом від 24.10.2021 №1/21 (далі - протокол №1/21). До порядку денного включено 8 (вісім) питань:
1. Обрання голови зборів та Секретаря зборів.
2. Доповідь-звіт Голови правління кооперативу.
3. Доповідь Голови Ревізійної комісії.
4. Затвердження Статуту кооперативу у новій редакції.
5. Обрання нового складу Правління та Ревізійної комісії.
6. Про обмеження повноважень Голови правління.
7. Затвердження рішень правління.
8. Різне.
12. В протоколі №1/21 вказано, що у загальних зборах (зборах уповноважених) 24.10.2021 взяло участь 69 членів Кооперативу (всього членів - 623), з яких 27 осіб - уповноважені особи (загальна кількість яких 39), повноваження яких делеговані членами Кооперативу; 42 особи - члени Кооперативу, які делегували повноваження уповноваженим, що є присутніми на зборах.
13. Питанням №5 порядку денного є: обрання нового складу правління та ревізійної комісії; під час розгляду вказаного питання №5 голосували за обрання правління та ревізійної комісії, а також обрання голови правління (Кооперативу).
14. З питань порядку денного №6 та №7 рішення не приймалися.
Короткий зміст позовних вимог
15. 23.05.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кооперативу про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 24.10.2021 №1/21.
16. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення загальних зборів членів Кооперативу суперечить Закону "Про кооперацію" та п.32 Статуту Кооперативу; вказані загальні збори членів Кооперативу проведені за відсутності кворуму; у порядок денний не було включено питання про обрання голови правління (голови кооперативу), однак, з протоколу №1/21 вбачається, що вирішено обрати головою правління (головою кооперативу) ОСОБА_2 строком на 1 (один) рік.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
17. Господарський суд Львівської області рішенням від 12.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, позов задовольнив; визнав незаконним та скасував рішення загальних зборів (зборів уповноважених) Кооперативу, оформлені протоколом від 24.10.2021 №1/21.
18. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:
- у загальних зборах Кооперативу, проведених 24.10.2021, брали участь та голосували як члени Кооперативу, так і уповноважені; такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів Кооперативу;
- на загальних зборах членів Кооперативу були присутні менше 2/3 його членів, а отже загальні збори не були правомочними; у протоколі №1/21 вказано про участь 69 членів Кооперативу; однак, у першому списку присутніх наводиться поіменний перелік лише 53 таких членів, а у другому - 27 членів, що додатково свідчить про суперечливість відомостей, що містяться у протоколі;
- відповідно, на зборах був відсутній кворум, а це означає, що всі рішення, ухвалені на зборах, є нелегітимними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
19. 09.08.2023 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
20. У касаційній скарзі (нова редакція) скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а також на пункти 2, 5, 8 ч.1 ст.310 ГПК та зазначає:
- кворум уповноважених осіб Кооперативу був наявний, в протоколі зазначалось, що це протокол зборів уповноважених осіб; присутність на зборах, окрім уповноважених осіб, ще й членів Кооперативу та їх голосування не вплинуло на результати голосування уповноважених осіб (посилається на статті 8, 15 Закону "Про кооперацію" та висновки із постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень; для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства);
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах; скаржник посилається на ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію" та вказує, що відсутній висновок щодо застосування норми права у випадку, якщо проведено голосування уповноважених членів кооперативу за наявності кворуму, але при цьому в голосуванні брали участь інші члени кооперативу, то чи за таких умов потрібно вважати збори уповноважених членів загальними зборами, і, відповідно, чи відсутність кворуму загальних зборів зумовлює недійсність рішень, прийнятих такими зборами (зборами уповноважених членів);
- підставою для скасування судових рішень є порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів, спотворення назв доказів, що в подальшому призвело до неврахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19.
21. Скаржник, зокрема, зазначає:
- Господарський суд Львівської області скасував рішення про обрання ОСОБА_2 головою Кооперативу, не залучивши його до участі у справі, а пізніше не дозволив ознайомитись з матеріалами справи, відмовив у видачі рішення;
- розгляд апеляційної скарги відбувся без повідомлення ОСОБА_2 ; суд апеляційної інстанції не надав можливості ознайомитись з матеріалами справи; ухвала суду про залучення ОСОБА_2 до справи постановлена без виходу до нарадчої кімнати;
- ОСОБА_2 заявив відвід судді Марку Р.І.; після цього, не здійснивши виклику ОСОБА_2 в судове засідання, суд ухвалив постанову про відмову в задоволенні апеляційної скарги;
- протокол має назву "Протокол загальних зборів уповноважених Кооперативу"; в назві відсутні будь-які двозначні трактування;
- предметом позову є визнання недійсними рішення загальних зборів членів Кооперативу, а не уповноважених представників; висновок суду про те, що оскільки проголосували деякі члени, то голосування уповноважених представників відбулось не в статусі уповноважених представників, а в статусі членів, є неправильним;
- Господарський суд Львівської області не дослідив чинну редакцію статуту, порядок прийняття рішень; суд ухвалив рішення ґрунтуючись на сумнівному статуті, викладеному російською мовою; такий статут є неналежним та недопустимим доказом;
- суди дослідили протокол №1/21 недіючої редакції під назвою "Протокол загальних зборів (зборів уповноважених)", який надав суду позивач, ввівши суд в оману; протокол чинної редакції має назву "Протокол загальних зборів уповноважених Кооперативу" і його засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Рудою Л.Я. 05.11.2021 за №1707;
- суди залишили поза увагою, що ОСОБА_3, не маючи повноважень діяти від імені Кооперативу через припинення трудових відносин, видавав повноваження від імені Кооперативу на представництво інтересів Кооперативу в судових засіданнях.
22. 07.11.2023 надійшли відзиви ОСОБА_1 та Кооперативу, в яких просять залишити її без задоволення, а рішення оскаржувані рішення - без змін та закрити провадження у справі.
23. Доводи відзивів в цілому збігаються, та зводяться до такого:
- в порядок денний не було включено питання щодо обрання нового голови Кооперативу; питання про обрання нового голови Кооперативу не могло розглядатися на вказаних зборах;
- збори уповноважених можуть проводитись у випадку неможливості скликати загальні збори; суд дійшов правильного висновку, що спірні збори потрібно вважати загальними зборами членів кооперативу, а не зборами уповноважених (посилається на висновки, викладені у постановах від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 21.04.2020 у справі №927/411/19, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19);
- суд першої інстанції правильно встановив, що на загальних зборах членів Кооперативу були присутні менше 2/3 його членів, а тому загальні збори були неправомочними;
- Законом "Про кооперацію" не передбачено можливості одночасного голосування членів кооперативу та уповноважених членів кооперативу на одних зборах; процедуру голосування було порушено, оскільки голосували члени Кооперативу та уповноважені;
- в статуті Кооперативу, що діяв на момент проведення зборів, не передбачено скликання зборів уповноважених та не визначено кількість членів Кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, порядок їх делегування;
- скаржник не є членом Кооперативу, а є лише власником гаражного боксу; скаржник не подав заяву на прийняття в члени Кооперативу повторно, оскільки у первинній заяві йому було відмовлено через наявну заборгованість та ненадання правовстановлюючих документів; скаржник не перебуває в господарських відносинах з Кооперативом;
- скаржник не вказує жодної норми матеріального чи процесуального права, яку порушили суди;
- на адресу Кооперативу не надходила заява скаржника про надання засвідченої копії статуту з його перекладом; в матеріалах справи наявна копія статуту з перекладом на українську мову; твердження скаржника про сумнівність цього статуту чи наявність альтернативного не підтверджується жодними доказами; скаржник не подавав до суду заяву про визнання доказів неналежними чи недопустимими;
- оригінал протоколу з оригіналами підписів зберігається в Кооперативі, тому твердження скаржника про недійсність його редакції є необґрунтованими; альтернативний протокол від 24.10.2021, на який посилається скаржник, не був зареєстрований в ЄДР; ця редакція протоколу не була долучена до матеріалів справи, а тому не досліджувалася і не може бути доказом;
- на момент розгляду справи керівником Кооперативу є ОСОБА_3, тому твердження про те, що діючий голова припинив трудові відносини, є безпідставним.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
24. Верховний Суд ухвалою від 16.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, а її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.
25. Верховний Суд ухвалою від 06.12.2023 оголосив перерву в судовому засіданні до 13.12.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо визначення виду зборів та наявності кворуму
26. Скаржник стверджує, що 24.10.2021 відбулися збори уповноважених осіб Кооперативу, на яких був наявний кворум, про що зазначено в протоколі №1/21; присутність на зборах, окрім уповноважених осіб, ще й членів Кооперативу та їх голосування не вплинуло на результати голосування уповноважених осіб. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, щодо застосування статей 8, 15 Закону "Про кооперацію".
27. Крім того, скаржник з посиланням на ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію" вказує, що відсутній висновок щодо застосування норми права у випадку, якщо проведено голосування уповноважених членів кооперативу за наявності кворуму, але при цьому в голосуванні брали участь інші члени кооперативу, то чи потрібно за таких умов вважати збори уповноважених членів загальними зборами, і, відповідно, чи відсутність кворуму загальних зборів зумовлює недійсність рішень, прийнятих такими зборами (зборами уповноважених членів).
28. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
29. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу (ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію").
30. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (частини 9, 10 ст.15 Закону "Про кооперацію").
31. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ч.11 ст.15 Закону "Про кооперацію").
32. Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 звернув увагу на відмінність між загальними зборами та зборами уповноважених, зазначивши таке.
"27. Верховний Суд звертає увагу, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст.15 Закону "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.
28. Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:
(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;
(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.
29. Таким чином, для визначення кворуму на зборах, потрібно встановити, які саме збори проводилися в кооперативі - загальні збори членів кооперативу чи збори уповноважених.
32. Оскільки для участі у зборах реєструвалися та на зборах голосували члени кооперативу, а не тільки уповноважені, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів кооперативу. Відповідно, суди виснували, що на зборах був відсутній кворум, а це означає, що всі рішення, ухвалені на зборах, є нелегітимними, як такі, що ухвалені за відсутності кворуму".
33. Вказане свідчить про наявність висновку щодо застосування норми (ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію") у подібних правовідносинах.
34. До того ж, сам ОСОБА_2 у касаційній скарзі зазначає про вказану позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20, однак помилково вважає, що вона не підлягає застосуванню у цій справі.
35. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, застосувавши ст.15 Закону "Про кооперацію" з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду у справі №910/4201/20, правильно встановив, що для участі у зборах реєструвалися та голосували члени Кооперативу, а не тільки уповноважені, тому такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, а є загальними зборами членів Кооперативу. Відповідно, на зборах був відсутній кворум, а тому всі рішення, ухвалені на зборах, є нелегітимними.
36. Зважаючи на те, що Закон "Про кооперацію" передбачає різні правила визначення кворуму загальних зборів учасників та уповноважених Кооперативу, зміст протоколу №1/21 не дає можливості встановити кількість голосів уповноважених та голосів членів Кооперативу.
37. Оскільки Верховний Суд вже сформував висновок щодо застосування ч.8 ст.15 Закону "Про кооперацію", а оскаржувані рішення ухвалені відповідно до таких правових висновків, то колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
38. Щодо посилань скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, колегія суддів зазначає таке.
39. У постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 Верховний Суд виснував:
"Суд касаційної інстанції зазначає, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову."
40. З вказаних висновків Верховного Суду, зокрема, вбачається, що прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону.
41. Колегія суддів зауважує, що така права позиція є усталеною та послідовною, про що неодноразово зазначалося у низці постанов Верховного Суду при вирішенні подібних спірних правовідносин.
42. Таким чином, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними рішення загальних зборів членів Кооперативу, оформлені протоколом від 24.10.2021, не лише не суперечать, а й цілком відповідають висновку Верховного Суду, висловленому в постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19.
43. За таких обставин, доводи касаційної скарги, обґрунтовані пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 ГПК, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а тому відхиляються.
Щодо процесуальних порушень
(І) Щодо заяви про відвід судді (п.2 ч.1 ст.310 ГПК)
44. 19.06.2023 ОСОБА_2 заявив відвід судді Західного апеляційного господарського суду Марку Р.І. (головуючий суддя) на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК, посилаючись на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, та зазначивши таке:
- під час судового засідання 15.05.2023 суддя Марко Р.І не розглянув клопотання ОСОБА_2 про витребування статуту Кооперативу, дійсного станом на 24.10.2021, для належного дослідження порядку прийняття рішень загальними зборами;
- 15.05.2023, після оголошення перерви у судовому засіданні суддя Марко Р.І. зателефонував особі, якій вказав: "... відклав цю справу, в якій ти мене просила, оскільки цьому передували обставини".
45. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.06.2023 передав справу №914/1011/22 на автоматизований розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви ОСОБА_2 від 19.06.2023 про відвід судді Марка Р.І.
46. Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б. ухвалою від 27.06.2023 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Марка Р.І. у справі №914/1011/22, мотивуючи це таким:
- наведені заявником обставини (щодо нерозгляду клопотання про витребування Статуту) не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду цієї справи, оскільки свідчать про незгоду учасника справи з процесуальними діями судді;