ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2847/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
до Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову:
на стороні позивача - 1) Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк",
на стороні відповідача - 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69",
3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Людмила Леонідівна,
про скасування рішень державного реєстратора.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Корнійчук Я. П., відповідача - Самборська Г. М., Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" - Боднар А. М.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - позивач та/або ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" (далі - відповідач та/або ПрАТ "Банкомзв`язок") про скасування рішень державного реєстратора, а саме: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Леонідівни індексний номер: 21664017 від 28.05.2015 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою реєстраційний номер 10533394 від 25.11.2010; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Леонідівни індексний номер: 21663430 від 28.05.2015 про реєстрацію припинення обтяжень реєстраційний номер 10533577 від 25.11.2010.
1.2. Позовні вимоги з посиланнями на положення статей 204, 512, 514, 515, 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 3, 17 Закону України "Про іпотеку", статей 3, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" арґументовані тим, що 27.04.2020 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ") та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за результатами прилюдних торгів, укладено договір № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Також 27.04.2020 між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" укладено договір № 81/1 купівлі- продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, відповідно до якого право вимоги за іпотечним договором від 25.11.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Людмилою Леонідівною та зареєстрованим у реєстрі за № 10843, перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста". Таким чином, позивач зазначає, що ТОВ "ФК "Інвестохілл Веста" з 27.04.2020 стало новим кредитором ПрАТ "Банкомзв?язок" за договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 № 732/5, що укладений між ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок"; договором про відкриття кредитної лінії від 11.02.2014 № 803/5, що укладений ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок"; іпотечним договором від 25.11.2010, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Людмилою Леонідівною та зареєстровано в реєстрі за № 10843.
При цьому позивач наголошує, що прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Людмилою Леонідівною рішення індексний номер: 21664017 від 28.05.2015 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою реєстраційний номер 10533394 від 25.11.2010 та рішення індексний номер: 21663430 від 28.05.2015 про реєстрацію припинення обтяжень реєстраційний номер 10533577 від 25.11.2010 на підставі документів, які не підтверджують підстави для припинення відповідних зобов`язань свідчить про порушення держаним реєстратором (приватним нотаріусом) вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та порушують права позивача як нового іпотедокержателя за договором іпотеки від 25.11.2010.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 (суддя Мельник В. І.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Леонідівни індексний номер: 21664017 від 28.05.2015 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою р.н. 10533394 від 25.11.2010; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Леонідівни індексний номер: 21663430 від 28.05.2015 про реєстрацію припинення обтяжень р.н. 10533577 від 25.11.2010; стягнуто з ПрАТ "Банкомзв`язок" на користь ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" судовий збір у розмірі 4 962,00 грн.
2.2. Рішення місцевого господарського суду аргументовано тим, що внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Отже, ураховуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, місцевий господарський суд дійшов висновку, що прийняття державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Людмилою Леонідівною (далі - приватний нотаріус) рішення про припинення запису про іпотеку № 21664017 та припинення запису про обтяження № 21663430 здійснено на підставі документів, які не підтверджували підстави для припинення відповідних зобов`язань.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 910/2847/22 (Коротун О. М. - головуючий, судді Сулім В. В., Майданевич А. Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 у справі №910/2847/22 - скасовано та прийнято нове про відмову в позові повністю.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанцій, зокрема, з урахуванням обставин встановлених у справі № 910/8680/20 аргументована тим, що позивач не є правонаступником ПАТ "УПБ" за іпотечним договором від 25.10.2010, укладеним між ПрАТ "Банкомзв`язок" та ПАТ "УПБ", посвідченим приватним нотаріусом та зареєстрованим у реєстрі за № 10843, не є власником прав вимоги за вказаним іпотечним договором, у зв`язку з чим права ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не могли бути порушені оспорюваними у даній справі рішеннями приватного нотаріуса. Таким чином, з урахуванням встановлення відсутності порушених прав позивача у даній справі, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянтів про необхідність відмови в позові повністю.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 910/2847/22, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить: скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 910/2847/22, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 у справі № 910/2847/22 залишити без змін; судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді касаційної інстанції, покласти на відповідача та ТОВ "Фрунзе 69".
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. У тексті касаційної скарги скаржник вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції:
- під час розгляду цієї справи не міг враховувати висновки, викладені у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/8680/20, оскільки у Господарському суді міста Києва перебуває заява про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами, а тому, на думку скаржника, до остаточного розгляду такої заяви, твердження відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги за іпотечним договором від 25.10.2010 є передчасними;
- посилаючись на правові висновки, викладені об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, Верховним Судом у постанові від 17.12.2020 у справі № 716/738/15-ц, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 та від 10.12.2019 у справі № 925/698/16, Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19, щодо преюдиційних обставин, як підстави звільнення від доказування, а також Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 у справі № 911/2574/18 щодо алгоритму та порядку встановлення фактичних обставин справи, наголошує, що судові рішення у справах № 911/3880/15, № 911/3886/15 та № 910/21123/15, на які здійснив посилання суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови не свідчать про правомірність дій приватного нотаріуса при прийнятті оскаржуваних рішень, оскільки їх не існувало на час вчинення записів про припинення обтяжень (заборони на нерухоме майно) та іпотеки, а тому вони не є належними та допустимими доказами у цій справі. Судом апеляційної інстанції прийнято за основу для відмови у задоволенні позову, висновки інших судів, які не є преюдиціальними;
- посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі № 910/3359/18, від 29.09.2018 у справі № 306/2659/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1956/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 23.06.2020 у справі № 905/633/19 щодо ефективного способу захисту порушеного права, наголошує, що позивачем правильно обрано спосіб захисту у виді заявлених вимог про скасування рішень приватного нотаріуса.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" зазначає, що суд апеляційної інстанції:
- не правильно встановив фактичні обставини справи, не застосував положення статті 204 ЦК України, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
- порушив норми процесуального права, а саме положення статей 7, 73, 86, 210 ГПК України в частині дотримання порядку дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів;
- не врахував правову позицію Верховного Суду щодо обов`язку суду при розгляді справи дотримуватися вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, викладену у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 (щодо категорії стандарту доказування);
- не врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19, щодо преюдиційних рішень;
- не дослідив наявні в матеріалах справи докази, при цьому оскаржувана постанова ґрунтується лише на рішеннях прийнятих у інших справах, які не є преюдиційними для даної справи.
- не послався та не застосував жодної норми процесуального або матеріального права.
3.4. ПрАТ "Банкомзв`язок" у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
3.5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе 69" (далі - ТОВ "Фрунзе 69") у відзиві просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 залишити без задоволення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 25.11.2010 між ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок" укладено Генеральний договір № 5 з додатковими договорами (далі - генеральний договір), який регулює загальні засади співпраці між банком та клієнтом щодо фінансування довгострокової програми розвитку діяльності клієнта.
Відповідно до пункту 3.1 генерального договору, банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених пунктом 3.3 генерального договору, на підставі та з урахуванням умов договорів, укладених в межах цього генерального договору.
Відповідно до пункту 3.3 генерального договору, загальний ліміт заборгованості за генеральним договором не може перевищувати 30 000 000,00 грн.
Згідно пункту 10.1 генерального договору, строк дії генерального договору до 05.01.2017, який був продовжений до 10.01.2018 за додатковим договором, укладеним до генерального договору від 12.08.2014.
Також відповідно до додаткового договору, що був укладений до генерального договору від 25.12.2014 було внесено зміни до пункту 3.3 генерального договору та визначено, що загальний ліміт заборгованості не може перевищувати 100 000 000,00 грн.
25.11.2010 з метою належного виконання зобов`язань за генеральним договором між ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок" укладено Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. та зареєстровано в реєстрі за № 10843 (далі - договір іпотеки № 10843).
Відповідно до пункту 6 договору іпотеки № 10843, у забезпечення виконання своїх зобов`язань за генеральним договором іпотекодавець надав в іпотеку наступне нерухоме майно: будівля спеціальнодопоміжного обладнання (під літ. "В"), загальною площею 5 760,70 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Оболонський, Подільський, Шевченківський райони) буд. 69, надалі - предмет іпотеки.
Відповідно до пункту 16 іпотечного договору № 10843, що укладений в забезпечення виконання зобов`язань ПрАТ "Банкомзв`язок" відповідно до генерального договору від 25.11.2010 № 5, при частковому виконанні іпотекодавцем зобов`язань за генеральним договором іпотека зберігається у початковому обсязі.
25.11.2010 до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 9838179 про іпотеку і № 9837891 про обтяження (проведено державну реєстрацію).
27.05.2015 між ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок" укладено договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 № 732/5.
Згідно з інформацією, що наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 28.05.2015 приватним нотаріусом припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) та іпотека, а саме: будівлі спеціальнодопоміжного обладнання (під літ. "В") загальною площею 5760,70 кв. м, що розташована за адресою: вул. Фрунзе, буд. 69 у м. Києві, на підставі листа серія та номер: 01-10/1511, виданого 27.05.2015 ПАТ "УПБ".
У подальшому, 27.04.2020 між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за результатами прилюдних торгів, укладено договір № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання (далі - договір про відступлення прав вимоги), відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Згідно пункту 1 договору про відступлення прав вимоги, за цим договором, в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку права, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або контрактами та/або, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - "Основні договори", надалі за текстом - права вимоги.
Також, 27.04.2020 між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" укладено договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, відповідно до якого право вимоги, зокрема, за іпотечним договором № 10843, перейшло до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Наголошуючи на тому, що ТОВ "ФК "Інвестохілл Веста" з 27.04.2020 стало новим кредитором ПрАТ "Банкомзв?язок" за договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 № 732/5, що укладений між ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок"; договором про відкриття кредитної лінії від 11.02.2014 № 803/5, що укладений між ПАТ "УПБ" та ПрАТ "Банкомзв`язок"; іпотечним договором №10843, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувану постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.
5.3. Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом у цій справі є питання щодо наявності/відсутності порушеного права чи інтересу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", на захист якого подано позов у цій справі.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.
Водночас відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Вказаний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 917/559/21.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).