ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/6550/22
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекорен" арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023
у справі № 910/6550/22
за заявою Фізичної особи-підприємця Лихацької Юлії Василівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекорен"
про визнання банкрутом
Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/6550/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекорен" (далі - Товариство, Боржник).
У попередньому засіданні ухвалою господарського суду від 21.11.2022 визнано кредиторами у справі Фізичну особу-підприємця Лихацьку Ю.В. з грошовими вимогами до Боржника на суму 259 610,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Марлен-КД" - на суму 95 967,76 грн, ТОВ "Інтерагродобрива" - на суму 16 141 962,00 грн, Дочірнє підприємство "Агро-Коблево" - на суму 149 962,00 грн, ТОВ "Центральна енергетична група" - на суму 419 347,54 грн.
До господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства "Банк Січ" (далі - АТ "Банк Січ") з грошовими вимогами до Боржника на суму 34 486 069,79 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шевчука В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 кредитором Боржника визнано АТ "Банк Січ" з грошовими вимогами на суму 34 770 200,58 грн.
Підсумкове засідання у справі про банкрутство Товариства неодноразово відкладалось відповідними ухвалами суду.
07.04.2023 відбулося засідання зборів кредиторів Боржника, згідно з протоколом якого зборами прийнято, серед іншого, рішення схвалити ліквідаційний баланс Товариства та звіт ліквідатора банкрута; вважати процедуру ліквідації Боржника завершеною; вимоги кредиторів, які не були погашені, вважати погашеними через відсутність майна та грошових коштів; доручити ліквідатору подати на затвердження до Господарського суду міста Києва звіт про проведену роботу в ліквідаційній процедурі, ліквідаційний баланс, інші відповідні документи, передбачені статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та клопотання про закриття провадження у справі № 910/6550/22 про банкрутство Товариства.
10.05.2023 до господарського суду надійшов звіт ліквідатора на затвердження.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства; ліквідовано Товариство як юридичну особу у зв`язку з банкрутством; провадження у справі про банкрутство № 910/6550/22 закрито.
Ухвала суду обґрунтована тим, що для виявлення майнових активів Боржника з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатором виконані всі необхідні дії та покладені на нього згідно з нормами КУзПБ обов`язки, в зв`язку з чим суд вважав за доцільне затвердити поданий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, а його як юридичну особу - ліквідувати та закрити провадження у справі № 910/6550/22.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Січ" Стрюкова І.О. оскаржила її в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Січ" Стрюкової І.О. задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство у справі №910/6550/22 скасовано, передано справу до місцевого господарського суду на новий розгляд на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова суду мотивована тим, що ліквідатором Товариства арбітражним керуючим Шевчуком В.В. не в повній мірі здійснено дії щодо встановлення і формування всієї ліквідаційної маси банкрута, а висновки суду про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі є передчасними.
Додатково суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність місцевому господарському суду при продовженні розгляду справи замінити ліквідатора Боржника на підставі вимог статті 28, частини четвертої статті 65 КУзПБ, оскільки ліквідатор Шевчук В.В. не виявив активів боржника в повному обсязі (майнового права, законного очікування).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Ліквідатор Товариства арбітражний керуючий Шевчук В.В. (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у цій справі.
Підставами касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 287, що полягають у такому:
- застосуванні судом апеляційної інстанції положень частин першої, другої статті 65 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 06.06.2018 у справі №904/4863/13 та від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16;
- не врахуванні апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини другої статті 61 КУзПБ (постанови від 21.07.2021 у справі №5024/1002/2012, від 19.08.2021 у справі № 25/62/09, від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20), від 02.09.2021 у справі №910/3438/13, від 12.02.2020 у справі №922/2391/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20), від 23.06.2022 у справі №904/3551/20);
- відсутності висновку Верховного Суду щодо питання "виявлення ліквідатором сформованого статутного капіталу Банкрута та засоби встановлення куди він подівся, а також включення таких засобів в принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора".
Скаржник також стверджує, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано, яким чином неотримання у Головного управління ДПС у місті Києві інформацію відносно того, чи являвся банкрут платником ПДВ, впливає на формування ліквідаційної маси.
Окремо скаржник доводить, що у звіті ліквідатора, який був затверджений комітетом кредиторів та судом першої інстанції, викладено висновки проведеного дослідження та аналізу з належним обґрунтуванням, що в діяльності Товариства не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства чи його приховування. При чому, більш детальний аналіз з розрахунками викладений в Звіті за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства на предмет виявлення вказаних ознак.
Ліквідатор зауважує, що проведені ним дії були розглянуті комітетом кредиторів шляхом розгляду та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Касаційне провадження
25.09.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ліквідатора Товариства.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6550/22 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2023 касаційну скаргу залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.10.2023 до касаційного суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Шевчука В.В. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі №910/6550/22; призначено її до розгляду на 06.12.2023 о 10:45 год.
05.12.2023 через систему "Електронний суд" від АТ "Банк Січ" надійшла заява, згідно якої кредитором повідомлено суд, що відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) від 01.09.2023 між АТ "Банк Січ" та ТОВ "Універсальна факторингова компанія" укладено договір №62 про відступлення прав вимоги. Відповідно до цього Договору Банк відступив Новому кредитору права вимоги до позичальників, поручителів та іпотекодаців, у тому числі, за договорами, відповідно до яких АТ "Банк Січ" було визнано кредитором у справі № 910/6550/22.
Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 відкладено розгляд справи №910/6550/22 до 20.12.2023 о 11:20 год.
У судове засідання 20.12.2023 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників судового процесу.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності затвердження звіту ліквідатора банкрута, ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи і, як наслідок, закриття провадження у справі про банкрутство.
Провадження у цій справі про банкрутство Товариства відкрито та здійснюється у порядку вимог КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Умови, підстави переходу до ліквідаційної процедури боржника - юридичної особи та правові наслідки її здійснення урегульовані розділом IV книги третьої "Банкрутство юридичних осіб" КУзПБ.
За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16, від 25.06.2020 у справі №44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012).
Водночас принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (подібні за змістом висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18, від 29.07.2021 у справі №910/23011/16, від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011, від 26.05.2022 у справі №923/862/15, від 19.10.2022 у справі №927/50/20).
Тож заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.
Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.