1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 927/561/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

ОСОБА_12

відповідача-2 - Єлманова В.А., Жабський В.І.,

відповідача-3 - не з`явився

відповідача-4 - не з`явився

відповідача-5 - не з`явився

відповідача-6 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О., Алданова С.О., Зубець Л.П.

від 20.12.2022

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про стягнення шкоди в сумі 434 526 950,08 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення 434 526 950,08 грн шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час здійснення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "БАНК "ДЕМАРК", Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виявлено факти прийняття пов`язаними особами банку необґрунтованих рішень з кредитування юридичних осіб без додержання основних принципів кредитування, у тому числі перевірки кредитоспроможності позичальників та без перевірки наявності ліквідного забезпечення таких кредитів, за результатом яких здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, які прямо протирічили інтересам банку та його кредиторам, тим самим було завдано збитків на суму 434 526 950,08 грн.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 600 від 25.09.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" до категорії неплатоспроможних", у якій зазначено, зокрема, що за результатами аналізу даних статистичної звітності, що подається Банком "Демарк" до Національного банку України, установлено, що в Банку "Демарк" недостатньо коштів для виконання своїх зобов`язань перед вкладниками і кредиторами та його діяльність не відповідає вимогам банківського законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України.

На підставі вищезазначеної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014 прийнято рішення № 102 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Демарк", згідно з яким з 29.09.2014 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови правління Національного банку України № 66 від 30.01.2015 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30.01.2015 № 18 було розпочато ліквідаційну процедуру та призначено уповноважену особу на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 088/15 від 16.04.2015 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", з подальшими змінами, на суму 1 171 771 994,81 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 118/15 від 02.06.2015 затверджено ліквідаційну масу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", що з урахуванням змін становить: балансова вартість (з урахуванням позабалансових рахунків) в сумі 1 963 356 422,44 грн; ринкова вартість в сумі 236 362 652,91 грн.

Звіти про оцінку активів складено Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоун Брідж" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 16307/14 від 16.04.2014).

В процедурі ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", за рахунок майна банку, частково було задоволено вимоги кредиторів на суму 123 502 465,28 грн, та залишились незадоволеними у зв`язку із недостатністю майна для їх задоволення - 1 048 269 529,53 грн.

23.01.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10641110033001921 про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" як юридичної особи.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.26 статуту Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", затвердженого загальними зборами акціонерів від 29.09.2009 (з подальшими змінами) органами управління банку є загальні збори акціонерів, спостережна рада та правління банку. Постійно діючим виконавчим органом банку є правління у кількості не менш як 4-х осіб, яке здійснює управління поточною діяльністю банку і несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з цим статутом та Положенням про правління. Членами правління банку можуть бути тільки працівники банку. До складу правління входять голова, заступники голови та інші члени правління. Голова та члени правління призначається на посаду та звільняється з посади спостережною радою банку.

Протягом 2013-2014 років ОСОБА_2 займала посаду голови правління Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"; ОСОБА_1 - заступника голови правління банку; ОСОБА_3 - начальника юридичного управління; ОСОБА_4 - головного бухгалтера; ОСОБА_5 - начальника відділу безпеки; ОСОБА_6 - начальника управління по роботі з корпоративними клієнтами.

25 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-ПРОФІТ" укладено кредитний договір № 1173 на суму 38 000 000,00 грн строком по 27.10.2014.

Рішення про надання кредиту приймалось кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 (протокол № 123 від 25.09.2013) та правлінням Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 (протокол № 43 від 25.09.2013).

В забезпечення виконання зобов`язань по кредиту оформлено майнові права, а саме: право вимоги коштів по договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.08.2013 № БВ2/76/13, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-ПРОФІТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФВП ГРУП" в частковій сумі 38 000 000,00 грн, предметом якого є іменні інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "НЬЮ ЕССЕТ" ПВНЗІФ "УКРНАДРА", а розрахунки проводяться до 27.11.2014.

Фактично кредитні кошти було використано через ряд операцій з цінними паперами для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА Н" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" за кредитним договором № 1789 від 31.10.2012 в сумі 38 000 000,00 грн.

За результатом проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості за вказаним кредитним договором було відкрито виконавче провадження № 51323838 з виконання наказу № 910/23152/15 виданого 02.11.2015 Господарським судом Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-ПРОФІТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" заборгованості за кредитним договором в сумі 38 000 000,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 1 107 700,02 грн.

При примусовому виконанні виконавчого документа державним виконавцем було накладено арешт на рахунки боржника в банках, однак кошти були відсутні. Відсутні у боржника також зареєстровані об`єкти нерухомого майна та інше майно на яке можливо звернути стягнення, а тому 18.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".

29 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ ІМПОРТ" укладено кредитний договір № 1073 на суму 38 000 000,00 грн, строком по 29.07.2014.

Рішення про надання кредиту приймалось кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9 (протокол № 108 від 29.08.2013) та правлінням Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_10 (протокол № 40 від 29.08.2013).

В забезпечення виконання зобов`язань по кредиту оформлено майнові права, а саме: право вимоги коштів в частковій сумі 40 000 000,00 грн по договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.12.2012 № БВ26/158/12, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ ІМПОРТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська група консалтингу та розвитку", предметом якого є простий вексель Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАВР ГРУП", а розрахунки проводяться до 18.12.2014.

В наступному було продовжено строк користування кредитом по 22.06.2015, переоформлено кредитну лінію в кредит, перенесено строк сплати відсотків за липень-серпень 2014 року по 30.09.2014 (протоколи засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" № 94 від 29.07.2014, № 95 від 31.07.2014, та протоколи засідання правління Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" № 41 від 29.07.2014, № 42 від 31.07.2014).

За результатом проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості за зазначеним кредитним договором було відкрито виконавче провадження № 50996534 з виконання наказу № 910/22685/15 виданого 06.11.2015 Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ ІМПОРТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" заборгованості за кредитним договором в сумі 38 000 000,00 грн, 8 471 888,89 грн процентів за користування кредитом, 747 369,95 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків та 11 215 726,03 грн за несвоєчасне погашення кредиту.

Вказане виконавче провадження було завершене державним виконавцем, а виконавчий документ направлено на адресу стягувача в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", у зв`язку із відсутністю у боржника майна.

23 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-ПРИНТ" укладено кредитний договір № 1048 на суму 38 000 000,00 грн, строком по 24.07.2014.

Рішення про надання кредиту приймалось кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9 (протокол № 106 від 23.08.2013) та правлінням Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10 (протокол № 39 від 23.08.2013).

В забезпеченням виконання зобов`язань по кредиту оформлено майнові права, а саме: право вимоги коштів в частковій сумі 40 000 000,00 грн по договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.06.2013 № БВ2/55/13, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-ПРИНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФВП ГРУП", предметом якого є іменні інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ФІНАНСОВИЙ АКТИВ" ЗДПІФ "РОЗУМНИЙ КАПІТАЛ", а розрахунки проводяться до 21.06.2015.

В наступному було продовжено строк користування кредитом по 20.03.2015, перенесено строк сплати відсотків за липень-серпень 2014 року по 30.09.2014 (протоколи засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" № 91 від 24.07.2014, № 95 від 31.07.2014, та протоколи засідання правління Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" № 38 від 24.07.2014, № 42 від 31.07.2014).

Фактично кредитні кошти було використано через ряд операцій з цінними паперами для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ ІСПОРТ" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" за кредитним договором № 1777 від 29.10.2012 в сумі 36 000 000,00 грн по кредиту та 396 000,00 грн по відсоткам, а також для погашення заборгованості по відсоткам перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬКРЕДЕ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК "Українське кабельне телебачення", Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАМА ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРОПТСЕРВІС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКАР ТРЕЙД", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИДАВТОРОПТРЕСУРС".

30 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФАТРЕЙД" укладено кредитний договір № 108 на суму 37 950 000,00 грн, строком по 28.08.2014.

Рішення про надання кредиту приймалось кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (протокол № 12 від 30.01.2014) та правлінням Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 (протокол № 40 від 29.08.2013).

В забезпеченням виконання зобов`язань по кредиту оформлено майнові права, а саме: право вимоги коштів по договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.2012 №БВ20/164/12, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФАТРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська група консалтингу та розвитку" в частковій сумі 40 000 000,00 грн, предметом якого є простий вексель Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАВР ГРУП", а розрахунки проводяться до 30.09.2014.

Фактично кредитні кошти було використано через ряд операцій з цінними паперами для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ТАЙМ" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" за кредитним договором № 661 від 31.05.2013 в сумі 37 950 000,00 грн.

28 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЕГАБУД-СЕРВІС" укладено кредитний договір № 1586 на суму 37 800 000,00 грн, строком по 28.08.2014.

Рішення про надання кредиту приймалось кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_11 (протокол № 150 від 28.11.2013) та правлінням Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (протокол №40 від 29.08.2013).

В забезпеченням виконання зобов`язань по кредиту оформлено майнові права, а саме: право вимоги коштів по договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.11.2013 № БВ2/100/13, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЕГАБУД-СЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФВП ГРУП" в частковій сумі 40 000 000,00 грн, предметом якого є іменні інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "НЬЮ ЕССЕТ" ПВНЗІФ "УКРНАДРА", а розрахунки проводяться до 06.11.2015.

В наступному було перенесено строк сплати відсотків за червень-липень 2014 року на 28.08.2014 (протокол засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" № 82 від 27.06.2014 та протокол засідання правління Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" № 35 від 27.06.2014).

За результатом проведення претензійно-позовної роботи по стягненню заборгованості за вказаним кредитним договором було відкрито виконавче провадження № 51323896 з виконання наказу № 913/757/15 виданого 16.11.2015 Господарським судом Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГАБУД-СЕРВІС" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" заборгованості за кредитним договором в сумі 37 800 000,00 грн, 10 922 281,16 грн процентів за користування кредитом.

Вказане виконавче провадження було завершене державним виконавцем, а виконавчий документ направлено на адресу стягувача в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", у зв`язку із відсутністю у боржника майна.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі № 927/561/21 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем документально не підтверджено жодного елементу цивільно-правової відповідальності, не доведено розмір шкоди (збитків), якими діями відповідачів спричинена шкода (збитки), причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною позивачем сумою шкоди (збитків).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі № 927/561/21 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- відповідачі - члени кредитного комітету та правління Акціонерного товариства "БАНК "ДЕМАРК" протягом 2013-2014 років здійснювали економічно невиправдану ризикову діяльність із проведення активних операцій щодо кредитування неплатоспроможних позичальників - юридичних осіб, приймали необґрунтовані рішення про погодження операцій з кредитування без додержання основних принципів кредитування, у тому числі без перевірки кредитоспроможності позичальників та без перевірки наявності ліквідного забезпечення таких кредитів чим завдано шкоди банку та його вкладникам і кредиторам;

- недотримання основних принципів кредитування, у тому числі відсутність перевірки кредитоспроможності позичальників, які відповідно до фінансової звітності не мали можливості повернути запозичені кошти, відтермінування сплати нарахованих відсотків за користування кредитними коштами до закінчення терміну дії кредитних договорів, спричинило накопичення заборгованості, а кредитування під заставу майнових прав, строк яких не міг наступити до моменту настання строку виконання основного зобов`язання, унеможливило погашення заборгованості за рахунок застави;

- виникнення великого розміру простроченої заборгованості перед Акціонерним товариством "БАНК "ДЕМАРК" стало наслідком невиваженої кредитної політики з боку керівників та зловживання своїми повноваженнями при здійсненні активних операцій, що не було адекватним існуючому кредитному ризику та прямо протирічило інтересам банку, вкладників та інших його кредиторів;

- проведення керівниками банку ризикової діяльності (кредитування) призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов`язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів Національного банку України, віднесення банку до категорії неплатоспроможних та його ліквідації, відповідно завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, у загальному розмірі 434 526 950,08 грн.

Суд апеляційної інстанції також вказав про те, що позивачем у даній справі не пропущено строку позовної давності, оскільки реєстр акцептованих вимог кредиторів банку було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2015 № 088/15 (зміни були внесені згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2019 № 1411), оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси банку була затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.05.2018 № 1300, ліквідаційний баланс був затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1505 від 13.06.2019, а позов у даній справі позивачем подано 31.05.2021. При цьому суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, згідно з яким розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків. Відповідно, у таких випадках перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у даній справі.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме,

- суд апеляційної інстанції застосував статтю 204 Цивільного кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, від 06.02.2019 у справі № 554/5323/14-ц (у касаційній скарзі помилково зазначено № 554/5223/14-ц) та від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 256 та 261 Цивільного кодексу України стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, у спорах з приводу стягнення з пов`язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків;

- відсутній висновок Верховного Суду стосовно права Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звертатись із позовом про відшкодування збитків на підставі частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України № 1736-VІІІ від 15.11.2016 після ліквідації банку.

Крім того скаржник у касаційній скарзі зазначає, що визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру такої шкоди, повинні виходити з її практичної (реальної суми). Зі змісту позовних вимог вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розраховує розмір збитків шляхом різниці балансової вартості кредиту та суми реалізації прав вимоги на торгах, які проведені під час процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК "ДЕМАРК". Проте, балансову вартість не слід ототожнювати ні з реальними збитками, ні з упущеною вигодою, оскільки дана категорія лише визначає порядок відображення активів в бухгалтерському обліку банку та жодним чином не стосується визначення розміру збитків. На думку скаржника, загальна фактична (реальна) сума збитків за кредитними договорами (№ 1173 від 25.09.2013, укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-ПРОФІТ"; № 1073 від 29.08.2013, укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ ІМПОРТ"; № 1048 від 23.08.2013, укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю-ПРИНТ"; № 108 від 30.01.2014, укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬФАТРЕЙД"; № 1586 від 28.11.2013, укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМЕГАБУД-СЕРВІС") становить 221 545 501,25 грн, а не 434 526 950,08 грн, як зазначено позивачем та судом апеляційної інстанції. При цьому скаржник наголошує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України у правовідносинах з приводу стягнення завданих банку збитків з пов`язаних з банком осіб в частині чи застосовується балансова вартість кредиту при визначенні розміру збитків банку, чи відповідний розмір збитків банку визначається виходячи з фактичної (реальної) суми збитків.

Скаржник також зауважує, що суд апеляційної інстанції в обґрунтування наявності презумпції винуватості відповідачів врахував правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 23.01.2018 у справі № 686/20040/2012 та від 06.02.2018 у справі № 334/9899/14-ц, які, на його думку, не є релевантними до даних правовідносин. Скаржник при цьому наголошує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування презумпції вини завдавача шкоди у правовідносинах з приводу стягнення з пов`язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків.

Крім того скаржник звертає увагу, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції застосував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18. Водночас постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 було скасовано постанову від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 в результаті її перегляду за нововиявленими обставинами та направлено справу № 910/11027/18 на новий розгляд. Отже висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, не підлягали застосуванню.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану постанову залишити без змін, як таку, що не порушує вимог матеріального права та відповідає вимогам процесуального права.

Відзив позивача на касаційну скаргу мотивовано тим, що твердження скаржника про відсутність висновків Верховного Суду з питань, окреслених у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки наразі існують висновки Верховного Суду з таких питань, зокрема, щодо застосування статей 22, 256, 261, частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", щодо застосування презумпції вини завдавача шкоди, які викладені у тому числі у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 27.09.2022 у справі № 904/3864/21, від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц тощо.

5. Розгляд клопотань

11 грудня 2023 року електронною поштою на адресу Суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Олексія Таболіна надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання, Суд дійшов висновку про залишення його без розгляду з огляду на таке.

29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (надалі - Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу 1 частини 5, частин 6, 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Судом встановлено, що як Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зареєстрував 18.10.2023 електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, так і адвокат Таболін Олексій Сергійович зареєстрував 12.03.2019 електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

При цьому як вже зазначалось вище, клопотання про відкладення розгляду справи було надіслано представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокатом Олексієм Таболіним саме на електронну пошту суду касаційної інстанції. До клопотання додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Отже, враховуючи положення статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Тож альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

В такий спосіб надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокатом Олексієм Таболіним при обранні ним можливості подання документу до Суду в електронному вигляді не було дотримано вимог щодо форми клопотання та порядку його подання.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України передбачені загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Враховуючи те, що як Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, так і адвокат Олексій Таболін зареєстрували електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, проте клопотання про відкладення розгляду справи подано не з використання вказаного сервісу, відповідне клопотання не може вважатися таким, що підписано у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, клопотання про відкладення розгляду справи, яке надіслано представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокатом Олексієм Таболіним на електронну пошту суду касаційної інстанції, підлягає залишенню без розгляду, на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у судовому засіданні 12.12.2023 представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокат Олексій Таболін усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що підстави касаційної скарги у даній справі про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування строку позовної давності станом на даний час відпали, оскільки постановою Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 сформовано висновки щодо застосування частини 7 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак станом на 11.12.2023 повного тексту постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 не виготовлено, тому необхідно відкласти розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши вказане клопотання Суд вважає, що його слід відхилити, з огляду на відсутність у даному випадку підстав для відкладення розгляду справи, визначених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Суд зауважує, що враховуючи відсутність станом на 12.12.2023 повного тексту постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 посилання заявника на те, що у такому судовому рішенні викладені певні висновки щодо застосування норм права, ґрунтуються на припущеннях.

6. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.


................
Перейти до повного тексту