ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10312/21
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" - Шалгінських І.Е., Андреєва А.Е.; Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз" - Лісовенко В.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023
та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 (в частині задоволення первісного позову)
у справі № 910/10312/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз"
до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України",
третя особа: Державне підприємство "ЧорноморНДІпроект"
про стягнення 2 288 583, 27 грн,
та за зустрічною позовною заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до Приватного акціонерного товариства "Укрбудтрансгаз"
про розірвання договору та стягнення 1 040 809,37 грн непогашеного авансу
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Укрбудтрансгаз" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство) про стягнення 2 288 583,27 грн боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 2073-В-ОДФ-17 від 11.09.2017
У липні 2021 року Підприємство подало до суду зустрічну позовну заяву про розірвання договору №2073-В-ОДФ-17 від 11.09.2017 та стягнення з Товариства суми непогашеного авансу в розмірі 1 040 809,37 грн.
Установлені судами фактичні обставини справи
З матеріалів справи суди встановили, що між Підприємством (Замовник) та Товариством (Виконавець) було укладено Договір № 2073-В-ОДФ-17 від 11.09.2017 (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- Замовник доручає, а Виконавець забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт з будівництва об`єкту: ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 Будівництво об`єкту "Реконструкція об`єктів пасажирського комплексу ОФ ДП "АМПУ" з улаштуванням фасаду на будівлі концертно-демонстраційного залу інв. №079599, та на будівлі Морського вокзалу "Паскомплекс" ОФ ДП "АМПУ" інв. №073000 створення нової "зони митного оформлення" (код ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі Роботи), зазначені в Технічних вимогах (Додаток № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) в обсязі Договірної ціни/Кошторисної документації (Додаток №2 до Договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених Договором, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи (пункт 1.1 Договору);
- найменування робіт: ДСТУ Б Д.1.1.-2013 Будівництво об`єкту "Реконструкція об`єктів пасажирського комплексу ОФ ДП "АМПУ" з улаштуванням фасаду на будівлі концертно-демонстраційного залу інв. №079599, та на будівлі Морського вокзалу "Паскомплекс" ОФ ДП "АМПУ" інв. №073000 створення нової "зони митного оформлення" Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт відображаються в Технічних вимогах (Додаток № 1 до Договору) та підтверджуються обсягом Договірної ціни/Кошторисної документації (Додаток № 2 до Договору) (пункт 1.2 Договору);
- строк виконання робіт - 210 календарних днів безпосередньо виконання робіт з дати початку виконання робіт згідно графіку виконання робіт (Додаток №4 до Договору) Початок виконання робіт після підписання договору, надання фронту виробництва робіт, передачі Виконавцю проектної та дозвільної документації на виконання будівельних робіт Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю. Проектну Документацію буде передано Виконавцю згідно акту приймання передачі (пункт 2.1 Договору);
- ціна цього Договору становить: 10 604 971,10 без ПДВ (десять мільйонів шістсот чотири тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривня 10 коп.), крім того сума ПДВ 2 120 994,22 грн. (два мільйони сто двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 22 коп.), всього ціна Договору 12 725 965,32 грн. з ПДВ. (дванадцять мільйонів сімсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 32 коп.) (пункт 3.1 Договору у редакції згідно з внесеними змінами Додатковою угодою №1);
- оплата виконаних робіт здійснюється після затвердження фінансового плану Замовника на поточний період (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 №899) чи за наявності дозволу Кабінету Міністрів України на фінансування об`єкту без затвердженого фінансового плану Замовника на 2017 рік та за наявності погодженого та затвердженого в установленому порядку титулу будови об`єкту (відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 №995) (пункт 4.3 Договору);
- розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після підписання Сторонами "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (за формою КБ- 2в), "Довідки про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3) на виконані Виконавцем роботи (далі-Акти за формою КБ-2в та КБ-3), яка здійснюється на підставі отриманого Замовником відповідного рахунку Виконавця банківським переказом на рахунок Виконавця у термін до 15 банківських днів від дати отримання рахунку у розмірі вартості виконаних робіт відповідно до акту. Зобов`язання Замовника з оплати виконаних робіт (виставленого рахунку) виникає лише за умов, визначених п.4.3. цього Договору (пункт 4.5 Договору);
- Виконавець протягом дії Договору, з дня надходження коштів (авансу) підтверджує їх використання за призначенням згідно з Актами за формою КБ-2в та КБ-3. Погашення (зарахування) авансу здійснюється при проміжних оплатах за виконані роботи, пропорційно вартості виконаних робіт по актам за встановленими формами (пункт 4.4 Договору).
Суди встановили, що на виконання умов пункту 4.1 Договору, було сплачено аванс в розмірі 3 885 000,00 грн, у т.ч. податок на додану вартість (далі - ПДВ).
27.06.2018 Замовником було перераховано аванс в розмірі 1 040 809,37 грн.
Виконавцем було надано на розгляд та підписання акти виконаних робіт в 3-ох примірниках на загальну вартість 3 329 392,64 грн з ПДВ (лист № 28/03 від 28.03.2019).
Замовник направив лист від 02.04.2019 вих.№ 539/19-02-09/Вих/10, в якому відмовився підписати акт на 3 329 392,64 грн та зазначив, що роботи фактично не виконані, або виконані з недоліками.
Товариство зазначило, що роботи були виконанні відповідно до умов Договору та проектних рішень, з дотриманням усіх норм та в присутності відповідальних осіб з обох сторін. Також неодноразово наголошувало на перегляді проектних рішень, щодо кріплень гранітних панелей, які б забезпечили надійну експлуатацію.
Виконавець зарахував аванс в розмірі 1 040 809,37 грн за виконанні роботи в серпні 2018 року на суму 3 329 392,64 грн.
Звертаючись з відповідним позовом до суду, Товариство мотивувало свої вимоги тим, що Замовник (Підприємство) безпідставно відмовився від підписання відповідного акту виконаних робіт за серпень 2018 року, не надав жодних доказів наявності дефектів у роботах, а також не склав відповідний дефектний акт за участю підрядної організації. Враховуючи відсутність мотивованих та належним чином підтверджених зауважень про наявність дефектів, позивач (за первісним позовом) вважав роботи за вказаним актом виконаними та прийнятими, відтак просив стягнути з Підприємства кошти у розмірі 2 288 583,27 грн.
У свою чергу, Підприємством (позивач за зустрічним позовом) на адресу Товариства було направлено лист - вимогу від 06.07.2021 №1878/19-01-06/Вих щодо відмови від Договору на підставі пункту 6.2.3 цього Договору, у зв`язку з невиконанням та неналежним виконанням зобов`язань Товариством, та щодо припинення (розірвання) Договору, а також повернення (невикористаного) авансу в розмірі 1 040 809,37 грн.
За таких обставин, подаючи зустрічний позов, Підприємство стверджувало, що в односторонньому порядку відмовилось від Договору вищезазначеним листом - вимогою від 06.07.2021 у зв`язку з невиконанням та неналежним виконанням зобов`язань Товариством за Договором. Водночас власні позовні вимоги про стягнення коштів обґрунтовувало тим, що Виконавцем (Підприємством) не повернуто аванс в розмірі 1 040 809, 37 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі №910/10312/21:
- позовні вимоги за первісним позовом задоволено в повному обсязі; стягнуто з Підприємства на користь Товариства заборгованість в розмірі 2 288 583, 27 грн та судовий збір в розмірі 34 328, 75 грн;
- позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено; розірвано Договір; стягнуто з Товариства на користь Підприємства суму непогашеного авансу в розмірі 1 040 809,37 грн та судовий збір в розмірі 17 991,14 грн.
Рішення суду в частині задоволення первісного позову, з посиланням на приписи статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 525, 526, 626, 628, 629, 837, 849, 853, 875, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), мотивовано таким: "оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню".
В іншій частині (щодо задоволення зустрічного позову) судове рішення, з посиланням на норми статей 598, 611, 612, 615, 837, 846, 849, 875 ЦК України та умови абзацу 3 пункту 6.2.3 Договору, обґрунтоване тим, що з матеріалів справи вбачається, що сума непогашеного авансу становить 1 040 809,37 грн, відтак, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог.
Апеляційне оскарження та короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погодившись частково з прийнятим рішенням, Підприємство подало до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі №910/10312/21 в частині задоволення позовних вимог Товариства скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі № 910/10312/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована виключно тим, що місцевий господарський суд законно і обґрунтовано задовольнив в повному обсязі позовні вимоги за первісним позовом та стягнув з Підприємства на користь Товариства заборгованість в розмірі 2 288 583,27 грн та судовий збір в розмірі 34 328,75 грн.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції законно і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Підприємства за зустрічним позовом, розірвав Договір та стягнув з Товариства на користь Підприємства суму непогашеного авансу в розмірі 1 040 809,37 грн та судовий збір в сумі 17991,14 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Підприємство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 (в частині задоволення первісного позову) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 910/10312/21 скасувати; ухвалити нове рішення в частині первісного позову, яким у задоволенні вказаного позову відмовити.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій були порушені норми процесуального законодавства, зокрема статей 12, 20, 180, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: статей 526, 610, 611, 612, 615, 849, частини другої статті 875, статті 1212 ЦК України, статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник вказав обставини, визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, що полягають у такому:
- не врахуванні судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.05.2019 у справі №289/2217/17, від 12.06.2019 у справі №289/233/18, від 19.06.2019 у справі №289/718/18 та №289/2210/17, від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі №50/311-6, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), від 03.11.2022 у справі №910/9185/19, від 31.08.2023 у справі №640/26320/20 та ін., щодо необхідності розгляду усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи;
- відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема про те, що задоволення позовних вимог про розірвання договору та зобов`язання повернення непогашеного (невикористаного) авансу за договором, у випадку встановлення неналежності виконання зобов`язань за договором, виключає можливість одночасного задоволення позовних вимог іншої сторони про стягнення грошових коштів за актом виконаних робіт за даним договором за ті самі роботи, які виконані з недоліками.
У своїх доводах щодо суперечливості висновків судів про задоволення взаємовиключних вимог первісного та зустрічного позовів скаржник посилається на висновок Верховного Суду щодо аналізу правової природи таких позовів, викладений у постановах від 13.03.2019 у справі №916/3245/17, від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18, від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20.
Суперечливість висновків, на переконання скаржника, полягає у тому, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення грошових коштів за актом виконаних робіт, складеним відповідно до умов спірного Договору, суди одночасно дійшли висновку про необхідність задоволення зустрічних позовних вимог щодо розірвання цього Договору та стягнення непогашеного авансу саме на підставі неналежного виконання договірних умов, а саме тих робіт, щодо яких заявлені первісні вимоги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Товариство подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
За змістом поданого відзиву Товариство заперечує проти доводів касаційної скарги, вказуючи на обґрунтованість висновків судів в частині задоволення первісного позову та стягнення заборгованості за виконані роботи, оскільки відповідач (Підприємство) жодними належними доказами не підтвердило невиконання позивачем (за первісним позовом) робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості, а в матеріалах справи відсутні як доказ відповідні акти про дефекти та недоліки будівельно-монтажних робіт.
Касаційне провадження
25.10.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга Підприємства.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10312/21 визначено склад колегії суддів: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Вронська Г.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023.
31.10.2023 вказаними суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано заяву про самовідвід у розгляді справи №910/10312/21 у порядку статті 35 ГПК України, оскільки спірні питання, які виникають у цій справі за участю Товариства - особи, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство, підлягають вирішенню (розгляду) у межах справи про банкрутство; вказана категорія справ є спеціалізацією судової палати для розгляду справ про банкрутство.
Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2023 заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенця В.І. (головуючого), Бакуліної С.В., Вронської Г.О. про самовідвід у справі № 910/10312/21 задоволено; справу передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
У зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів, розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.11.2023 № 29.2-02/3151 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10312/21, відповідно до витягу з протоколу якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Жуков С.В., Картере В.І.
Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 (в частині задоволення первісного позову) у справі № 910/10312/21; розгляд касаційної скарги призначено на 13.12.2023 о 10:45 год; зупинено виконання судових рішень у справі № 910/10312/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У судове засідання 13.12.2023 з`явилися представники Підприємства та представник Товариства, які надали пояснення у справі. Інший учасник справи (третя особа - ДП "ЧорноморНДІпроект") явку повноважних представників не забезпечив, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважного представника третьої особи.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом первісного позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду, а зустрічного вимога про розірвання такого договору у зв`язку з неналежним виконанням його умов та стягнення авансу.
Судами попередніх інстанцій встановлено укладення між Підприємством (Замовником) та Товариством (Виконавцем) Договору, за умовами якого у сторін виникли взаємні зобов`язання щодо виконання робіт з будівництва визначеного об`єкту та їх оплати відповідно.
Згідно з частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частинами першою, другою статті 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 ЦК України).
Суди встановили, що листом № 28/03 від 28.03.2019 Виконавцем (Товариством) було надано на розгляд та підписання акти виконаних робіт на загальну вартість 3 329 392,64 грн, однак Замовник направив лист від 02.04.2019 вих.№ 539/19-02-09/Вих/10, в якому відмовився їх підписати та зазначив, що роботи фактично не виконані, або виконані з недоліками.
Судами також з`ясовано, що Підприємство на адресу Товариства направило лист - вимогу від 06.07.2021 №1878/19-01-06/Вих щодо відмови від Договору на підставі пункту 6.2.3 цього Договору, у зв`язку з невиконанням та неналежним виконанням зобов`язань Товариством, припинення (розірвання) Договору та повернення (невикористаного) авансу в розмірі 1 040 809,37 грн.
Згідно з частиною другою статті 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Частиною четвертою статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Як зазначено вище, за результатом вирішення спору суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, задовольнив у повному обсязі як первісний позов (про стягнення заборгованості за Договором щодо виконаної частини роботи), так і зустрічний (про розірвання Договору та стягнення авансового платежу).
Ключові доводи скаржника полягають у суперечливості висновків судів про задоволення взаємовиключних вимог первісного та зустрічного позовів.
Верховний Суд зауважує, що об`єктом касаційного перегляду є судові рішення у цій справі виключно в частині задоволення первісного позову.
Водночас, з огляду на пов`язаність первісного та зустрічного позовів необхідним є врахування мотивів щодо їх задоволення попередніми судовими інстанціями.
Так, задовольняючи первісний позов про стягнення договірної заборгованості, суд першої інстанції мотивував своє рішення виключно тим, що такого висновку він дійшов "оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності".
При цьому, з оскаржуваного рішення від 17.03.2023 вбачається встановлення судом обставин, що могли слугувати наведеному висновку, а саме щодо: (1) перерахування авансу Замовником 27.06.2018 в розмірі 1 040 809,37 грн; (2) надання Виконавцем листом від 28.03.2019 на розгляд та підписання актів виконаних робіт на загальну вартість 3 329 392,64 грн; (3) направлення Замовником листа від 02.04.2019, в якому останній відмовився підписати акт на 3 329 392,64 грн та зазначив, що роботи фактично не виконані, або виконані з недоліками; (4) зарахування Виконавцем авансу в розмірі 1 040 809,37 грн за виконанні роботи в серпні 2018 року на суму 3 329 392,64 грн; (6) мотивування Товариством своїх вимог тим, що Замовник безпідставно відмовився від підписання відповідного акту виконаних робіт за серпень 2018 року, не надав жодних доказів наявності дефектів у роботах, а також не склав відповідний дефектний акт за участю підрядної організації. Ураховуючи відсутність мотивованих та належним чином підтверджених зауважень про наявність дефектів, Товариство вважало роботи за вказаним актом виконаними та прийнятими, тож просило стягнути з Підприємства кошти у сумі 2 288 583,27 грн.