ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2799/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - Компанія, позивач, скаржник-1) - Корнійчук Я.П. (адвокатка),
відповідача-1 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач-1) - Самборська Г.М. (адвокатка),
відповідача-2 - публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (далі - Банк, відповідач-2, скаржник-2) - Павликівський В.І. (адвокат),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національного банку України (далі - НБУ, третя особа-1) - Перетятько С.М. (самопредставництво),
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, третя особа-2) - Павликівський В.І. (адвокат),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" (далі - ПАТ "Банкомзв`язок", третя особа-3) - Шульга А.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 (головуючий - суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.)
та касаційну скаргу Банку
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 (головуючий - суддя Пашкіна С.А., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 (головуючий - суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.)
у справі №911/2799/20
за позовом Компанії
до ОСОБА_1,
Банку,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: НБУ, Фонду,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ПАТ "Банкомзв`язок",
прo визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності договору.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ОСОБА_1 не виникло обов`язку дострокової оплати заборгованості згідно з умовами договору про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5, оскільки прострочення виконання зобов`язання було відсутнім, договір поруки від 27.05.2015 №732/5-1, на думку позивача, є фіктивним правочином, укладений Банком із перевищенням повноважень, а також, за твердженнями позивача, відповідач-2 був недієздатним укладати договір поруки.
2. Короткий зміст судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, зокрема, поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на вказане судове рішення.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі №911/2799/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 задоволено, змінено мотивувальну частину вказаного судового рішення шляхом виключення з неї певних положень.
2.4. Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 касаційну скаргу Компанії задоволено, касаційну скаргу Фонду задоволено частково, постанову від 07.09.2021 та ухвалу від 07.06.2021 у справі №911/2799/20 скасовано, а справу передано до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
2.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20.
2.6. Постановою Верховного Суду від 05.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №911/2799/20 скасовано, а справу №911/2799/20 передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
2.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022, зокрема, поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20.
2.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі №911/2799/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 задоволено частково, змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 шляхом виключення з неї таких положень:
1. "Так, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 був порушений порядок дострокового погашення заборгованості за кредитом, встановлений п. 6.2. кредитного договору" (пункт 2.1 прохальної частини апеляційної скарги);
2. "Джерелами погашення зазначених вище кредитів стали кошти, що були акумульовані на рахунках, зокрема, фізичної особи ОСОБА_1, за рахунок внутрішньобанківських перерахувань з рахунків інших клієнтів, що були кредиторами банку на дати здійснення таких перерахувань" (пункт 2.2 прохальної частини апеляційної скарги);
3. "ОСОБА_1 визнав своє інсайдерство, підписавши лист №01-08/1521 від 27.05.2015 року, в якому він виступав від імені акціонерів ПАТ "Український професійний Банк", що підтверджується Звітом від 26.08.2016 року" (пункт 2.3 прохальної частини апеляційної скарги);
4. "Проте, як підтверджується матеріалами справи, фактично погашення кредиту не відбулось, тому такі дії є порушенням публічного порядку, а договір поруки, враховуючи вищевикладене, відповідно, нікчемним" (пункт 2.6 прохальної частини апеляційної скарги).
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Компанія, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, а рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2021 у справі №911/2799/20 залишити без змін.
3.2. Банк, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову від 04.09.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №911/2799/20, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. У поданій касаційній скарзі Компанія вказує, що оскаржувана постанова з цієї справи не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, як це вимагається положеннями статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в результаті неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права [статей 203, 215 Цивільного кодексу України далі - ЦК України)] та порушення норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (зокрема, у постанові від 25.06.2020 у справі №924/233/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц), а тому підлягає скасуванню.
4.2. Також з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник-1 зазначає, що суд апеляційної інстанції:
4.2.1. неправильно встановив фактичні обставини справи, не застосував положення статей 203, 215 ЦК України, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не врахував висновків викладених у постановах Верховного Суду;
4.2.2. порушив норми процесуального права (статті 7, 73, 86 та 210 ГПК України) в частині дотримання порядку дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів;
4.2.3. залишив поза увагою висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, (від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц), щодо нікчемності договору;
4.2.4. не врахував правову позицію Верховного Суду щодо обов`язку суду при розгляді справи дотримуватися вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, викладену в постанові від 25.06.2020 у справі №924/233/18;
4.2.5. в оскаржуваній постанові досліджував окремі, вибіркові докази, надані до того ж стороною позивача на обґрунтування своєї позиції та позовних вимог, відповідачами до матеріалів справи не надано доказів, які б могли виступати належними контраргументами;
4.2.6. скасовуючи висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не послався та не застосував жодної норми процесуального або матеріального права, також відсутні правові позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як аргументацію своє позиції щодо зміни мотивувальної частини рішення.
4.3. У поданій касаційній скарзі (нова редакція) Банк з посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає, що:
4.3.1. всупереч вимогам статей 73, 86, 210 ГПК України суд апеляційної інстанції не досліджував та не надавав оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а саме: відомостям НБУ про акціонерів Банку віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний Банк" до категорії проблемних та запровадження особистого контролю за діяльністю банку"; додатку 2 до Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку станом на 08.03.2015; договору застави майнових прав №19/ЗМП від 24.03.2014;
4.3.2. при винесенні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення статей 203, 215 ЦК України, статтю 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушено норми процесуального права (статті 7, 73, 86, 210 ГПК України) в частині дотримання порядку дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів, а також не враховано висновку викладеного у таких постановах:
- Верховного Суду у справі №914/2404/19 згідно з яким "визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів";
- Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц, що за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна із сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину;
- Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18 щодо обов`язку суду при розгляді справи дотримуватися вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;
- Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №910/10784/16 щодо обов`язковості виконання неплатоспроможними банками постанов НБУ та щодо наслідків у випадку їх порушення;
- Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц (провадження №61-11сво17) про те, що преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту. Висновки (судження) суду щодо прав і обов`язків сторін, зроблені на підставі встановлених при розгляді справи обставин не є преюдиційними, відтак під час вирішення спору суд зобов`язаний розмежувати вказані поняття і навести обґрунтовані висновки.
4.4. Також скаржник-2 зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження ухвалена з порушенням статей 7, 256 ГПК України та без врахування висновків викладених в таких постановах:
- Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, щодо обов`язку суду при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивувати свій висновок, зазначити підстави для поновлення строку, мотиви та здійснити оцінку доказів наданих на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження;
- Верховного Суду від 17.05.2019 у справі №22/93/10-18/245/10-22/124/10 про те, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та сторони повинні очікувати їх застосування.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ОСОБА_1 у відзиві на касаційні скарги заперечив проти доводів Компанії та Банку, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у їх задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
5.2. ПАТ "Банкомзв`язок"у відзиві на касаційні скарги заперечило проти доводів Компанії та Банку, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у їх задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
5.3. Від НБУ та Фонду відзиви на касаційні скарги до Суду не надійшли.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.06.2013 Банк (банк) і ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальник) уклали договір про відкриття кредитної лінії №732/5 (далі - Кредитний договір), за умовами якого:
- банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 000 000 доларів США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0,00 грн терміном до 05.01.2017 на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.11.2010 №339/5. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2013 року, в сумі 20 000 доларів США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 140 000 доларів США здійснюється не пізніше 05.01.2017 (пункт 1.1);
- забезпеченням виконання ПАТ "Банкомзв`язок" своїх зобов`язань перед банком за Кредитним договором є майно, яке прийняте за генеральним договором від 25.11.2010 №5 (пункт 2.1);
- кредитні ресурси, надані банком, забезпечуються всім належним ПАТ "Банкомзв`язок" майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої від реалізації заставленого майна (пункт 2.2).
6.2. Банк і ПАТ "Банкомзв`язок" 13.06.2013 уклали додатковий договір до Кредитного договору, за умовами якого пункт 1.1 розділу 1 Кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 625 000 доларів США з правом конвертації іноземної валюти в національну валюту та 0,00 грн терміном до 05.01.2017 на поповнення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.11.2010 №339/5. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з липня 2013 року, в сумі 20 000 доларів США, остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 785 000 доларів США здійснюється не пізніше 05.01.2017.
6.3. НБУ та Банком 24.03.2014 уклали кредитний договір №19 (далі - Кредитний договір №19), за умовами якого НБУ надає Банку кредит для збереження ліквідності у сумі 120 000 000 грн з процентною ставкою 19,5% річних, яка є змінною в залежності від діючої облікової ставки НБУ, строком до 15.06.2015.
6.3.1. Згідно з пунктом 1.8 Кредитного договору №19 основним забезпеченням виконання Банком своїх зобов`язань перед НБУ за цим договором є майнові права за укладеними з Банком кредитними договорами з юридичними особами на загальну суму 545 946 028,39 грн згідно з реєстром, який є додатком до договору застави майнових прав від 24.03.2014 №19/ЗМП, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5, укладеним Банком і ПАТ "Банкомзв`язок".
6.4. З метою забезпечення виконання ПАТ "Банкомзв`язок" зобов`язань за Кредитним договором 27.05.2015 ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальник), ОСОБА_1 (поручитель) та Банк (банк) уклали договір поруки №732/5-1 (далі - Договір поруки), за умовами якого:
- за Кредитним договором банк відкрив відкличну мультивалютну кредитну лінію у розмірі 1 185 000 доларів США терміном до 05.01.2017 на поновлення обігових коштів та погашення кредитної заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.11.2020 №339/5. Станом на 27.05.2015 кредитна заборгованість становить 695 125,35 доларів США (пункт 1.1);
- поручитель ( ОСОБА_1 ) бере на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати перед Банком як солідарний боржник за Кредитним договором (пункт 1.2);
- ОСОБА_1 (поручитель) доручає Банку у випадку затримки виконання зобов`язань ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальника) за Кредитним договором здійснити списання суми заборгованості з поточного рахунку поручителя у порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 1.3);
- у разі повного або часткового невиконання ПАТ "Банкомзв`язок" / ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором в передбачені Кредитним договором строки Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок ОСОБА_1 (пункт 2.1);
- Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок грошових коштів ОСОБА_1, а в разі їх недостатності - звернути стягнення на інше майно та цінності ОСОБА_1 в порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 2.2);
- Договір поруки набуває чинності з 27.05.2015 та діє до 05.01.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання ПАТ "Банкомзв`язок" та / або ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором та всіма додатковими договорами до нього (пункт 3.1).
6.5. Банк і ПАТ "Банкомзв`язок" 27.05.2015 уклали додатковий договір до Кредитного договору, яким пункт 2.1 розділу 2 Кредитного договору виклали в новій редакції, за якою забезпеченням виконання ПАТ "Банкомзв`язок" своїх зобов`язань перед Банком за цим договором є майно, яке прийняте за генеральним договором від 25.11.2010 №5, та порука ОСОБА_1 (Договір поруки).
6.6. Банк і ПАТ "Банкомзв`язок" 27.05.2015 уклали договір про розірвання Кредитного договору (далі - Договір про розірвання), у пукнті 1 якого сторони погодили з 27.05.2015 розірвати Кредитний договір, який укладений ними.
6.7. Постановою Правління НБУ 30.01.2015 №73/БТ "Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "УПБ" та призначення куратора" (далі - Постанова №73/БТ) у діяльності Банка були встановлені окремі обмеження, а 30.04.2015 постановою Правління НБУ №293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" (далі - Постанова №293/БТ) встановлювались певні обмеження у господарській діяльності Банка як юридичної особи, що входить до банківської системи України, зокрема: 1) заборонено передавати в забезпечення майно та активи Банка; 2) заборонено Банку використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки; 3) всі розрахунки у національній валюті повинні здійснюватися виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ; 4) не здійснювати дострокового повернення коштів інсайдерам, пов`язаним особам та власникам істотної участі в Банкові, крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу та інші.
6.8. Постановою Правління НБУ від 28.05.2015 №348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" (далі - Постанова №348) Банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
6.8.1. На підставі вказаної постанови Правління НБУ від 28.05.2015 №348 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 28.05.2015 №107, відповідно до якого з 29.05.2015 у Банку запроваджено тимчасову адміністрацію.
6.9. Відповідно до постанови Правління НБУ від 28.08.2015 №562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 28.08.2015 №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".
6.10. Виконавча дирекція Фонду 18.08.2016 та 01.07.2019 прийняла рішення №1556 та №1640, відповідно до яких продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку на один рік до 30.08.2017 включно та з 31.08.2019 до 30.08.2020 включно відповідно.
6.11. Банк (продавець) та Компанія (покупець) 27.04.2020 уклали договір №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання (далі - Договір купівлі-продажу майнових прав), за умовами якого:
- у порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли або можуть виникнути у майбутньому, зазначені у додатку №1 до цього договору (пункт 1.1);
- майнові права вважаються переданими позивачу з моменту підписання цього договору (пункт 1.3).
6.11.1. У додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав (реєстр договорів, майнові права за якими відступаються, та боржників за такими договорами) міститься найменування: ПАТ "Банкомзв`язок" (АТ "Банкомзв`язок"), кредитний договір з усіма додатковими договорами.
6.12. Позивач зазначає, що за Договором купівлі-продажу майнових прав до нього перейшли майнові права, в тому числі за Кредитним договором з усіма додатковими договорами, укладеними Банком і ПАТ "Банкомзв`язок". Після укладення Договору купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами позивачу стало відомо про укладення договору поруки та про те, що ПАТ "Банкомзв`язок" не погоджується із наявністю заборгованості за кредитним договором, стверджує, що вона погашена ОСОБА_1 згідно з Договором поруки.
6.13. Суд апеляційної інстанції стосовно висновку суду першої інстанції, вказаного у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення ["суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 був порушений порядок дострокового погашення заборгованості за кредитом, встановлений п. 6.2. кредитного договору"] та, виключаючи його з рішення, вказав, таке:
- мотивуючи судове рішення у зазначеній частині, господарський суд першої інстанції досліджував порядок дострокового погашення Кредитного договору, в тому числі пункт 6.2 розділу 6, згідно з яким позичальник має право достроково погашати кредити, попередньо повідомивши про це Банк не пізніше, ніж за 3 (три) календарних дні до дати погашення, що планується позичальником;
- у цьому випадку сторонами Кредитного договору є Банк (кредитор) і ПАТ "Банкомзв`язок" (позичальник). Відповідно, Кредитним договором регулюються права та обов`язки лише цих юридичних осіб;
- ОСОБА_1 (відповідач-1) не є стороною Кредитного договору, а відтак не є зобов`язаною особою згідно з даним договором, у тому числі в частині передбаченого пунктом 6.2 договору обов`язку, а отже, не може порушувати його умови;
- Договір поруки, на виконання якого діяв ОСОБА_1, здійснюючи погашення кредиту, не містить будь-яких умов щодо попередження поручителем про майбутнє виконання даного договору;
- отже, поручитель за Договором поруки ОСОБА_1 не брав на себе зобов`язання перед Банком попередньо повідомляти останньому про майбутнє погашення кредиту і жодний порядок погашення заборгованості поручителем не порушувався;
- а тому наведений у оскаржуваному рішенні висновок господарського суду першої інстанції про порушення поручителем порядку погашення Кредитного договору не відповідає обставинам справи та підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення;
- крім того, висновок суду про порушення порядку виконання Кредитного договору не відповідає позовній вимозі про визнання недійсним Договору поруки.
6.14. Щодо висновків господарського суду першої інстанції про те, що "укладаючи договір поруки та, стаючи солідарним боржником разом із третьою особою на стороні відповідача 1, відповідач 1 повинен був мати на меті реальне погашення кредиту третьої особи на стороні відповідача 1, згідно з умовами договору поруки. Проте, як підтверджується матеріалами справи, фактично погашення кредиту не відбулось, тому такі дії є порушенням публічного порядку, а договір поруки, враховуючи вищевикладене, відповідно, нікчемним", суд апеляційної інстанції зазначив таке:
- ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що господарський суд першої інстанції, роблячи вказаний вище висновок, не врахував наявності преюдиційних рішень у господарських справах №911/3886/15 та №911/3880/15, на існуванні яких наголошував ОСОБА_1 ;
- суд встановив, що у межах господарської справи №911/3886/15 розглядався позов Банку до ПАТ "Банкомзв`язок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №732/5 від 11.06.2013 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий в іпотеку ПАТ "Банкомзв`язок" Банку відповідно до Іпотечного договору від 25.11.2010;
- рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2016 у справі №911/3886/15, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю;
- відмовляючи у задоволенні позову, суд встановив, що зобов`язання ПАТ "Банкомзв`язок" за Договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5 (Кредитним договором) перед Банком припинилось шляхом його виконання громадянином ОСОБА_1 на підставі тристороннього Договору поруки в повному обсязі, а саме, в сумі 695 125,35 доларів США основної заборгованості за кредитом та 7 970,13 доларів США основної заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом. Відсутність заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5 (Кредитним договором) у зв`язку з її погашенням поручителем в повному обсязі виключила можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов`язання;
- у межах господарської справи №911/3880/15 розглянуто позов Банку до ПАТ "Банкомзв`язок", треті особи НБУ, Фонд, про стягнення 729 050,39 доларів США заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5, а саме 695 125,35 доларів США основної заборгованості за кредитом, 31 366,36 доларів США заборгованості за відсотками за користуванням кредитом та 2 558,68 доларів США пені за період з 02.06.2015 по 26.08.2015;
- постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі №911/3880/15, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018, у позові відмовлено повністю;
- відмовляючи у задоволенні позову, суди встановили, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2016 у справі №911/3886/15, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову Банку до ПАТ "Банкомзв`язок", за участю третьої особи ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановивши факт її погашення в повному обсязі поручителем. Суд у справі №911/3886/15 встановив факт припинення зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5 шляхом його виконання поручителем;
- враховуючи встановлені рішенням суду у справі №911/3886/15 обставини, положення частини четвертої статті 75 ГПК України, суди у справі №911/3880/15 дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з ПАТ "Банкомзв`язок" заборгованості за Кредитним договором №732/5 від 11.06.2013 у зв`язку з її погашенням;
- водночас у межах справи №911/3880/15 господарські суди перевірили доводи позивача та третіх осіб на стороні позивача щодо нікчемності Договору поруки на підставі частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) у зв`язку з його укладенням банком з пов`язаною особою банку ОСОБА_1 (пункт 8 частини третьої статті 38 Закону), здійснення поручителем штучного погашення заборгованості за кредитом та перерахування коштів зі свого поточного рахунку в банку (пункт 1 частини третьої статті 38 Закону), взяття до дня визнання банку неплатоспроможним на себе зобов`язання, внаслідок чого Банк став неплатоспроможним або внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (пункт 2 частини третьої статті 38 Закону), отриманням ОСОБА_1, який є кредитором банку, внаслідок укладення договору поруки переваг перед іншими кредиторами банку (пункт 7 частини третьої 3 статті 38 Закону), взяття Банком на себе зобов`язання, умови якого передбачають платіж чи передачу майна банку як забезпечення виконання грошових вимог до банку та/або зобов`язань третіх осіб, у порядку, іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (пункт 5 частини третьої статті 38 Закону), та визнано вказані доводи безпідставними;
- отже, встановлені у рішенні Господарського суду Київської області від 12.04.2016 у справі №911/3886/15 та постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі №911/3880/15 обставини, зокрема, щодо факту погашення поручителем ( ОСОБА_1 ) кредитних зобов`язань ПАТ "Банкомзв`язок" перед Банком за Кредитним договором, відсутності ознак нікчемності Договору поруки із вказаних позивачем у справі №911/3880/15 підстав, є преюдиційними, не можуть ставитись під сумнів та бути спростовані у порядку, не передбаченому процесуальним законом, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити. Протилежні висновки суду суперечили б принципу правової певності;
- посилання позивача на те, що він не є правонаступником Банку, а тому встановлені у вказаних судових рішеннях обставини не є для нього обов`язковими, як для не учасника справ №911/3886/15 та №911/3880/15, оцінюються судом критично, оскільки в обґрунтування позову в даній справі позивач посилається на те, що за договором купівлі-продажу майнових прав до нього перейшли майнові права за договором про відкриття кредитної лінії від 11.06.2013 №732/5 з усіма додатковими договорами, що укладені Банком і ПАТ "Банкомзв`язок", тобто на правонаступництво Банку у названих кредитних відносинах;
- отже, висновок господарського суду першої інстанції про те, що погашення кредиту за Кредитним договором поручителем ( ОСОБА_1 ) не відбулось, є недоведеним у першу чергу з огляду на вище наведені преюдиційні обставини, встановлені у межах господарських справ №911/3886/15 та №911/3880/15.
6.15. Судом апеляційної інстанції вказано, що:
- у висновках щодо відсутності погашення кредиту господарський суд першої інстанції послався також на Звіт аудиторської фірми ТОВ "Інтер-аудит" від 26.08.2016 №833 про фактичні результати аудиторської перевірки окремих операцій Банку (далі - Звіт), виконаний на замовлення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку;
- однак даний звіт не є первинним документом, яким можна підтвердити або спростувати проведення будь-яких платежів;
- як зазначає ОСОБА_1 та вбачається з матеріалів справи, проведення погашення кредиту підтверджується доданими до позовної заяви виписками з рахунків Банку, призначених для обліку заборгованості за Кредитним договором, номери яких збігаються з номерами рахунків, погоджених сторонами Кредитного договору, а також підтверджується випискою НБУ з особового рахунку Банку за період з 26.05.2015 по 29.05.2015, яка надана НБУ на вимогу суду першої інстанції;
- таким чином, у матеріалах справи наявні не тільки рішення господарських судів, які досліджували та встановили факт погашення кредиту за Кредитним договором, але й первинні документи, які місцевим судом не аналізувались;
- крім того, попри посилання суду на Звіт як на доказ, що свідчить про відсутність погашення кредиту, останній містить підтвердження аудиторів щодо списання коштів з рахунку ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Банкомзв`язок" за Кредитним договором на підставі Договору поруки, що відображено в додатку 8.1 Аудиторського звіту. Номери рахунків, на які здійснені перерахування коштів в погашення кредиту та процентів за його використання, відповідають рахункам, встановленим сторонами у Кредитному договорі для погашення боргу;
- натомість суд першої інстанції зробив висновок про те, що погашення кредиту не відбулось, що, виходячи із вище наведеного у сукупності, не відповідає дійсним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам;
- за таких підстав з мотивувальної частини рішення підлягає виключенню наступний висновок: "Проте, як підтверджується матеріалами справи, фактично погашення кредиту не відбулось, тому такі дії є порушенням публічного порядку, а договір поруки, враховуючи вищевикладене, відповідно, є нікчемним".
6.16. Щодо висновку господарського суду першої інстанції про те, що "джерелами погашення зазначених вище кредитів стали кошти, що були акумульовані на рахунках, зокрема, фізичної особи ОСОБА_1, за рахунок внутрішньобанківських перерахувань з рахунків інших клієнтів, що були кредиторами банку на дати здійснення таких перерахувань" суд апеляційної інстанції зазначив таке:
- вказані обставини згідно з позицією суду підтверджуються копією Звіту, виконаним на замовлення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку;
- однак, як зазначено вище, аудиторський звіт не є належним доказом проведення певних банківських операцій та укладення угод між різними юридичними та фізичними особами, а також і наявності будь-якого листування. Такими доказами можуть бути тільки первинні документи, зокрема, банківські виписки з рахунків (для підтвердження проведення перерахування коштів), тексти угод (для підтвердження укладення угод) та тексти листів (для підтвердження наявності листування). Крім цього дані, наведені в аудиторському звіті, які стосуються укладення певних угод між юридичними та фізичними особами, що не є учасниками даної справи, не стосуються предмету доказування;
- допустимим доказом проведення банківської операції є виписка по рахунку клієнта. Відтак, посилання господарського суду першої інстанції на аудиторський звіт як на підтвердження джерел погашення "зазначених вище кредитів" є неправомірним. Крім того, суд не перевірив належними та допустимими доказами посилання аудиторів на те, що неназвані "інші клієнти" банку були його кредиторами на дату перерахування коштів і між ними та банком існували будь-які договірні відносини.
6.17. Стосовно висновків господарського суду першої інстанції про інсайдерство ОСОБА_1 з Банком суд апеляційної інстанції, вказав таке:
- місцевий господарський суд у мотивувальній частині зазначив:
1. "Також у п. 7 Розділу ІІ Звіту зазначено, що, починаючи з 27 травня 2015 року на ОСОБА_1, як інсайдера банку, розповсюджувалась заборона, встановлена постановою НБУ №293/БТ від 30.04.2015 в частині заборони здійснювати дострокове повернення коштів інсайдерам, пов`язаним особам та власникам істотної участі в ПАТ "УПБ";
2. " ОСОБА_1 визнав своє інсайдерство, підписавши лист №01-08/1521 від 27.05.2015, в якому він виступав від імені акціонерів ПАТ "УПБ", що підтверджується Звітом від 26.08.2016";