ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 440/9668/22
адміністративне провадження № К/990/36455/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/9668/22
за позовом приватного підприємства "Полтава-Паритет" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, постановлене головуючим суддею Канигіною Т.С.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Катунова В.В., суддів: Чалого І.С., Ральченка І.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Приватне підприємство "Полтава-Паритет" (далі - позивач, ПП "Полтава-Паритет") звернулося до суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якій просило:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.10.2022 № 190577 в сумі 17000,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №1900577 від 24.10.2022 винесено на підставі акта перевірки №251351 від 16.09.2022, у якому зазначено відомості, що не відповідають дійсності. Так, відповідно до змісту товарно-транспортної накладної №ППП01 від 16.09.2022 автомобільним перевізником вантажу, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем одночасно є позивач - ПП "Полтава-Паритет", при цьому у даній ТТН відсутні будь-які підписи осіб представника ПП "Полтава-Паритет", що могло б свідчать про прийом або передачу товарно-матеріальних цінностей для перевезення представником ПП "Полтава - Паритет".
2.1. Також зазначено, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортний засіб не є приватною власністю позивача, а тому він не має ніякого відношення до здійсненої операції. У цьому випадку відсутні будь-які фактичні дані, що зробили б його учасником правовідносин, які слідують із договору перевезення вантажу, укладеного згідно з товарно-транспортною накладною №ППП01 від 16.09.2022, тому позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".
2.2. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено жодними належними та допустимими доказами вчинення позивачем порушень, визнаних в акті №251351 від 16.09.2022.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ПП "Полтава - Паритет" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 30732375), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Під час проведення рейдової перевірки 16.09.2022 (місце перевірки: а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 346 км) відповідно до направлення на рейдову перевірку № 008162 від 09.09.2022, інспекторами Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, за кермом перебував водій ОСОБА_2 .
5. За результатами перевірки відділом державного нагляду (контролю) в Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт від 16.09.2022 № 251351 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким під час перевірки виявлені порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"): не оформлено індивідуальну контрольну книжку водія.
6. За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт внаслідок здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідач 24.10.2022 прийняв постанову №190577 про застосування адміністративно- господарського штрафу, згідно з яким підприємство притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.
7. Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2023, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №190577 від 24.10.2022.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладається виключно на автомобільних перевізників. При цьому, відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 14.10.1997 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
9.1. Аналізуючи положення Правил № 363 та форми, яка наведена в додатку 7 до цих Правил, суди попередніх інстанцій констатували, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити), зокрема, прізвища та підписів відповідальних осіб.
9.2. Водночас, як установлено судами у цій справі, інформація про позивача, як автомобільного перевізника зазначена у товарно-транспортній накладній від 16.09.2022 №ППП01, якою оформлено перевезення вантажу, проте, у вказаній ТТН відсутні будь-які прізвища та підписи осіб представника позивача, що могло б свідчити про прийом або передачу товарно-матеріальних цінностей. Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу марки МАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .
9.3. При цьому, як зазначили суди, органом державного контролю під час розгляду матеріалів справи та прийняття рішення за цим розглядом не було встановлено та доведено будь-якого зв`язку між водієм транспортного засобу ОСОБА_2 та ПП "Полтава - Паритет".
9.4. Поруч із цим, ненадання водієм чи будь-ким іншим пояснень, на переконання судів, не знімає із відповідача, як суб`єкта владних повноважень, обов`язку перевірити всі обставини, які стосуються оформлених матеріалів перевірки, задля недопущення притягнення до відповідальності особи, яка не повинна нести юридичну відповідальність, оскільки не є суб`єктом такого порушення.
9.5. У підсумку суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем не доведено, що позивач у спірних відносинах є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому, відповідно, не може нести відповідальність на підставі статті 60 цього Закону.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
10. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Укртрансбезпека звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 440/9668/22 скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
11. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
11.1. Так, касатор зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо процедури реалізації Уктрансбезпекою своїх повноважень відносно притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-III), при здійсненні перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-III.
11.2. Касатор зазначає, що нормами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, встановлено, що водій транспортного засобу, здійснюючи перевезення вантажів, зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб, а також документи, що підтверджують законність перевезення вантажів, зокрема, товарно-транспортну накладну. Cвоєю чергою, товарно-транспортна накладна у розумінні статті 908, 909 Цивільного кодексу України, статті 50 Закону № 2344-III підтверджує укладання договору перевезення вантажу між перевізником на вантажовідправником.
11.3. Зазначає, що зважаючи на характер здійснюваних перевезень, сферу господарської діяльності позивача, відсутність заперечень водія транспортного засобу під час проведення перевірки щодо визначення особи автомобільного перевізника та ігнорування позивачем розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про призначення якого останній був завчасно повідомлений, з огляду на зміст документів, які були надані під час проведення 16.09.2022 рейдової перевірки транспортного засобу, зокрема, товарно-транспортної накладної, відповідно до якої автомобільним перевізником вказано ПП "Полтава-Паритет", представники Укртрансбезпеки не мали сумнівів щодо перебування такого транспортного засобу у користуванні позивача, а не інших осіб.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.12.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. Від ПП "Полтава-Паритет" надійшов до Суду відзив на вказану касаційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
18. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо особи, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, не є автомобільним перевізником вантажу в розумінні цього Закону та відповідно не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
20. Колегія суддів враховує, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування положень статті 48 Закону № 2344-III в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності, який викладено у постановах від 06.09.2023 у справі № 120/5064/22, від 16.08.2023 у справі № 160/12371/22, від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21. Висновки, у вказаних справах є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них і надалі зауважує таке.
21. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 2344-III).
22. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
23. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
24. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
25. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.