ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 540/4247/21
адміністративне провадження № К/990/25979/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Кермача А.І.
розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу Приватного підприємства "Прем`єра Південь" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 (суддя-доповідач - Яковлєв О.В., судді: Єщенко О.В., Крусян А.В.) у справі №540/4247/21.
встановив:
Приватне підприємство "Прем`єра Південь" (далі - ПП "Прем`єра Південь") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі) від 02.07.2021 № 00089630722, №00089620722, №00089640722.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 в позові відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 залишити в силі.
В обґрунтування підстав оскарження ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №826/21979/15, від 17.09.2020 у справі №816/2211/18, від 02.07.2020 у справі №816/945/16, від 24.04.2020 у справі №818/783/16.
У доводах касаційної скарги Головне управління ДПС зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано доводи контролюючого органу про відсутність у постачальників позивача матеріальних та трудових ресурсів, транспортних засобів та виробничих потужностей для ведення діяльності з реалізації нафтопродуктів; відсутність підприємств за місцем реєстрації; факт реалізації товару, джерело походження якого не встановлено по ланцюгу постачання, що, на переконання відповідача, свідчить про документування операцій із товаром за відсутності фактично їх здійснення. Також контролюючий органо наголошує на недоліках в оформленні наданих позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, які, з огляду на специфічність перевезеного товару, складені без дотримання вимог чинного законодавства, а також відсутність документального підтвердження обліку надходження нафтопродуктів за формою №6-НП, обліку придбаних нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "Прем`єра Південь" зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі проведена планова виїзна документальна перевірка ПП "Прем`єра Південь" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.03.2021 № 1238/21-22-07-01/34785446, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем:
пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статей 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 999541,00 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 999541,00 грн.
пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1073069,00 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19, 21 Декларації) за грудень 2020 року на суму 6635 грн.
На підставі названого акту перевірки, відповідачем 02.07.2021 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 00089630722, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 999541,00 грн. та штрафні фінансові санкції у розмірі 249885, 25 грн.
№ 00089620722, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1073069,00 та штрафні фінансові санкції у розмірі 268267,25 грн.
№ 00089640722, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 6635,00 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - властивостей придбаних товарів (послуг), умов перевезення, зберігання тощо.
З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договорів позивача з контрагентами, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи з урахуванням специфіки предмету та умов укладених правочинів.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму прибутку чи податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Як з`ясовано судами, ПП "Прем`єра Південь" було придбано у контрагентів-постачальників ТОВ "Успіх-Україна", ТОВ "Білона", ТОВ "Хамсинг" (нова назва - ТОВ "Двадцятий квартал") товар - бітум дорожній марки 60/90).
На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаними контрагентом, позивачем було надано копії первинних документів, зокрема договори поставки товару; видаткові накладні, товарно-транспортні накладні; рахунки-фактури; сертифікат відповідності товару та паспорти якості бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90; платіжні доручення.
Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що факт придбання та транспортування бітуму, придбаного у ТОВ "Успіх-Україна", ТОВ "Білона", ТОВ "Хамсинг", не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження реальності проведення спірних господарських операцій в матеріалах справи зібрано первинні бухгалтерські документи у яких відображено господарські операції підприємства з вищевказаними контрагентами, спірні господарські операції узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.
Так, між "Прем`єра Південь" та ТОВ "Успіх Україна" укладено договір поставки від 21.09.2018 №11 згідно якого відповідно до п.1.1., п.6.1.1 Договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець - зобов`язується прийняти і оплатити бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90.
Контролюючому органу було надано під час перевірки паспорт якості №395 від 01.10.2018 на Бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90, виданий виробником Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" м. Кременчук, Полтавська обл., вул. Свіштовська 8.