ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 440/366/22
адміністративне провадження № К/990/31796/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 440/366/22
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Козій Тарас Васильович,
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Кукобою О.О
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П., Русанової В.Б.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просила:
1.1. стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії витрати, пов`язані з її утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 120390 грн 71 коп;
1.2. сплату судового збору покласти на відповідача у розмірі 2270 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем, як курсантом вищого військового навчального закладу, умов договору підготовки фахівця, наслідком чого, на переконання позивача, є відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Між Академією та солдатом ОСОБА_1 17.07.2019 укладений контракт про проходження військової служби (навчання) на посаді курсанта. З підписанням контракту відповідач погодився, зокрема, продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу протягом не менше п`яти років після закінчення навчання; відшкодовувати Міністерстві оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в разі дострокового розірвання контракту чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
4. Наказом начальника Академії від 17.07.2019 №39-КС солдата ОСОБА_1 зараховано на навчання на перший курс за спеціальністю "Забезпечення військ (сил)", спеціалізація - морально-психологічне забезпечення у підрозділах, на кораблях (за видами Збройних Сил).
5. Наказом начальника Академії від 17.07.2019 №182 відповідача з 17.07.2019 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення .
6. ОСОБА_1 19.11.2021 подала рапорт про її відрахування з числа курсантів Академії з огляду на небажання продовжувати навчання. У рапорті курсант ОСОБА_1 зазначила, що з порядком відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням в Академії, ознайомлена, зобов`язувалася відшкодувати суму витрат у касу або на рахунок Академії протягом місяця з дня відрахування.
7. Наказом начальника Академії від 08.12.2021 №92-КС солдата ОСОБА_1, курсанта навчального курсу Інституту морально-психологічного забезпечення, спеціальності "Забезпечення військ (сил)", спеціалізації "Морально-психологічне забезпечення у підрозділах, на кораблях (за видами Збройних Сил), відраховано з числа курсантів третього курсу у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу.
8. Наказом начальника Академії від 08.12.2021 №311 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.12.2021. Цим наказом визначено необхідність відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з її утриманням в Академії, за період з 17.07.2019 по 08.12.2021 у розмірі 121471,21 грн.
9. Посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку із відшкодування витрат у вищезазначеному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023, позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі 120390,71 грн.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості та документального підтвердження довідкою-розрахунком понесення позивачем витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 в навчальному закладі у розмірі 121471,21 грн, добровільного відшкодування відповідачем лише 1080,50 грн та відсутності доказів відшкодування залишку суми (120390,71 грн) вказаних витрат в добровільному порядку.
11.1. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1, у якій вказувалося про недотримання судом першої інстанції правил територіальної підсудності, визначених статті 26 КАС України, оскільки відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.01.2023 ОСОБА_1 з 30.10.2020 по день формування витягу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, зазначив, що судом першої інстанції були вчинені дії, які узгоджуються з вимогами статті 171 КАС України, чим було виконано процесуальний обов`язок щодо з`ясування місця реєстрації відповідача-фізичної особи.
11.2. Враховуючи, що надіслана уповноваженим органом відповідь на виконання ухвали суду від 11.01.2022 не надала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального права та вирішено питання про відкриття провадження у справі.
11.3. Крім того, із матеріалів справи судом цієї інстанції установлено, що Полтавським окружним адміністративним судом у порядку статті 130 КАС України 01.02.2022 було розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення відповідача про розгляд справи № 440/366/22. Також роз`яснено право на подання відзиву та повідомлено про можливість ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження за відповідним посиланням.
11.4. Враховуючи вищевказане та дату прийняття оскаржуваного судового рішення (26.04.2022), судом цієї інстанції констатовано, що відповідач була належним чином сповіщений про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду, а тому підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права відсутні.
11.5. У підсумку суд апеляційної інстанції зазначив, що не знаходить підстав для застосування положень статті 318 КАС України у цій справі, оскільки відповідачем не доведено порушення судом першої інстанції норм процесуального закону. При цьому, на думку суду, сам лише факт зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи, встановлений в суді апеляційної інстанції, та невідомий суду під час розгляду справи в суді першої інстанції з незалежних від нього причин, не є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд в порядку статті 318 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
12. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Козій Тарас Васильович, звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій сторона відповідача просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі № 440/366/22 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
13. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, із посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не було ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/9586/20.
13.1. Крім того, підставою касаційного оскарження визначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України в частині порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права з посиланням на пункт 7 частини третьої статті 353 КАС України.
13.2. Так, касатор зазначає, що судом першої інстанції недотримано правил територіальної підсудності, визначених статтею 26 КАС України, оскільки на час звернення Академії до суду із позовом відповідач не проживала та не була зареєстрована за адресою, зазначеною в позовній заяві ( АДРЕСА_2 ). Натомість, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 21.01.2023 ОСОБА_1 з 30.10.2020 по день формування витягу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
13.3. Сторона відповідача наголошує, що відповідач була позбавлена можливості повідомити про порушення правил територіальної підсудності в суді першої інстанції, так як не брала участі у судовому розгляді.
13.4. Із посиланням на висновки Верховного Суду щодо застосування статей 26, 318 КАС України, викладені у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/9586/20, касатор вказує, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції на підставі статті 318 КАС України мав скасувати оскаржуваного рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20.12.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Від Академії надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, де позивач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.