1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 520/7077/2020

касаційне провадження № К/9901/29745/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року (головуючий суддя - Котеньов О.Г.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Спаскін О.А.; судді: Любчич Л.В., П`янова Я.В.)

у справі № 520/7077/2020

за позовом Приватного підприємства "Престиж Автомоторс"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Приватне підприємство "Престиж Автомоторс" (далі - ПП "Престиж Автомотрс", позивач, платник, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2020 року № 00000510503, № 00000520503, № 00000530503, № 00000540503, № 00000550503.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. При цьому, наголошує, що судами не враховані правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 16 квітня 2020 року у справі № 520/1536/19.

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.

23 листопада 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Престиж Автомоторс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт від 02 березня 2020 року № 610/20-40-05-03-08/32436962.

Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення платником вимог:

пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого: занижено суму доходів, визначених за правилами бухгалтерського обліку, в загальному розмірі 84 769 529,00 грн; завищено суму витрат на 3 233 457,00 грн; завищено суму різниць, на які зменшується фінансовий результат, на 2 884 690,00 грн, в результаті чого занижено податком на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на 3 947 703,00 грн; завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 66 071 302,00 грн;

пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого: завищено суму податкового кредиту на 17 598 027,00 грн; занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 869 559,00 грн, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 948 758,00 грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, на 311 444,00 грн.

На підставі висновків названого акта перевірки відповідачем 24 березня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 00000510503, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 934 628,75 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 947 703,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 986 925,75 грн;

№ 0000520503, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 66 071 302,00 грн;

№ 00000530503, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 423 137,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 948 758,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 474 379,00 грн;

№ 00000540503, яким ПП "Престиж Автомотрс" зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 311 444,00 грн;

№ 00000550503, яким до підприємства застосовані штрафні санкції в розмірі 434 779,50 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Судовим розглядом встановлено, що 20 грудня 2012 року між DLS INVESTMENT SOLUTIONS LTD (позикодавець) та позивачем (позичальник) укладено договір позики № 201212. За умовами договору позикодавець надає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000 000,00 грн в позику, зі сплатою 6,95 відсотків річних, строком повернення частинами або однією сумою не пізніше 01 лютого 2014 року.

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що строк позовної давності за вказаним договором сплинув 23 серпня 2019 року, тому в силу підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України заборгованість в сумі 3 385 000,00 доларів США (84 769 529,35 грн) за договором позики від 20 грудня 2012 року № 201212 є безнадійною, отже включається до загального оподатковуваного доходу.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані тим, що додаткова угода від 25 січня 2017 року № 4к, якою продовжено строк розрахунків за договором позики від 20 грудня 2021 року № 201212, підлягала обов`язковій реєстрації Національним банком України (далі - НБУ), проте платником до перевірки не було надано документа, який засвідчує факт такої реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди попередніх інстанцій зазначили, що встановлення контролюючим органом під час перевірки нікчемності даного правочину знаходиться поза межами його компетенції та не належить до функції контролю за дотриманням платниками податків податкового законодавства.

Суд вважає, що доходячи наведених вище висновків, судові інстанції не надали належної правової оцінки встановленому під час перевірку факту відсутності реєстрації додаткової угоди від 25 січня 2017 року № 4к, яка була передбачена постановою НБУ від 17 червня 2004 року № 270 "Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам", чинного до 07 лютого 2019 року, тобто на момент укладання додаткової угоди.

Крім того, судами не надано правової оцінки доводам відповідача стосовно відсутності з 23 серпня 2016 року документального підтвердження дій, направлених на погашення заборгованості за договором позики від 20 грудня 2012 року № 201212 з боку ПП "Престиж Автомоторс".

За таких обставин, Верховний Суд вважає висновки судових інстанцій про те, що строк позовної давності та строк виконання зобов`язання за договором позики від 20 грудня 2012 року № 201212 не минув такими, що зроблені без повного дослідження обставин справи, що свідчить про передчасність задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.


................
Перейти до повного тексту