ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа №480/1815/22
адміністративне провадження № К/990/27410/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Стеценка С.Г., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАНСАЛ"
до Управління Держпраці у Сумській області
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАНСАЛ"
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Жигилія С.П., суддів: Русанової В.Б., Перцової Т.С.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "БАНСАЛ" (далі - позивач, ТОВ "БАНСАЛ") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Сумській області (далі - відповідач, Держпраці), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 600000 грн
2. В обґрунтування вимог адміністративного позову вказує, що висновки відповідача про порушення позивачем частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є необґрунтованими, оскільки перелічені у акті перевірки особи виконували конкретно визначену роботу відповідно до укладених цивільно-правових угод, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку і отримуючи обумовлену договорами винагороду на підставі актів виконаних робіт. Тобто, ТОВ "БАНСАЛ" не вчиняло фактичного допуску працівників до роботи без укладання трудових договорів (контрактів), що свідчить про відсутність підстав для притягнення до відповідальності, встановленої статтею 265 КЗпП України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року в задоволенні позовної заяви ТОВ "БАНСАЛ" до Головного управління Держпраці в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів відповідача щодо порушення ТОВ "БАНСАЛ" вимог частини четвертої статті 24 КЗпП України у зв`язку з допуском 10 працівників до роботи без укладення трудового договору та відповідності оскаржуваної постанови критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "БАНСАЛ" задоволено частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 480/1815/22 скасовано. Прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ "БАНСАЛ" відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спірних угод є власне праця працівників щодо здійснення та забезпечення трудової функції в діяльності підприємства, тобто, сам процес праці, а не її кінцевий результат, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру має бути виконання його стороною на власний ризик певного визначеного обсягу робіт, які виконавець повинен передати замовнику. Крім того, колегія суддів зауважила, що вказані договори не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій. Також, аналізуючи надані представником позивача до суду апеляційної інстанції копії договорів на виконання робіт та актів приймання-передачі виконаних робіт, колегія суддів вказала, що останні не свідчать про цивільно-правові (договірні) відносини між позивачем та зазначеними у цих договорах особами.
7. Крім того, в обґрунтування наявності підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на необхідності дотримання принципу офіційного з`ясування обставин у справі і зазначив про те, що судом першої інстанції не вжито заходів щодо витребування доказів, необхідних для з`ясування наявності підстав для забезпечення ефективного способу захисту прав особи, що звернулась до суду з адміністративним позовом, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, ТОВ "БАНСАЛ", звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 6, 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V), статей 3, 21,24 КЗпП України, статей 1, 6, 628, 837, 901, 928 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).
10. Так, позивач вказує на неврахування правової позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18, у якій Суд вказав, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи; дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог законодавства, має можливість забезпечити захист свої прав та інтересів.
11. Крім того, позивач вказує, що судом, у порушення вимог частини третьої статті 351 КАС України, не застосовано частину другу статті 6 Закону №877-V, якою встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
12. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16, від 24 травня 2019 року у справі №826/16221/15, від 03 жовтня 2019 року у справі №820/850/16, від 16 жовтня 2019 року у справі №820/11291/15, від 22 листопада 2019 року у справі №815/4392/15, від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18.
13. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, від 06 березня 2019 року у справі 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18, від 09 червня 2021 року у справі №420/2174/19, трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза цього межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи, не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
14. Касаційна скарга надійшла до Суду 07 серпня 2023 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №480/1815/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 грудня 2023 року.
17. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
18. 24 жовтня 2023 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "БАНСАЛ", в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. Крім того, Порядок №295, на який посилається позивач у касаційній скарзі і який нібито був порушений відповідачем під час проведення заходу державного контролю, не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки його визнано нечинним за рішенням суду. Інші твердження позивача про порушення Держпраці процесу проведення перевірки також за твердженням відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
19. 24 жовтня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив Управління. Вказана відповідь мотивована відсутністю, на думку позивача, жодних переконливих аргументів та доказів у наданому Управлінням відзиві.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
20. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Управлінням Держпраці у Сумській області 23 липня 2021 року прийнято наказ № 707 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "БАНСАЛ" з питань додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
21. На виконання вказаного наказу, посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування, за результатами якого 05 серпня 2021 року складено акт № СМ 2583/1478/АВ. Згідно з указаним актом, Управління Держпраці дійшло висновку про порушення ТОВ "БАНСАЛ", зокрема, частини четвертої статті 24 КЗпП України, внаслідок фактичного допуску працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10, до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
22 На підставі висновків про порушення законодавства про працю, 29 вересня 2021 року Управлінням Держпраці прийнята постанова № СМ2583/1478/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ТОВ "БАНСАЛ" штрафу в розмірі 600 000 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
26. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року відповідає, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на таке.
29. Предметом спору у цій справі є постанова відповідача від 29 вересня 2021 року № СМ2583/1478/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ТОВ "БАНСАЛ" штрафу в розмірі 600 000 грн. за порушення трудового законодавства в частині допуску до роботи 10 осіб без укладення трудового договору.
30. Відмовляючи в задоволенні позову про скасування спірної постанови відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що договори, укладені позивачем з відповідними особами не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.
31. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
32. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V.
33. Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
34. Відповідно до статті 2 Закону №877-V його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
35. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
36. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
37. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
38. Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
39. Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
40. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
41. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне управління Держпраці у Сумській області.
42. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV (далі - Конвенція №81) та Законом № 877-V, на час виникнення спірних правовідносин, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823).
43. Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
44. Згідно із пунктом 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація:
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8) доручення Прем`єр-міністра України;
9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
10) запит народного депутата України;
11) невиконання вимог припису інспектора праці.
45. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
46. Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.
47. Перед реєстрацією інспекційного відвідування роботодавця, щодо якого протягом попередніх шести календарних місяців здійснювалися інспекційні відвідування, керівник органу контролю (інша уповноважена ним посадова особа) вивчає питання про доцільність його проведення.
48. Відповідно до пункту 6 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.
49. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
50. Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).
51. Пунктом 9 Порядку № 823 передбачено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
52. Згідно з пунктом 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
53. Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.
54. Згідно із пунктом 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
55. Відповідно до пункту 17 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
56. Згідно з пунктом 18 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.
57. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
58. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складається акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку №823).
59. Згідно з пунктом 27 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
60. Пунктом 29 Порядку №823 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
61. За змістом статті 265 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
62. Відповідно до частини четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
63. Процедуру накладення штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509; тут і далі у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин).
64. Пунктом 2 Порядку №509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.
65. Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
66. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Головне управління Держпраці у Сумській області як територіальний орган Держпраці уповноважене на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, за наслідками яких складати акти перевірок та за наявності порушень - приписи про їх усунення, а також вживати заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності.
Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 4 вересня 2020 року у справі № 824/601/18, 30 березня 2021 року у справі № 380/1563/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 560/3317/19, від 2 червня 2022 року у справі №580/534/20, від 5 липня 2022 року у справі №522/3740/20, від 26 липня 2022 року у справі №200/9683/20-а, від 1 листопада 2022 року у справі №640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі №500/26/22.
67. З приводу доводів касаційної скарги про те, що відповідачем не наведено жодної із закріплених у статті 6 Закону №877-V підстав для проведення позапланового заходу, то колегія суддів зазначає наступне.
68. Частиною четвертою статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
69. Згідно зі статтею 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.
70. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №200/11885/18-а міститься правовий висновок про те, що Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
71. Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється тільки положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю).