ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 812/1158/17
касаційне провадження № К/9901/25504/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 (суддя - Кисельова Є.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 2018 (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (правонаступник Головне управління ДПС у Луганській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України) про скасування податкової вимоги,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі у тесті - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із позовом до Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі у тексті - відповідач, Рубіжанська ОДПІ) про скасування податкової вимоги від 23.11.2015 форми "Ф" № 791-17.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що у відповідності до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у редакції, чинній до 08.06.2016, передбачено звільнення суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції. Також зазначає, що відповідно до Розпорядження від 02.12.2015 № 1275-р Кабінету Міністрів України, м. Рубіжне визначене серед населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Таким чином, вважає, що його звільнено від обов`язку сплачувати орендну плату за землю за період з 07.04.2014 по січень 2016 року в силу прямої вказівки ст. 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". У підтвердження зазначеного факту позивач посилався на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2016 у справі № 812/1629/16, яким Рубіжанській ОДПІ відмовлено в повному обсязі щодо стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки за період 2014-2015 роки.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018, позов задовольнив: визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДФС у Луганській області від 23.11.2015 "Ф" № 791-17 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 73 397,12 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень Закону №1669-VII достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016, і наявність сертифікату Торгово-промислової палати в даному випадку не вимагається.
Суди дійшли висновку, що оскільки, на момент виникнення податкового боргу та прийняття Рубіжанською ОДПІ спірної вимоги позивач і орендовані ним земельні ділянки знаходилися на території, на якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р здійснювалася антитерористична операція, позивач в силу вимог статті 6 Закону №1669-VII був звільнений від плати за її використання, а тому суди вказали про протиправність застосування відповідачем до ОСОБА_1 штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов`язків платника податків зі сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період 2014-2015 роки, відтак вимога форми "Ф" від 23.11.2015 № 791-17 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати орендної плати за земельну ділянку за 2014-2015 роки є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Рубіжанська ОДПІ посилається на невірне застосування та порушення судами норм матеріального права, наполягає на тому, що позивач повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку відповідно до умов договору оренди, а положення Закону №1669-VII не можуть розповсюджуватися на платника позивача, оскільки, в нього відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.03.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.12.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 20.12.2023.
Відповідачем 08.06.2021 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893 та наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39890562) на його правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44082150).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.06.2006 № 2 390 000 0000 002751, знаходиться на обліку в Рубіжанській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області за № 3424, про що наявна інформація у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Між Рубіжанською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі від 17.06.2006 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. 30 років Перемоги навпроти кафе " Орхідея", загальна площа 0,3600 га); від 06.10.2008 №114 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, перехрестя вул. Будівельників та пр Московський, загальна площа 0,0350 га).
Платником до відповідача подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): від 27.01.2014 № 9002615195, згідно з якою нараховано орендну плату за землі державної або комунальної власності на 2014 рік на загальну суму 42 732,84 грн із щомісячним платежем по 3 561,07 грн; від 20.02.2015 № 9019227048, згідно з якою нараховано орендну плату за землі державної або комунальної власності на 2015 рік на загальну суму 53 373,32 грн із щомісячним платежем по 4 447,78 грн, окрім грудня, в якому до сплати визначено 4447,74 грн.
Також, позивачем подано до Рубіжанській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): від 20.02.2017 № 9082297273 за 2014 рік, згідно якої позивач визначив до зменшення річну суму орендної плати у розмірі 30 506,50 грн; від 20.02.2017 № 9276964635 за 2015 рік, згідно якої позивач визначив до зменшення річну суму орендної плати у розмірі 53 373,52 грн.
Вказаний факт встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 у справі 812/1629/16 за позовом Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю.
У подальшому, відповідачем внесенні в інтегровану картку платника відомості, викладені у поданих позивачем уточнюючих податкових деклараціях щодо зменшення податкового зобов`язання з орендної плати за землю на суму 83 879,82 грн, що призвело до погашення заборгованості позивача, що підтверджується інформацією, зазначеною в інтегрованій картці платника.
23.11.2016 Рубіжанською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області сформовано вимогу про сплату боргу "Ф" № 791-17, за якою станом на 22.11.2015 у позивача борг становив 73 397,12 грн, в тому числі за основним платежем 72 715, 78 грн., пені 681,34 грн., яку вручена позивачу під час розгляду справи № 812/1629/16 за позовом Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю.
З матеріалів справи та картки особового рахунку вбачається, що заборгованість зазначена в оспорюваній вимозі виникла у позивача з орендної плати за земельну ділянку за 2014-2015 роки.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.