ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа №520/14757/2020
адміністративне провадження № К/9901/21226/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргою Міністерства оборони України
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 (головуючий суддя Тітов О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021 (головуючий суддя Спаскін О.А., судді Любчич Л.В., П`янова Я.В.)
у справі №520/14757/2020
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ), в якому просив:
1.1. визнати протиправною дії Міністерства оборони України щодо оформлення протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.09.2020 №130 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби;
1.2. скасувати рішення, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.09.2020 №130 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби;
1.3. зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової у зв`язку з частковою втратою працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби з 20.03.2020 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021, позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.09.2020 №130 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби.
2.2. Зобов`язано МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової у зв`язку з частковою втратою працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби з 20.03.2020 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
2.3. В решті позовних вимог - відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. ОСОБА_1 під час первинного огляду органами медико-соціальної експертної комісії встановлено 10 (десять) відсотків втрати працездатності, що підтверджується довідкою від 29.07.2020 серії10ААА № 017477.
3.2. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 03.03.2020 № 194 захворювання, що виникло, так, пов`язане з проходженням військової служби.
3.3. У подальшому, позивач звернувся до органів Міністерства оборони України з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ступеня втрати працездатності.
3.4. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом від 12.09.2020 № 130, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з наступних підстав (пункт 25):
"Згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов`язків військової служби".
3.5. Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, а тому рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 10.09.2020 № 130 є протиправним. Також зазначено, що відповідач помилково розрізняє словосполучення "під час виконання ним обов`язків військової служби" та "пов`язане з проходженням військової служби", оскільки вони є однакові за своїм змістом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. МОУ подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2021.
5.1. Підставою звернення до суду із касаційною скаргою стало неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 3 та 4 абзацу 1 частини 4 статті 328 КАС України. Відповідач вказує на різне застосування судами першої та апеляційної інстанцій пп. 7 п. 2 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зазначає, що чинним законодавством України не було передбачено права на виплату одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям у разі встановлення останнім ступеню втрати працездатності після спливу трьохмісячного строку після звільнення зі служби, а тому судами попередніх інстанцій було невірно застосовані положення законодавства. Крім того, відповідач наполягає на тому, що право на отримання грошової допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які втратили працездатність без установлення групи інвалідності внаслідок захворювання, якщо воно пов`язано з виконанням обов`язків військової служби, у той час як позивачу встановлено втрату працездатності, яка настала внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням військової служби.
6. Відзиву на касаційну скаргу позивач до суду не направляв.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Переглядаючи судові рішення у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
9. Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
10. Частиною 1 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
11. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби (пункт 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII).