ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
Справа № 504/1487/22
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/813/707/23
Провадження № 51 - 4717 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6,
захисника засудженого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8,
представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160330001100 від
16 листопада 2020 року, щодо
ОСОБА_11,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кодима Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 415 ч. 1 КК України,
за касаційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_8 та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката
ОСОБА_10 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від
07 листопада 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 травня
2023 року щодо ОСОБА_11 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 07 листопада
2022 року ОСОБА_11 засуджено за ст. 415 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 62 ч. 1 КК України призначене ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі замінено на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 2 роки.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 18 936 гривень
56 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Ухвалено стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі -МТСБУ) на користь ОСОБА_9 130 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та на користь потерпілої ОСОБА_9 11 733 гривні
40 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалено стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_9
20 539 гривень 26 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_11 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1, 15 листопада 2020 року приблизно о 16 годині
10 хвилин, керуючи транспортною машиною "МАЗ-537" з державним номерним знаком НОМЕР_2 з причепом " НОМЕР_3" з державним номерним знаком
НОМЕР_4, яка належить військовій частині НОМЕР_1, рухаючись по другорядній польовій дорозі в АДРЕСА_2, порушив вимоги пунктів 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, належно не прослідкував за дорожньою обстановкою, перед початком руху та зміною його напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг, не надав дорогу транспортному засобу марки "Mersedes-Benz 212D" з державним номерним знаком НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_9, який наближався до перехрестя по головній автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ зі сторони
м. Одеси в напрямку м. Миколаєва, та допустив зіткнення транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Mersedes-Benz 212D" ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_11 залишено без зміни, а апеляційні скарги його захисників - адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_7, представника цивільного відповідача МТСБУ - адвоката ОСОБА_13 та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також короткий зміст поданих заперечень.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого
ОСОБА_11, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_11 і ухвалити новий вирок, яким звільнити
ОСОБА_11 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. Вважає, що є всі підстави для застосування до ОСОБА_11 положень ст. 75 КК України, оскільки він вчинив нетяжкий неумисний злочин, визнав себе винним та проявив щире каяття, позитивно характеризується за місцем несення служби, відповідно до досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, заподіяна
ОСОБА_11 шкода підлягає відшкодуванню військовою частиною та МТСБУ. Звертає увагу, що єдиним мотивом для незастосування до
ОСОБА_11 положень ст. 75 КК України була думка потерпілої, яка може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених захисником доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 не надходило.
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат
ОСОБА_10, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині часткового задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 до МТСБУ і призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що другу групу інвалідності ОСОБА_9 отримала у зв`язку із втратою працездатності саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому позовні вимоги в частині стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_9 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі підлягали задоволенню. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі не дослідили та не надали належної оцінки матеріалам кримінального провадження, які це підтверджують. Звертає увагу на те, що в описовій частині висновку комісійної судово-медичної експертизи від 14 квітня
2022 року № 1 міститься опис довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, що підтверджує причинно-наслідковий зв`язок отримання ОСОБА_9 інвалідності другої групи, експерти не зазначали, що видача вказаної довідки не має відношення до ушкоджень, отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 404, 418, 419 КПК України не навів належних мотивів на спростування доводів апеляційної скарги щодо неправильного вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 до МТСБУ, а також повторно не дослідив докази, а саме описову частину висновку комісійної судово-медичної експертизи від
14 квітня 2022 року № 1.
Заперечень на касаційну скаргу представника потерпілої від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити, а касаційну скаргу представника потерпілої вважав необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Представник потерпілої ОСОБА_10 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити, а касаційну скаргу захисника засудженого вважав необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Прокурори у судовому засіданні вважали касаційні скарги захисника
ОСОБА_8 та представника потерпілої ОСОБА_10 необґрунтованими і просили залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 415 ч. 1 КК України у касаційних скаргах не оспорюються.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_8 про суворість призначеного ОСОБА_11 покарання та наявність підстав для застосування до нього положень ст. 75 КК України є необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У ст. 75 ч. 1 КК України встановлено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.