ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 753/15479/22
провадження № 61-11410 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 року у складі судді Комаревцевої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" (далі - ТОВ "Київський бронетанковий завод") про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 серпня 2011 року вона працювала на різних посадах у державному підприємстві "Київський ремонтно-механічний завод". Наказом від 17 серпня 2012 року № 163 державне підприємство "Київський ремонтно-механічний завод" перейменовано у державне підприємство "Київський бронетанковий завод". Наказом від 21 лютого 2022 року № 95 державне підприємство "Київський бронетанковий завод" перейменовано
у ТОВ "Київський бронетанковий завод".
Наказом відповідача від 01 червня 2020 року № 111 її переведено на посаду начальника адміністративно-господарського відділу.
Наказом ТОВ "Київський бронетанковий завод" від 27 серпня 2022 року № 727К
її звільнено з посади начальника адміністративно-господарського відділу на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, у зв`язку з втратою довір`я до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності, про що 27 серпня 2022 року у трудовій книжці зроблено запис № 10.
Позивач вважала вищевказаний наказ про її звільнення незаконним, оскільки вона не є матеріально-відповідальною особою у розумінні положень КЗпП України. У серпні 2022 року з керівництвом ТОВ "Київський бронетанковий завод" нею було досягнуто згоди про звільнення за угодою сторін, про що вона вказала у відповідній заяві від 18 серпня 2022 року. Таким чином, наказ про її звільнення є незаконним, тому на її користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Вищезазначеними протиправними діями відповідача її було завдано моральної шкоди.
Строк на звернення до суду з цим позовом нею пропущено не було, оскільки вона не отримувала копії оспорюваного наказу про звільнення. Крім того, посилалася на продовження дії строку на звернення до суду для вирішення трудового спору на час карантинних обмежень.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "Київський бронетанковий завод" від 27 серпня 2022 року
№ 727К про її звільнення з роботи, поновити її на посаді начальника адміністративно-господарського відділу, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 серпня 2022 року по день ухвалення судом рішення та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 рокупозов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка, як керівник адміністративно-господарського відділу, здійснювала безпосереднє прийняття рішення щодо відповідних цивільно-правових угод шляхом їх підписання, визначення вартості робіт, їх оплату, вказані обставини підтверджують безпосереднє обслуговування позивачем товарних цінностей, як наслідок грошових коштів.
Таким чином, зважаючи на результати службової перевірки, проведеної роботодавцем, якою встановлено протиправність дій позивачки, та докази, що вона є матеріально-відповідальною особою, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звільнення позивачки на підставі пункту 2 частини першої
статті 41 КЗпП України. Отже, відсутні докази завдання позивачці моральної шкоди діями роботодавця.
Доводи позивачки про неотримання копії оскаржуваного наказу про звільнення, які вона вважала обґрунтованою підставою відсутності пропуску строку на звернення до суду з цим позовом, спростовуються тим, що 07 вересня 2022 року листом № 1832/93 відповідач направив позивачці трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, що нею отримано 14 вересня 2022 року під особистий підпис. Проте позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв`язку лише 26 грудня 2022 року. Отже, позивачкою без поважних причин пропущено строк звернення до суду, визначений положеннями статті 233 КЗпП України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 лютого 2023 року змінено у частині мотивів для відмови у задоволенні позовних вимог.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що Положенням № 35 про адміністративно-господарський відділ, затвердженим наказом відповідача
від 27 серпня 2020 року № 176, яке згідно з пунктом 1.7 є також посадовою інструкцією начальника адміністративно-господарського відділу, свідчить, що позивач, як працівник, не відноситься до осіб, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні чи культурні цінності. Виконання операцій, які пов`язані з обслуговуванням цінностей, не становить основний зміст трудових обов`язків позивача, тобто виконання нею вказаних дій не носить відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
При цьому, договір про повну, чи часткову індивідуальну, чи колективну матеріальну відповідальність між позивачем і відповідачем укладено не було.
Отже, винних, умисних дій ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин не вчиняла.
Видаючи оспорюваний наказ про звільнення позивачки з роботи у зв`язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір`я до неї, відповідач діяв всупереч вимогам трудового законодавства, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності
07 вересня 2022 року листом № 1832/93 відповідач направив позивачці трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, які нею отримані 14 вересня 2022 року під особистий підпис, тоді як позов подано до суду засобами поштового зв`язку
26 грудня 2022 року. Отже, позивачкою без поважних причин пропущено строк на звернення до суду з цим позовом. З клопотанням про поновлення строку установленого статтею 233 КЗпП України, позивачка не зверталася і доказів поважності його пропуску не надавала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 753/15479/22 з Дарницького районного суду м. Києва.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вірно встановив факт порушення прав позивачки при звільненні у зв`язку зі втратою довір`я, оскільки вона не відносилася до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, договір про індивідуальну, чи колективну матеріальну відповідальність з нею не укладався. Відсутні докази вчинення позивачкою винних дій.
Проте апеляційний суд дійшов помилкового висновку про сплив строку на звернення до суду для вирішення трудового спору, тому що відсутні докази отримання позивачкою копії наказу про звільнення. Апеляційний суд помилково зазначив, що рекомендоване повідомлення про вручення та лист відповідача
від 07 вересня 2022 року є належними доказами, які підтверджують початок перебігу строку на звернення до суду, а саме з моменту отримання позивачкою наказу про звільнення, оскільки вказаний лист від 07 вересня 2022 року не дає можливості перевірити зміст поштового відправлення. Отже, неможливо встановити, чи дійсно такі документи були направлені позивачці та отримані нею,
а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення без опису вкладення є неналежним доказом вказаних обставин.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2023 року ТОВ "Київський бронетанковий завод" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що позивачкою подано до суду позов з пропуском строку визначеного законом на звернення до суду для вирішення трудового спору, оскільки 14 вересня 2022 року позивачка отримала лист відповідача з додатками, а саме з наказом про звільнення та трудовою книжкою,
а цей позов нею подано у грудні 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 серпня 2011 року ОСОБА_1 працювала на різних посадах у державному підприємстві "Київський ремонтно-механічний завод".
Наказом від 17 серпня 2012 року № 163 державне підприємство "Київський ремонтно-механічний завод" перейменовано у державне підприємство "Київський бронетанковий завод".
Наказом від 21 лютого 2022 року № 95 державне підприємство "Київський бронетанковий завод" перейменовано у ТОВ "Київський бронетанковий завод".
Наказом відповідача від 01 червня 2020 року № 111 ОСОБА_1 переведено на посаду начальника адміністративно-господарського відділу.
Наказом виконуючого обов`язки директора ТОВ "Київський бронетанковий завод" від 12 серпня 2022 року № 215-ВР призначена службова перевірка за актом можливого привласнення грошових коштів, належних товариству окремими працівниками адміністративно-господарського відділу (а.с. 180, т. 1).
Згідно з висновком службової перевірки ТОВ "Київський бронетанковий завод" ОСОБА_3, яка працювала на посаді бухгалтера їдальні, пояснила, що угоди від імені її чоловіка ОСОБА_4 підписані особисто нею. ОСОБА_4 ремонтні роботи на холодильному обладнанні заводу не виконував, грошових виплат особисто не отримував. Метою укладання цивільно-правових угод було отримання додаткових нарахувань для збільшення розміру пенсії ОСОБА_4 . Ремонтні роботи на холодильному обладнанні виконувались іншою особою, а саме ОСОБА_5 . Готівкові кошти з каси ТОВ "Київський бронетанковий завод" у якості заробітної плати ОСОБА_4 отримувала ОСОБА_3 та передавала начальнику адміністративно-господарського відділу. Декілька разів гроші із банківської картки знімала ОСОБА_3 особисто та передавала їх начальнику транспортно-адміністративного відділу - ОСОБА_6, а після його смерті передала вказану банківську картку начальнику адміністративно-господарського відділу - ОСОБА_1 .
Начальник адміністративно-господарського відділу - ОСОБА_1 не змогла згадати та документально підтвердити кількість витрачених грошових коштів, одержаних нею в якості заробітної плати ОСОБА_4, за період її перебування на посаді начальника адміністративно-господарського відділу. У службовій записці від 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомляла про отримані та витрачені нею кошти за квітень-липень 2022 року.
Згідно зі службовою запискою головного бухгалтера ТОВ "Київський бронетанковий завод" від 18 серпня 2022 року, починаючи з 01 лютого 2018 року по 30 червня 2022 року ОСОБА_4 нарахована заробітна плата у розмірі 273 250,91 грн. та виплачено 219 966,48 грн.
Разом із тим встановлено, що відсутні належні докази витрат грошових коштів, отриманих, як заробітна плата ОСОБА_4, посадовими особами адміністративно-господарського відділу саме на господарські потреби
ТОВ "Київський бронетанковий завод". Факт виплати посадовими особами адміністративно-господарського відділу грошових коштів за цивільно-правовими угодами, укладеними від імені ОСОБА_4, за надані послуги з ремонту холодильного обладнання підприємства підтверджується лише поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Укладеним цивільно-правовим угодам притаманні ознаки фіктивності, оскільки отримані на їх підставі готівкові кошти ТОВ "Київський бронетанковий завод", якщо і могли бути використані, у тому числі для закупівлі товарів та послуг, проте не відносяться до предмету цих угод.
Отже, встановлено факт безконтрольного та нецільового використання грошових коштів підприємства бухгалтером їдальні - ОСОБА_3 у розмірі 107 467,50 грн та начальником адміністративно-господарського відділу - ОСОБА_1 у розмірі 112 498,75 грн на підставі фіктивних цивільно-правових угод за період часу з 01 лютого 2018 року по 30 червня 2022 року (а.с. 175-179, т. 1).
Цивільно-правові угоди на виконання тимчасової роботи підписувалися начальником адміністративно-господарського відділу Максютою В. В. та ОСОБА_4 (а.с. 184, 187, 188-191, 198, т. 1).
Відповідно до пункту 1 наказу виконуючого обов`язки директора ТОВ "Київський бронетанковий завод" від 27 лютого 2022 року № 238-ВР матеріали зазначеної службової перевірки підлягають направленню до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з метою проведення досудового розслідування та перевірки встановлених фактів.
01 вересня 2022 року копії зазначених матеріалів направлені до правоохоронних органів, якими відкрито кримінальне провадження за частиною четвертою
статті 191 КК України №12022100020002861.
18 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою
до ТОВ "Київський бронетанковий завод" про її звільнення за угодою сторін,
з 19 серпня 2022 року.
Наказом ТОВ "Київський бронетанковий завод" від 27 серпня 2022 року № 727К ОСОБА_1 звільнено з посади начальника адміністративно-господарського відділу на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, у зв`язку з втратою довір`я до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності, про що 27 серпня 2022 року у трудовій книжці зроблено запис № 10.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.