ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 187/729/21
провадження № 61-3176св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Город на озере", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Город на озере" (далі - ТОВ "ЖЕО "Город на озере"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомаркет Плюс" (далі - ТОВ "Екомаркет Плюс") про усунення перешкод у користуванні майном.
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивували тим, що вони та відповідач є власниками квартир в житловому будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, розташованої на 2-му поверсі, ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_3, розташованої на 1-му поверсі, а ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_4, розташованої на 1-му поверсі вказаного житлового будинку.
Позивачі вказували, що відповідачка чинить їм перешкоди у користуванні площею загального користування цього будинку, а саме: у коридорі поряд зі сходами з першого на другий поверх нею споруджено суцільний перетинок та на першому поверсі встановлено металеві двері, що підтверджується актом обстеження багатоквартирного будинку від 14 квітня 2021 року. Такими діями відповідачка фактично здійснила виділ частини приміщення загального користування, яке розміщено за перетинком під сходами та за встановленими дверима в одноособове її користування, що обмежує їх доступ до виділеного приміщення як співвласників будинку.
В обмеженому для доступу приміщенні ОСОБА_3 пробурила свердловину із встановленням насосу для подачі води, що порушує цілісність конструкції будинку та призводить до порушення прав позивачів. Крім того, у грудні 2020 року відповідач на території земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1, самовільно, без дозвільних документів та без їх згоди як суміжних користувачів спорудила із суцільних бетонних плит паркан висотою 2,0 м, загальною довжиною 40,15 м, включаючи ворота, довжиною 3,2 м та металеві двері, довжиною 1,27 метри, зачинені на ключ, який є лише у неї.
Спорудженням паркану відповідач фактично здійснила виділ у натурі частини прибудинкової території, доступ до якої має лише вона, чим перешкоджає їм у вільному доступі до самого будинку та на огороджену парканом прибудинкову територію їх спільного житлового будинку. Виділену в натурі територію відповідач захаращує будівельним сміттям, під час приїзду до будинку паркує на цій території власний автомобіль. У стіні житлового будинку відповідач вирізала двері, які виходять на вулицю на територію огородженої парканом прибудинкової території. Подібна діяльність відповідача є втручанням у права позивачів на мирне володіння майном, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Позивачі вважали, що на території технічного обслуговування багатоквартирного будинку необхідно створити умови щодо забезпечення: технічної безпеки виконання робіт з утримання, поточного ремонту конструктивних елементів будинку та інженерних мереж; вільного доступу комунальних та інших служб для утримання будинку; ремонту інженерних мереж; ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій; дотримання вимог пожежної безпеки та ліквідації пожеж, а тому самовільне встановлення відповідачем бетонного паркану, який впритул примикає до будинку і унеможливлює виконання позивачами зазначених своїх добросовісних обов`язків та порушує їх права, унеможливлює виконання ними своїх обов`язків з належного утриманні будинку та території.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд демонтувати та знести: бетонний паркан, який примикає до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ; перестінок, встановлений між сходами з першого на другий поверх житлового будинку АДРЕСА_1 ; металеві двері, які знаходяться на першому поверсі та примикають до сходів з першого на другий поверх житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року, ухваленим у складі судді Іщенко І. М., позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Демонтовано (знесено) бетонний паркан, який розташований на земельній ділянці площею 0,0141 га і примикає до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .
Демонтовано (знесено) перестінок, встановлений між сходами з першого на другий поверх будинку АДРЕСА_1 .
Демонтовано (знесено) металеві двері, які знаходяться на першому поверсі та примикають до сходів з першого на другий поверх будинку АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1 816,00 грн, які складаються із: 908,00 грн - судовий збір за подачу позову, 454,00 грн - забезпечення доказів, 454,00 грн - забезпечення позову на користь ОСОБА_1 .
Стягнуто із ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 908,00 грн на користь ОСОБА_2 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що правовстановлюючі документи чи рішення органів влади на встановлення паркану у відповідача відсутні, а відповідно до висновку геодезичного звіту від 2021 року, земельна ділянка, що зайнята парканом, площею 0,0141 га, підпадає під поняття самовільно зайнятої та підлягає звільненню у встановлений законом спосіб.
Крім того, суд указав, що сторони є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, мають відповідні права та несуть відповідні обов`язки щодо цього майна, прибудинкової території та земельної ділянки, на якій розташований цей багатоквартирний будинок з належними до нього будівлями та спорудами. Встановивши, що відповідач не узгоджувала із позивачами встановлення бетонного паркану, у коридорі перед сходами з першого на другий поверх будинку металевих дверей та встановлення від дверей та між сходами з першого на другий поверх будинку суцільного перетинку, суд дійшов висновку про те, що відповідач створила перешкоди позивачам у виконанні ними своїх обов`язків щодо забезпечення: технічної безпеки виконання робіт з утримання, поточного ремонту конструктивних елементів будинку та інженерних мереж; вільного доступу комунальних та інших служб для утримання будинку, ремонту інженерних мереж, ліквідації аварійних та надзвичайних ситуацій, дотримання вимог пожежної безпеки та ліквідації пожеж тощо.
При цьому суд першої інстанції, спростовуючи доводи відповідача, вказав, що порушення норм добросусідства регулюється нормами ЦК України та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а позивачі надали належні доказі щодо позовних вимог і призначення судом експертизи за клопотанням сторони є його правом, а не обов`язком, відповідач теж мала право провести у справі експертизу, але цього не заявляла і до суду не явилась.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ТОВ "ЖЕО "Город на озере", ТОВ "Екомаркет Плюс", про усунення перешкод в користуванні майном шляхом знесення побудованих споруд відмовлено у повному обсязі.
Судові витрати позивачів віднесено за їх рахунок.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції надав оцінку геодезичному звіту від 2021 року, згідно з яким земельна ділянка кадастровий номер 1223780800:02:003:0244 належить ТОВ "Екомаркет Плюс" на праві власності, відомостям з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 11 травня 2021 року, згідно з якими земельна ділянка, кадастровий номер 1223780800:02:003:0517, знаходиться у комунальній власності, а за ТОВ "Екомаркет Плюс" зареєстроване право оренди, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності позивачами того, якої саме земельної ділянки стосується спір. При цьому суд першої інстанції встановив порушення відповідачем прав та інтересів позивачів лише на підставі фотокарток та схем, які зроблені самими позивачами.
Пославшись на Правила користування приміщеннями житлових будинків, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (далі - Правила №45), та Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Державним комітетом житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), суд апеляційної інстанції вказав, що отримання дозволу від виконкому міської ради необхідне, зокрема, для проведення переобладнання або перепланування жилих будинків, що передбачає виконання робіт, визначених Правилами № 45 та Правилами № 76. Разом з тим, проведення робіт з переобладнання та перепланування жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання дозволу та введення в експлуатацію.
Апеляційний суд вважав, що судом першої інстанції не з`ясовані обставини, де саме проводила переобладнання ОСОБА_3 та чи стосуються ці переобладнання несучих конструкції та/або інженерних систем загального користування, що потребує спеціальних знань, як наслідок проведення відповідної експертизи на підставі будівельних документів на будинок, вказане призвело до порушення норм як матеріального, так і процесуального права та невірного висновку щодо задоволення вимог в цій частині.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не з`ясував, хто є дійсним власником земельної ділянки, на якій відповідачка збудувала паркан, адже тільки власник земельної ділянки може пред`явити відповідний позов про знесення самочинно побудованих споруд на цій земельній ділянці, а оскільки судом не встановлений дійсний кадастровий номер цієї земельної ділянки, як і не встановлений правовий режим самочинного будівництва, суд апеляційної інстанції вказав на передчасність висновків щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Матеріали цієї справи не містять доказів того, що відповідач відмовляється провести перебудову, як це передбачено частиною сьомою статті 376 ЦК України. Відсутні письмові докази наявності проекту будівництва та будування відповідачем не за цим проектом, не встановлено неможливість перебудування споруди, що належить підтверджувати лише письмовою технічною документацією з відповідними висновками уповноважених на це осіб.
Позивачі таких доказів не подавали, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є їх процесуальним обов`язком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
09 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Петриківського районного суду Дніпропетровської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2021 року у справі № 725/2131/19 (провадження № 61-373св20), від 03 жовтня 2019 року у справі № 466/2408/14-ц (провадження № 61-27626св18), від 30 січня 2019 року у справі № 725/349/15-ц (провадження № 61-31424св18), від 27 листопада 2019 року у справі № 463/3792/16-ц (провадження № 61-13342св18), від 17 листопада 2021 року у справі № 369/7774/17 (провадження № 61-10180св20), від 18 липня 2018 рок у справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17, від 12 квітня 2022 року у справі № 464/3156/19 (провадження № 61-19987св21).
Заявник указує, що суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам, помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції мав надати оцінку тому, що в стіні житлового будинку відповідач вирізала двері, які виходять на вулицю, на територію, огороджену парканом прибудинкової території. Прибудинкова територія є майном, яке перебуває у спільному користуванні співвласників багатоквартирного будинку. Заявник вважає, що спірна земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на права спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу є майном співвласників, які визначають порядок його користування.
Невід`ємною складовою суб`єктивного права власності на нерухоме майно є забезпечення вільного і безперешкодного доступу кожного власника до свого житла. Перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою полягають у тому, що паркан заблокував вхід на прибудинкову територію та унеможливлює доступу, зокрема транспорту інших співвласників багатоквартирного будинку.
Заявник вказує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів на підтвердження позову. Експертиза у справі не призначалася, оскільки відповідач не заперечувала того, що саме вона збудувала паркан. Вважає хибними висновки суду апеляційної інстанції про необхідність встановлення факту переобладнання несучої конструкції, оскільки це не надає відповідь на питання, яким чином співвласникам багатоквартирного будинку користуватися спільними приміщеннями.
Матеріали справи не містять доказів того, що ключі від металевих дверей у коридорі загального користування, встановленої відповідачем, надавались позивачам чи іншим мешканцям будинку.
Посилаючись на положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 391, 396 ЦК України вважає, що позов про усунення перешкод підлягає задоволенню у тому випадку, якщо позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 (далі - с. Єлизаветівка), що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 12 червня 2017 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_6, що підтверджується договором купівлі-продажу квартини, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією технічного паспорту.
ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_7, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, витягом із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією міни від 09 вересня 2016 року.
Житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 1223780800:02:003:0244, що належить ТОВ "Екомаркет Плюс" на праві приватної власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідно до витягу, вказана земельна ділянка має площу 27,9519 га і має призначення як земля житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), державна реєстрація якої здійснена на підставі технічної документації від 08 жовтня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Груп".
Згідно акту обстеження багатоквартирного будинку від 14 квітня 2021 року, затвердженого директором ТОВ "ЖЕО "Город на озере" Москаленко Ю. В. разом з комісією у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, в червні 2020 року ОСОБА_3, яка є власником квартири АДРЕСА_4 у зазначеному житловому будинку, у коридорі перед сходами на другий поверх цього будинку встановила металеві двері, від яких між сходами з першого на другий поверх будинку споруджено суцільний перетинок, чим фактично здійснено виділ частини приміщення загального користування, розміщеного під сходами, в одноосібне користування ОСОБА_3, унаслідок чого іншим власникам цього будинку обмежено доступ до вказаного приміщення. У вказаному приміщенні ОСОБА_3 пробурила свердловину із встановленням насосу для подачі води.
У вказаному акті також зазначено, що у грудні 2020 року ОСОБА_3 упритул до цього будинку із суцільних бетонних плит спорудила огорожу (паркан) висотою 2,0 м, загальною довжиною 40,154 м (включно із зачиненими воротами довжиною 3,2 м та зачинені металеві двері довжиною 1,27 м), ключі від яких має лише ОСОБА_3 .