ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 2-229/2010
провадження № 61-5576св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Свидівоцька сільська рада Черкаського району,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Громадське об`єднання дачний кооператив "Дніпро",
особи, які подавали апеляційні скарги: Асоціація керівників шкіл міста Черкаси, прокурор Черкаської обласної прокуратури, який діє в інтересах Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Ковальовою Юлією Олександрівною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Єльцова В. О., Вініченка Б. Б.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району (далі - Свидівоцька сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Громадське об`єднання Дачний кооператив "Дніпро" (далі - ГО ДК "Дніпро"), про визнання права власності на будинок.
Позов обґрунтований тим, що він є членом ГО ДК "Дніпро".
У лютому 2003 року ГО ДК "Дніпро" надало йому дозвіл на будівництво дачного будинку площею 105,3 кв. м на місці старого будинку, і він збудував будинок для відпочинку.
27 грудня 2005 року ГО ДК "Дніпро" отримало від Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно, до переліку якого увійшов будинок літ П-2, який він побудував.
01 березня 2008 року він уклав зі Свидівоцькою сільською радою угоду про плату за фактичне користування землею загальною площею 1,67 га на АДРЕСА_1 .
Просив скасувати свідоцтво про право власності, серія НОМЕР_1, видане 27 грудня 2005 року Свидівоцькою сільською радою, в частині визнання за ГО ДК "Дніпро" права власності на будинок відпочинку, позначений у технічній документації літ. "2 П", розташований на АДРЕСА_1 (далі - будинок відпочинку); визнати за ним право власності на цей будинок відпочинку.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року позов задоволено. Скасовано свідоцтво про право власності, серія НОМЕР_1, видане 27 грудня 2005 року Свидівоцькою сільською радою, в частині визнання за ГО ДК "Дніпро" права власності на будинок відпочинку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на цей будинок.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив із того, що Свидівоцька сільська рада визнала позов, а ГО ДК "Дніпро"проти визнання позовних вимог не заперечувало, тому визнання позову не суперечить закону і не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Асоціація керівників шкіл м. Черкаси, яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявник вказував на те, що визнання права власності на будинок для відпочинку працівників освіти перешкоджає реалізації статутної діяльності Асоціації керівників шкіл м. Черкаси.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року у справі № 2а-2584/10 визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29 листопада 2005 року № 128 "Про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно ГО ДК "Дніпро", на підставі якого видано ГО ДК "Дніпро" свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 27 грудня 2005 року, оскільки рішення не обґрунтоване та прийняте з перевищенням повноважень.
Ухвалою Київського адміністративного апеляційного суду від 19 травня 2011 року та ухвалою від 18 січня 2012 року, провадження № К/9991/34858/11, К/9991/35352/11, постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року у справі № 2а-2584/10 залишено без змін, рішення першої інстанції набрало законної сили в частині скасування рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради.
Свідоцтво про право власності на будинок відпочинку ГО ДК "Дніпро" від 27 грудня 2005 року є похідним від рішення Свидівоцької сільської ради від 29 листопада 2005 року № 128 і втратило свою чинність з моменту визнання рішення протиправним та його скасування.
Рішеннями у справі № 2а-2584/10 доведено, що Виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради не врахував право користування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (правонаступник - управління освіти) земельною ділянкою, на якій розташована будинок відпочинку, посвідчене державним актом відповідно до розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року № 45-р. Право на розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради як органу місцевого самоврядування. Дозволи на здійснення будівельних робіт будинків бази відпочинку не надавались, земельна ділянка не відводилась для цих потреб, оскільки з 1995 року управлінню освіти видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
ГО ДК "Дніпро" не має повноважень щодо надання дозволів на будівництво відповідно до законодавства України, тобто його посадові особи діяли з перевищенням повноважень.
17 листопада 2020 року від прокурора Черкаської обласної прокуратури надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси.
Заява про приєднання до апеляційної скарги мотивована тим, що земельна ділянка, на якій побудована база відпочинку вчителів, належить до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів. Право постійного користування виникло у суб`єкта користування до 01 січня 2002 року і після цієї дати воно продовжує зберігатися.
На час ухвалення рішення в суді першої інстанції у справі, що переглядається, земельна ділянка не була вільною та знаходилась у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, відповідне право якого на цю земельну ділянку не припинено, тому будь-яке будівництво на ній без надання відповідних дозволів було неможливе. Дозволи на здійснення будівельних робіт та зведення будинків бази відпочинку не надавались, не відводилась земельна ділянка для цих потреб, оскільки в 1995 році управлінню освіти видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який був чинним на час на час виникнення спірних правовідносин.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року порушені права територіальної громади м. Черкаси, отже, воно підлягає скасуванню.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси та заявою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року закрито.
Закривши апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Асоціація керівників шкіл м. Черкаси не є власником земельної ділянки чи майна за адресою: АДРЕСА_1, не володіє речовими правами на таке майно, а статутна діяльність асоціації не пов`язана з будинком відпочинку.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Асоціації керівників шкіл м. Черкаси у цій справі не вирішувалися. Ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять будь-яких висновків щодо прав та обов`язків заявника, тому немає підстав для висновку, що оскаржуваним рішенням допущено порушення їх прав та інтересів.
Постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року, провадження № 61-280цс21, касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Черкаського апеляційного суду області від 26 листопада 2020 року скасовано, справу направленодля продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що Черкаська міська рада є власником цілісного майнового комплексу бази відпочинку вчителів за адресою: АДРЕСА_1, який включає у себе, зокрема і спірний будинок відпочинку, закрив апеляційне провадження з огляду на те, що повноважень на звернення до суду в інтересах Черкаської міської ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Асоціація керівників шкіл м. Черкаси не має.
Висновок суду апеляційно інстанції, що Асоціація керівників шкіл м. Черкаси не є власником майнового комплексу - бази вчителів та не володіє речовими правами на таке майно, а її статутна діяльність не пов`язана із цим майновим комплексом, є передчасним, оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що прокурор Черкаської обласної прокуратури, приєднавшись до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, вказував, що діє в інтересах Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції встановив, що державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку, на якій розташований будинок відпочинку, що належить ОСОБА_1, виданий Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому, тобто земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, тобто тієї особи, в інтересах якої прокурором подано заяву про приєднання до апеляційної скарги. Проте суд апеляційної інстанції, закривши апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації керівників шкіл м. Черкаси, залишив поза увагою заяву прокурора Черкаської обласної прокуратури, подану в інтересах Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, не навів мотивів на спростування доводів прокурора.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу Асоціації керівників шкіл міста Черкаси та заяву заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про приєднання до апеляційної скарги задоволено.
РішенняЧеркаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Черкаська міська рада є власником цілісного майнового комплексу бази відпочинку вчителів за адресою: АДРЕСА_1, який включає в себе, зокрема й будинок відпочинку, а в Департаменті освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради майно перебуває в оперативному управлінні і Департамент є постійним користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщено.
Рішення суду першої інстанції перешкоджає в реалізації статутної діяльності Асоціації керівників шкіл м. Черкаси. Правовідносини у справі стосуються права власності на частину майнового комплексу - бази вчителів, а саме будинку відпочинку.
Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку, на якій розташований будинок відпочинку, що належить ОСОБА_1, виданий Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому, Отже, земельна ділянка перебуваєу постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, тобто тієї особи, в інтересах якої прокурор подавзаяву про приєднання до апеляційної скарги.
Прокурор звернувся до Департаментуосвіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради щодооскарження рішення суду першої інстанції, однак Департамент проінформував прокуратуру, що заходи представницького характеру не вживатимуться та не вживались. Отже, Черкаська обласна прокуратура взяла на себе обов`язок субсидіарної ролі у здійсненні представництва інтересів держави в суді шляхом подання заяви про приєднання до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл міста Черкаси.
Земельна ділянка, на якій знаходиться будинок відпочинку, відноситься до земель рекреаційного призначення, вид використання - під базу відпочинку вчителів. Територія, де розташований спірний будинок, знаходиться уприбережній захисній смузі.
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради як правонаступник Управління освіти Черкаського міського виконавчого комітету користується земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
На час ухвалення рішення суду першої інстанції відповідна земельна ділянка не була вільною та перебувала у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, його право на цю земельну ділянку не припинено. Майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста, а Виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради не врахував право користування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради земельною ділянкою, на якій розташована база відпочинку.
У матеріалах справи немає доказів того, що Черкаська міська рада чи Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради надавали позивачу дозволи на будівництво будинку відпочинку. У справі немає будь-якої проєктно-кошторисної документації на спірний будинок, актів про введення в експлуатацію, доказів відповідності цієї споруди державним будівельним, санітарним та пожежним нормам.
Будівництво здійснено у прибережній захисній смузі, на території якої відповідно забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, до яких будинки відпочинку не належить, а також, які можуть передаватись лише в користування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Ковальову Ю. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, просив її скасувати та залишити в силі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2010 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з урахуванням статті 363 ЦПК України, а саме конкретних дій суду апеляційної інстанції у випадку необхідності закриття провадження, відкритого після пропуску строків на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, але яка вважає, що її права, обов`язки, інтереси порушені цим рішенням, якщо з`ясувалося, що її права, обов`язки, інтереси рішенням не порушувалися, з урахуванням приєднання до апеляційної скарги прокурора з відповідною заявою.
Суд апеляційної інстанції не закрив апеляційне провадження в частині доводів апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл міста Черкаси, незважаючи на те, що її права, свободи чи інтереси не були порушені рішенням суду першої інстанції; не розглянув можливість продовження розгляду провадження за заявою Черкаської прокуратури шляхом оцінки її доводів та можливості поновлення пропущених строків на апеляційне оскарження понад 10 років, проте одразу розглянув заяву про приєднання до апеляційної скарги по суті.
Верховний Суд за попереднього розгляду справи не ставив під сумнів відсутність в Асоціації керівників шкіл міста Черкаси права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Черкаська міська рада самостійно оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, їй відмовлено у відкритті апеляційного провадження за пропуском річного строку оскарження. У цій справі прокурор приєднався до апеляційної скарги Асоціації керівників шкіл в інтересах Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, що входить до структури цієї ради.
Заявники не надали доказів належності побудованого будинку відпочинку до цілісного майнового комплексу. Позивач дотримався дозвільної процедури на будівництво та діяв добросовісно.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Черкаська обласна прокуратуразазначає, що Верховний Суд неодноразово вислював позицію, що прибережні захисні смуги, землі лісогосподарського призначення, землі рекреаційного призначення перебувають під посиленою правовою охорною держави.
Земельна ділянка, на якій розташований будинок відпочинку, знаходиться на землях рекреаційного призначення в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро. Мотиви, з яких виходив суд апеляційної інстанції, безпосередньо стосуються захисту прав громадян у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Усунення перешкод державі у здійсненні нею права користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій знаходиться будинок, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна згідно із загальними інтересами та цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється особливим статусом земельної ділянки.
Використання земельної ділянки водного фонду не за цільовим призначенням може призводити до забруднення та засмічення поверхневих водних об`єктів, а також до втрати ними водності, виснаження водного об`єкта, що впливатиме на можливість задоволення потреб великої кількості людей, зокрема через неналежну експлуатацію гідротехнічної споруди, яка знаходиться на відповідному водному об`єкті.
Інші доводи відзиву аналогічні мотивам оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
У відгуку на відзив позивач зазначає, що прокурор не спростовує доводи касаційної скарги, фактично дублює зміст заяви про приєднання до апеляційної скарги. У відзиві Черкаська обласна прокуратура викладає свої доводи та описує нормативно-правове регулювання передання у власність та користування прибережних зон, заборону їх передання під бази відпочинку, хоч такі питання не є предметом розгляду у справі. Прокурор не наводить заперечень щодо тих обставин, що Черкаська міська рада самостійно оскаржувала рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, їй у відкритті апеляційного провадження відмовлено за пропуском річного строку оскарження.
У клопотанні Черкаська обласна прокуратура просить під час розгляду справи врахувати висновки Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 1-1332/2009.
Позивач заперечив проти врахування висновків Верховного Суду у справі № 1-1332/2009 у постанові від 31 серпня 2022 року, посилаючись на те, що обставини цієї справи не подібні до спірних правовідносин.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з довідкою, виданою головою правління ГО ДК "Дніпро", ОСОБА_1 є членом ГО ДК "Дніпро", в лютому 2003 року йому надано дозвіл на будівництво нового дачного будинку загальною площею 105,3 кв. м на місці старого будинку літера "П-2".
27 грудня 2005 року ГО ДК "Дніпро" отримало від Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради свідоцтво про право власності на нерухоме майно. У переліку об`єктів, які зазначені у свідоцтві, є будинок відпочинку ОСОБА_1
01 березня 2008 року між Свидівоцькою сільською радою та ГО ДК "Дніпро"укладено угоду № 114 про плату за фактичне користування землею загальною площею 1,67 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 27 листопада 2009 року, виданою головою правління ГО ДК "Дніпро", за період з лютого 2003 року до грудня 2003 року ОСОБА_1 за власні кошти та з власних матеріалів побудував будинок відпочинку. Вказаний будинок відповідає експлікації та плану (2005 року), зазначеним в інвентаризаційній справі, копії яких надано ОСОБА_2 .
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року у справі № 2а-2584/10 за адміністративним позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - обслуговуючий кооператив "Дніпро-2003", визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29 листопада 2005 року № 128 "Про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно - ГО ДК "Дніпро".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року в частині відмови у позові про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно скасовано, провадження у справі закрито. В іншій частині постанову залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року та постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2010 року в нескасованій частині залишено без змін.
Судовими рішеннями у справі № 2а-2584/10 встановлено, що міська база відпочинку вчителів створена в 1969 році на АДРЕСА_1 згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 травня 1969 року № 314. Майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста і складається з 54 літніх будинків та господарських споруд, які перебувають на балансах загальноосвітніх навчальних закладів загальною балансовою вартістю 157 000,30 грн.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської обласноїради від 10 червня 1980 року № 358 Черкаському обкому профспілки працівників освіти за рахунок земель управління захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі Черкаського району відведена земельна ділянка площею 1,67 га під базу відпочинку вчителів.
На підставі клопотання Виконавчого комітету Черкаської міської ради рішенням сесії Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня 1994 року № 2-5 земельна ділянка площею 1,67 га вилучена із підпорядкування обкому профспілки працівників освіти та передана Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Наказом Управління освіти від 19 травня 1995 року № 72 затверджено положення про міську базу відпочинку для вчителів, створену в 1969 році згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 травня 1969 року № 314 для організації оздоровлення педагогічних та інших кадрів системи освіти міста. Майно бази належить до комунальної власності. Приватизація літніх будинків заборонена.
Відповідно до розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року № 46-р Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради 22 вересня 1995 року для забезпечення потреб бази відпочинку вчителів у с. Свидівок Черкаського району Черкаська районна рада видала державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га.
01 червня 2003 року між Міським управлінням освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради та ГО ДК "Дніпро"укладено договір про спільну діяльність, предметом якого визначено об`єднання майна та зусиль спільно діяти у сфері утримання та експлуатації бази відпочинку, що знаходиться на балансі Міського управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради для створення належних санітарно-гігієнічних умов для відпочинку, проведення ремонтів будинків та утримання території, монтаж та експлуатації електромереж, водопостачання.
Рішенням третьої сесії Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року № 3-531 база відпочинку вчителів передана в оперативне управління Управлінню освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
29 листопада 2005 року рішенням Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради № 128 на підставі листа голови правління ГО ДК "Дніпро"Широкова О. О. надано дозвіл на оформлення за ГО ДК "Дніпро"права приватної власності на нерухоме майно - комплекс будівель на АДРЕСА_1, вирішено доручити Черкаському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності.
У справі № 2а-2584/10 суд адміністративної юрисдикції виходив із того, що рішення Виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 29 листопада 2005 року № 128 прийняте з перевищенням компетенції виконавчого органу місцевого самоврядування, визначеної статтею 29 Закону України "Про місцеве самоврядування", порушені права Управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради як балансоутримувача нерухомого майна, яке йому передано в оперативне управління рішенням третьої сесії Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року № 3-531.
Припинивши право комунальної власності на базу відпочинку вчителів, Виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради без законних підстав надав дозвіл на оформлення права приватної власності на це майно ГО ДК "Дніпро" та залишив поза увагою право користування Управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради на земельну ділянку, на якій розташована база відпочинку, посвідчене державним актом відповідно до розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 вересня 1995 року № 46-р.На момент укладення договору про спільну діяльність на території бази відпочину знаходились 54 літніх будинків, які перебували на балансі управління освіти Виконавчого комітету Черкаської міської ради та були об`єктами комунальної власності. Вказаний договір не передбачає перехід права власності на ці будинки, його стороною є балансоутримувач нерухомого майна комунальної власності та громадське об`єднання, право на розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради як органу місцевого самоврядування, яка не була стороною договору про спільну діяльність.